Версiя для друку Обговорити в форумi

На Херсонщині поблизу адмінмежі обговорили питання деокупації та реінтеграції Криму.

День 20 лютого – офіційна дата початку російської агресії у Криму в 2014 році. Незадовго до цієї дати на Херсонщині протягом двох днів працював Комітет Верховної Ради з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій Донецької, Луганської областей, АРК та міста Севастополя. Його проведення на адмінмежі з АР Крим схвально оцінили і представники влади – як центральної, так і місцевої, й голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, і Архієпископ Сімферопольський та Кримський Климент.
Спочатку в Херсоні парламентарі зустрілися з представниками громадського сектору, правозахисниками, які розповіли про проблеми кримчан, що потребують вирішення на законодавчому рівні, потім нардепи відвідали КПВВ «Каланчак», ознайомилися з роботою ЦНАПу в смт Чаплинка.
А вже наступного дня вони провели виїзне засідання на реконструйованому в 2019 році КПВВ «Чонгар» на адмінмежі з окупованою АР Крим. Саме тут влітку президент Зеленський представив голову ОДА Юрія Гусєва і поставив його перебування на посаді у залежність від того, чи впорається він із будівництвом на КПВВ «Чонгар» і «Каланчак».
Разом з нардепами на КПВВ «Чонгар» працювали міністр у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Оксана Коляда, Уповноважений ВР з прав людини Людмила Денісова, представники Меджлісу кримськотатарського народу, правозахисники, адвокати, кримчани.
Як зазначив голова Комітету Дмитро Лубінець, на 18 березня заплановано парламентські слухання з питань деокупації та реінтеграції Криму.
«Ми хочемо вкотре привернути увагу міжнародної спільноти, міжнародних партнерів до того, що відбулося у 2014 році. І всім хочемо показати: Крим не зникне з порядку денного, хоч як би це хотілось Російській Федерації», – зазначив Дмитро Лубінець.

ВОДА ОКУПАНТАМ? СКАНДАЛИ ТА ЧУТКИ
Північно-Кримський канал, який до окупації Криму Росією забезпечував до 85% потреб Криму в прісній воді, у 2014 році було перекрито тимчасовою дамбою. Ще напередодні візиту парламентського комітету на Херсонщину анонсували огляд нардепами іншої, капітальної, так і не добудованої досі дамби.
«Їдуть, щоб оглянути перед запуском води», – ширилося у соцмережах. У результаті Комітет вирішив візит на дамбу скасувати. «Попередньо у плані стояло відвідування цієї дамби… ми дійсно хотіли поїхати і подивитися – у якому вона стані», – зазначив, спілкуючись із журналістами, Дмитро Лубінець. Він пояснив, що тепер необхідну інформацію надасть керівництво Херсонської ОДА, а Комітет готовий сприяти виділенню коштів на цей довгобуд.
Виїзне засідання відбувалося саме на фоні гучної заяви голови парламентської фракції «Слуги народу» Давида Арахамії щодо готовності до компромісу стосовно водопостачання окупованого Криму.
Зрештою, незважаючи на те, що Арахамія пізніше заявив, що слова про воду для Криму вирвали з контексту, з «водного» питання Комітет у своєму рішенні під час виїзного засідання висловив чітку позицію. «Ми зазначили у своєму рішенні, що питання водозабезпечення АР Крим повинно бути вирішене після того, як Україна фактично поверне контроль над АР Крим», – заявив Лубінець на брифінгу на КПВВ «Чонгар». Таку ж позицію висловив у розмові з кореспондентом агентства і голова Херсонської ОДА Юрій Гусєв.
Треба зазначити, що питання водопостачання у Крим «випливає» періодично. Одразу після свого призначення, у липні 2019 року, постійний представник президента України в АР Крим Антон Кориневич заявляв, що господарські питання на території АР Крим держава-окупант – Росія має вирішувати сама. А «сезонні» питання, зокрема й про воду для Криму, перестануть виникати, коли розроблять стратегію деокупації півострова. Наразі, як розповів Антон Кориневич у розмові з кореспондентом Укрінформу, у представництві напрацьовують «певні блоки» стратегії, а позиція щодо водопостачання на окупований півострів не змінилась: ніякої води до деокупації. Але поки влада пише стратегію, піар політиків та «вкиди» про те, що треба дати воду Криму (мовляв, там же наші громадяни, наша земля, росіяни підуть на поступки, це шкодить екології, на цьому можна заробити і т.д.), будуть створювати напругу, зокрема, на Херсонщині.

КОЛИ СКАСУЮТЬ ВІЛЬНУ ЕКОНОМІЧНУ ЗОНУ «КРИМ»?
Питання про те, що потрібно скасувати «Вільну економічну зону «Крим», на зустрічі комітету з правозахисниками та громадськими активістами у Херсоні порушила представниця Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.
«Одна з фундаментальних проблем, що не вирішена – це існування закону про ВЕЗ «Крим». Шість років ми страждаємо від нього. Він був ухвалений ще у 2014 році й досі не скасований. Які його наслідки. Перше – це, по суті, на КПВВ державний кордон, бо там є митниця. Стандартна митниця, яку ви бачите зазвичай на державному кордоні. Зараз митники посилаються на Митний кодекс у питаннях перевезення особистих речей. Це стосується людей, наприклад, які переїжджають з Криму зазвичай через те, що їх там політично переслідують. Є перелік речей, які вони не можуть перевезти… Друга проблема – це статус нерезидентів. Це створило дуже велику дискримінаційну практику», – зазначила правозахисниця.
Експерти вже не один рік критикують цей закон. Ще з моменту його прийняття влітку 2014-го року правозахисники говорили, що він дискримінує права кримчан, зокрема робить їх нерезидентами на материковій частині України.
«Наші кримчани, в тому числі й я, я теж нерезидент, я ВПО з Криму, ми відрізняємося від громадян України, навіть від тих, хто живе на окупованій частині Донецької та Луганської областей. Якщо всі по спадщині сплачують 5%, ми сплачуємо 18% (оподаткування спадщини – авт.), – зазначила під час свого виступу Людмила Денісова.
Про дискримінаційні норми закону про ВЕЗ «Крим» говорив на засіданні Комітету і його голова Дмитро Лубінець, який поцікавився у міністерки Оксани Коляди долею законопроєкту, що має змінити ситуацію і який було доручено підготувати до 17 грудня. Оксана Коляда повідомила, що законопроєкт уже готовий і зараз перебуває на погодженні.
Скористався нагодою при обговорення цього питання й голова Херсонської ОДА Юрій Гусєв, який наголосив: у той час, коли питання про ВЕЗ «Крим» потребує перегляду, обговорюється можливість запровадження вільної економічної зони на Херсонщині. «Для нас, як для «фасадної» області, це можливості для збільшення інвестицій, створення робочих місць, зокрема й для ВПО», – зазначив голова ОДА.
Серед схвалених Комітетом рекомендацій – скасувати вільну економічну зону «Крим» й одночасно ухвалити закон про здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території, який не розповсюджуватиметься на фізичних осіб.

ОСВІТА ДЛЯ КРИМЧАН: ЯК ПІДТРИМАТИ МОЛОДЬ
Серед останніх позитивних змін – спрощення процедури перетину адмінмежі з АР Крим для дітей. Зокрема, підлітків від 14 до 16 років, які навчаються на материковій Україні.
Несправедливо, що вступників (за спрощеною процедурою) з Криму обмежують певними вишами на материку – говорили присутні на зустрічі з нардепами. Кошти мають «ходити» за абітурієнтом – прозвучало на засіданні Комітету.
Крім цього, пройшло вже шість років, як в окупованому Криму не викладають українську мову, історію, а значить – молодь із Криму потребує підтримки, адже діти – поза межами вивчення цих предметів.
«Щодо навчання молоді в українських вишах. Є багато питань, про них давайте у робочому порядку детально говорити. Багато з них потребують не грошей, а розуміння. Питання української мови, коли йде тестування. Там (у тимчасово окупованому Криму – авт.) українська мова не викладається уже шість років. А ми від дітей вимагаємо того, що й від усіх з інших територій. Це не є приниження української мови, це є розуміння ситуації… Спортивні, молодіжні фестивалі, є багато способів, як підтримати наших дітей», – сказав на виїзному засіданні Комітету голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.
Думати є про що, адже, як зазначила Оксана Коляда, торік лише 265 дітей із Криму виявили бажання навчатися на материку. Важливо не лише надати можливість вступати за спрощеним варіантом у визначені виші, а й забезпечити якісною дистанційною освітою. До 1 березня урядовці мають розробити державну цільову програму, яка передбачатиме різні складові, що стосуються освіти. Це і стипендії для молодих людей, які виявлять бажання навчатися не у визначеному виші, й питання забезпечення житлом на певний період після закінчення навчання, і стажування за кордоном, і працевлаштування.
«Ми у Херсоні відкриваємо центр дистанційної освіти для дітей з ТОТ АР Крим, він буде на базі одного з ліцеїв, наше завдання – відпрацювати цей пілотний проєкт успішно, щоб масштабувати всією Україною. Там є можливість приїздити з окупованої території на канікули та вихідні, проживати у гуртожитку», – сказала міністерка.
Вона також зазначила, що є виші в Україні, які мають і власні «внутрішні» програми для дітей з окупованих територій, такі ініціативи треба підтримати.

ДВА МІНІСТЕРСТВА — КРАЩЕ, НІЖ ОДНЕ?
Крім безпосередньо «кримських» питань, на засіданні комітету згадали й про заяву прем'єр-міністра України Олексія Гончарука про те, що Міністерство у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України буде розділене. Оксана Коляда пояснила, що ніякої зради немає, і що саме вони були ініціаторами зміни формату.
«Ми, власне, самі були ініціаторами розділення двох міністерств: міністерство ветеранів і окремо – віце-прем’єр-міністр із міністерством з питань реінтеграції. Тут ключова роль… ні в якому разі не можна повертатися до міністерства тимчасово окупованих територій», – зазначила міністерка.
За її словами, новий формат дозволить виконувати успішно стратегічні цілі, бо на рівні міністра, враховуючи, що вирішення питань переважно лежить у площині всього уряду та багатьох інших відомств, це робити неможливо.
Оксана Коляда також зазначила, що питання реінтеграції стосується не лише жителів окупованої території, прифронтової зони чи Херсонщини. Воно стосується всього населення України, зокрема й тих українців, які виїхали за кордон і з якими держава втратила зв'язок через окупацію Криму та війну на сході.
Вона також запевнила, що міністерство готувалося до безболісного роз’єднання. Пакет документів готовий, процес кадрових призначень не переривається, продовжують набирати людей за конкурсом. Потім буде прийнято рішення – і планується певний транзитний період, коли міністерства працюватимуть разом.
Серед інших питань, що порушували на засіданні Комітету: зокрема, питання захисту політв’язнів, що перебувають у російських в’язницях та позбавлені волі в окупованому Криму, підтримка їхніх родин; спрощення процедури держреєстрації фактів народження та смерті на тимчасово окупованих територіях; повернення грошей із депозитів, що були відкриті у відділеннях українських банків до окупації в Криму; робота адвокатів у Криму (Україна не укладає договори з адвокатами з Криму, а в Криму не можна працювати адвокатом, не маючи російської ліцензії); відновлення роботи ради адвокатів АР Крим на підконтрольній території на час окупації; організація роботи нотаріусів на КПВВ; доукомплектування місцевих судів на материку; інформаційна безпека; незаконні побори з перевізників на автовокзалі біля пункту пропуску через адмінмежу; програми з придбання житла (тимчасового і постійного) для ВПО; захист української церкви у Криму.
Ірина Староселець, Херсон
www.ukrinform.ua

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #8 за 21.02.2020 > Тема "З потоку життя"