Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«З НАБЛИЖЕННЯМ НЕБЕЗПЕКИ ДО НЕ╥ ВЕРТАВ ДОБРИЙ НАСТР╤Й»
Про траг╕чну долю в╕дважно╖ розв╕дниц╕ холодноярських повстанц╕в Ольги...


НА ЗАХИСТ╤ НАШО╥ СТОЛИЦ╤
Виставка висв╕тлю╓ знаков╕ под╕╖ во╓нно╖ ╕стор╕╖ Ки╓ва…


╤СТОР╤Я УКРА╥НИ В╤Д МАМОНТ╤В ДО СЬОГОДЕННЯ У 501 ФАКТ╤
Не вс╕м цим фактам знайшлося м╕сце у шк╕льних п╕дручниках, але саме завдяки ╖м ╕стор╕я ста╓ живою...


ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 31.01.2020 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#5 за 31.01.2020
МИРОСЛАВ МАМЧАК: ЛОТОФАГИ

(Книга друга, розд╕л 8. Початок у №48 за 2019 р.)

Флот Укра╖ни у Чорному мор╕ у 1992 роц╕ в╕дродили патр╕оти Укра╖ни. Вони, щойно вирвавшись з духовних пут ╕нтернац╕онального братства, полишивши корабельну крицю флоту, котрий водночас став флотом рос╕йським, ╕, ступивши на р╕дну нац╕ональну ниву, не дали себе одурити. Попри пол╕тичн╕ шторми, рос╕йський супротив, шантаж ╕ неодноразов╕ намагання застосувати силу збро╖ та недолугу в╕йськову пол╕тику Ки╓ва, вони таки в╕дродили нац╕ональний флот, вивели в море ╕ океан перш╕ укра╖нськ╕ бойов╕ корабл╕ та продемонстрували св╕ту Укра╖ну як морську державу. Разом з ВМС вони втримали Севастополь ╕ Крим за собою, за Укра╖ною. ╤ наша молода держава стала спроможною себе захистити з моря, а ╖╖ моряки були до цього готов╕. Перший командувач ВМС Борис Кожин, перебуваючи ще в ╕зольованост╕, один-одн╕с╕нький, без п╕длеглих, корабл╕в ╕ нав╕ть без робочого каб╕нету, на перш╕й же прес-конференц╕╖ заявив себе "кулаком Президента Укра╖ни в Чорному мор╕". ╤ високо тримав св╕й кулак, готовий нанести удар у в╕дпов╕дь. Створена орган╕зац╕йна група стала отим його кулаком ╕ однодумцем з командувачем. Рос╕йським адм╕ралам так ╕ не вдалося скинути укра╖нських моряк╕в в море, втопити там ╕дею укра╖нського флоту ╕ його перш╕ корабл╕, тому й вимушен╕ були погодитися под╕лити Чорноморський флот, який до того здавався непод╕льним, як ядро атома. Та вже в╕дразу по розпод╕лу ЧФ укра╖нський флот почали планом╕рно розкладати зсередини, засилаючи в його ряди багато пророс╕йськи налаштованих оф╕цер╕в, чужу агентуру - ╕ не лише кримчан за походженням. У структурах ВМС з’явилися кор╕нн╕ москвич╕, п╕терц╕, сиб╕ряки, як╕ раптом запалали любов’ю до незалежно╖ Укра╖ни. Цьому у значн╕й м╕р╕ сприяла ╕ наявн╕сть багатьох ваканс╕й у новосформованих флотських структурах та радянська ╕деолог╕я флотського побратимства.
Повол╕ перших оф╕цер╕в ВМС почали вит╕сняти з╕ служби. ╤ першим п╕д той тиск потрапив штаб ВМС. Патр╕от╕в у флотських мундирах не любили не лише у штаб╕ Чорноморського флоту, але й у М╕н╕стерств╕ оборони Укра╖ни.
– Якби не ви, не було б у нас проблеми з флотом ╕ Рос╕╓ю, - не раз чули ми у м╕н╕стерських каб╕нетах та з уст високих ком╕с╕й, що ╕нколи прибували до Севастополя. ╤ вже п╕д м╕н╕стерським тиском командувач ВМС з л╕та 1992 року почав пророчити, що ми, мовляв, патр╕оти, наше завдання створити передумови ╕ розбудувати структури укра╖нського флоту. А коли ми це зробимо, то уступимо м╕сце профес╕оналам флотсько╖ справи, як╕ прийдуть нам на зам╕ну з флот╕в Рос╕╖. ╤ почали до ВМС приходити профес╕онали з ус╕х флот╕в колишнього ВМФ СРСР, та й з ╕нших вид╕в збройних сил. Першими прийшли "профес╕онали" з середземноморсько╖ ескадри, яким п╕сля ╖╖ скорочення не найшлося м╕сця на ЧФ, а Севастополь покидати не хот╕лося. ╤ вже незабаром з ╖х уст на адресу перших оф╕цер╕в орггрупи ВМС пролунало образливе "кр╓стоносци". З т╕╓╖ пори все, що робилося в орггруп╕, затим у штаб╕ ВМС, не становило жодно╖ та╓мниц╕ для Чорноморського флоту.
Першим п╕д тиском чиновник╕в М╕ноборони вимушений був здати свою посаду командувач ВМС Укра╖ни Борис Кожин. На м╕н╕стерську думку, сво╖м патр╕отизмом в╕н провокував рос╕ян ╕ не сприяв переговорному процесу з проблеми розпод╕лу Чорноморського флоту. Адм╕ралов╕, який, попри шалений спротив шов╕н╕стичного оточення виборював нац╕ональний флот, забезпечив утвердження у Севастопол╕ укра╖нсько╖ влади, вив╕в у море перш╕ бойов╕ укра╖нськ╕ корабл╕, знайшли принизливу посаду радника начальника академ╕╖ Збройних Сил Укра╖ни. Через три роки так само п╕дло повелися ╕ з його наступником, командувачем ВМС в╕це-адм╕ралом Володимиром Безкоровайним, який сформував В╕йськово-Морськ╕ сили у вид Збройних сил, вив╕в укра╖нський флот у море ╕ океан, явив св╕ту Укра╖ну морською державою, поклав край "м╓шковщин╕" в Криму ╕ вигр╕б з Одеси осередок "русского м╕ра". Зам╕сть заслужених нагород, його так само грубо зв╕льнили з посади. Одночасно були зв╕льнен╕ з посад вс╕ члени в╕йськово╖ ради ВМС. Под╕бних масових гон╕нь не бувало нав╕ть у радянськ╕ часи, х╕ба лише в часи Стал╕на - ╢жова. Так╕ зв╕льнення з посад оф╕цер╕в-патр╕от╕в викликали зловт╕ху на ЧФ: - Гляд╕ть, мовляв, не перестарайтеся як Безкоровайний! - ╕ одночасно принижували г╕дн╕сть оф╕цер╕в – Ми Укра╖н╕ не потр╕бн╕. С╕ялася знев╕ра, ц╕лий ряд оф╕цер╕в-патр╕от╕в зв╕льнилося в запас.
У кадров╕й робот╕ н╕хто зерен в╕д куколю в╕дд╕ляти не хот╕в. Було таке враження, що вс╕ ц╕ роки флотського буд╕вництва ми т╕льки те й робили, що ступали по граблях, як╕ сам╕ соб╕ наставляли, отримували ними по власному лоб╕, але з г╕дною подиву вперт╕стю рухалися дал╕, н╕чого не м╕няючи в руйнуюч╕й оборону держави систем╕. Держава не запоб╕гала зосередженню у флотських структурах майбутн╕х зрадник╕в, перевертн╕в ╕ провокатор╕в, а чимдал╕, то б╕льше сприяла ╖х появ╕. Промовистий факт. У п╕сляпомаранчев╕ роки вищ╕й атестац╕йн╕й ком╕с╕╖ М╕ноборони був представлений адм╕рал на посаду першого заступника командувача - начальника штабу ВМС Укра╖ни, виходець з Рос╕╖, там же мешкала ╕ вся його родина. Йому поставили питання:
- Ви етн╕чний рос╕янин, родинн╕ корен╕ у вас в Рос╕╖. Як ви будете д╕яти у випадку в╕йськового конфл╕кту з Рос╕╓ю? ╤ почули в╕дпов╕дь:
- Я тод╕ подам у в╕дставку.
╤ н╕чого, його призначили на посаду, бо, як вважав командувач ВМС ╤гор Тенюх, буде знати його д╕╖ ╕ нам╕ри наперед! З початку рос╕йсько╖ агрес╕╖ в Криму т.в.о. командувача ВМС в╕це-адм╕рал С. ╢л╕с╓╓в так ╕ зробив, як об╕цяв висок╕й кадров╕й ком╕с╕╖ - зразу ж написав рапорт на зв╕льнення в запас, обезголовив флот, а затим перейшов до рос╕йського флоту.
До В╕йськово-морського ╕нституту, затим до академ╕╖ ВМС Укра╖ни, ╕з значною перевагою набирали курсант╕в з числа севастопольц╕в ╕ кримчан, трохи з приморських рег╕он╕в Укра╖ни. Знайти серед них вих╕дц╕в з центрально╖ чи Зах╕дно╖ Укра╖ни було вкрай важко. При цьому цим вихвалялися ╕ опиралися на вказ╕вку рос╕йського фельдмаршала Потьомк╕на "… а матросов на Черноморск╕й флот наб╕рать с крестьян полуденной Малорос╕╕ как ╕зв╓чних мореходов ╕ поб╓д╕т╓л╓й над непр╕ят╓л╓м". Але Потьомк╕н, на в╕дм╕ну в╕д укра╖нських флотоводц╕в, знав, що робив. В╕н вимагав набирати з Укра╖ни на флот матрос╕в, а не оф╕цер╕в, оф╕цери в нього були виключно з Рос╕╖. В╕н нав╕ть над козацькими полковниками ставив начальниками рос╕йських кап╕тан╕в ╕ майор╕в, пояснюючи це тим, що "государ╓во про╕зводство" ╓ вищим за народне обрання козацьких старшин. У 2014 роц╕ колишн╕ курсанти академ╕╖ ВМС вже були командирами корабл╕в, оф╕церами штабу ВМС ╕ багато з них без особливих вагань пом╕няли державний прапор. На вимогу рос╕ян бойов╕ берегов╕ частини ВМС передбачливо заран╕ вивели з Севастополя, а морську п╕хоту з десантними кораблями розвели на чотириста к╕лометр╕в, чим позбавили ╖╖ маневру ╕ сп╕льних д╕й. Корабл╕, отриман╕ ВМС внасл╕док розпод╕лу Чорноморського флоту ╕ як╕ за невелик╕ кошти для держави можна було ввести до бойового складу, один за одним п╕шли на металобрухт. Першими п╕шли фрегати, за ними корвети ╕ допом╕жн╕ судна, частину з яких продали комерц╕йним структурам. Флот Укра╖ни др╕бн╕в ╕ втрачав авторитет в Криму. Нових корабл╕в не будували, а проголошене буд╕вництво сер╕╖ нових корвет╕в викликало лише зневагу до ВМС ╕ Укра╖ни. Все це б╕льше нагадувало ц╕леспрямовану диверс╕йну роботу по розвалу нац╕онального флоту Укра╖ни, приховану миролюбством п╕д гаслами братства народ╕в ╕ флот╕в.
В╕ртуальний прост╕р в Севастопол╕ ╕ в Криму був загрожений з перших дн╕в незалежност╕. Виховувати в тих умовах патр╕отично налаштованих в╕йськових ╕ мешканц╕в м╕ста було непросто.
- Ти чого там у Севастопол╕ провоку╓ш рос╕йський флот, - питав мене генерал, головний виховник Збройних Сил Укра╖ни. – Рос╕яни пост╕йно скаржаться на вас за ваш╕ програми. Ви там це облиште, ╕накше вживатимемо проти вас заходи.
- Що означа╓ - провоку╓мо? Ми лишень спростову╓мо ╖хн╕ провокац╕йн╕ телепрограми, заяви ╕ публ╕кац╕╖ у прес╕ проти ВМС, нашо╖ ╕стор╕╖, стосовно виключно ╖хньо╖ слави "города русской слави", що Укра╖ни тут не було н╕коли, як ╕ не могло бути ╖╖ флоту в Чорному мор╕.
- А якщо рос╕яни п╕дуть на вас там у Криму?
- Будемо воювати, п╕демо в гори, держава нас утриму╓ нав╕що?
Генерал збл╕д. П╕сля то╖ розмови двер╕ його каб╕нету стали для мене зачиненими, а незабаром усунули в╕д посади ╕ мене.
Завдяки ╕сторичн╕й пам’ят╕ людина ста╓ особист╕стю, народ - нац╕╓ю, кра╖на – державою, писав видатний ╕сторик ╕ державний д╕яч Укра╖ни Михайло Грушевський. Але мешканц╕в Криму та в╕йськових, що служили на п╕востров╕, довели до стану, коли нац╕ональних геро╖в, як╕ поклали сво╓ життя на олтар свободи Укра╖ни, вони не знали, а то й – г╕рше того! – упосл╕джували. "Дух, що т╕ло рве до бою" у них лише жевр╕в, зам╕сть роздути вогонь жертовност╕, в╕н п╕дм╕нявся бойовим духом колишн╕х колон╕затор╕в, тих, хто н╕коли не бачив нашу землю в╕льною. Спроба встановити у в╕йськов╕й частин╕ феодос╕йських морських п╕хотинц╕в бюст першого командувача див╕з╕╖ морсько╖ п╕хоти флоту УНР Михайла Б╕линського чи погруддя командувача того ж флоту контр-адм╕рала Михайла Остроградського у в╕йськово-морському л╕це╖ наштовхнулися на дружн╕й оп╕р М╕ноборони ╕ командування ВМС. До цього додамо, що ╕стор╕я флоту Укра╖ни в╕йськовим морякам взагал╕ не викладалася, тож флот Укра╖ни поступово перетворювали в такий соб╕ автономний додаток до флоту рос╕йського, без власних традиц╕й ╕ ╕сторичного минулого. Натом╕сть, широко пропагували ╕ в╕дзначали ╕сторичн╕ дати час╕в перебування Укра╖ни в якост╕ москов╕йсько╖ колон╕╖.
Вс╕ роки незалежност╕ укра╖нська влада ╕гнорувала в╕дому ╕стину, що б╕дний, голодний ╕ слабо забезпечений вояк не ╓ над╕йним захисником держави. У Криму ситуац╕я була особливо загостреною через присутн╕сть поряд рос╕йського флоту, моряки якого мали вдв╕ч╕-втрич╕ б╕льше грошове утримання, для яких будували житло, надавали в╕дпов╕дне соц╕альне забезпечення ╖х родинам, про яких держава п╕клувалася. Натом╕сть, укра╖нськ╕ моряки, пост╕йно звинувачуван╕ державним кер╕вництвом вже через одне лиш сво╓ ╕снування у Криму, всього цього мали дуже мало, тому, як в╕рус в комп’ютер, нишком, найперше через с╕м’╖, проникало в св╕дом╕сть багатьох в╕дчуття, що одним патр╕отизмом довго не проживеш ╕ на хл╕б його, як кажуть, не намажеш. ╤ це в╕дчуття, як виявиться згодом, повол╕ зам╕няло в╕дпов╕дальн╕сть за долю кра╖ни. Каратись ╕ мучитись за Укра╖ну, як колись великий Кобзар чи контр-адм╕рал Михайло Остроградський, були готов╕ далеко не вс╕. До того ж, до оф╕церського корпусу ВМС фактично не допускали кримських татар, для яких Крим був р╕дною землею, Батьк╕вщиною. То ж зв╕дки м╕г взятися той масовий "дух, що т╕ло рве до бою"? Бойовий дух поступово п╕дм╕нювався духом байдужост╕, який як спрут проникав у св╕дом╕сть ╕ життя денац╕онал╕зованих, зб╕дн╕лих духовно ╕ ф╕зично в╕йськовослужбовц╕в, перетворившись, зрештою, на в╕дверту зраду. Тому так легко рос╕яни захопили бойове ядро бездуховного флоту ╕ спровадили його рештки з Криму.

9
Майдан ще дим╕в шинами, ще не остигла пролита на ╤нститутськ╕й кров Геро╖в Небесно╖ Сотн╕, а вже под╕╖ повернули кра╖ну лицем в╕д Майдану на п╕вдень, до Кримського п╕вострова. Там терористи вноч╕ захопили урядов╕ буд╕вл╕ ╕ скинули з них укра╖нськ╕ прапори. На Кримський п╕востр╕в п╕д виглядом "самооборони" в╕дразу почали сунути колони рос╕йсько╖ бронетехн╕ки з вояками без знак╕в розр╕знення. Укра╖на перебувала у стан╕ тимчасового безвладдя, без пол╕тичного кер╕вництва ╕ уряду, як╕ втекли ╕ в╕д Майдану, ╕ в╕д сво╖х обов’язк╕в. Але розпачу не було, безвладдя швидко минулося, В╕йськово-Морським силам призначили командувача, ╕ всю над╕ю укра╖нц╕ покладали на укра╖нський флот, якому допомагали, який годували ╕ п╕дтримували вс╕м народом. Над╕ялися, що лише в╕н, плоть в╕д плот╕ народу, зупинить навалу ц╕╓╖ нов╕тньо╖ орди.
Под╕╖ розгорталися стр╕мко, агресор часу на роздуми не давав, в останн╕й день лютого м╕сяця вже захопив Перекопський перешийок ╕ в╕дгородив Крим в╕д материково╖ Укра╖ни. На веч╕рньому зас╕данн╕ 28 лютого Верховна Рада Укра╖ни призначила виконувачем обов’язк╕в М╕н╕стра оборони Укра╖ни в уряд╕ Арсен╕я Яценюка адм╕рала ╤гора Тенюха, колишнього командувача В╕йськово-Морських сил Укра╖ни. Прибувши до м╕н╕стерства, в╕н з’ясував, що командування ВМС нема╓, вс╕ знаходяться у госп╕тал╕ на л╕карняному. Зв’язався з т.в.о. командувача в╕це-адм╕ралом Серг╕╓м ╢л╕с╓╓вим.
- А я ще чотири дн╕ тому подав рапорт на зв╕льнення в запас, - почув у в╕дпов╕дь на питання про ситуац╕ю ╕ стан ВМС. - Зараз знаходжуся на в╕йськово-л╕карськ╕й ком╕с╕╖. Я зв╕льняюся в запас ╕ командувати не можу.
У в╕йськовому шпитал╕ знаходилися ╕ начальник штабу ВМС контр-адм╕рал Шакуро, заступник командувача з бойово╖ п╕дготовки Березовський та ╕нш╕ старш╕ оф╕цери ╕ командири. Тенюх зв’язався телефоном з Березовським, з яким його пов’язували роки минуло╖ сп╕льно╖ служби в ескадр╕ р╕знор╕дних сил, якого, здавалося, знав добре особисто, якому дов╕ряв ╕ якого здавна пророчив у командувач╕ ВМС Укра╖ни. Березовський погодився вийти з╕ шпиталю, очолити ВМС Укра╖ни ╕ запевнив, що твердо стане на захист державних ╕нтерес╕в. П╕сля розмови з Тенюхом, Березовський вийшов з л╕карняного, прибув у штаб ВМС ╕ взяв на себе командування. Першого березня п╕д його кер╕вництвом була л╕кв╕дована перша спроба лобово╖ атаки сепаратист╕в на штаб ВМС, флот Укра╖ни було приведено в повну бойову готовн╕сть. Наступного дня Березовського запросили на переговори до командувача Чорноморським флотом в╕це-адм╕рала О. В╕тка. Краще б в╕н туди не ╖хав, можливо, ситуац╕я б розвивалася ╕накше. Але в╕н по╖хав. Повернувся зв╕дти вже зрадником Укра╖нсько╖ держави. Однак оф╕ц╕йно про ц╕ "переговори" було пов╕домлено, що у штаб╕ ЧФ вир╕шували питання мирного вир╕шення назр╕вшого у Севастопол╕ конфл╕кту.
П╕дмурок для зради був п╕дготовлений мистецьки ╕ у штаб╕ ЧФ готувався в╕н не один день. Севастополем вперто ширилися дв╕ верс╕╖ тих под╕й. Перша, що при появ╕ Березовського у каб╕нет╕ командувача ЧФ присутн╕ там рос╕йськ╕ генерали, ФСБ, депутати рос╕йсько╖ Думи та м╕сцев╕ колаборанти показали йому папку, в як╕й були з╕бран╕ матер╕али рос╕йсько╖ розв╕дки про те, як в╕н "гр╕в руки" на коштах, як╕ вид╕лялися на п╕дготовку в╕йськових пол╕гон╕в, особливо на проведення недавн╕х укра╖но-американських "С╕ Бриз-2013".
- Якщо ц╕ документи потраплять до Ки╓ва, - пояснили йому, - то "майданута хунта", що прийшла там до влади, забезпечить тоб╕ над╕йну камеру ╕ надовго. До того, ще ваш╕ морськ╕ п╕хотинц╕ п╕д час Майдану направлялися п╕д Ки╖в ╕ без тебе там теж не об╕йшлося.
За ╕ншою верс╕╓ю, йому сказали, що все знають про його с╕м’ю, ╕ якщо в╕н не хоче нею ризикувати, щоб з нею ненароком щось не трапилося, то краще погодитися командувати "в╕йськово-морськими силами республ╕ки Крим", як╕ вже незабаром будуть створен╕ на баз╕ ВМС Укра╖ни. В тому, що так буде, можеш не сумн╕ватися, виходу у ВМС вже нема╓. Н╕чого не м╕ня╓ться, ти ╓ командувачем ╕ ним залишишся. Натом╕сть, отрима╓ш ще в╕дпов╕дну додаткову винагороду, служитимеш у ВМС Рос╕╖, за рос╕йськими законами, ╕ матимеш все, що мають рос╕йськ╕ адм╕рали. Часу на роздуми багато не дали, але Березовський зламався в╕дразу, погодився з пропозиц╕╓ю ╕ пооб╕цяв скасувати бойову готовн╕сть ВМС Укра╖ни та залишити корабл╕ в базах. Повернувшись до штабу ВМС, в╕н так ╕ вчинив: скасував бойову готовн╕сть, наказав кораблям повернутися на м╕сця сво╖х стоянок, бойову техн╕ку завести в ангари, здати на склади бо╓запас ╕ не чинити опору так зван╕й "самооборон╕". Цього в штаб╕ ЧФ лише чекали, ╕ почали негайно загороджувати вих╕д укра╖нським кораблям з бухти в море.
- Мен╕ посеред ноч╕, - згадував згодом екс-м╕н╕стр оборони Укра╖ни ╤гор Тенюх, - дзвонить Березовський. Голос у нього якийсь чужий, так в╕н н╕коли не розмовляв, напевно знаходився чи п╕д д╕╓ю наркотик╕в, чи ще чогось. Я ж не знав, що поряд з ним тод╕ знаходилися рос╕йськ╕ адм╕рали, преса, м╕сцев╕ колаборанти.
- Допов╕дайте про ситуац╕ю у Севастопол╕ ╕ в Криму.
- Я вам н╕чого допов╕дати не буду. ╤ не буду виконувати ваш╕ злочинн╕ накази. Ви незаконний м╕н╕стр оборони.
- Не зрозум╕в. Ви де знаходитесь зараз?
- Я у штаб╕ ВМС. Але буду розмовляти лише з Президентом Укра╖ни. Якщо не забезпечите мен╕ зв’язок з Президентом, я через 15 хвилин в╕дкрию ворота штабу "самооборон╕". Зрозум╕ли? Через 15 хвилин в╕дкрию ворота штабу ВМС. Зв'яж╕ть мене з Президентом.
Тенюх зрозум╕в, що там, у штаб╕ ВМС Укра╖ни, ко╖ться щось неоч╕куване, незрозум╕ле ╕ серйозне. Не хот╕лося в╕рити про зраду того, кого знав, з ким не раз ходив морськими походами, кому дов╕ряв роками. Але це сталося ╕ р╕шення треба було приймати нев╕дкладно.
- Ви хворий. Повертайтеся до в╕йськового шпиталю, а зранку будемо розбиратися. Нараз╕ я вас тимчасово в╕дсторонюю в╕д командування В╕йськово-Морськими силами.
Допов╕в про под╕ю ╕ прийняте р╕шення в.о. Верховного Головнокомандувача ЗС Укра╖ни О. Турчинову. Переговоривши з першим заступником начальника штабу ВМС контр-адм╕ралом Серг╕╓м Гайдуком ╕ отримавши його згоду твердо стояти проти агрес╕╖, ╤гор Тенюх призначив його тимчасовим командувачем В╕йськово-Морських сил Укра╖ни. Того ж дня в.о. Президента сво╖м указом зв╕льнив Березовського з посади командувача ВМС Укра╖ни.
2 березня 2014 року кра╖ною з п╕вдня на п╕вн╕ч блискавкою пролет╕ла новина: зрада! В Криму зд╕йснилася велика зрада! Такого ще не було в ╕стор╕╖ наших Збройних Сил, та й у вс╕й ╢вроп╕ такого не було, щоби щойно призначений командувач флоту зрадив в╕йськов╕й присяз╕ ╕ без бою, без будь якого опору перейшов на сторону окупанта на другий день п╕сля призначення. Зрадив командувач флотом, напередодн╕ зрадили начальники управл╕нь СБУ ╕ МВС Укра╖ни у Криму ╕ Севастопол╕, не кажучи вже про деморал╕зовану м╕сцеву владу. Державний фундамент Укра╖ни в Криму, ╖╖ безпеку було п╕д╕рвано остаточно. Та розпачу ╕ знев╕ри в╕д втрати контролю над п╕востровом у ц╕ дн╕ не було, зрада психолог╕чно вплинула на моральний стан флоту, але не наст╕льки, щоб його парал╕зувати ╕ п╕дкорити вол╕ нац╕онального зрадника. ВМС Укра╖ни ще у сво╖й мас╕ залишалися ╓диним державним ╕нститутом в Криму. ╤ його окупанти заповзялися зруйнувати остаточно: третього березня оголосили днем створення "збройних сил Криму".
В ╕стор╕╖ Криму у 1918 роц╕ була спроба кримського уряду М. Сулькевича, незалежного в╕д Укра╖нсько╖ Держави, сформувати на баз╕ сил ЧФ "кримський флот". У червн╕ 1918 року представник Гетьмана Скоропадського в Криму контр-адм╕рал М. Остроградський на вимогу Сулькевича створив Кримську флотил╕ю ╕з корабл╕в ескадри ЧФ, ек╕паж╕ яких в╕дмовилися затоплювати сво╖ корабл╕ в Новорос╕йську ╕ повернулися до Севастополя. Командувачем флотил╕╖ ╕ одночасно "м╕н╕стром оборони республ╕ки Крим" в уряд╕ М. Сулькевича був призначений контр-адм╕рал Бурл╓й Серг╕й ╤ванович. Н╕мецьке командування у тому ж м╕сяц╕ цю флотил╕ю ╕нтернувало ╕ включило до складу свого флоту Чорного моря. П╕сля захоплення Севастополя б╕льшовиками у листопад╕ 1920 року кримський "м╕н╕стр оборони" Бурл╓й С.╤. був закатований ЧК у севастопольськ╕й тюрм╕. (М. Мамчак. Чорноморський флот. Курсом до Укра╖ни. Севастополь. Просв╕та, 2013).
Однак зрадник╕в ╕стор╕я н╕чого не вчить. Близько 4.30 ранку 3 березня на територ╕ю штабу Командування В╕йськово-Морських сил Збройних Сил Укра╖ни у Севастопол╕ за п╕дтримки озбро╓них рос╕йських в╕йськовослужбовц╕в прорвалася група з близько 50 радикально налаштованих ос╕б так звано╖ "самооборони" та озбро╓них рос╕йських десантник╕в, очолюваних самим контр-адм╕ралом Березовським. Захопивши штаб, в╕н намагався силою примусити оф╕церський склад штабу визнати його "сво╖м" командувачем. Та оф╕цери ╕ матроси штабу ВМС п╕д кер╕вництвом Серг╕я Гайдука силою видворили за ворота "командувача" "ВМС Криму" разом з його "флотом". Створення кримсько╖ арм╕╖ ╕ флоту третього березня не в╕дбулося ╕ через к╕лька дн╕в про них взагал╕ перестали згадувати, проте, з цього дня рос╕йський спецназ ╕ м╕сцев╕ сепаратисти розпочали ц╕лодобову блокаду штабу укра╖нського флоту. Розпочалася атака на найб╕льш уразливе м╕сце, на найб╕льш слабку ланку бойово╖ готовност╕ ВМС Укра╖ни – на ╖х моральну ст╕йк╕сть ╕ зруйнований "братством двох флот╕в" нац╕ональний патр╕отизм. П╕д цим тиском у багатьох почуття Батьк╕вщини почало набирати обриси Кримського п╕вострова, ╕ через три тижн╕ таки опанувало його остаточно. Нема╓ сумн╕ву, що за ц╕кавими для рос╕йсько╖ розв╕дки укра╖нськими адм╕ралами ╕ командирами тривалий час спостер╕гали рос╕йськ╕ спецслужби: вивчали ╖х д╕╖ в р╕зних умовах служби, складов╕ ╖х характеру, моральну ╕ психолог╕чну ст╕йк╕сть, родинн╕ стосунки ╕ духовну загартован╕сть, складали ╖х психолог╕чний портрет. ╤ у в╕дпов╕дний момент для досягнення головно╖ ц╕л╕ – зради в╕йськов╕й присяз╕ ╕ переходу на б╕к противника - зум╕ли знайти для них потр╕бн╕ важел╕ впливу. Шантаж, тероризування родин, п╕дкуп - ось складов╕ частини методики впливу. До того ж рос╕йськ╕ анал╕тики давно усв╕домили, що кадрова пол╕тика у ВМС Укра╖ни була побудована не на принципах в╕дданост╕ держав╕, профес╕онал╕зму ╕ нац╕онального патр╕отизму – таких негайно прибирали – а в╕дданост╕ тому чи ╕ншому начальнику ╕ командиру. Саме це ╕ було причиною швидкого просування службовими сходами тих же Березовського, Шакури, ╢л╕с╓╓ва та ╕нших командир╕в ключових для флоту в╕йськових об’╓днань ╕ п╕дрозд╕л╕в.
Даремно у в╕йськовому в╕домств╕ Укра╖ни протягом вс╕х рок╕в незалежност╕ не вивчали ╕ не надавали значення технолог╕чним процесам п╕дготовки ╕ методолог╕╖ г╕бридно╖ в╕йни в ╕стор╕╖ Збройних Сил, к╕нцевою метою яко╖ завжди було досягнення масово╖ зради нац╕ональних ╕нтерес╕в. Тобто, зради ╕ роззбро╓ння найперше в╕йська, фундаменту ╕ основи держави. То ╓ ц╕ла наука. Практику роздво╓ння особистостей р╕зн╕ колон╕затори протягом в╕к╕в в╕дпрацювали до тонкощ╕в мистецтва, ╕ вона ма╓ в╕дображення в укра╖нськ╕й ╕сторичн╕й ╕ художн╕й л╕тератур╕. Якби вчилися так як треба, якби вивчали ╕стор╕ю свого флоту, то знали б, що ╕гнорування ворожих "г╕бридних" посягань на Севастополь ╕ Крим в минулому вже завершувалося втратою як флоту, так ╕ Криму.
(Дал╕ буде)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 31.01.2020 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21964

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков