Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 16.07.2004 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#29 за 16.07.2004
Рятуймо кримське зрошення!
Віктор ХОМЕНКО.

Аби подати воду на спекотний півострів держава витрачає щороку 45 (!) мільйонів гривень. Та ці гроші постійно вилітають на вітер. Подана ще з квітня вода досі майже вся залишається в головному руслі Північно-Кримського каналу. Не затребували її аграрії не через рясні весняні дощі.
І цього літа вчасно відремонтовані насосні станції трудяться вхолосту. З тисячі ще не розкрадених на металобрухт "Фрегатів" працює ледь сотня. Сезон зрошення зірвано знову. Кримська поливна система вимагає реанімації.
Рукотворна ріка - спасителька посушливого краю, сама потребує порятунку. Меліоративні мережі знову виявились не готовими до прийому животворної вологи. Несправні вони на площі до 200 тисяч гектарів земель Білогірського, Джанкойського, Роздольненського, Сакського і Чорноморського районів. Дощувальна техніка відсутня на 56 тис. га, розукомплектована - на 13 тисячах. Вимагають ремонту запірно-регулююча апаратура і лоткова мережа, трубопроводи і облицювальні канали. Щоб остаточно не загубити донедавна найпотужнішу в Європі систему зрошення Криму, Міністерство АПК автономії пропонує терміново передати внутрігосподарські мережі, які використовують не за призначенням, в оперативне управління тим землекористувачам, які зможуть розпорядитися ними ефективно.
А непрацюючі - віддати в комунальну власність. До ремонту і відновлення мереж залучити сервісні підприємства. ВАТ "Фрегат" вже почало відновлювати дощувальні машини в Джанкойському і Красногвардійському районах. Та продовження цієї справи не очікується через брак коштів. Немає їх і для придбання нової поливної техніки за рахунок довгострокових і короткочасних кредитів з наступною компенсацією відсоткових ставок.
Єдине, що робиться, аби не втратити без зрошення сільське господарство півострова, - з державного і кримського бюджетів надаються кошти на здешевлення подачі води на поливні землі за рахунок компенсації за електроенергію, яка складає майже 70% собівартості поданої в Крим дніпровської води. Нині на це виділили 1,75 млн. грн. з бюджету автономії і 7,1 мільйона - з державної казни: загалом майже на два мільйони більше, ніж торік. Солідна підтримка сільгоспвиробників, але мізерна для реанімації меліоративних мереж.
Сподіватися тут поки ні на що. Понад два роки не діє Закон України "Про загальнодержавну програму розвитку водного господарства", як і сама комплексна програма, розрахована до 2010 року. Нею, зокрема, передбачено реконструкцію меліоративних систем на площі 367,1 тисячі гектарів, на що потрібно понад 800 млн. грн., які практично не виділяються. Тому Верховна Рада автономії досі не поспішає затвердити розроблену Рескомводгоспом півострова на основі цих документів крайову програму розвитку водного господарства. Тим часом головна водна магістраль Криму буквально волає про допомогу. 70% устаткування пора списувати як безнадійно застаріле, капітального ремонту потребує п`ята частина електродвигунів і трансформаторів. За понад 40 років експлуатації відпрацювали свій строк сотні засувок, на грані повної розрухи гідротехнічні споруди, масово розкрадено дощувальні машини. Треба зберегти хоча б те, що лишилося.
У каналі почала цвісти вода, швидко розмножуються водорості. Він несе радіонукліди з чорнобильської зони, вимиває з грунту солі, підтоплює села. Пізня здача дренажних систем призвела до заболочення тих ділянок, куди скидають воду. Досі дренажні лінії пролягли не до всіх населених пунктів, тому засолилися колодязі з питною водою, хронічно мокрими стали підвали і погреби десятків сіл.
Сьогодні велетенську водну структуру від Перекопу до Міжгірського водосховища, від Керчі до Тарханкуту затисли жорсткі фінансові обценьки, вона дає збої, продовжує масово розкрадатися. Без зрошення втрачають плодючу силу лани. На очах гине потужна система не тільки гарантованого поливу, а й водопостачання населення. Без води паралізованого нестатками каналу страждають лани і люди.
На початку 90-х кримчани отримували з живлющої магістралі 2,5 млрд. кубометрів води. Нині вдвічі менше, з яких 400 млн. йде на пиття. Це при тому, що дніпровська вода підживлює 8 найкрупніших водосховищ півострова, з яких постачаються Сімферополь, Феодосія, Керч, Севастополь, інші регіони спекотного краю.
Та все ж канал справжнє благо і рятунок для Криму, мільйон гектарів паші та багаторічних насаджень якого знаходяться в зоні так званого ризикованого землеробства. Значення зрошення для півострова важко переоцінити. Ще
15 років тому на поливних землях, що займали майже чверть загальної площі сільгоспугідь краю, виробляли понад половину усієї валової продукції рослинництва. Урожайність більшості зрошуваних сільгоспкультур тоді зросла вдвічі. Настільки ж скоротилися нині поливні площі. З горем пополам зрошуватимуть цього сезону менше 210 тисяч гектарів, де ще діють поливні мережі. Чи ж можна таке животворне багатство й далі залишати напризволяще? Та без коштів застарілих проблем водопостачання Криму не вирішити.
А щоб занедбаний канал знову ожив і належно запрацював, у нього потрібно "вливати" тепер щороку якнайменше 50 мільйонів гривень. За турботу до себе він здатен відплатити сторицею.
Віктор ХОМЕНКО.


Спрага
Адреси кримського безводдя

Селище Октябрське - колишнє військове містечко. Після закриття авіачастини в 1986 році, об'єкт прийняв у власність місцевий житлокомунгосп. З того часу накопичуються борги за електроенергію, не ремонтують аварійні будинки, повністю зношені водогони. Минуло 10 років, як Кабмін розпорядився виділити кошти на підтримку колишніх військових містечок. Октябрське своєї частки так й не отримало. Три роки тому енергетики опечатали кілька водних свердловин, цього літа - найпотужніший насос. Якщо раптом станеться аварія насосної системи - запасу води з трьох резервуарів не ви-стачить й на тиждень. Проблеми подачі води населенню ускладнило спекотне літо. Не рятує навіть те, що на п'ять років розтягли графік погашення заборгованості. Адже в депресивному селищі залишилися лише пенсіонери й безробітні.
Гірське узвишшя Агармиш називають природним повітряним колодязем. Пори карстових порід сприяють накопиченню дощової води й атмосферної вологи. Саме завдяки цим горам Старий Крим під Феодосією колись буквально купався у джерельній воді. Погубила багатий щебінкою й вапняками Агармиш хижацька розробка кар'єрів. Південно-східна частина гір нині вже зрита наполовину. Пересохло найкрупніше життєдайне джерело Мартинів фонтан, під яким було безліч водоносних капілярів. Старий Крим і навколишні села, які раніше не знали нестатку смачної питної води, тепер страждають від її дефіциту.
У селі Лушино Сакського району води немає вже кілька років. Занепали неполиті городи й сади. Енергетики відключили воду за борг у 120 тис. грн. Селяни ж хочуть платити за реально спожиту воду, а не її втрати у дірявих водогонах. У Джанкойському районі 391 артезіанська свердловина. Та в більшості сіл солона вода для пиття й приготування їжі непридатна, відзначається високою жорсткістю й мінералізацією, яка перевищує межі допустимих норм у 5 разів. "Здорових дітей тут немає", - зітхають медики.
Схожа ситуація у сотнях кримських сіл, десятках селищ, де люди залишаються без води місяцями. Усі подібні факти проаналізували учасники загальнокримських громадських слухань із проблем питного водопостачання, які відбулися у Сімферополі й регіонах. Виробили концепцію вирішення водних проблем півострова. Відзначили: до їх загострення призвели відсутність ефективної стратегії, економічних механізмів, інвестицій, координації між відомствами, кволий моніторинг, епізодичний контроль водоспоживання. Втрати дефіцитної на спекотному півострові питної води колосальні. Лише у найбільших містах водогони зношені на 70%. На їхню реконструкцію, за розрахунками спеціалістів, потрібно 420 мільйонів доларів. Що вже говорити про "глибинки".
Як знайти такі кошти, зробити водне господарство привабливим для інвесторів? Адже в цивілізованому світі водні ресурси - третій за вигодністю об'єкт продажу після нафти й газу. До нього ставляться особливо економно, турботливо й ощадливо.
У нас же - від нікудишньої якості води таке ж здоров'я. Необхідно терміново змінювати технологію очистки питної води, вийти з кризи управління водними ресурсами. Три основні структури: комітети з екології, водного господарства, комунально-житлового господарства, працюють у рамках своїх інтересів. Якщо об'єднати всі ці структури й усі кошти на цю галузь, то чимало проблем можна вирішити й без додаткових витрат. Щоб вода потрапляла у водогони чистою, потрібно якнайшвидше замінити зношені водопровідні труби. На реконструкцію кримських сільських водоводів з цьогорічного держбюджету виділено 20 млн. грн.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 16.07.2004 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=2201

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков