"Кримська Свiтлиця" > #3 за 17.01.2020 > Тема "З потоку життя"
#3 за 17.01.2020
THE HILL: РЕГ╤ОНИ РОС╤╥ ГОТОВ╤ ДО ПОВСТАННЯ
В той час, як президент Володимир Пут╕н святку╓ сво╓ 20-р╕ччя в Кремл╕ й позу╓ як могутн╕й св╕товий л╕дер, його Рос╕йська Федерац╕я демонстру╓ все б╕льшу крихк╕сть. Зв╕сно, укра╖нський тип революц╕╖, яка б повалила корумпований авторитарний режим, навряд чи можливий в Москв╕. Але повстання р╕зних рос╕йських рег╕он╕в, розлючених на центральний уряд, набира╓ сили. Про це на стор╕нках The Hill пише старший науковий сп╕вроб╕тник Центру ╓вропейського пол╕тичного анал╕зу Януш Бугайський. На початку Друго╖ св╕тово╖ в╕йни прем'╓р-м╕н╕стр Велико╖ Британ╕╖ В╕нстон Черчилль сказав, що повед╕нка Рос╕╖ - це "загадка, загорнута в та╓мницю ╕ розм╕щена всередин╕ головоломки". Але цю точку зору пора оновити. Рос╕я Володимира Пут╕на - це кра╖на, яка занепада╓, прихована за зовн╕шньою агрес╕╓ю, щоб в╕двернути увагу в╕д ╖╖ внутр╕шньо╖ крихкост╕. Рос╕йська економ╕ка вже к╕лька рок╕в посп╕ль стражда╓ в╕д стагнац╕╖, стандарти життя продовжують падати, а б╕дн╕сть зроста╓. Демограф╕чна статистика викрива╓ скорочення населення через високу смертн╕сть, низьку народжуван╕сть й п╕дйом ем╕грац╕╖. К╕льк╕сть рос╕йського населення в перш╕ роки п╕сля розпаду СРСР нал╕чувала 148 м╕льйон╕в людей. Тепер ця цифра опустилася до 142 м╕льйон╕в, а до 2050 року зменшиться до 128 м╕льйон╕в. В╕дсоток громадян, як╕ не спов╕дують православ'я ╕ не належать до рос╕йського етносу, зроста╓. Хоч Рос╕я назива╓ себе федерац╕╓ю, насправд╕ це централ╕зована нео╕мпер╕ал╕стична конструкц╕я, яка, на в╕дм╕ну в╕д Велико╖ Британ╕╖ чи Франц╕╖, не змогла розпустити свою ╕мпер╕ю й розвинути сучасну громадянську державу. Федерац╕я склада╓ться з 84 федеральних суб'╓кта й незаконно окупованого Криму. Серед них 22 - це республ╕ки нерос╕йських нац╕ональностей Надволжя, П╕вн╕чного Кавказу й далекосх╕дних пров╕нц╕й. Нав╕ть у тих рег╕онах, де рос╕яни дом╕нують як етнос, дедал╕ б╕льше мешканц╕в в╕дчувають в╕дчужен╕сть в╕д Москви й консол╕дують ун╕кальн╕ м╕сцев╕ ╕дентичност╕. Попри зах╕дн╕ над╕╖, рос╕йськ╕ м╕ськ╕ демократи навряд чи зм╕нять кра╖ну. Зам╕сть цього рег╕онали, автоном╕сти й групи, як╕ виступають за незалежн╕сть сво╖х рег╕он╕в, дедал╕ б╕льше кидають виклик авторитарному й колон╕альному правл╕нню Пут╕на. Рег╕ональний неспок╕й ╜рунту╓ться на акумуляц╕╖ невдоволення, зокрема через економ╕чну стагнац╕ю, корупц╕ю, експлуатац╕ю рег╕ональних ресурс╕в, атаки на мовн╕ права й погрози л╕кв╕дувати чи об'╓днати федеральн╕ утворення. Зам╕сть проведення децентрал╕зац╕╖ для заспоко╓ння рег╕ональних амб╕ц╕й уряд Рос╕╖ ще б╕льше скорочу╓ автоном╕╖. Федеральна структура головним чином служить вузькому колу ел╕т з пол╕тик╕в, бюрократ╕в, ол╕гарх╕в й рег╕ональних губернатор╕в, призначених Кремлем. Москва отриму╓ максимум ресурс╕в в╕д рег╕он╕в й ╕нвесту╓ м╕н╕мум у п╕дтримку ╖хньо╖ ╕нфраструктури, яка розвалю╓ться. Без рег╕онально╖ автоном╕╖, ╕нвестування, м╕сцевого контролю над ресурсами федеральна структура буде ставати все б╕льш некерованою. А громадський оп╕р буде розростатися. Впродовж минулого року масов╕ протести стали част╕шими й масштабн╕шими. Вони стосувалися звички Москви скидати сво╓ см╕ття на п╕вноч╕ Архангельсько╖ област╕ й Республ╕ки Ком╕, економ╕чно╖ експлуатац╕╖ й придушення нац╕онально╖ мови Татарстану й ╕нших республ╕к, побудови православних собор╕в у Красноярську, фальсиф╕кац╕╖ вибор╕в у Бурят╕╖, призначення чужинц╕в на кер╕вн╕ посади в Калмик╕╖ й ╕нших республ╕ках, зм╕ни кордон╕в м╕ж Чечнею й ╤нгушет╕╓ю, а також зростання етн╕чно╖ напруги в Дагестан╕. Майже кожна проблема може спричинити масов╕ демонстрац╕╖ проти правл╕ння Москви й посилити вимоги автоном╕╖ чи в╕дд╕лення. Процес пробудження спостер╕га╓ться в Сиб╕ру, на Урал╕, на Далекому Сход╕ й П╕вноч╕, де ╕дентичн╕сть м╕сцевого населення все б╕льше в╕др╕зня╓ться в╕д тих, хто живе в Москв╕. К╕лька федеральних одиниць Рос╕╖ волод╕ють багатими природними ресурсами й виг╕дним географ╕чним положенням, щоб стати економ╕чно незалежними, якщо вони позбудуться московсько╖ експлуатац╕╖. Торг╕вля й ╕нвестиц╕╖ з сус╕дн╕х ╓вропейських й аз╕атських кра╖н можуть серйозно розвинути так╕ рег╕они, як Кал╕н╕нград, Карел╕я, Тува, Саха, Магадан й ╕нш╕ частини Сиб╕ру й Далекого Сходу. Актив╕сти, як╕ починали сво╖ протести, фокусуючись на одн╕й проблем╕, розширюють св╕й порядок денний й дедал╕ б╕льше кидають виклик основ╕ централ╕зован╕й систем╕ Пут╕на. З╕ зростанням рег╕онально╖ турбулентност╕, м╕сцевих губернатор╕в можуть позбавити влади, якщо вони не будуть працювати над зм╕цненням сво╖х республ╕к й рег╕он╕в. На наступному етап╕ опору десятки рос╕йських рег╕он╕в можуть почати координувати ╖хн╕ вимоги й вимагати б╕льшо╖ автоном╕╖ чи незалежн╕сть. Одночасн╕ д╕╖ низки федеральних одиниць ослаблять спроби Москви придушити кожен з рух╕в, як це сталося п╕сля розпаду СРСР. Вашингтон повинен нагадати Кремлю, що у Заходу значно сильн╕ш╕ соц╕альн╕ й нац╕ональн╕ зв'язки, н╕ж у Рос╕╖. Тому що вони заснован╕ на демократичному вибор╕, а не насаджен╕й однор╕дност╕. В той час, як Москва намага╓ться розд╕лити Зах╕д, створюючи пол╕тичн╕ конфл╕кти в кожн╕й кра╖н╕, Вашингтон ма╓ можлив╕сть в╕дпов╕сти б╕льш ефективно, п╕дтримуючи рег╕ональне й етн╕чне самовизначення всередин╕ Рос╕йсько╖ Федерац╕╖. www.unian.ua
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 17.01.2020 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21908
|