Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…


ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний...


ПЕРША ЛАСТ╤ВКА УКРА╥НСЬКО╥ ПЕР╤ОДИКИ
Наш календар


ЯН НАГУРСЬКИЙ – ТОЙ, ХТО ПОСТАВ З МЕРТВИХ
П╕лот час╕в Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був оголошений загиблим, про що в╕н д╕знався в середин╕ 1950-х...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 28.02.2020 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#9 за 28.02.2020
Ахтем Чийгоз: СПИСКИ 3 ТИСЯЧ ОС╤Б, ЯК╤ ГОТОВ╤ ВОЮВАТИ В КРИМУ, Я ПЕРЕДАВ ДЖЕМ╤Л╢ВУ В ЛЮТОМУ 2014 РОКУ

Ахтем Чийгоз, колишн╕й пол╕тв'язень, заступник голови Меджл╕су кримськотатарського народу
СПИСКИ 3 ТИСЯЧ ОС╤Б, ЯК╤ ГОТОВ╤ ВОЮВАТИ В КРИМУ, Я ПЕРЕДАВ ДЖЕМ╤Л╢ВУ В ЛЮТОМУ 2014 РОКУ

Ш╕сть рок╕в тому, 26 лютого 2014 року, п╕д ст╕нами Верховно╖ Ради АР Крим пройшов багатотисячний м╕тинг, значення якого ще оц╕нять у нов╕тн╕й ╕стор╕╖ Укра╖ни.
Так вважа╓ колишн╕й пол╕тв'язень, заступник голови Меджл╕су кримськотатарського народу, народний депутат Ахтем Чийгоз. Наша розмова з ним – про те, якою ╓ сьогодн╕ реальна ситуац╕я в Криму, що ма╓ стояти першим пунктом у Стратег╕╖ деокупац╕╖ п╕вострова, а також – як Чийгоза намагалися п╕дкупити у С╕мферопольському С╤ЗО, щоб переманити на б╕к нового режиму в Криму.

- Ахтем-бей, сьогодн╕ деяк╕ експерти в Укра╖н╕ закликають до "тверезо╖ ╕ реал╕стично╖" оц╕нки ситуац╕╖ в Криму ╕ радять не спод╕ватися на його повернення у найближч╕ десятил╕ття. Днями в╕домий журнал╕ст Портн╕ков пор╕вняв Крим з колишн╕ми республ╕ками Прибалтики, де патр╕оти змушен╕ були боротися за м╕сця в КПРС, щоб захистити свою землю ╕ зберегти свою мову. Ви под╕ля╓те ц╕ побоювання щодо Криму?

УКРА╥НА ЗОБОВ'ЯЗАНА ЗВ╤ЛЬНЯТИ КРИМ ╤ БУТИ В АВАНГАРД╤ ЦЬОГО ПРОЦЕСУ
- Укра╖на повинна розум╕ти, що саме вона зобов'язана зв╕льняти Крим ╕ тому – бути в авангард╕ цього процесу, ╕ тод╕ св╕т не зможе замовкнути. Тому що лише ╖й це п╕д силу. ╤ взагал╕, це обов'язок держави – боротися за свою територ╕ю. Тому укра╖нськ╕ пол╕тики повинн╕ перестати будувати ╕люз╕╖, що хтось за них вир╕шить кримське питання, що ╖м достатньо спостер╕гати за процесом з боку, в чомусь погоджуючись або н╕. Але якщо хтось з представник╕в влади або частини сусп╕льства сьогодн╕ говорить, що "втомився в╕д в╕йни ╕ проблему Криму можна на час "п╕дв╕сити", то нехай готу╓ться до того, що ус╕ жахи, як╕ сп╕ткали Крим та Сх╕д Укра╖ни, д╕йдуть до Ки╓ва ╕ Львова. Тому що Рос╕я уособлю╓ собою чудовисько, яке ╕сну╓ за рахунок кров╕ - ╕ в прямому, ╕ переносному сенс╕ слова, ╕ апетити цього чудовиська ростуть. Тому треба щодня, без прогноз╕в, песим╕зму ╕ ворож╕ння на кавов╕й гущ╕ робити все для опору ц╕й агрес╕╖. Я з великою повагою ставлюся до думки експерт╕в ╕ журнал╕ст╕в, але саме реал╕стичн╕сть ╕ тверез╕сть оц╕нок нам сьогодн╕ необх╕дна при погляд╕ на Крим.

МИ ВЖЕ СЬОГОДН╤ БАЧИМО ОЗНАКИ ПАД╤ННЯ РОС╤╥
- Ви зна╓те щось б╕льше про ситуац╕ю в Криму?
- Достатньо, щоб робити тверез╕ висновки. Я щодня маю десятки телефонних розмов з Кримом ╕ знаю настро╖ людей там. До того ж ми ╕нколи недооц╕ню╓мо динам╕чн╕сть процес╕в, як╕ виникають в св╕т╕. Ми вже сьогодн╕ бачимо ознаки пад╕ння Рос╕╖, наприклад, у питаннях задоволення ╕мперських амб╕ц╕й. Тому не каж╕ть мен╕ про Прибалтику, яка 50 рок╕в домагалася зв╕льнення, ╕ розвал СРСР, який тривав ц╕лу в╕чн╕сть. Рос╕я не справля╓ться ╕з п╕дпорядкуванням Укра╖ни, вона не витягу╓ св╕й статус св╕тово╖ держави. Кров лл╓ться, але ми бачимо провал за провалом у спроб╕ утвердитися силою сво╓╖ збро╖ на чужих територ╕ях.
Прим╕ром, ще вчора в Рос╕╖ говорили, що у не╖ з Туреччиною дуже т╕сн╕ дружн╕ в╕дносини. Я н╕коли в це не в╕рив, вважав, що це тимчасов╕, ситуативн╕ в╕дносини. ╤ якщо дос╕ Туреччина воювала н╕бито з режимом Асада, ╕ малося на уваз╕, що зброя ╕ в╕йськов╕ ╕нструктори там з Рос╕╖, то сьогодн╕ ми бачимо, що конфл╕кт м╕ж цими кра╖нами переходить у в╕дкриту форму. ╤ що тепер з ц╕╓ю «дружбою» буде?
З ╕ншого боку, Туреччина сьогодн╕ ма╓ справд╕ щир╕ нам╕ри дружби з Укра╖ною, ╕ ми прагнемо, щоб ц╕ нам╕ри перейшли в практичну площину, мали гуман╕тарну та економ╕чну вигоду для Укра╖ни.
В╕зьмемо той же Томос. Н╕ для кого не секрет, що прохання Джем╕л╓ва до Ердогана – п╕дтримати Укра╖ну в питанн╕ отримання Томосу Укра╖нською православною церквою – з╕грало свою роль у вир╕шенн╕ цього питання. ╤, звичайно, Пут╕на драту╓ ця ситуац╕я, як ╕ питання постачання збро╖ з Туреччини. ╤ найголовн╕ше. Туреччина завжди п╕дкреслю╓, що не визна╓ незаконну анекс╕ю Криму Рос╕╓ю. Ба б╕льше, вони в нього вкладають кримськотатарський, а значить укра╖нський фактор.
Тому я закликаю анал╕тик╕в оперувати не лише аналог╕ями з ╕стор╕╖, а б╕льше звертати увагу на реальн╕ факти сьогодн╕шнього дня. Я закликаю розмовляти з людьми з Криму, як це робимо ми з колегами. Дуже важливо п╕дтримати дух опору наших громадян у Криму – це перше. Другий аспект – ускладнити для Рос╕╖ питання утримання Криму, ╕ трет╓ – усю нашу пол╕тику треба будувати, роблячи акцент на зв╕льненн╕ окупованого Криму.
- Це вже схоже на стратег╕ю деокупац╕╖ Криму. Яке м╕сце в н╕й, на вашу думку, ма╓ займати питання збро╖?
- Одне з перших. Але коли ми говоримо, що Крим треба зв╕льняти силою збро╖, це ж не означа╓, що ми п╕демо туди танками. Але танки мати треба.
- Ви вважа╓те за доц╕льне витрачати кошти на танки, якщо Укра╖на виключа╓ в╕йськовий шлях деокупац╕╖ Криму?
- Ще раз кажу, в╕йськовий шлях ╕ посилення в╕йськових позиц╕й держави – це не одне й те саме. Зброя як демонстрац╕я сили – один з найсильн╕ших ╕нструмент╕в зв╕льнення Криму. Держава, яка демонстру╓ свою сучасну зброю, може остудити запал ворога. Як, наприклад, американськ╕ джевел╕ни остудили агресивн╕ нам╕ри Рос╕╖. Водночас, укра╖нська зброя п╕д╕йма╓ дух громадян на окупованих територ╕ях ╕ показу╓ нашим ╓вропейським партнерам, що ми в╕д свого н╕коли не в╕дступимося. Це ╕ ╓ позиц╕я держави, п╕дкр╕плена р╕шуч╕стю ╕ силою.
- Укра╖нськ╕ моряки, захоплен╕ в полон у Керченськ╕й протоц╕, - це теж демонстрац╕я р╕шучост╕ ╕ сили?
- Так, ╖х обстр╕ляли, ╖х взяли в полон, бо йде в╕йна. Але ви подив╕ться, весь Крим, незважаючи на жорсток╕ репрес╕╖, заходився захищати укра╖нських в╕йськових, а значить – допомагати Укра╖н╕. Аж до Лефортово наш╕ актив╕сти до╖хали. Це моб╕л╕зувало все наше сусп╕льство в Криму та дало сигнал Укра╖н╕, що ╖╖ чекають ╕ п╕дтримують, незважаючи на п'ятий р╕к окупац╕╖ Криму. ╤ Укра╖ну це моб╕л╕зувало – чому у нас м╕жнародн╕ суди ухвалювали р╕шення на користь Укра╖ни, чому Гаазький трибунал ухвалив р╕шення про те, що Рос╕я повинна негайно зв╕льнити укра╖нських в╕йськовополонених. А тепер командування штабу в╕йськових моряк╕в каже: ми б╕льше не п╕демо в Азов. А хто за вас п╕де в Азов, Туреччина чи НАТО? Сьогодн╕ наша влада, на жаль, не демонстру╓ необх╕дно╖ р╕шучост╕, мотивуючи це тим, що найвища ц╕нн╕сть держави – людське життя. Але у будь-якому народ╕ ╕ в будь-як╕й рел╕г╕╖ вищою ц╕нн╕стю ╓ те, ЯК людина прожила сво╓ життя.

ЗАПИТАЙТЕ У БАЛУХА, ╤ В╤Н СКАЖЕ, ЩО В'ЯЗНИЦЯ – ЦЕ БУВ ЙОГО ВИБ╤Р. ╤ М╤Й ВИБ╤Р ТЕЖ
- З╕ збро╓ю роз╕бралися, а питання культурно╖ та соц╕ально╖ ╕нтеграц╕╖ мають бути у Стратег╕╖ деокупац╕╖ Криму?
- Думаю, одна з небезпек, яку сьогодн╕ демонстру╓ влада, це п╕дм╕на важливих складових перемоги гуман╕тарними питаннями. Наприклад, заклики: давайте дамо пенс╕╖ на окупованих територ╕ях, воду в Крим, пол╕тв'язн╕в давайте витягнемо будь-якою ц╕ною. Ви запитайте у Балуха, ╕ в╕н вам скаже, що в'язниця – це був його виб╕р. ╤ це був м╕й виб╕р. Це наш фронт боротьби, яку ми вели у в'язниц╕ проти окупанта. Звичайно, питання п╕дтримки адвокат╕в пол╕тв'язн╕в ╓ важливим, ╕ його треба опрацьовувати, але воно не в╕дноситься до стратег╕чних, це один з аспект╕в рутинно╖ роботи будь-яко╖ держави. Стратег╕чно важливим ╓ ╕нше – щоб сусп╕льство моб╕л╕зувалося. Тод╕ буде ╕ оп╕р окупантов╕, ╕ п╕дтримка цього опору. Можна компенсувати витрати на адвокат╕в якоюсь м╕рою – все одно цих кошт╕в не вистачить покрити витрати. Важливим ╓ ╕нше – моб╕л╕зоване до опору сусп╕льство, тод╕ сусп╕льство саме буде допомагати ╕ с╕м'ям, ╕ д╕тям, ╕ адвокатам. Ми у такий спос╕б п'ять рок╕в п╕дтриму╓мо наших пол╕тв'язн╕в ╕ ╖хн╕ с╕м'╖. Наше сусп╕льство в Криму зд╕йсню╓ орган╕зований оп╕р окупантов╕, ╕ це один з головних аспект╕в у боротьб╕ за Крим. ╤накше в╕н не звучав би в ╕нформац╕йному простор╕.
- А Крим звучить в ╕нформац╕йному простор╕?
- Звучить. Ми його реально бачимо – ╕ в ╕нформац╕йному пол╕ Укра╖ни, ╕ в думках наших людей в Криму. Влад╕ необх╕дно сво╖ми д╕ями, р╕шеннями зм╕цнювати дух боротьби ╕ проявляти сол╕дарн╕сть з Кримом, але зараз, на жаль, таких меседж╕в все менше.
- Ви не бачите для Криму ╕ншого шляху розвитку, прим╕ром, п╕д сп╕льним управл╕нням дек╕лькох кра╖н, наприклад, Укра╖ни, Туреччини, Рос╕╖? Або, наприклад, п╕д управл╕нням ООН?
- Н╕, майбутн╓ Криму – т╕льки з Укра╖ною. Все ╕нше ╕люз╕я – св╕т сьогодн╕ не буде переглядати питання статусу Криму, хоча як╕сь форми впливу на ситуац╕ю мають бути. Для цього ╕сну╓ безл╕ч м╕жнародних ╕нституц╕й ОБС╢, ООН, ╢С, але сьогодн╕ вони демонструють свою неспроможн╕сть. Ми ╖м нада╓мо всю необх╕дну ╕нформац╕ю, ми тиснемо на них, а вони не здатн╕ виконати свою головну роль: забезпечити безпеку людей на окупованих територ╕ях. ╥х ╕нструменти сьогодн╕ не працюють, тому що Зах╕д з╕ткнувся з новою фазою фашизму, трансформованого з радянського авторитарного режиму, але в б╕льш кривав╕й ╕ агресивн╕й форм╕. ╤з завданням повернення сво╖х територ╕й може впоратися зараз т╕льки сама Укра╖на. Вона вже достатньо сильна, ╕ влад╕ необх╕дно ╕ надал╕ посилювати позиц╕╖, напрацьован╕ за попередн╕ п'ять рок╕в.
- У чому сила Укра╖ни?
- У тому, що вона продемонструвала готовн╕сть ╕ дал╕ боротися за свою незалежн╕сть. У тому, що вона змогла побудувати ус╕ стовпи сво╓╖ незалежност╕. Останн╓ з серйозних досягнень – отримання Томосу, незалежност╕ в рел╕г╕йному аспект╕. Зараз йде спроба розхитати ц╕ стовпи. Причому б'ють як по ╕нститутах державно╖ влади, так ╕ по громадськ╕й самосв╕домост╕. Але я переконаний, що розвернути Укра╖ну в б╕к рос╕йсько╖ колон╕╖ неможливо, тому що сп╕р у сусп╕льств╕ сьогодн╕ трива╓ не з ╕деолог╕чних, а з╕ стратег╕чних питань. У колон╕альну залежн╕сть в╕д Рос╕╖ Укра╖на вже н╕коли не повернеться.

КРИМСЬК╤ ТАТАРИ ГОТОВ╤ БУЛИ З╤ ЗБРО╢Ю В РУКАХ ЗАХИЩАТИ КРИМ
- Днями Мустафа Джем╕л╓в розпов╕в, що у 2014 роц╕ кримськ╕ татари були готов╕ з╕ збро╓ю в руках захистити Крим, ╕ н╕бито були списки з трьох тисяч ос╕б, як╕ були готов╕ воювати проти Рос╕╖.
- Я вам б╕льше скажу: ц╕ списки трьох тисяч ос╕б я йому передав у лютому 2014 року. ╤ коли ц╕ списки у мене вдома п╕д час обшуку шукали, нав╕ть п╕длогу зривали. Тод╕ Мустафа-ага при╖хав з Ки╓ва, пам'ятаю, ще були в╕дкрит╕ Перекоп ╕ Чонгар, ╕ д╕яло зал╕зничне сполучення з материком. В╕н сказав, що вир╕шу╓ться питання з╕ збро╓ю з материково╖ Укра╖ни, ╕ ми за один день склали перел╕к ос╕б, як╕ були готов╕ воювати — ╖х було близько трьох тисяч. Коп╕й списку я не робив, ориг╕нал передав Джем╕л╓ву, ╕ в╕н по╖хав з ним до Ки╓ва, тому п╕д час обшуку у мене н╕чого не знайшли. Тими днями, до реч╕, ми активно працювали над створенням загон╕в нац╕онально╖ самооборони кримських татар. Ус╕ чолов╕ки почали брати п╕д охорону населен╕ пункти ╕ м╕сця компактного проживання кримських татар. Наприклад, Бахчисарай весь був оточений нашими хлопцями.
- Зброя потр╕бна була для демонстрац╕╖ сили?
- Н╕, не для демонстрац╕╖. Це був ч╕ткий нам╕р захищати свою землю. Так от, якби хоча б одна в╕йськова частина розпочала збройний оп╕р, десятки тисяч з ними стояли б в окопах. В╕йськов╕ повинн╕ були очолити оп╕р, а кримськ╕ татари готов╕ були ╖х п╕дтримати. ╤нша р╕ч, що у нас були провокац╕╖ з боку окремих в╕йськових частин, коли ╖хн╕ представники пропонували зайти в частину ╕ в╕дкрити ангари з╕ збро╓ю. Командири цих частин вже були у змов╕ з рос╕йськими окупантами. Це була явна провокац╕я, ╕ ми на не╖ не п╕шли. Тому що ми точно знали, що пот╕м ц╕ командири в╕йськових частин ╕ рос╕йськ╕ незаконн╕ формування у Криму заявлять, що на них напали ╕ в╕д╕брали у них зброю, а нас оголосять терористами. Згодом командири частин, у яких нам пропонували "взяти" зброю, вже служили в рос╕йськ╕й арм╕╖.
- ╤ служать там дос╕?
- Н╕, вони ╕ так╕ як вони, тепер служать на дальн╕х рубежах Рос╕╖, в "теплих" сиб╕рських краях. Та в особов╕й справ╕ у них написано: "неблагонадежен и склонен к измене".
- Значить, якби хоча б одна в╕йськова частина чинила оп╕р...
- Десятки тисяч стали б поруч з ними.
- ╤ ╕стор╕я п╕шла б ╕ншим шляхом?
- Безсумн╕вно. Ми б не дали Рос╕╖ утвердитися. Доказ тому — м╕тинг 26 лютого. Я вважаю, що цього дня цив╕льне населення Криму сво╖ обов'язки виконало. Завдяки нашому м╕тингу на сес╕╖ лег╕тимного тод╕ кримського парламенту не були ухвален╕ провокац╕йн╕ пол╕тичн╕ р╕шення.
- Ви були всередин╕ цього м╕тингу, що в╕дчували люди, чи був у вас страх за завтрашн╕й день?
- У мене таких м╕тинг╕в за 25 рок╕в було сотн╕ ╕ тисяч╕. ╤ страху н╕коли, ╕ в тому числ╕ того дня, не було. У людей було внутр╕шн╓ в╕дчуття тривоги, з цим почуттям вони п╕днялися ╕ при╖хали з усього Криму. Коли ми, б╕льше тисяч╕ людей, при╖хали до Верховно╖ Ради Криму з Бахчисарая, там вже грим╕ло ╕ в╕ддавало луною "Крим — Укра╖на!". Н╕хто цим людям не писав гасла чи транспаранти, н╕хто ╖х не змушував ╕ спец╕ально не вчив, що говорити ╕ проти чого протестувати, усе це у них йшло в╕д серця, тому що ми в Криму завжди жили з в╕дчуттям небезпеки з боку Рос╕╖. Кримських татар це почуття небезпеки н╕коли не покидало. Тому ми побоювалися втрати Укра╖ни, ╕ коли сес╕я парламенту п╕д натиском м╕тингу не в╕дбулася, ми здобули перемогу. Ми справд╕ того дня виграли серйозну битву, ╕ не варто недооц╕нювати ╖╖ значення. Ми зупинили сепаратист╕в, а дал╕ мала працювати влада, спецп╕дрозд╕ли силовик╕в.
- Хто був на ╕ншому боц╕ м╕тингу ╕ кричав "Крим – Рос╕я"?
- Знаю точно з матер╕ал╕в сво╓╖ "справи", а там 54 томи, ╕ н╕хто, звичайно, не проводив ╖╖ рев╕з╕ю — що "звичайних" кримчан на м╕тингу представляли, наприклад, приватна в╕йськова компан╕я "Вагнер" з Севастополя, козаки Терського козацтва теж ╕з Севастополя, а також марг╕нальн╕ козач╕ формування та пророс╕йськ╕ орган╕зац╕╖ "Русская община Крыма”, “Русский блок”, “Русское единство", як╕ усп╕шно функц╕онували в Криму завдяки безд╕яльност╕ як кримсько╖ влади, так ╕ Ки╓ва. М╕й адвокат сфотографував дв╕ ц╕кав╕ дов╕дки, як╕ випадково затесалися у матер╕алах мо╓╖ "справи", як╕ п╕дтверджують присутн╕сть на площ╕ представник╕в цих структур. Ми ╖х того дня добряче побили, тому що вони пост╕йно проти нас намагалися проявляти свою силу. У них були палиц╕, газов╕ балони з р╕зними отруйними речовинами. Ми в╕дпов╕ли силою на силу ╕ вичистили площу в╕д ц╕╓╖ шушери за 15 хвилин.
- Що було наступного дня?
- У н╕ч з 26-го на 27-е рос╕йськ╕ спецп╕дрозд╕ли захопили ус╕ адм╕н╕стративн╕ буд╕вл╕ С╕мферополя. Протягом двох наступних дн╕в до Криму почали заходити рос╕йськ╕ в╕йська, в основному через порт "Крим" - порт "Кавказ", в╕йськов╕ аеропорти, у тому числ╕ Бельбек, стали приймати рос╕йськ╕ л╕таки. А знаменитий Мамчур просто здав ус╕ ангари, зл╕тну смугу ╕ оглядов╕ вишки, залишивши за собою лише ╖дальн╕ та казарми. А вранц╕ вони влаштували комед╕ю ╕з входженням в частину.
- Дума╓те, вони д╕яли не по команд╕ зверху?
- Яка може бути команда, коли у в╕йськовому статут╕ написано, що ти повинен захищати свою територ╕ю, якщо на не╖ заз╕ха╓ ворог! Стр╕ляти треба у цьому випадку, а не команду чекати в╕д начальства. Ти ж не начальнику штабу, не генералу, не м╕н╕стру оборони присягав, ти присягав народов╕ Укра╖ни. Крапка. Ус╕ м╕ркування на цю тему вважаю демагог╕╓ю.

В╤Д МЕНЕ ВИМАГАЛИ ВИЗНАТИ, ЩО УКРА╥НА – ВОРОГ ДЛЯ КРИМСЬКИХ ТАТАР
- Ахтем-бей, чому саме вас звинуватили в орган╕зац╕╖ м╕тингу 26 лютого?
- П╕сля того, як Джем╕л╓ва ╕ Чубарова депортували ╕ заборонили ╖м в'╖зд до Криму, мене дуже довго вмовляли працювати на Рос╕ю. Що т╕льки не пропонували: ╕ шален╕ грош╕, ╕ можливост╕, ╕ владу. Вони думали, що у мене може бути ╕нша ц╕на, б╕льш висока, а я не м╕г пояснити так, щоб ╖м було зрозум╕ло, що я не сприймаю зради – насамперед сво╖х принцип╕в. Для мене громадянство Укра╖ни – не порожн╕й звук, я три роки на кожному суд╕ вимагав, щоб мене не називали громадянином Рос╕╖. Я вимагав в╕дводу судд╕в ╕ сл╕дчих, заявляв, що не приймав ╕ не збираюся приймати громадянство ц╕╓╖ кра╖ни. ╤ вже у вироку вони змушен╕ були написати, що я громадянин Укра╖ни.
- Чим ви керу╓теся, коли вирушу╓те для себе так д╕яти?
- Це позиц╕я громадянина Укра╖ни, ╕ ми так виховувалися – кримськ╕ татари. А от коли мерзенн╕ пропозиц╕╖ надходили в╕д ворог╕в-окупант╕в, незважаючи на всю тяжк╕сть умов тюремного ув'язнення, коли ти в статус╕ пол╕тв'язня, то мен╕ було соромно йти на угоду з ворогом, тобто зрадити св╕й народ, сво╖х близьких. П╕сля ухвалених р╕шень моб╕л╕зовували сили для в╕дстоювання ухваленого р╕шення. Твоя свобода визначалася п╕дписом п╕д к╕лькома паперами. П╕дпиши ц╕ мерзенн╕ пап╕рц╕ – ╕ через 200 метр╕в по коридорах тюрми ти на свобод╕. При цьому в╕д мене не вимагали визнати свою провину, треба було просто сказати, що Укра╖на – це ворог для кримських татар, Чубаров ╕ Джем╕л╓в – вороги кримськотатарського народу, ну ╕ ╕нш╕ банальност╕ про хунту ╕ бандер╕вц╕в. Вони мене викликали, вручали ц╕ папери, а я ╖х брав ╕ кидав. Казав, що не буду цю мерзоту п╕дписувати. А пот╕м повертався в камеру, довгий час я сид╕в в одиночц╕, ╕ чесно вам скажу, у мене текли сльози. Всередин╕ мене наче два Ахтеми боролися. Один казав: ну ╕ чого ти дом╕гся, знову повернувся в цю камеру, в╕д яко╖ дуже втомився ╕ яку сил нема╓ терп╕ти. А другий Ахтем мен╕ казав: не занепадай духом, до тебе люди на суди приходять, як ти на них дивитимешся? Якби я пост╕йно думав, що мен╕ погано, у мене болить голова або ось вже 8 м╕сяц╕в не працю╓ рука – що б це дало? Н╕, я вир╕шив, що краще готуватимуся до кожного зас╕дання, я прав реч╕, розтягував ╖х, щоб вони виглядали випрасуваними, я голився, качався, щоб бути в форм╕ ╕ просто не з╕йти з розуму. Я приходив на суди ╕ розмовляв там досить зухвало, пот╕м перечитував сво╖ показання ╕ думав – на що я м╕г розраховувати, якщо так знущався над "суддями", над "прокурором" Поклонською. Але люди йшли з суд╕в ╕ розпов╕дали один одному, ╕нод╕ прикрашали, мовляв, Ахтем ╕ у в'язниц╕ залиша╓ться самим собою. Це краще, н╕ж тебе будуть жал╕ти – тому я казав соб╕: все правильно ти, Ахтеме, робиш, це тв╕й шлях.
- Що ╓ найстрашн╕шим у С╤ЗО?
- Мен╕ батько казав, коли одного разу, через в╕с╕м м╕сяц╕в, вони прийшли до мене у С╤ЗО разом з мамою, а б╕льше я ╖х, поки сид╕в у в'язниц╕, не бачив - батька т╕льки на свобод╕, а маму перед ╖╖ смертю, коли мене в умовах секретно╖ спецоперац╕╖ привезли додому. В╕н мен╕ тод╕ сказав: "Тебе погублять тво╖ думки". А я пост╕йно думав про те, що б╕льше не зможу побачити живими батьк╕в, тому що вони стар╕, а строк мен╕ великий св╕тив, що мо╖ д╕ти стануть дорослими без мене, мо╖ онуки, коли я вийду, будуть зовс╕м дорослими. Але батько сказав мен╕: “Ми зна╓мо, за що ти сидиш, народ зна╓, за що ти сидиш, ╕ ми пиша╓мося тобою. За нас не хвилюйся, а д╕ти, якщо це тво╖ д╕ти, будуть г╕дними людьми". Я вважаю, що найголовн╕ше — це домовитися з собою, ╕ я з собою домовився у в'язниц╕. А побутов╕ умови – нав╕що про це говорити, ╖х неможливо уявити, якщо не сид╕в у в'язниц╕.
- Не будете розпов╕дати?
- Н╕, не буду. Я т╕льки для Гаазького трибуналу дав письмов╕ св╕дчення про те, в яких камерах я сид╕в, з ким сид╕в ╕ попросив, щоб ц╕ папери не публ╕кували, принаймн╕, поки що. Мен╕ об╕цяли не публ╕кувати.
- Що для вас свобода?
- Для мене свобода – це можлив╕сть чесно ╕ см╕ливо дивитися в оч╕ людям, це щир╕ потиски рук ╕ погляди. Це свобода. Тому, коли я ╖жджу Укра╖ною, ╖жджу св╕тою ╕ в Крим телефону╓, я точно знаю, що я н╕ на мить сво╖х принцип╕в ╕ свого народу не зрадив. Так ╕ йтиму дал╕.
- А зараз який шлях у вас?
- ╤ зараз це продовжу╓ться. Дума╓те, мен╕ не кажуть: «Куди ти, Ахтеме, топиш?» А я в╕дпов╕даю: «Це м╕й майданчик боротьби за Крим, я борюся за Укра╖ну, щоб зв╕льнити Крим». Без сильно╖ Укра╖ни на м╕жнародних майданчиках ми Крим не зможемо зв╕льнити. Ось за це я борюся ╕ н╕ перед чим не зупинюся в ц╕й боротьб╕.
- У вас був виб╕р повернутися до Криму?
- У мене був виб╕р, коли приземлився спецборт, в якому мене ╕ ╤льм╕ Умерова вивезли до Туреччини за домовлен╕стю президента Туреччини Ердогана ╕ Пут╕на. Я тод╕ запитав у начальника особливого спецп╕дрозд╕лу – чи можна мен╕ повернутися до Криму? В╕н в╕дпов╕в: «Це в╕д вас залежить. Тобто, я мав вийти ╕ сказати, що я готовий Пут╕ну "потиснути руку", подякувати Ердогану, знову с╕сти в л╕так ╕ повернутися в С╕мферополь.

ПЕРЕД СМЕРТЮ МАМА СКАЗАЛА МЕН╤: НЕ СМ╤Й ПРОСИТИ ВИБАЧЕННЯ, Я ПИШАЮСЯ ТОБОЮ!
- Як вам дозволили побачити маму перед ╖╖ смертю, коли ви сид╕ли у С╤ЗО?
- Та не дозволили вони, це був колосальний тиск на Пут╕на. Тепер я точно знаю, що взяли активну участь президенти Порошенко ╕ Ердоган. Того дня це була спецоперац╕я – мене забрали з камери, де проходила в╕деоконференц╕я суду, ╕ повезли з м╕шком на голов╕ ╕ в наручниках.
- Ви розум╕ли, куди ╖дете?
- Я пот╕м д╕знався, дорога з С╕мферополя в Бахчисарай сильно зм╕нилася. Я коли вийшов з машини б╕ля будинку батька, там була ц╕ла спецоперац╕я – десятки людей у балаклав╕, я попросив зняти наручники, сказали н╕, лише накинули куртку на наручники, щоб мама не бачила.
- Мен╕ завжди хот╕лося запитати: що ви тод╕ сказали мам╕, знаючи, що вона смертельно хвора?
- Коли я зайшов ╕ побачив маму, вона була вже при смерт╕, вона п╕двелася з останн╕х сил ╕ каже: "Ахтеме, балам..." Я сказав: "Мамо, пробач мен╕". Я просив вибачення за те, що в такий важкий час не м╕г бути поряд, а вони приховували в╕д мене хворобу мами, вона просила не казати мен╕. А хвороба розвивалася дуже швидко, за 3-4 м╕сяц╕ п╕шли метастази. Звичайно, якби я був поруч, було б по-╕ншому, Я б сказав, треба ╖хати до Ки╓ва, ╕ вона б по╖хала, тому що мама завжди мен╕ дов╕ряла. ╤ п╕сля мо╖х сл╕в вона з останн╕х сил п╕двелася ╕ сказала: "Не см╕й просити вибачення, я пишаюся тобою!" ╤ майже закричала цим тварям у балаклав╕: "Запам'ятайте, це м╕й син, ╕ я пишаюся ним". Вона померла дуже скоро п╕сля нашо╖ зустр╕ч╕. Один ФСБ-шник тод╕ сказав мен╕, що я сам винен, що не можу проводити мат╕р в останню путь. Мою маму ховав весь народ, ╕ багато з тих, хто стояв на похорон╕, казали: "Вашого сина нема╓, ми – Ваш╕ сини". Я вважаю, що ц╕ слова ╕ ╓ та ступ╕нь поваги, яку вона заслужила в сусп╕льств╕. Я ╖╖ не ганьбив, ╕ вона мною пишалася – це для мене найголовн╕ше. А ФСБ-шнику я сказав, що навряд чи народ прийде на похорон його матер╕, яка народила такого пса.
- Як вважа╓те, 26 лютого необх╕дно затвердити днем опору Криму рос╕йсько╖ окупац╕╖?
- Так, ╕ ми разом з мо╖м колегою Рустемом Умеровим з╕брали п╕дписи понад ста депутат╕в, у тому числ╕ представник╕в моноб╕льшост╕, для ухвалення президентського указу про це. Я впевнений, що 26 лютого ув╕йде в ╕стор╕ю держави Укра╖на як День опору Криму рос╕йськ╕й окупац╕╖. Слава Укра╖н╕!
Зера Аширова
(Укр╕нформ)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 28.02.2020 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=22044

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков