Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3468)
З потоку життя (6707)
Душі криниця (3633)
Українці мої... (1488)
Резонанс (1549)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1730)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РОС╤Я ПЕРЕТВОРИЛА КРИМ НА СУЦ╤ЛЬНУ В╤ЙСЬКОВУ БАЗУ
Про це йдеться в матер╕ал╕ турецького агентства Анадолу, присвяченому 6-м роковинам анекс╕╖...


ОКУПАНТИ НАЗВАЛИ НОВ╤ ВУЛИЦ╤ С╤МФЕРОПОЛЯ НА ЧЕСТЬ ЗАХАРЧЕНКА, ЛУЖКОВА ТА "КРИМСЬКО╥ САМООБОРОНИ"
Так, у кримськ╕й столиц╕ з'явилися вулиц╕ на честь колишнього мера Москви Юр╕я Лужкова, вбитого...


"Н╤ В╤ЧНОМУ ПУТ╤НУ": В РОС╤ЙСЬКИХ М╤СТАХ ПРОТЕСТУВАЛИ ПРОТИ "ОБНУЛЕННЯ" ТЕРМ╤Н╤В ПРЕЗИДЕНТА РФ
На м╕тинг проти поправок в Красноярську прийшло близько 200 городян.


ЛАЗОРК╤Н В.╤.: “АКТУАЛЬН╤ ПРОБЛЕМИ НАЦ╤ОНАЛЬНО╥ БЕЗПЕКИ ТА ШЛЯХИ ╥Х ВИР╤ШЕННЯ”
З цього числа «Кримська св╕тлиця» започаткову╓ публ╕кац╕ю циклу лекц╕й засновника...


З АРХ╤╢ПИСКОПА КЛИМЕНТА ВИМАГАЮТЬ 50 ТИСЯЧ РУБЛ╤В ЗА "СУДИ", Р╤ШЕННЯМИ ЯКИХ У ПЦУ ЗАБИРАЮТЬ ХРАМ
Священнослужитель побою╓ться, що рос╕йськ╕ силовики можуть забрати церковне майно ПЦУ.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 21.02.2020 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#8 за 21.02.2020
СТЕПАН ПРОЦЮК: ВИКЛИКИ ПИСЬМЕННИКОВ╤ ХХ╤ СТОЛ╤ТТЯ

Письменник ╕ час

 Сьогодн╕ загадковий образ письменника-в╕длюдька, який, щоби творити, закрива╓ться, узявши за вз╕рець Сел╕нджера чи Торо, в╕д усього св╕ту, не витриму╓ тиску реал╕й доби ╕ розл╕та╓ться по антресолях аморфними шматками перегралого мистецького таланту, про який, скор╕ш за все, мало хто дов╕да╓ться.
 Зумовлю╓ться це р╕зними чинниками, чи не найважлив╕шим з яких ╓ надм╕р. Ще два-три десятил╕ття тому шоколадн╕ цукерки ╕ мандарини були розк╕шшю до дня Святого Миколая, а в повсякденному житт╕ год╕ було й чекати на такий немислимий смаколик, сьогодн╕ ж чи не кожен споживач ма╓ велетенський виб╕р солодощ╕в ╕ може дозволити соб╕ придбати ╖х не лише на свято. Те ж ╕ з ╕нформац╕╓ю, яка просочу╓ться зв╕дус╕ль ╕ нахабно виборю╓ для себе можлив╕сть у будь-який спос╕б заполонити м╕зки населення. Тому дарма вимагати у нин╕шнього читача тако╖ ж в╕дданост╕ та всепрощення, як того могли зазнавати л╕тературн╕ кумири минулого. Нин╕шня ╜енерац╕я не творить ╕дол╕в, а коли ╕ творить, то митт╓во з╕штовху╓ ╖х з п’╓десталу черговий кумир-одноденка, життя слави якого коротке, мов життя метелика.
 Тому для письменника сьогодн╕ надто мало волод╕ти талантом, ум╕ти створювати глибок╕ жив╕ тексти. В╕н повинен заполонити увагу читача, у зручний саме для читача спос╕б. Коли ж цього не в╕дбудеться, не в╕дбудеться ╕ справжнього народження книги у св╕т╕, порушу╓ться звичайна ╕ необх╕дна для життя твору схема «автор-текст-читач», а це викида╓ автора з його хай хоч ген╕альними книжками на остр╕в ╕золяц╕╖.
 Саме тому письменник ХХ╤ стол╕ття – хоче в╕н того чи н╕ – мусить перестати бавитися у «╕нтровертн╕ нахили» ╕ бути людиною виразною, публ╕чною, в╕дкритою до д╕алогу. Питання зм╕ни формату п╕д свого читача – це, з одного боку, Прокрустове ложе, покликане обтинати все «задовге», «заважке» для розум╕ння. Вт╕м, з ╕ншого боку, адаптац╕я способу донесення ╕нформац╕╖ до рецип╕╓нта ╓ ц╕лком законом╕рним явищем. ╤ стосу╓ться це як масово╖ л╕тератури, так ╕ ╕нтелектуально╖.
 Прикладом усп╕шно╖ комун╕кац╕╖ письменника з╕ сво╖ми читачами ╓ л╕тератор Степан Процюк, якого справд╕ можемо оц╕нювати по справах. Це автор десятк╕в ╕нтелектуальних книг, що добре зростають на ╜рунт╕ психоанал╕зу ╕ допомагають читачам здобувати з роман╕в, пов╕стей та зб╕рок есе╖в новий досв╕д, подекуди гн╕тючий, в ╕нших випадках – житт╓ствердний: «… надто важливим ╓ не сп╕вати колискових тривоз╕, яка прича╖лася, мов Везув╕й, всередин╕ кожного. Важливо м╕цно тримати цього лева за гриву, повол╕ перетворюючи його на кошеня. Хоча воно завжди може стати тигром. ╤ в цьому одна з найб╕льших та╓мниць – свав╕льн╕сть ╕ непередбачуван╕сть нашого «Я», його дов╕льний броун╕вський рух. Надати цьому рухов╕ форми ╕ зм╕сту означа╓ стати паном власно╖ дол╕».
 Важливою рисою, окр╕м тяж╕ння до психоанал╕зу, ╓ багат╕ алюз╕╖ та в╕дсилки автора до м╕фологем. Творч╕сть Степана Процюка ╓, без переб╕льшення, знах╕дкою для людей, як╕ прагнуть захоплюючих мандр╕вок та в╕дкритт╕в у нетрях визначальних рис та характер╕в укра╖нських та заруб╕жних письменник╕в. Ба б╕льше, автор здатен вловлювати тонк╕ в╕брац╕╖ особистостей, яких так скупо ╕ безживно змальовують класичн╕ б╕ограф╕чн╕ видання. Бо т╕льки письменник може сп╕ймати ╕ передати у сво╖х книгах вповн╕ перипет╕╖ життя таких же, як в╕н, письменник╕в. В╕дтворити дверцята до закамарк╕в творчо╖ кухн╕ Володимира Винниченка, Василя Стефаника, Архипа Тесленка, Тараса Шевченка ╕ Пантелеймона Кул╕ша; Оноре де Бальзака, ╤рв╕на Ялома та багатьох ╕нших. В об’╓ктив╕ письменницького «б╕нокля» (який при потреб╕ може стати «м╕кроскопом»), завжди опиняються т╕ талановит╕ диваки, яким вдалося сколихнути свого часу сусп╕льство землетрусом власного хисту.
 Попри чималий обсяг написаних та виданих книг, Степан Процюк як мед╕йна особа знаходить все нов╕ шляхи творчо╖ реал╕зац╕╖ досв╕ду ╕ знань, не оминаючи актуальн╕ нин╕ технолог╕╖.
 Таким чином, читач може уже тепер зазирати у активний творчий процес, працю над романом «Пальц╕ пом╕ж п╕ском» ╕ читати уже написан╕ розд╕ли на сайт╕ «В╕кна», коментувати ╕ сп╕лкуватися з самим автором, що в╕домий сво╓ю в╕дкрит╕стю до д╕алогу та обговорення л╕тературних тем у соц╕альних мережах, зокрема у Facebook.
 Роман «Пальц╕ пом╕ж п╕ском» зобража╓ химерний внутр╕шн╕й св╕т композитора радянсько╖ доби Федора Логвина, у якому в╕дбува╓ться з╕ткнення п╕длаштування п╕д систему ╕з зацитькуванням власного сумл╕ння й риторичним питанням: «А ви на мо╓му м╕сц╕ були би героями?». Композитор живе у св╕т╕ лицем╕рства ╕ мучиться сп╕вжиттям з некоханою дружиною у багат╕й квартир╕ ╕ достатку. В╕н кал╕чить сво╓ власне твор╕ння – оперу «╤ван Богун» на догоду парт╕╖, аби лише жити: «В╕н не хоче вмирати у тюрмах! В╕н талановитий музикант! ╢ в╕льне життя, яким би воно не було! ╢ концерти, ж╕нки, ресторани! ╢ столиця! Нав╕що здихати!? Кому в╕д цього стане легше!? Вони загублять ще одну невинну душу – ╕ цього н╕хто не пом╕тить».
 Читач спостер╕гатиме п╕д м╕кроскопом внутр╕шню боротьбу ╕ страхи Федора Логвина й простежуватиме, як зранений митець, що опинився у полон╕ жорстоко╖ комун╕стично╖ д╕йсност╕ (крок вл╕во, крок вправо – розстр╕л), обережно тягтиметься до небезпечних (а може й смертоносних?) струн чистого кохання та музики. ╤ його виб╕р лав╕руватиме м╕ж смертю за св╕тогляд, наповнення власного серця та життям мерця. Василь Стус сказав, що возведення Тичини в канон в╕дбулося п╕сля смерт╕ духовно╖. То чи повторить Фед╕р Логвин долю великого талантом Павла Тичини?
 У такий спос╕б, подаючи розд╕ли майбутньо╖ книги, письменник в╕дроджу╓ традиц╕ю публ╕кування роману частинами, як то було заведено, коли шаленим попитом користувалися л╕тературн╕ журнали та газети в усьому св╕т╕. Нав╕ть знаменитий «Остр╕в смерт╕» Фукунаги Такех╕ко побачив св╕т спершу у пер╕одичному виданн╕. Вт╕м, нин╕ так╕ публ╕кац╕╖ набувають нового значення ╕ актуал╕зують ц╕кав╕сть до сучасно╖ л╕тератури, новинок, що доступн╕ «св╕жоспеченими» просто з-п╕д пера автора.
 Вартим особливо╖ уваги читач╕в ╓ ╕ л╕тературний YouTube-канал, на якому Степан Процюк активно розм╕щу╓ нов╕ в╕деоролики. 9 лютого 2020 року у ЗМ╤ розлет╕лася зв╕стка, що письменник Степан Процюк, який 30 рок╕в пропрацював у Прикарпатському нац╕ональному ун╕верситет╕ ╕мен╕ Василя Стефаника викладачем укра╖нсько╖ л╕тератури ХХ-ХХ╤ стол╕ття, зв╕льнився з посади. У такий спос╕б, завершення етапу викладацько╖ д╕яльност╕ т╕льки переду╓ повному зануренню ╕ в╕ддач╕ Л╕тератур╕. Проте саме YouTube-канал письменника дару╓ кожному охочому ун╕кальну можлив╕сть в╕дв╕дати неформальн╕ ╕ небанальн╕ лекц╕╖ про визначних письменник╕в, разом ╕з автором зд╕йснити майстерний анал╕з як знаменитих, так ╕ малов╕домих широкому загалу, проте ц╕нних ╕ талановитих, л╕тературних твор╕в.
 Тепер кожен, хто тяж╕╓ до л╕тератури, зум╕╓ скористатися великим досв╕дом пана Процюка, здобутим у проведенн╕ довгими десятил╕ттями роками за книгами, щоденниками, письменницькими арх╕вами, ╕ знайти в╕дпов╕д╕ на сокровенн╕ ╕ так╕ людськ╕ питання, як-от: чи можлива письменницька дружба, чим ╓ с╕м’я та кохання для л╕тератора, чого нас можуть навчити хвороби, талант, неподолан╕ страхи, зрада й любов тих, хто сьогодн╕ ╓ л╕тературним вз╕рцем класично╖ доби або модним прижитт╓вим класиком.
Стан╕слава ГАЛЬБА

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 21.02.2020 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=22033

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков