Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«З НАБЛИЖЕННЯМ НЕБЕЗПЕКИ ДО НЕ╥ ВЕРТАВ ДОБРИЙ НАСТР╤Й»
Про траг╕чну долю в╕дважно╖ розв╕дниц╕ холодноярських повстанц╕в Ольги...


НА ЗАХИСТ╤ НАШО╥ СТОЛИЦ╤
Виставка висв╕тлю╓ знаков╕ под╕╖ во╓нно╖ ╕стор╕╖ Ки╓ва…


╤СТОР╤Я УКРА╥НИ В╤Д МАМОНТ╤В ДО СЬОГОДЕННЯ У 501 ФАКТ╤
Не вс╕м цим фактам знайшлося м╕сце у шк╕льних п╕дручниках, але саме завдяки ╖м ╕стор╕я ста╓ живою...


ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 21.02.2020 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#8 за 21.02.2020
В КРИМУ - «СИНДРОМ 1954 РОКУ», АБО ╤СТОР╤Я ТАКИ ПОВТОРЮ╢ТЬСЯ, ЯК ФАРС

Як не вищить рос╕йська пропаганда про «розкв╕т Криму» п╕д окупац╕╓ю – факти говорять про ╕нше. Причини тому – ╕сторичн╕, географ╕чн╕, господарськ╕…
Мина╓ 66 рок╕в в╕д початку життя Криму у склад╕ Укра╖ни, ╕ стан рег╕ону, зда╓ться, знову близький до критичного. Т╕льки-от одностайним р╕шенням «влади рад» ситуац╕ю вже не зм╕нити – окупац╕я ╓ окупац╕╓ю, ╖╖ припинення неодм╕нно поставить ╕ питання в╕дпов╕дальност╕. Що послужило причиною для р╕шення 1954 року не можна забувати, як ╕ про багато ╕нших факт╕в, з яких треба зробити однозначний висновок: 240 рок╕в в писан╕й ╕стор╕╖ Криму, яка нал╕чу╓ понад три тисячол╕ття, – це коротесенький еп╕зод, який не може не минути.

Питання перше: нав╕що?
В╕дпов╕дь на нього ╕ стане ключем до ус╕х наступних - ╕ питань, ╕ м╕ркувань. Чого б це, рег╕он, де на момент передач╕ у склад радянсько╖ Укра╖ни, мешкало дв╕ третини етн╕чних рос╕ян, все ж таки вир╕шили передати? ╤д╕отську вигадку про «п’яну вит╕вку Хрущова» – от так в╕н любив Укра╖ну, що вир╕шив просто так подарувати п╕востр╕в (зв╕дки в Хрущова особлива любов до Укра╖ни – загадка, до реч╕, в╕н був одним з орган╕затор╕в Голодомору – це теж така любов у нього була до Укра╖ни?).
Зрозум╕ло, що усе набагато складн╕ше. А саме: переважна рос╕йська етн╕чна б╕льш╕сть сформувалася на п╕востров╕ т╕льки п╕сля 1944 року – тобто, п╕сля злочинно╖ депортац╕╖ кримських татар, болгар, в╕рмен, грек╕в н╕бито за колаборац╕ю з окупантами п╕д час Друго╖ Св╕тово╖. В ╖х будинки, на ╖х земл╕ були терм╕ново переселен╕ рос╕яни з чорноземних областей Рос╕╖ – Б╕лгородсько╖, Курсько╖, Брянсько╖. П╕дх╕д комун╕ст╕в був простий: треба будь за що в╕дновити господарський потенц╕ал рег╕ону. При цьому н╕хто не хот╕в брати до уваги, шо м╕сцев╕ жител╕ мали ледве не на генетичному р╕вн╕ закр╕плений досв╕д хазяйнування в непростих кл╕матичних умовах Криму, особливо степово╖ його частини. А переселенц╕в, може, й знали, як вирощувати т╕ чи ╕нш╕ культури, але як це робити без гарантованих джерел води? На це питання у них в╕дпов╕д╕ не було.
Катастрофа не забарилася. С╕льськогосподарськ╕ райони Криму швидко перетворювалися на пустелю. ╢ багато раз╕в ╕стор╕я про те, як Хрущов побачив все це на власн╕ оч╕ восени 1953 року, коли при╖хав до Криму на в╕дпочинок. В╕н сп╕лкування ╕з колгоспниками прямо у пол╕ (а наступнику Стал╕на треба було заробляти авторитет серед простих людей, ран╕ше «живий бог» отак просто до народу й не думав ходити), вони ще й б╕гли за кортежем, ковтаючи пилюку, бо не вс╕ встигли розрадити св╕й розпач…
П╕дсуму╓мо: передача Криму ╕з складу РРФСР до УРСР була вимушеним кроком. Хрущов д╕йсно непогано знав Укра╖ну та ╖╖ економ╕чний устр╕й, розум╕в ╕дентичн╕сть кл╕матичних умов п╕вденноукра╖нського та кримського степу, р╕шення прийшло само собою. Оформити його у тотал╕тарн╕й реальност╕ не було великою проблемою: тих, хто опирався (а були й так╕ – наприклад, перший секретар Кримського обкому парт╕╖ Титов в один переведений на п╕двищення) прибрали, усю паперову справу зробили у режим╕ «одноголосно».
Зрозум╕ло, що треба було все це в╕рно подати. ╤ радянська ╕деолог╕чна машина тут спрацювала бездоганно: т╕льки-но був в╕дзначений 300-р╕чний юв╕лей Переяславсько╖ ради 1654 року. От передачу Криму й «п╕дверстана» в якост╕ чергового доказу дружби рос╕йського та укра╖нського народ╕в. Але попри вс╕ ц╕ ╕деолог╕чн╕ кл╕ше, Крим передався УРСР у кризовому стан╕ – були потр╕бн╕ р╕шуч╕ реан╕мац╕йн╕ заходи.

Питання друге: хто до кого ближчий?
А тепер – трохи географ╕╖, що зв╕сно, перем╕шана ╕з ╕стор╕╓ю. Подивимося на мапу: до чого прив’язаний Крим? Абсолютно в╕рно – як ╕ вс╕ п╕вострови - до материка. Ус╕ дороги, а в╕дтак – лог╕стика, товарообм╕н, подорожн╕ – все це багато стол╕ть йшло у Крим саме з сучасно╖ територ╕╖ Укра╖ни. Ця суто географ╕чна ╓дн╕сть тягне за собою й виробничу кооперац╕ю. Це було зрозум╕ло державним д╕ячам далекого минулого. Ну-от поглянемо, як адм╕н╕стративно був оформлений Крим з початку ще XIX стол╕ття? Правильно: була утворена Тавр╕йська губерн╕я, а це не т╕льки Крим, а й частини сучасних Херсонсько╖ та Запор╕зько╖ областей, так звана Тавр╕я. Б╕льше того, ╕дея щодо водопостачання на п╕востр╕в розглядалася ще… з к╕нця XVIII стол╕ття – ╕ саме дн╕провською водою. Першим про канал на посушливий п╕вн╕ч Криму написав ще академ╕к Петер С╕мон Паллас, в р╕зн╕ часи його збиралися будувати, остання незд╕йснена спроба була перед Першою Св╕товою. Про що це все говорить? А про очевидну ╕стину, яка н╕чого сп╕льного не ма╓ з пол╕тикою: п╕востр╕в Крим пов’язаний з материком намертво. ╤ цей материк – сучасна територ╕я Укра╖ни.
Вже п╕сля встановлення радянсько╖ влади, 1921 року у Москв╕ розглядали р╕зн╕ вар╕анти майбутнього рег╕ону – ╕ одним ╕з них було при╓днання саме до радянсько╖ Укра╖ни на правах автоном╕╖. Проте, тод╕ з╕грали принципи тод╕шньо╖ нац╕онально╖ пол╕тики б╕льшовик╕в – ╕ в╕дносна рос╕йська б╕льш╕сть за переписом зробила свою справу. Проте, ╓ арх╕вн╕ документи, як╕ св╕дчили, наприклад, про особливу позиц╕ю Керченсько╖ м╕сько╖ влади та м╕сцево╖ парт╕йно╖ орган╕зац╕╖: вони вимагали, щоб Керченський пов╕т був переданий до складу саме Укра╖ни. Чому? А тому що на той час склався ╓диний господарський комплекс м╕ж металургами Керч╕ та вуг╕льниками та металургами Донбасу, два порти – Мар╕уполя та Керч╕ - працювали у зв’язц╕. Вт╕м, зрозум╕ло, що економ╕чна сп╕впраця дово╓нного Криму з Укра╖ною була де-юре безперешкодною – кордон╕в не було, ╕нша справа – далеко не ус╕ громадяни могли в╕льно пересуватися, а бюрократ╕я наставила рогаток, без яких вона не може.
Ну ╕ п╕сля передач╕ до УРСР ╕ став можливим П╕вн╕чно-Кримський канал, який в╕дродив с╕льське господарство у степовому Криму ╕ зробив можливою важку промислов╕сть на п╕вноч╕ п╕вострова. А ще - саме п╕сля 1954 року «всесоюзна оздоровниця» Крим набула свого масштабу та стала конкурувати з Кавказом.

2020-й… 1954-й наближа╓ться?
А що сьогодн╕? Знов-таки, не будемо акцентуватися на пол╕тиц╕. Водопостачання рег╕ону зруйноване, проблеми ╕з забезпеченням водою не лише с╕льського господарства, але й населення, можуть стати на повний зр╕ст вже найближчими тижнями. У лог╕стичному сенс╕ Крим перетворився на далеку та труднодоступну пров╕нц╕ю в прямому сенс╕ цього слова. А в╕дтак – все дороге, це – «ефект Камчатки». Ц╕ни уже можна пор╕вняти ╕з московськими.
Слушне запитання: х╕ба ж Рос╕я н╕чого не робить? Робить, але як ти поборешся з географ╕╓ю, кл╕матом, лог╕кою б╕знесу? Крим – п╕востр╕в, а його примушують бути островом…
Ну, див╕ться: п╕сля припинення транспортного сполучення з боку Укра╖ни, почалася реал╕зац╕я проекту «Керченського мосту». Зрозум╕ло, що з ╕нженерно╖ точки зору все це може вразити, хоча ╕сну╓ купа застережень - довго в╕н не стоятиме. Точно╖ вартост╕ мосту н╕хто не зна╓, але в╕домо, що кошторис дек╕лька раз╕в практично неконтрольовано зб╕льшували. Про таку др╕бницю як еколог╕я вже н╕хто й не згаду╓. Зробити видим╕сть вир╕шення проблеми – от Вам м╕ст – це не значить вир╕шити ╖╖.
Дал╕. Туризм. Ц╕ни стр╕мко виросли (╕ це, як ми бачимо, об’╓ктивно), а рос╕яни звикли до дешевого, укра╖нського Криму. То чи не лог╕чн╕ше тепер по╖хати в╕дпочивати до Туреччини чи Болгар╕╖?
На шостий р╕к окупац╕╖ виявля╓ться очевидне: Рос╕я в авральному порядку буду╓ м╕ст, пуска╓ зал╕зницю (приватну, до реч╕), тягне енергомережу… Але ж все це у кримчан було й до «другого пришестя» Рос╕╖ – ╕ було природн╕м, не вимученим за груб╕ м╕льярди. От ╕ виходить – проти природи та географ╕╖ п╕ти складно, перекро╖ти навколишн╕й св╕т п╕д сво╖ забаганки – взагал╕, шизофрен╕чна ╕дея. Як доказ ц╕╓╖ ╕стини – вже очевидно – альтернативи П╕вн╕чно-Кримському каналу нема. ╤ це знову не про пол╕тику, а про географ╕ю, природу та економ╕ку.
Новий 1954 р╕к йде до Криму сам собою. Як наочний факт провалу господарювання по-рос╕йськи. Але що у рос╕ян традиц╕йно вийшло «на р╕вн╕» - так це нафаршувати Крим збро╓ю та в╕йськовими. ╤, хтозна, як╕й настр╕й у Кремл╕ складеться п╕сля остаточно╖ констатац╕╖ масштабу т╕╓╖ само╖ «проблеми води»? Чи не вдарить в голову ман╕акальна ╕дея про «прорив» на п╕вн╕ч – задля захоплення каналу? Не в╕риться? А ш╕сть рок╕в тому, 26 лютого 2014 року, х╕ба ми, що Крим може перестати бути частиною Укра╖ни де-факто? Тобто - не втрача╓мо пильност╕.

╤ нарешт╕: Крим – не Рос╕я. Доведено ╕стор╕╓ю.
Трохи менше 240 рок╕в ╕з дня при╓днання до Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖ – це реально мить, пор╕вняно ╕з тисячол╕тньою ╕стор╕╓ю Криму, це н╕що перед приходом ╕ в╕дходом ╕мпер╕й, культур та епох.
╤снувала до Рос╕╖ в Криму ╕ своя державн╕сть: причому р╕зна: ╕сламська – кримськотатарська, ╕ християнська – княз╕вство Феодоро, тут проходили ск╕фи, готи, давн╕ греки, римляни. ╤ князь Володимир – так, охрестився у в╕зант╕йському Херсонес╕, але яке в╕дношення це ма╓ до Рос╕╖, а тим б╕льше – до Рос╕╖ сучасно╖? ╤ де, до XVIII стол╕ття, ми взагал╕ бачимо тут Рос╕ю та ╖╖ зв’язки ╕з Кримом? Вони в тому, що принижена Москов╕я ще 500 рок╕в тому платила данину кримському хану?
Повторю╓мо акс╕ому: Рос╕я – це т╕льки еп╕зод в дивовижн╕й ╕стор╕╖ дивовижного краю, що за вс╕ма законами ╓ територ╕╓ю Укра╖ни. ╤ як будь-який ╕нший еп╕зод в його величн╕й ╕стор╕╖, так само ╕ цей – траг╕чний та несправедливий, як будь-яка окупац╕я – мине.
Тут час побажати – дочекаймося! Але цього мало – доб’╓мося!
В╕ктор Чопа
(Укр╕нформ)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 21.02.2020 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=22021

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков