Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3440)
З потоку життя (6674)
Душі криниця (3607)
Українці мої... (1481)
Резонанс (1539)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1717)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У КИ╢В╤ ВШАНУВАЛИ ПАМ’ЯТЬ ГЕРО╥В НЕБЕСНО╥ СОТН╤
Учасники поминально╖ панахиди за загиблими героями Революц╕╖ г╕дност╕ ╕з запаленою св╕чкою в...


МИКОЛА СЕМЕНА: ДУЖЕ СКУЧИВ ЗА РОБОТОЮ
18 лютого Семена ви╖хав з анексованого Рос╕╓ю Криму на материкову частину Укра╖ни на л╕кування.


СТЕПАН ПРОЦЮК: ВИКЛИКИ ПИСЬМЕННИКОВ╤ ХХ╤ СТОЛ╤ТТЯ
для письменника сьогодн╕ надто мало волод╕ти талантом, ум╕ти створювати глибок╕ жив╕ тексти


ПРАВОЗАХИСНИКИ ЗАЯВЛЯЮТЬ ПРО ДИСКРИМ╤НАЦ╤Ю В УКРА╥Н╤ КРИМСЬКИХ ПЕНС╤ОНЕР╤В ╤ АБ╤ТУР╤╢НТ╤В
Для переселенц╕в ╕з Криму ╕сну╓ окремий порядок виплати пенс╕й, а кримськ╕ д╕ти не можуть вчитися...


ФСБ «ШИ╢» КЕРЧЕНСЬКИМ П╤ДЛ╤ТКАМ П╤ДГОТОВКУ ТЕРАКТ╤В У КРИМУ
у Криму затримано двох неповнол╕тн╕х м╕сцевих жител╕в 2003 ╕ 2004 рок╕в народження, як╕ н╕бито...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 17.01.2020 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#3 за 17.01.2020
ТРАГЕД╤Я УКРА╥НСЬКОГО «БО╥НГА»: НЕСПОД╤ВАН╤ НАСЛ╤ДКИ ТА ЗАЦ╤КАВЛЕН╤ СТОРОНИ

Як через збиття укра╖нського л╕така може зм╕нитися режим в ╤ран╕, а пот╕м, дивись, – ╕ в Рос╕╖…

Повнота ╕ як╕сть розсл╕дування трагед╕╖ укра╖нського л╕така рейсу PS752 «М╕жнародних ав╕ал╕н╕й Укра╖ни» важлив╕ як для Укра╖ни, так ╕ для внутр╕шньо╖ ситуац╕╖ в ╤ран╕. Вже були спроби перекладати в╕дпов╕дальн╕сть: то на укра╖нських п╕лот╕в, на американц╕в, то на р╕зн╕ г╕лки влади в самому ╤ран╕. Як ╕ в ситуац╕╖ з малайз╕йським «Бо╖нгом» щосили стараються рос╕йськ╕ пропагандисти – здавалося б: вам тут яке д╕ло, але показово, що сприйняли проблеми ╕ранського режиму як власн╕.

╤ран: "ми винн╕, але…"
Спец╕ал╕сти ав╕акомпан╕╖ “М╕жнародн╕ ав╕ал╕н╕╖ Укра╖ни” (МАУ), як╕ входили до складу м╕жв╕домчо╖ ком╕с╕╖ з розсл╕дування катастрофи укра╖нського л╕така Boeing 737-800, залишаться в ╤ран╕, про це пов╕домив президент МАУ ╢вген╕й Дихне у Facebook п╕сля того як по ЗМ╤ п╕шла ╕нформац╕я, що з 13 с╕чня частина експерт╕в м╕жв╕домчо╖ ком╕с╕╖ з розсл╕дування катастрофи укра╖нського л╕така Boeing 737-800 ма╓ вилет╕ти до Укра╖ни.
Чому зарано задов╕льнитися з╕знанням ╕рансько╖ влади? Associted Press так ╕ назвала свою статтю «Нов╕ питання постають п╕сля того, як ╤ран ╕з затримкою визнав, що збив укра╖нський л╕так».
Заяви з ╤рану викликають низку питань. Зокрема, про те, що укра╖нський л╕так н╕бито наблизився до важливого в╕йськового об'╓кту Корпусу вартових ╕сламсько╖ революц╕╖ (КВ╤Р). У зв'язку з цим агентство пише, що траектор╕╖ вс╕х л╕так╕в МАУ, як╕ ран╕ше вил╕тали з тегеранського аеропорту, показують абсолютно той же маршрут, яким ╕ лет╕в збитий ракетою ав╕алайнер. Б╕льше того, л╕таки ╕нших ав╕акомпан╕й, що вил╕тають з аеропорту ╕мен╕ Хомейн╕, також летять у зах╕дному напрямку тим самим пов╕тряним коридором. Дев'ять ╕нших л╕так╕в вилет╕ли з цього аеропорту в середу вранц╕ за тим самим маршрутом перед тим, як в небо п╕днявся укра╖нський л╕так – жодних зайвих поворот╕в ╕ нерегламентованих курс╕в.
Спроби перекласти частину вину на укра╖нських п╕лот╕в не мають толеруватися. Як ╕ тиражування, зокрема, в рос╕йських ЗМ╤, верс╕й про в╕дключений на л╕таку МАУ транспондер – рад╕оприлад, без якого зен╕тники могли не знати, що летить пасажирський л╕так. Як ╕ верс╕я про американську диверс╕ю засобами рад╕оелектронно╖ боротьби, мовляв, ╕ранську ракету скерували не сам╕ ╕ранц╕, а хтось, перехопивши сигнал, ззовн╕. Просто╖ ╕стини: щоб перехоплювати ракету, вона ма╓ бути спершу запущена, - ╕стеричн╕ верс╕╖, зрозум╕ло, не передбачають.
Окрема тема – г╕потетична участь рос╕ян у м╕жнародному розсл╕дуванн╕. Надзвичайний ╕ повноважний посол Укра╖ни, колишн╕й заступник м╕н╕стра та представник Укра╖ни в ╢вросоюз╕ Костянтин ╢л╕се╓в застер╕га╓: дуже небезпечно допускати рос╕йську сторону, яка вже запропонувала сво╖ послуги, до матер╕ал╕в сл╕дства, оск╕льки ╕ тут, як ╕ при знищенн╕ малаз╕йського «Бо╖нга» вл╕тку 2014 року над Донбасом, пасажирський л╕так з цив╕льними людьми збитий рос╕йською збро╓ю.
Неодм╕нний рефрен ╕ранських пояснень щодо збитого л╕така – загальна напружена атмосфера в ╤ран╕ того дня через оч╕кування американського удару. Це зда╓ться слушним, доки не спита╓ш, чому американц╕ мали зл╕тати для удару з тегеранського аеропорту? ╤ чому, оч╕куючи цього, ╤ран не закрив св╕й пов╕тряний прост╕р для цив╕льних польот╕в?
Повнота розсл╕дування стане ╕ важливим чинником для внутр╕шньо╖ ситуац╕╖ в ╤ран╕. Japan Times зазнача╓, що оф╕ц╕йна влада к╕лька дн╕в в╕дкидала причетн╕сть до збиття укра╖нського л╕така, хоча, як стверджу╓ командувач т.зв. аерокосм╕чними силами КВ╤Р Ам╕р Хаджизаде, в╕н запропонував сво╓му командуванню визнати це ще в середу, тобто повна ╕ точна ╕нформац╕я була одразу. Б╕льше того, в╕н просив оф╕ц╕йний Тегеран закрити пов╕тряний прост╕р ╤рану п╕сля обстр╕лу американських в╕йськових баз на територ╕╖ ╤раку. На в╕дм╕ну в╕д оф╕ц╕йно╖ верс╕╖ про те, що рос╕йський "Тор-М1" захищав якийсь об'╓кт КВ╤Р, Хаджизаде стверджу╓, що ЗРК мав захищати саме летовище ╕м. Хомейн╕.

Корпус вартових ╕сламсько╖ революц╕╖ – держава в держав╕
Перш╕ дн╕ п╕сля трагед╕╖ читач╕, до того не заглиблен╕ в ╕ранськ╕ реал╕╖, мусили запитувати: то хто ж збив укра╖нський л╕так – в╕йськов╕ чи не в╕йськов╕? Корпус вартових ╕сламсько╖ революц╕╖ (КВ╤Р) – структура, паралельна звичайн╕й арм╕╖.
М╕л╕тарно-рел╕г╕йний орден створений 1979 року на хвил╕ антимонарх╕чно╖ революц╕╖, коли рел╕г╕йн╕ фанатики придушили як самих монарх╕ст╕в, так ╕ ╕нших учасник╕в т╕╓╖ ж революц╕╖: л╕вак╕в, соц╕ал╕ст╕в, л╕берал╕в, курд╕в, - ╕ встановили ╕сламську республ╕ку.
У Корпусу власн╕ сухопутн╕ сили, флот ╕ ав╕ац╕я, сво╖ ракетн╕ в╕йська, своя розв╕дка, контррозв╕дка, служба безпеки, а також «Аль-Кудс» - сили спецоперац╕й за кордоном. Загалом 150-250 тисяч ос╕б. А ще во╓н╕зоване ополчення «Бас╕дж» - ╕нструмент загального стеження ╕ придушення протест╕в, воно ж - соц╕альний л╕фт для молод╕ – за р╕зними твердженнями, в╕д м╕льйона до 10 м╕льйон╕в ос╕б (на 80-м╕льйонну кра╖ну). Повноваження КВ╤Р в ╤ран╕ практично безмежн╕. Разом з м╕н╕стерством нац╕онально╖ безпеки та м╕н╕стерством внутр╕шн╕х справ в╕н проводить репрес╕╖ щодо протестних груп.
Але 40 рок╕в перебування в особливому становищ╕ щодо закону здатн╕ з╕псувати кого завгодно (нагада╓мо – «корупц╕я» у переклад ╕ значить «з╕псован╕сть»). КВ╤Р нин╕ ╓ вартовим не так революц╕╖, як теократ╕╖ ╕ корумповано╖ пол╕тично╖ системи. Слугуючи опорою режиму, Корпус ╕ сам - головний одержувач благ в╕д нього.
КВ╤Р - держава в держав╕ ╕ величезна ф╕нансово-економ╕чна структура. В╕н отриму╓ ╕ розпод╕ля╓ в╕йськов╕ замовлення, контролю╓ ╕ фактично волод╕╓ в╕йськовими заводами ╕ верфями, йому належать аеропорти ╕ морськ╕ порти, ав╕акомпан╕╖, банки, ╕нфраструктурн╕ п╕дпри╓мства, торг╕вля нафтою ...
Особливого впливу Корпус дом╕гся в 2005-2013 роках, за президента Махмуда Ахмад╕нежада, який сам був вих╕дцем з КВ╤Р. За оц╕нками Financial Times, загальний обсяг актив╕в п╕д контролем КВ╤Р становив близько 100 м╕льярд╕в долар╕в США. До актив╕в Корпуса входили компан╕я Sadra Iran Maritime Industrial Company, яка випуска╓ танкери; одна з найб╕льших буд╕вельних компан╕й кра╖ни Shahid Rajaee Professional Group; зайнята в нафтогазовому б╕знес╕ Sepanir Oil and Gas Engineering, банк Ansar. У 2009 роц╕ контрольований КВ╤Р холдинг Mobin Trust Consortium виграв тендер на придбання контрольного пакету телекомун╕кац╕йного оператора TCI за 7,8 м╕льярд╕в долар╕в.
Пот╕м л╕беральне крило ╕рансько╖ влади спробувало в╕дт╕снити Корпус в╕д управл╕ння економ╕кою. У 2016 роц╕ м╕ж «л╕бералами» ╕ КВ╤Р виник конфл╕кт через масштабний зал╕зничний проект. П╕сля приходу до влади в╕дносно л╕берального президента Рухан╕ перегляду зазнали багато контракт╕в, укладених з КВ╤Р та його бенеф╕ц╕арами. У 2016-2017 роках, за даними Financial Times, КВ╤Р довелося передати частину актив╕в п╕д контроль держави. Тод╕ ж був заарештований топ-менеджер одн╕╓╖ з холдингових компан╕й, пов'язано╖ з КВ╤Р, а вилучен╕ в нього при обшуку м╕льйони долар╕в були конф╕скован╕. У 2017 роц╕ були заарештовано к╕лька член╕в КВ╤Р ╕ пов'язаних з ним б╕знесмен╕в. При цьому факт арешт╕в не розголошувався, щоб не зашкодити авторитету КВ╤Р.

Теор╕я ╕ практика «змови»
П╕сля загибел╕ генерала Касема Сулейман╕ ╕ранська арм╕я та президент Рухан╕, зда╓ться, вир╕шили, що обставини дають ╖м шанс якщо не пок╕нчити, то хоча б зменшити величезний вплив КВ╤Р на життя кра╖ни. ╤ран п╕д╕йшов до нин╕шньо╖ кризи дуже слабким - з глибокою корупц╕╓ю ╕ стагнац╕╓ю економ╕ки. Корпус викликав дедал╕ б╕льше ненавист╕ всередин╕ ╤рану, помножено╖ на к╕льк╕сть загиблих п╕д час придушення тор╕шн╕х та попередн╕х протест╕в. Якщо демонстрант╕в цього разу п╕дтримають сили зсередини правлячо╖ системи, то можлива ╕ зм╕на режиму.
З╕ свого боку ╕ КВ╤Р, користуючись як загальною траурною екзальтац╕╓ю за Сулейман╕, так ╕ неминучим в умовах «зовн╕шньо╖ агрес╕╖» посиленням силовик╕в, хот╕в повернути соб╕ втрачен╕ економ╕чн╕ позиц╕╖. Але ╕стор╕я з рос╕йським "Тором", який буц╕мто захищав якийсь об'╓кт КВ╤Р, зм╕нила ситуац╕ю.
На думку журнал╕ста Богдана Буткевича, все б╕льш схоже на те, що в ╤ран╕ таки в╕дбува╓ться спроба «тихого перевороту». Тобто, Сулейман╕ був знищений руками американц╕в за мовчазно╖ (або й та╓мно передано╖ з кра╖ни) згоди… А дал╕ в ╤ран╕ почалася чистка кер╕вних кадр╕в, пов'язаних з Сулейман╕. К╕лька десятк╕в високопосадовц╕в вже заарештован╕ або змушен╕ терм╕ново т╕кати з кра╖ни… Так ╤ран «почина╓ трошечки в╕дповзати з «купи» в╕йн та кофронтац╕й, куди в╕н вл╕з. Бо ╕накше, ще й з урахуванням нових санкц╕й США, режим аятол може просто розвалитися через економ╕чн╕ причини, як свого часу СРСР».

╤стор╕ю не обдуриш – н╕ в ╤ран╕, н╕ в Рос╕╖
Недарма тут згаданий «СРСР». Обидва арха╖чн╕ режими-кузени: ╕ ╤ран, ╕ Рос╕я, – йдуть його шляхом ╕ неминуче пройдуть до к╕нця. Як зазнача╓ перший в╕цепрезидент Св╕тового конгресу укра╖нц╕в Стефан Роман╕в, обидва траг╕чн╕ випадки: малайз╕йський "Бо╖нг" над Донбасом та укра╖нський "Бо╖нг" над Тегераном – пов’язу╓ те, що л╕таки були збит╕ рос╕йськими ракетами, ╕ в╕дпов╕дальн╕ за ц╕ катастрофи брехали про те, що сталося.
У випадку з MH17 президент Рос╕╖ Володимир Пут╕н заперечив причетн╕сть Рос╕╖, звинуватив Укра╖ну та Зах╕д в оприлюдненн╕ фейкових новин ╕ дос╕ вимага╓ доказ╕в того, про що сам зна╓ краще за вс╕х. ╤ранськ╕ чиновники спочатку заперечували причетн╕сть сво╓╖ кра╖ни до збиття л╕така МАУ, а тим часом за допомогою бульдозер╕в «зачищали» м╕сце катастрофи.
П╕сля того, як стало зрозум╕ло, що б╕льше 150 ╕ранц╕в загинули через ракету КВ╤Р, в Тегеран╕ почалися антиурядов╕ виступи. Демонстранти з╕бралися б╕ля ун╕верситет╕в Ам╕р Каб╕р ╕ Шар╕ф – б╕льше 10 загиблих були ╖х випускниками. Перська служба «Голосу Америки» пов╕домля╓, що протести охопили й ╕нш╕ райони ╤рану, включаючи ╤сфахан - трет╓ завб╕льшки м╕сто кра╖ни. За словами американського держсекретаря Майк Помпео: «Голос ╕ранського народу очевидний. Вони сит╕ по горло брехнею режиму, корупц╕╓ю, неспроможн╕стю ╕ жорсток╕стю КВ╤Р п╕д владою клептократичною режиму Хамене╖. Ми п╕дтриму╓мо ╕ранський народ, який заслугову╓ на краще майбутн╓».
Згадаймо, що попередн╕ масов╕ акц╕╖ протесту в ╤ран╕ були не дал╕ як у листопад╕ минулого року п╕сля оголошеного урядом зростання ц╕н на паливо на 50%, демонстранти по вс╕й кра╖н╕ закликали повалити л╕дер╕в ╤рану. У багатьох м╕стах сили безпеки в╕дкривали вогонь по беззбройних демонстрантах, переважно молодих людях. За даними The New York Times, тод╕ за чотири дн╕ протест╕в загинули в╕д 180 до 450 ос╕б, близько 2 тисяч були поранен╕. Можна зрозум╕ти: невдоволення режимом давно визр╕ва╓ - тож будь-щось: бензин, корупц╕я, КВ╤Р, збитий л╕так, - здатне таки стати «останньою краплею».
Водночас, на думку пол╕толога Руслана Бортника, нин╕шн╕ протести навряд чи будуть стратег╕чно усп╕шними. Хоча з урахуванням кризи в ╕ранськ╕й верх╕вц╕ ╕нцидент з укра╖нським л╕таком показав складн╕ вза╓мини м╕ж «вартовими революц╕╖» та ╕ранськими арм╕╓ю та сусп╕льством. Не можна виключити, що ц╕ протести можуть набирати оберт╕в. Вони сьогодн╕ значною м╕рою можуть використовуватися у внутр╕шн╕й пол╕тичн╕й боротьб╕. Опозиц╕я ╕ певн╕ кола всередин╕ ╕рансько╖ влади намагаються таким чином хитати ситуац╕ю, намагаються з'ясувати, чи вийде з цього щось б╕льш масштабне".
Неодм╕нно вийде – ╕ в ╤ран╕, ╕ в Рос╕╖, трохи ран╕ше чи трохи згодом. Переможуть не брехня, ман╕пуляц╕╖, хакери, отруювач╕, п╕дкупи, залякування. Переможуть здоровий глузд, прогрес ╕ порядн╕сть. Це, власне, ╕ назива╓ться цив╕л╕зац╕йний виб╕р.
Олександр Волинський
https://www.ukrinform.ua

В ╤РАН╤ ЗАТРИМАЛИ 30 УЧАСНИК╤В ПРОТЕСТ╤В ЧЕРЕЗ ЗБИТИЙ УКРА╥НСЬКИЙ Л╤ТАК

Правоохоронц╕ ╤рану затримали 30 людей, як╕ беруть участь у протестах через збитий укра╖нський л╕так у Тегеран╕. Про це пов╕домля╓ Reuters.
Зазнача╓ться, що протести з вимогою в╕дставки влади верховного л╕дера аятоли Ал╕ Хамене╖ продовжилися в Тегеран╕ ╕ цього тижня. Пов╕домля╓ться, що правоохоронц╕ застосували проти демонстрант╕в кийки, електрошокери, а також були чутн╕ звуки постр╕л╕в. Однак в ╕ранськ╕й пол╕ц╕╖ заперечують застосування збро╖. Представники судово╖ системи ╤рану зазначають, що в ход╕ заворушень було затримано 30 ос╕б. Водночас ╕ранська влада запевня╓, що проявля╓ терпим╕сть до "законних протест╕в". Протести спалахнули п╕сля того, як влада ╤рану визнала, що ╖╖ в╕йськов╕ випадково збили л╕так МАУ. Протести поширилися по всьому ╤рану, включаючи так╕ велик╕ м╕ста, як Шираз, ╤сфахан, Хамедан та Орум╕я.
www.unian.ua

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 17.01.2020 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21927

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков