Версiя для друку Обговорити в форумi

З архіву «КС»

Вересень 2001 року. Ось так починався один з номерів газети того часу: «РУССКИЕ! ГОТОВЬТЕСЬ К ЗАХВАТУ ВЛАСТИ!» (А ВОНА В КРИМУ ХІБА УКРАЇНСЬКА?)

…Їхні транспаранти рябіли протестами на кшталт: «Нет национальным квотам!», «Нет исламскому терроризму!», «Постоим за Веру и Отечество!»… Оратори гнівно клеймили Меджліс і Раду представників кримськотатарського народу, котрі «создают межнациональное напряжение», і «татарских экстремистов», які «призывают к изгнанию и уничтожению русских людей», «захватывают заложников»… Пальму першості міцно тримав відомий українофоб і за сумісництвом голова «Русского общества» А. Лось, який заперечував історичне існування України, українців і української мови та стверджував, що «на сегодняшний день ущемление прав и мучения русского народа достигли максимального предела. Русских «достали» – они готовы объединиться и действовать»… Завершив він свій «полум’яний» виступ закликом: «Русские люди, готовьтесь к захвату власти!»
І оце все – в УКРАЇНСЬКОМУ Криму, де мали б діяти УКРАЇНСЬКІ закони, УКРАЇНСЬКА влада, спецслужби, міліція! Чи можна собі уявити, щоби з подібними гаслами («Українці! Готуйтесь до захоплення влади!»)  сьогодні хтось хоч на мить з’явився на вулицях Сімферополя? Скільки б за це «впаяли» років – чи, навіть, десятиліть?!
Повноцінна копія цієї сторінки «КС» – у Фейсбуці:
https://www.facebook.com/krymskasvitlytsia/
***
Тим часом, документальний свідок буремного кримського життя-буття – «Кримська світлиця», якій загрожувало чергове виселення з орендованого приміщення у Сімферополі,  отримує від кримських властей пропозицію… перебратися у підвал!
Архівні сторінки про це – у наступному числі «КС».
***
Нагадуємо, що понад чвертьстолітній архів літописця української історії Криму – «Кримської світлиці» – залишився на захопленій території (це при тому, що чиновниками колишнього співзасновника - Міністерства культури України - була затіяна ціла епопея з її нібито «переведенням» до Києва, що, зрештою, завершилося ліквідацією кримської редакції і банальним рейдерським захопленням назви газети).
Нині в Україні в ходу таке модне слівце – «діджиталізація», оцифрування тобто – це те, що могло б врятувати архів і зробити його доступним для усіх користувачів Інтернету. На жаль, ЖОДНА грантова програма в Україні не скерована на таку діяльність – принаймні, стосовно анексованих територій. Про якусь державну занепокоєність у цьому напрямку впродовж усіх шести років окупації взагалі не було чутно, тож мимоволі закрадається крамольна думка про те, що українській владі, якого б відтінку – помаранчевого чи зеленого – вона не була, цей архів – як більмо в оці, бо є реальним документальним свідченням недолугості, бездіяльності і продажності цієї влади, що й зробило, зокрема, український Крим такою легкою здобиччю.
Але на те вона й історія, щоб, гортаючи сторінки минулого, робити з того належні висновки. Тож якщо читачам відомо, де можна було б отримати підтримку стосовно порятунку безцінного «Світличного» архіву, підкажіть, будь ласка! (Ел. пошта «КС» – kr_svit@meta.ua)

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #10 за 06.03.2020 > Тема ""Білі плями" історії"