Версiя для друку Обговорити в форумi

Наші традиції

13 січня — свято Меланії Римлянки (у народі — Меланки) і зустріч Старого Нового року. З цим днем пов'язано чимало повір'їв та обрядів...
І тепер побутує веселе вертепне дійство «Меланка», назване за ім'ям хлопця, переодягненого у жіночий народний костюм. У супроводі ряджених Діда, Баби, Василя, Кози, Ведмедя, Журавля, Лихваря, Чорта та інших учасників сценічного дійства, а ще з троїстими музиками Меланка мандрує селом до півночі (адже вдосвіта вже прийдуть посівати хлопчики), заходить ледь не в кожну хату. Під вікнами хати (насамперед там, де є дівчата на виданні) гурт виконує традиційну пісню про Меланку-Подністрянку. Ідеться у ній про молоду господиню, яка вміє коней і кіз пасти, що ті порозбігаються, гусей і качок, яких потім не дорахуєшся, діряві килими ткати, корову у решето доїти, сажею піч «вибілити» тощо. Все ж пісня завершується новорічно-різдвяними побажаннями і проханням обігріти й нагородити Меланку та її ватагу щедрими подарунками, гостинцями:
- Пустіть до хати погріти п'яти,
Пустіть до печі погріти плечі.
Батьки кожної дівчини вважали почесним обов'язком пустити до хати цю Меланчину ватагу. Щедрою господинею, як і годиться, тут мала бути дочка - майбутня наречена. Навзаєм вертеп не залишався в боргу, щедро «розсипав» добрі побажання, звеселяв жартівливими піснями, танцями та сценками.
Усі могли почастуватися стравами столу Щедрого вечора.
Тарас ЛЕХМАН

ЗА МЕЛАНКОЮ ПРИЙШОВ ВАСИЛЬ...

14 січня — свято Василія Великого і Старий Новий рік.
За народною традицією, рано-вранці на Василя ходять хлопчики-посипальники (посівальники) 7-14 років. У торбинці, кишені чи великій рукавичці мають зерно - пшеницю, жито, ячмінь, гречку... Добре, коли всього потрохи. Заходять до хати, посівають і примовляють:
- Сію, сію, посіваю,
З Новим роком Вас вітаю!
...На щастя, на здоров'я,
На той Новий рік,
Роди, Боже, краще, ніж торік!
(Є різні варіанти).
Але за цим виступом безліч побажань: щоб і хліба на столі було, щоб теляток прибуло... Головне - здоров'я і сили! Усі віншування неодмінно закінчуються словами:
- З Новим роком! З Василем!
Христос Рождається!
Годі було не пустити до хати посипальника, а тим паче проспати його, тобто, коли стукають у двері, просяться посівати, а ви ще у ліжку. Тоді весь рік, ледарю, проспиш.
Траплялося, що хлопчики імітували квокання курей, тоді господарі, жартуючи, смикали їх за чуба, макогоном молотили дідух. Все це повинно було забезпечити добробут сім'ї у новому році.
Після обрядових дійств посипальників частували пиріжками, давали їм гроші. Усе мало відбутися до відправи Служби Божої у храмі. Не дивуйтесь, але й отець-парох чекав на візит таких маленьких і бажаних гостей задовго до урочистого Богослужіння в церкві.
Удосвіта на Новий рік (ще перед приходом посипальників) здійснювали ритуальне омивання, кинувши у воду срібні монети. А все для того, щоб бути багатими і красивими. Здебільшого таке робили дівчата. На Гуцульщині і Бойківщині обмивали джерельною водою хліб-карачун, спеціально спечений до Різдвяних свят. Господар виносив з хати солому, постелену на Святий вечір під столом, спалював її, а попіл розсипав по грядках, щоб усе добре родило. Дехто спалював дідух. Але здебільшого його зберігали у клуні до жнив, допоки не виготовлять новий.
Своєрідно доповнюють свято Василя народні прогностичні прикмети та повір'я:
- Небо на Василя частково закрите хмарами - в тій стороні буде врожай збіжжя. Тому звідти треба сподіватися щастя.
- Якщо на Василя не видно місяця (кажуть, що відьми вкрали) - не чекай доброго року.
- Василь без місяця - травень буде з посухами.
- Ніч на Василя зоряна - на врожай ягід, садовини.
- Ніч на Василя тиха і ясна - буде щасливий рік не тільки для людей, а й для худоби (буде вдосталь паші).
- Вранці сніг, а ввечері мороз на Василя - буде вдосталь хліба!
Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #2 за 10.01.2020 > Тема "Душі криниця"