Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3476)
З потоку життя (6713)
Душі криниця (3636)
Українці мої... (1489)
Резонанс (1551)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1733)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«ТОЧКИ» НАШОГО ЖИТТЯ
В «Кримськ╕й св╕тлиц╕» в╕д 14.03.2020 р. прочитала публ╕кац╕ю В╕тал╕я Лазорк╕на про...


В.╤. ЛАЗОРК╤Н: ТАК ГАРТУВАВСЯ ФЛОТ
За 28 останн╕х рок╕в в Укра╖н╕ ╕ навколо не╖ сталося багато под╕й, як╕ ╓ насл╕дками р╕шень,...


ЧОРНА СМУГА «СВ╤ТЛИЦ╤»
15 рок╕в тому, починаючи десь з середини березня, на перш╕й стор╕нц╕ «Кримсько╖...


СЕЛО ВЕЛИКОС╤ЛКИ
Гортаючи стор╕нки свого життя...


ЗАНЕДУЖАВ Я В ДОРОЗ╤...
Як л╕кувалися чумаки, коли занедужали, тим паче, перебуваючи у дороз╕?..




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 06.03.2020 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#10 за 06.03.2020
МИРОСЛАВ МАМЧАК: ЛОТОФАГИ

(продовження: книга друга, частини 19-22; початок в #48 за 2019 р.)

19
Через тиждень, коли з борту укра╖нського корвета з╕йшов укра╖нський адм╕рал - ветеран укра╖нського флоту - командир полегшено з╕тхнув в╕д того, що здихався "старого патр╕ота", ╕ розпочав перемовини з "братським флотом". Розмови з ним вели за тим же сценар╕╓м, що ╕ з б╕льш╕стю ╕нших командир╕в укра╖нських корабл╕в:
- Спуск вашого в╕йськово-морського прапора з щогли корабля за вашим же "Положенням", тобто корабельним статутом, не ╓ злочином чи зрадою, - розтлумачували рос╕йськ╕ оф╕цери укра╖нському командиру укра╖нське "Положення про корабельну службу". – Почитай уважно ваше ж "Положення про корабельну службу". Що там написано? Що спускати прапор заборонено у в╕дкритому мор╕ ╕ у чужих портах. А ти ж удома сто╖ш ╕ спуск прапора тут не заборонений, нав╕ть по тривоз╕. Щодня ж при заход╕ сонця його спуска╓ш ╕ зрадником себе не вважа╓ш. Ну, - см╕ються, - сам╕ ваш╕ теоретики заклали в "Положення" нин╕шню ситуац╕ю. Значить, передбачали ╖╖. Та й оф╕ц╕йно його спускати перед нами не треба. ╤ здаватися не треба. Ти сто╖ш б╕ля пристан╕ ╕ спустиш прапор з флагштоку з заходом сонця, як по Статуту належить, а вранц╕ вже п╕дн╕мати не будеш. Ми прийдемо вечором, тож передасиш корабель спок╕йно. З тво╖ми матросами-западенцями ми розберемося, конфл╕кту великого не буде. Ти лише задрай арсенал ╕ ключ╕ забери до себе. Перейдеш до нас, будеш перспективним командиром на рос╕йському флот╕, ╕ не лише корвета.
Так ╕ зробили. Рос╕йськ╕ десантники зайшли на корвет п╕сля спуску прапора, тобто, п╕сля заходу сонця. Командир наказав решткам свого ек╕пажу в╕дступити всередину корабля, зброю не застосовувати. В╕йськово-морський прапор Укра╖ни вже був спущений, тож ╕ цей, найнов╕ший корабель укра╖нського флоту, як ╕ його сус╕ди по стоянц╕, стали легкою здобиччю рос╕йських окупант╕в.
"Русск╕╓ н╓ сдаются?" Здаються, ще й як здаються, але за особливим п╕длим ритуалом. Сам рос╕янин-командир найнов╕шого укра╖нського бойового корвета бою не давав, руки вгору не п╕дн╕мав, його в кайдани не брали, противнику не здавався, бо в╕н його не бачив перед собою. Рос╕йськ╕ оф╕цери, як╕ вимагали у нього спустити з корабля укра╖нськ╕ прапори, були для нього не ворогами його особистими ╕ його кра╖ни, а… колегами з братнього флоту. В╕н просто передав ╖м корабель як особисту власн╕сть, як власне майно, ╕ подався продовжувати службу на рос╕йський Чорноморський флот. В╕н просто перейшов до сво╖х кровних, до свого роду. В╕н зрадив присяз╕ укра╖нському народу, бо н╕коли для нього в╕н р╕дним не був. В╕н гостював у Тернопол╕, пив там гор╕лку, але душею з тим кра╓м, з тим м╕стом, назву якого носить його корабель, не перейнявся. Як ╕ не сприймав мову, ╕ традиц╕╖, ╕ укра╖нську культуру. Укра╖на для нього Батьк╕вщиною не стала, вона була для нього лише комфортним м╕сцем служби з╕ зручними умовами для проживання. Слова давно, в курсантськ╕ роки, дано╖ присяги його св╕дом╕сть до звитяги не кликали. Тому й заявив рос╕йському адм╕ралу, що русск╕╓, а не укра╖нц╕, не здаються. Укра╖нц╕, ╖х подальша доля вже в той час його ц╕кавили менше всього. Оц╕ етнорозд╕лювальн╕ ознаки стали п╕д╜рунтям для його зради. В кризов╕й ситуац╕╖, в як╕й опинився його корабель ╕ флот в ц╕лому, захисною психолог╕чною оболонкою для нього стали не в╕рн╕сть присяз╕, а етн╕чн╕ ознаки, мова ╕ ╕сторичн╕ традиц╕╖, нос╕ями яких були моряки рос╕йського Чорноморського флоту. Ось там було його р╕дне етн╕чне середовище. В ньому в╕н виховувався з дитинства. Б╕да, що це середовище панувало й на укра╖нському флот╕. Воно ╕ перебороло честь ╕ г╕дн╕сть укра╖нського оф╕цера.
Здача Криму рос╕йським в╕йськам нагадала вс╕м, що найперше вс╕ вороги Укра╖ни старалися в╕др╕зати ╖╖ в╕д моря ╕ мови. Однак, в Укра╖н╕ ╕гнорували нац╕ональний досв╕д, перемоги нац╕онального в╕йська соромливо замовчували, а геро╖зму вчилися на поразках. Мова перестала бути об'╓днавчим фактором у сутужний час. Тому й виникла ситуац╕я, коли знову довелося "геро╖чно вийти з Криму". Як ╕ у часи, коли ще "д╕ди воювали".

20
- Ти що, Степановичу, насправд╕ збира╓шся ви╖жджати з Криму в Одесу, людей гурту╓ш? Ти ж кримчанин, покида╓ш р╕дний край? Зваж, що це не лише надовго, певно, вже назавжди.
- Я не кримчанин. Я – укра╖нець, - на╖жачився Олекс╕й, оф╕цер вже колишньо╖ бригади укра╖нського флоту в Криму. – Як оф╕цер, що потрапив п╕д тиск не залежних в╕д мене обставин, в╕дступаю на материк, тимчасово покидаю Крим. А ти що, не з нами? Ти ж орденоносець, орден Богдана ма╓ш, в НАТО на практику ходив, там кортик золотий ╕менний не мен╕, а тоб╕ вручали, до того ж ╕ у США вчився… А ми… Ми ще повернемося, пов╕р!
Вони обидва народилися в Криму. Олекс╕й Михайлович у Севастопол╕, а Олекс╕й Степанович неподал╕к Севастополя. Обидва з в╕йськових с╕мей. Разом зак╕нчили Севастопольський в╕йськово-морський ╕нститут. Всю свою недовгу службу в╕дбували в Севастопол╕. Здружилися ще в ╕нститут╕, та й служба ╖х не розвела далеко. Олекс╕й Михайлович служив у берегових частинах ╕ штабах, а Олекс╕й Степанович – на кораблях. Все було поряд: ╕ служба, ╕ квартири: благо, шефи плече п╕дставили, закупили. Здружилися ╕ с╕м'ями. Але одна справа час мирний, зовс╕м ╕нша – во╓нний. Ось тут ╕ п╕шов злом духовний, моральний. Швидкоплинний час перев╕ря╓ вс╕х на мужн╕сть, честь, на г╕дн╕сть ╕ в╕двагу. Незалежно в╕д само╖ людини просв╕тлю╓ ╖╖ краще рентгену ╕ зразу ста╓ видимим - нег╕дник ти в душ╕, оф╕цер чест╕, чи колаборант, ренегат ╕ зрадник. У Кремл╕ часу на роздуми ╕ духовн╕ терзання заблокованим укра╖нським в╕йськовим не дали. Ось у цей час ╕ проявилася ╖х готовн╕сть захищати р╕дну землю в╕д непроханих гостей.
- Та що ордени? На них не проживеш, с╕м'ю не забезпечиш ╕ не прогоду╓ш… А кортик… висить на ст╕н╕ у квартир╕. То вже пам'ять про минуле. Моя служба Укра╖н╕ зак╕нчилася. Прийшла Рос╕я, а Рос╕я не Укра╖на тоб╕, це справжня держава! Вона вже як взяла, то не в╕дпустить. Тво╓ право ╕ти з Криму, гляди не пожал╕й згодом, друже. Де будеш жити з сво╓ю Катрусею? Он на Донбас╕ загора╓ться, що, воювати по╖деш? З ким, з рос╕янами? З ними ми ще в╕дновимо братство. Жаль, якщо так…
- Брати кажеш? Брати в гост╕ на танках ╕ з "Градами" не ходять. ╤ не блокують та не штурмують будинок брата. Я, Михайловичу, н╕коли в житт╕ рос╕йським оф╕церам б╕льше руки не подам. У важку для кра╖ни хвилину вони завдали нам, укра╖нцям, удар в спину. Вони оф╕цери без чест╕ ╕ г╕дност╕. Вони нас зрадили, ╕, як виявилося, давно виношували зраду, яку прикривали поз╕рною дружбою, братством, ╓диною в╕рою… Ну, а раз "брати сердешн╕ наш╕" запалили Укра╖ну, будемо гасити, на те ми й в╕йськов╕, щоб кра╖ну боронити у час б╕ди.
- Перестань пол╕тикувати. Честь, … г╕дн╕сть. Ти не зампол╕т - мораль читати. Не для того зустр╕лися. Може ╕ мен╕ б╕льше руки не подаси, у зрадники запишеш? Кажу тоб╕, що люди вибирають, де краще жити. Он ск╕льки зароб╕тчан покинуло кра╖ну, ви╖хали с╕м'ями, хто куди, у нер╕вний час. Вони не зрадили сво╓╖ кра╖ни? Один я не маю права обрати соб╕ краще життя через те лиш, що на мо╖х плечах погони оф╕цера? Я що, назавжди маю бути прикутий до служби, до зал╕за ╕ жити в злиднях, ╕ вмирати хто-зна за кого, бо колись присягу складав? Я маю йти боронити статки ол╕гарх╕в? Та н╕коли! Ми вс╕ громадяни, чому одним можна все, а ╕ншим н╕чого, ╕ чого це я за цю м╕зерну зарплатню маю ризикувати сво╖м життям ╕ с╕м'╓ю? Чому? Скажи, раз такий моральний.
- Значить, ти виб╕р в╕рност╕, присяз╕ робиш через житт╓в╕ ╕ матер╕альн╕ обставини? Скажи чесно, що через грошове забезпечення, яке тоб╕ об╕цяють на ЧФ.
- А хоч би й так, - в╕дпов╕в з викликом. - Що ти мен╕ про честь ╕ г╕дн╕сть торочиш, коли там, в Одес╕ чи Очаков╕, нема де голову притулити? У кожно╖ людини своя правда. ╤ на не╖ як з якого боку поглянеш, таку й побачиш. ╤ куди я подамся з шестим╕сячним малям, куди д╕ти хвору мат╕р?
- Фальш, хоча звучить переконливою. Цими поняттями люблять лише виправдовуватися. Правда завжди ╓ одна. Нема╓ двох чи б╕льше правд, як не може бути р╕зних правд. Кожний робить св╕й власний виб╕р, ти для свого вибору шука╓ш виправдання. Не ж╕нки з д╕тьми, не ветерани-пенс╕онери, не цив╕льн╕ люди ╓ оборонцями держави, а ми, в╕йськов╕. Тому саме ми зараз першими робимо моральний виб╕р м╕ж в╕рн╕стю ╕ зрадою, м╕ж ганьбою ╕ честю, м╕ж життям ╕ смертю сво╓╖ кра╖ни, врешт╕-решт. Народ не вмре, в╕н просто буде в черговому рабств╕. Ось де правда.
- Допустимо, що так. Хоча в Рос╕╖ яке рабство… Ну ╕ яке виправдання твого вибору, Степанич?
- Я, думаю, вже пояснив. Я теж з╕ сво╓ю с╕м'╓ю хочу бути щасливим. Але в╕йськовий обов’язок, оф╕церська честь ╓ вищими за особисте щастя. Ти ж св╕й виб╕р, свою честь заганя╓ш в клюз ╕ спуска╓ш пари. Ось так╕ ╕ здали Крим.
- ╤ ти теж…
- Те вже у велик╕й м╕р╕ в╕д мене не залежало. Кораблями в ремонт╕ не воюють. Та й чинити оп╕р доставлен╕й до Севастополя рос╕йськ╕й армад╕ було н╕чим, сам зна╓ш. Але я св╕й виб╕р зробив. Життя да╓ться раз ╕ його сл╕д прожити з честю, я вибрав оф╕церську честь. Я не здаюся окупанту, я в╕дступаю, але чесно можу дивитися у в╕ч╕ сво╖м д╕тям, сво╓му народу, бо боротьбу продовжую ╕ н╕коли, чу╓ш, н╕коли не прощу "вчорашн╕м братам" ╖х удар в спину, ╖х зраду. Ти, Михайловичу, зробив помилку, що подався у в╕йськов╕. Запам'ятай, що тво╓ щасливе ╕ розвеселе життя в Рос╕╖ минеться, минеться з тобою разом, а ганьба ренегата, зрадника, якщо подасися до окупанта, залишиться нав╕ки.
Помовчали. Обидва розум╕ли, що ╖хня дружба доб╕га╓ к╕нця, що ситуац╕я розводить ╖х по р╕зн╕ береги моря. ╤ обом ще не в╕рилося, що за ц╕ к╕лька останн╕х тижн╕в, що скаженим галопом промчали по ╖х св╕домост╕, зм╕нилася держава, зм╕нилися вони сам╕ ╕ ╖х св╕тосприйняття.
- Ну зна╓ш, Степанич, не я один так думаю. Майже весь Севастополь байдуже спостер╕гав, як заходили "зелен╕ чолов╕чки", як м╕нялися прапори. Значить, ╖м байдужа доля укра╖нсько╖ держави, укра╖нсько╖ влади, яку вони не сприймають. А кримська влада - та двома руками п╕дтримала Рос╕ю, наша м╕ськрада теж проголосувала за Рос╕ю, а вони ж складали присягу держслужбовця. ╥х чому у зрад╕ н╕хто не винить? Значить, анекс╕я ╕ захоплення Криму готувалися заздалег╕дь, ╕ влада про це знала. Так нав╕що я цю владу зараз маю захищати?
- Не байдуже, ╕ не вс╕. ╤ не владу, Льоша, не владу треба захищати, а кра╖ну, бо ╖╖ брати-слов'яни вже почали рвати на кавалки. Б╕льш╕сть народу на нас з тобою над╕ю мають, а ми зам╕сть оборони Криму розвели теревен╕. Не в╕йськовий флот, а дискус╕йний клуб якийсь…
Його товариш хот╕в заперечити т╕ слова, мовляв, ми тут н╕ при чому, Майдан, ╢вропа ╕ Правий сектор в тому винн╕, он же у Ки╓в╕ законну владу повалили, сам президент вимушений був вт╕кати, це ╕ в╕двернуло в╕д Укра╖ни Крим…
- Це все знову пошуки виправдання свого в╕дступництва в╕д святого нашого обов’язку захищати кра╖ну. Пропагандистськ╕ штампи.
- Я б так категорично не казав. Севастопольц╕ пост╕йно тяж╕ли до Рос╕╖ ╕ не приховували цього.
- Не севастопольц╕, а севастопольська пропаганда, за що Рос╕я платила гарн╕ грош╕.
- В╕дчуваю, що Рос╕я для тебе стала ворогом вже справжн╕м. Так що ж, друже, виходить, якщо я не вийду з Криму разом з вами, ти мен╕ б╕льше ╕ руки не подаси?
- Од╕неш рос╕йську форму – н╕коли. Ми ще повернемося, знай, що так буде. Правда мусить перемогти. Але тоб╕ ╕ вс╕м у рос╕йськ╕й форм╕ нашо╖ руки не буде. Так ╕ запам’ятай.
Роз╕йшлися мовчки, не потиснувши один одному руки. Лише мартини кружляли над берегом моря, метушилися ╕ сво╖м квил╕нням мовби ридали над трагед╕╓ю у севастопольських бухтах, яка вивернула навивор╕т нутро, розд╕лила, роз'╓днала вчорашн╕х друз╕в, роздво╖ла душ╕ моряк╕в, проявила всьому сусп╕льству ╕ св╕ту протистояння людсько╖ чест╕ ╕ ренегатства, г╕дност╕ ╕ зради.
 
21
- Н╕, н╕куди я з Криму не по╖ду. Тут моя с╕м'я живе, тут моя Батьк╕вщина. Та й мати мен╕ сказала, що мен╕ в Укра╖н╕ робити н╕чого. Що мене зв’язу╓, наприклад, з Львовом чи Черн╕говом? Я там жодного разу ╕ не був. ╤ не збираюся туди ╖хати. Тому я залишаюся в Криму, на кримському флот╕, а ви ╖дьте в Укра╖ну, якщо ╓ бажання злидарювати дал╕, - говорив сво╖м товаришам по служб╕ старший матрос служби за контрактом.
Говорив впевнено ╕ в його словах в╕дчувалося, що в╕н не ст╕льки втрача╓ в╕д захоплення його в╕йськово╖ частини, його м╕сця служби, як здобува╓, як б╕льше знаходить матер╕альних здобутк╕в. Батьк╕вщина для нього вже згорнулася до Кримського п╕вострова. В╕н особисто збив з фасаду штабу Державний Герб Укра╖ни ╕ замалював емблему ВМС Укра╖ни. Про мораль вже не йшлося. Б╕ля нього групою стояли матроси ╕ старшини. Вони не сперечалися м╕ж собою, але ╖х розмова часом, як кажуть на флот╕, виходила на повн╕ оберти. В╕дчувалося, що вони щойно вийшли з в╕йськових частин, служби там, як тако╖, вже не було, блокаду ╖х "зелен╕ чолов╕чки" з м╕сцевою "самообороною" зняли, тож вони, п╕сля зустр╕ч╕ з представниками рос╕йського флоту, мали вир╕шити про свою подальшу службу, про сво╓ майбутн╓. Укра╖нськ╕ командири вже втратили в ╖х очах св╕й авторитет, не сприймалися ними за сво╖х начальник╕в. Кожний висловлював свою думку, яку вважав ╓дино в╕рною.
- Таке враження, що в тебе Батьк╕вщини взагал╕ нема╓ чи буде там, де живе твоя мама. Ну, а як з присягою бути? Це ж буде зрада Укра╖ни. Який ще там кримський флот, н╕коли його не було ╕ не буде! Все це брехня, фейк для заморочування нам вс╕м м╕зк╕в. Все тут буде рос╕йське, а не кримське, побачиш – заперечив йому ╕нший матрос.
- А присяга, що - квартиру мен╕ десь там дасть?
- Ну, ти, брате, вже м╕рку╓ш не як в╕йськовий моряк, а як баришник, - заперечив йому його товариш, командир в╕дд╕лення, старшина першо╖ статт╕.
- Ти, Степане, у нас завжди моральним був. ╤ що ти заслужив за сво╖ три контракти, може, квартиру ма╓ш в╕д ВМС Укра╖ни, - засм╕явся йому у в╕дпов╕дь матрос.
- А що, з'явився окремий кримський народ? Нова нац╕я вигулькнула з моря? Це щось нове для мене, - заперечив старшина, котрий, димлячи цигаркою, до цього мовчки слухав сво╖х товариш╕в по служб╕. – Ось кримськ╕ татари, це ╕нша справа, Крим ╓ ╖х ╕сторичною Батьк╕вщиною. А вони вс╕ стоять за Укра╖ну.
- А що татари? Ск╕льки ╖х тут живе, щоб заз╕хати на весь Крим? Ми вс╕ кримчани, ╕ це наша Батьк╕вщина. ╤ ми зв╕дси н╕куди не п╕демо, будемо служити на п╕востров╕ кримчанам.
- Рос╕яни об╕цяють вс╕ укра╖нськ╕ частини зберегти, служитимемо в Криму ╕ отримувати будемо рос╕йське грошове утримання. А воно в них далеко не укра╖нське. Ми слов'яни, народи-брати, то й будемо служити разом, - подав св╕й голос ще один матрос.
- До брат╕в в хату на брон╕ках не ходять, - сердито заперечив мовчазний дос╕ старшина друго╖ статт╕. - Рос╕я Кримом не задовольниться, запалить Укра╖ну…
- Во, во, во, - перебив його старший матрос. - Я воювати з Рос╕╓ю нам╕ру не маю, я русск╕й ╕ воювати з╕ сво╖ми не збираюся. Це ще одна причина переходити нам до Чорноморського флоту. В Криму в╕йни нема ╕ не буде.
- Зате вони з тобою вже воюють, вдерлися до нас без спросу. ╤ не питають, русск╕й ти, укра╖нець чи татарин. Це суперечить всьому тому, що нам втовкмачували ран╕ше. Де те флотське братство? Куда под╕лася дружба флотами? На яких п╕дставах рос╕йський флот разом з╕ спецназом нас тут ст╕льки дн╕в блокував? Це зрада кожного з нас ╕ всього укра╖нського народу.
- Ну, знову висок╕ матер╕╖. Честь, г╕дн╕сть… Он зампол╕т наш вже сам аг╕ту╓ за рос╕йський флот, хоч ╕ родом з центрально╖ Укра╖ни, не кримчанин. ╤ командир мого п╕дрозд╕лу теж…
- Зрада, зрада… Севастополь ╕ Крим завжди були рос╕йськими. Чи не щодня пророс╕йськ╕ м╕тинги ╕ метушня. Що тут було укра╖нського, кр╕м прапора? - почав заводитися старший за в╕ком матрос.
- Я в зрадники записуватися не буду, – перервав його старшина. Стид ╕ ганьба зрадоф╕лам, вс╕м, хто зрадить у тяжкий для Укра╖ни час. Я виходитиму на материк. ╤ для мене словосполучення "слов'янське братерство", "флотське братство" б╕льше не ╕сну╓. Я з цими колишн╕ми братами ╕ тими, хто зрадить ╕ перекинеться до ╖х лав, здороватися б╕льше не буду. А ви, зрадоф╕ли, думайте, я виб╕р св╕й зробив. Маю честь! - круто повернувся ╕ полишив вже колишн╕х сво╖х товариш╕в по збро╖.
Розходилися мовчки, не прощаючись.
 
22
Склада╓ться враження, що вс╕ роки розбудови нац╕онального флоту ми т╕льки те й робили, що творили помилки, але вперто рухалися дал╕, н╕чого не пом╕чаючи навколо, не бажаючи оц╕нити ситуац╕ю ╕ заглянути в майбутн╓. В Укра╖н╕ робили вигляд, що не бачать панування на Кримському п╕востров╕ суц╕льно╖ радянщини, з ╖╖ святами, символами ╕ героями, не пом╕чали усюдисущого малорос╕йства ╕ русоф╕льства, котре все глибше проникало, вкор╕нювалося у св╕дом╕сть людей, не звертали увагу на те, що м╕сцева влада спроквола закладала протир╕ччя м╕ж укра╖нцями ╕ кримськими татарами, м╕ж Кримом ╕ материковою Укра╖ною. Без протид╕╖ йшла ╕деолог╕чна агрес╕я, метою яко╖, як виявилося, було руйнування в св╕домост╕ людей нац╕онально╖ г╕дност╕ ╕, як п╕дсумок, вол╕ до спротиву агрес╕╖. Укра╖нський флот вже знаходився островом серед цього малорос╕йського моря. Але й на флот╕ не позбавлялися зрадник╕в ╕ просто зайвих людей в сво╖х рядах, не звертали уваги на в╕дверт╕ провокац╕╖, як╕ насправд╕ були вчинками, за якими вивчалася майбутня реакц╕я укра╖нсько╖ сторони на силове захоплення ╕ Криму, ╕ самого укра╖нського флоту.
Ось, до прикладу, заява громадсько╖ орган╕зац╕╖ "Укра╖нська громада Севастополя" в╕д 29 вересня 2009 року: "Як стало в╕домо ╕з джерел штабу Чорноморського флоту, штабом Чорноморського флоту Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ завершене чергове планове рекогностування територ╕╖ Кримського п╕вострова для планування ╕ п╕дготовки ╖╖ захоплення пов╕тряно-морським десантом ╕ морською п╕хотою ЧФ РФ з залученням частини сил Новорос╕йсько╖ пов╕тряно-десантно╖ див╕з╕╖ з урахуванням досв╕ду останньо╖ в╕йни на Кавказ╕. Рекогностування було сплановане ╕ проводилося штабом ЧФ РФ на випадок силового вир╕шення рос╕йською стороною проблеми Криму ╕ Севастополя, сценар╕й якого ╕ в╕дпрацьову╓ться яструбами ЧФ у адм╕ральських погонах. В╕дпов╕дними фах╕вцями штабу ЧФ РФ були визначен╕ ╕ нанесен╕ на оперативн╕ карти шляхов╕ сполучення Севастополь – Ялта – Феодос╕я, Севастополь – С╕мферополь – Феодос╕я – Керч, обл╕кован╕ вс╕ придорожн╕ будинки та споруди з бетонними п╕двалами, як╕, на думку рос╕йських в╕йськових експерт╕в, можуть бути використан╕ укра╖нською стороною в якост╕ опорних пункт╕в, визначен╕ безпечн╕ ╕ небезпечн╕ для них д╕лянки майбутньо╖ територ╕╖ ╖х операц╕й. Розв╕дувальн╕ ╕ наступально-провокац╕йн╕ заходи, зд╕йснен╕ на територ╕╖ Укра╖ни, св╕дчать, що заяви р╕зноман╕тних посадових ос╕б в Рос╕╖ стосовно "примусу" Укра╖ни до дружби, як ╕ поява лист╕вок б╕ля штабу ЧФ ╕з зверненням в╕д ╕мен╕ "Координационного совета Русской радикальной оппозиции" до рос╕йських в╕йськовослужбовц╕в в╕дмовитися в╕д участ╕ в п╕дривних д╕ях проти Укра╖ни мають п╕д собою реальн╕ п╕дстави. Кр╕м того, стало очевидним, що зменшуючи загальну чисельн╕сть свого флоту в Криму, Рос╕йська Федерац╕я зб╕льшу╓ бойову потужн╕сть його берегового ╕ ав╕ац╕йного компоненту, концентруючи ╖х у Севастопол╕, чому ВМС Укра╖ни оперативно протиставити зараз н╕чого не можуть. Враховуючи, що дан╕ п╕дривн╕ заходи завершен╕ вже п╕сля внесення президентом РФ Дмитром Медв╓д╓вим поправок до закону "Про оборону", результати таких прихованих в╕д укра╖нського сусп╕льства в╕йськових д╕й можуть мати серйозн╕ насл╕дки для подальшо╖ ескалац╕╖ укра╖но-рос╕йських в╕дносин, с╕ють недов╕ру м╕ж флотами Укра╖ни ╕ Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ та провокують нестаб╕льн╕сть на Кримському п╕востров╕.
Укра╖нська громада Севастополя нагаду╓, що п’ять рок╕в тому, у вересн╕ 2003 року, на так званому зб╕р-поход╕ ЧФ РФ був роз╕граний сценар╕й в╕йськових навчань, який затим л╕г в основу м╕ждержавного конфл╕кту навколо острова Тузла в Керченськ╕й протоц╕. Висловлюючи р╕шучий протест проти виразно провокац╕йних ╕ антиукра╖нських д╕й рос╕йського флоту на територ╕╖ кра╖ни, що дала йому притулок, Укра╖нська громада Севастополя зверта╓ться по кер╕вництва Укра╖ни дати принципову оц╕нку агресивним ╕ неправом╕рним д╕ям рос╕йських адм╕рал╕в на укра╖нськ╕й земл╕, як╕ не лише суперечать умовам перебування ЧФ РФ на територ╕╖ Укра╖ни, договору м╕ж нашими кра╖нами про в╕дмову в╕д розв╕дки одна проти одно╖, а прямо дискредитують догов╕р про дружбу ╕ сп╕вроб╕тництво м╕ж нашими кра╖нами, ╕ вимага╓ вивести з територ╕╖ Укра╖ни полк морсько╖ п╕хоти ЧФ РФ, вжити негайних заход╕в з унеможливлення подальших под╕бних д╕й на п╕востров╕. Враховуючи г╕ркий досв╕д суверенно╖ Груз╕╖, Укра╖нська громада Севастополя, поки ще не п╕зно, вимага╓ в╕д кер╕вництва Укра╖ни в╕дновити розформовану бригаду морсько╖ п╕хоти ВМС ЗС Укра╖ни, зб╕льшити корабельний ╕ ав╕ац╕йний компонент ВМС Укра╖ни, завершити ремонт ╕ буд╕вництво п╕дводного човна "Запор╕жжя", ракетного крейсера "Укра╖на", ввести ╖х до бойового складу нац╕онального флоту ╕ сформувати у Севастопол╕ над╕йну оборонну ╕нфраструктуру, яка би унеможливлювала заз╕хання будь-якого aгресора".
Реакц╕я укра╖нсько╖ сторони для укра╖нц╕в Севастополя була передбачуваною, в повн╕й м╕р╕ малорос╕йською. Сама Заява була про╕гнорованою як у Севастопол╕, так ╕ у Ки╓в╕. Натом╕сть, Укра╖нськ╕й громад╕ в Севастопол╕ було в╕дмовлено в ре╓страц╕╖, ╖╖ вит╕снили з громадського життя, а кер╕вника зв╕льнили з роботи. Його звинуватили в конфронтац╕╖ ╕ намаганн╕ п╕д╕рвати "братн╕ рос╕йсько-укра╖нськ╕ стосунки", розпочали карне пересл╕дування. Без уваги залишилися питання до розв╕дки та контррозв╕дки, бо ж вони не могли не знати того, що знали ╕ що застер╕гали громадськ╕ актив╕сти, але те ╖м здалося черговою спробою нац╕онал╕ст╕в орган╕зувати конфронтац╕ю ╕ неспок╕й у Севастопол╕. Д╕╖ Чорноморського флоту в Криму, як ╕ ран╕ше, залишалися не контрольованими. В╕йськово-Морськ╕ сили весь час ╕ вс╕м демонстрували свою позиц╕ю "поза пол╕тикою", так ╕ не створили сво╖х "опорних пункт╕в" в громадському середовищ╕ Криму, а сам флот стали швидко реформувати ╕ привели до стану фактично╖ втрати бойово╖ готовност╕. Загальна безпечн╕сть ╕ безв╕дпов╕дальн╕сть стали передумовами для анекс╕╖ ╕ масово╖ зради в Криму.
Якби ми вчились так як треба…
(Дал╕ буде)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 06.03.2020 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=22074

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков