Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3537)
З потоку життя (6772)
Душі криниця (3653)
Українці мої... (1496)
Резонанс (1559)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1746)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВАЛЕНТИН БУТ: ТРАХТОРНА ╤СТОР╤Я
Уривок з пов╕ст╕ «У пошуках мр╕╖»


ДОМ╤Н╤К АРФ╤СТ: М╤Й КРИМ
я н╕хто тоб╕ – мить кром╕шня – Криме, кармо моя кремезна моя крове – мово...


ДЕРЖИ С╤НО ДО МИКОЛИ!..
22 травня — свято Перенесення мощей Миколая Чудотворця. У народ╕ — Весняного або...


ЯРЕМА ЗАПЛАЧЕ...
Наш╕ традиц╕╖


НАТАЛ╤Я ДАНИЛЮК: НА БЕРЕЗ╤ ОНТОМУ
Наталя Данилюк народилася 4 березня 1981 р. в селищ╕ Перег╕нське на ╤вано-Франк╕вщин╕. За осв╕тою...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 10.01.2020 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#2 за 10.01.2020
ВПРОДОВЖ 780 РОК╤В ДВА «Р╤ЗНОКАЛЕНДАРН╤» Р╤ЗДВА ЩЕ ЯКОСЬ УЖИВАТИМУТЬСЯ

Чи перейдуть укра╖нц╕ колись на «╓вропейську» традиц╕ю святкування Р╕здва однозначно не знають ан╕ церковники, ан╕ рел╕г╕ознавц╕

7 с╕чня Укра╖на в╕дсвяткувала Р╕здво, за старим – «юл╕анським» – стилем. Разом з нами його святкували також ╢русалимська, Рос╕йська, Сербська, Грузинська, Православна Церква Чеських земель ╕ Словаччини, Афонськ╕ монастир╕, Бесарабська митропол╕я Румунсько╖ православно╖ церкви, а також Укра╖нська греко-католицька церква. Ус╕ ╕нш╕ православн╕ церкви св╕ту в╕дзначають Р╕здво за новим стилем, тобто за григор╕анським календарем 25 грудня (Католицька церква, протестантськ╕ церкви, Константинопольська, Болгарська, Грецька, Румунська, Ант╕ох╕йська, Александр╕йська, Албанська, К╕прська, Ф╕нляндська пом╕сн╕ православн╕ церкви та Православна церква в Америц╕. Нараз╕ в Укра╖н╕ точиться багато дискус╕й про можливий перех╕д у стан «григор╕анц╕в», однак укра╖нський народ на думку предстоятеля Православно╖ церкви Укра╖ни Еп╕фан╕я, поки не готовий до цього.

Одна астроном╕я – два календар╕
Як в╕домо, 22 грудня – день зимового сонцестояння ╕ в╕н ╓ найкоротшим днем у роц╕. Наступн╕ два дн╕ 23 та 24 грудня приблизно однаково╖ тривалост╕, а вже 25 грудня до св╕тлого часу доби дода╓ться перша хвилина. Язичники святкували цю дату як перемогу добра над злом, тепла над холодом. Адже день почина╓ зб╕льшуватися – сонце повернуло «на весну» ╕ св╕т в╕дроджу╓ться. У християнськ╕й традиц╕╖ 25 грудня пов’язане з Р╕здвом – народженням ╤суса Христа. Але, тримаючись за юл╕анський календар, виходить, що ми, укра╖нц╕, пропуска╓мо «астроном╕чний» момент його народження, святкуючи т╕льки 7 с╕чня, коли вже два тижн╕, як день подовжений. Тобто григор╕анський календар ближчий до астроном╕чних явищ, н╕ж юл╕анський, ╕ святкування визначених дат за ним ╓ лог╕чн╕шим ╕ адекватн╕шим. Хоча в╕н ╕ порушу╓ ╕нколи церковн╕ канони.
«П╕сля зак╕нчення Першо╖ Св╕тово╖ в╕йни, коли розпалася Отоманська ╕мпер╕я, багато кра╖н Сх╕дно╖ ╢вропи почали переходити з юл╕анського на григор╕анський календар, щоб бути, як тод╕ казали, "з ус╕м культурним св╕том". ╤ перед церквами тих кра╖н стало питання, чи залишатися на старому календар╕, чи переходити разом з державою? Частина населення цих кра╖н в╕дзначала вс╕ свята за новим стилем, а частина – за старим з р╕зницею в два тижн╕. Такий р╕зноб╕й приводив до непорозум╕нь, ╕ тому це актив╕зувало питання про реформу календаря, бо дискус╕╖ з цього приводу тривали стол╕ттями, до них долучалися велик╕ вчен╕ (наприклад, Мендел╓╓в)», – коменту╓ Укр╕нформу В╕ктор ╢ленський, вчений, рел╕г╕ознавець.
В 1923 роц╕ константинопольський партр╕арх Мелет╕й IV поставив питання про необх╕дн╕сть об╜рунтування церковно╖ календарно╖ реформи. Розгорнулася дискус╕я ╕, щоб не приймати григор╕анський календар, який порушував канон про Пасху, було вир╕шено ввести модерн╕зований Новоюл╕анський календар (заснований на цикл╕чному обертанн╕ Земл╕ навколо Сонця, де тривал╕сть року становить 365,242222 д╕б, м╕стить 218 високосних рок╕в на 900 рок╕в, розроблений сербським астрономом, професором математики й небесно╖ механ╕ки Белградського ун╕верситету М╕лут╕ном М╕ланковичем).
«В цьому календар╕ "нерухом╕" свята залишаються як в григор╕анському, а "рухом╕" (Великдень та ╕нш╕) вираховуються за традиц╕йною, так званою александр╕йською пасхал╕╓ю (досить складна методика розрахунку дати Великодня. – Авт.). Бо в григор╕анському календар╕ виходить, що астроном╕я ╕нколи "порушу╓" канон╕чн╕ правила. Наприклад, в одному з церковних канон╕в сказано, що не можна святкувати Великдень ран╕ше н╕ж весняне р╕внодення. За григор╕анським календарем останн╕й раз така ситуац╕я склалася, наприклад, в 1981 роц╕. За розрахунками ж, до 2800 року новоюл╕анський календар сп╕впадатиме з григор╕анським, ╕ лише пот╕м почнуться розб╕жност╕», – поясню╓ В╕ктор ╢ленський. – От на такий календар Мелет╕й IV ╕ запропонував перейти вс╕м пом╕сним церквам. Тод╕ багато церков дослухалися ╕ перейшли (Румун╕я, Болгар╕я, Грец╕я ╕ т.д.). Але в кожн╕й з цих кра╖н сформувалася так звана старостильна церковна частина – знайшлися люди, як╕ не прийняли реформу тод╕ ╕ дос╕ ╖╖ не сприймають. Найпом╕тн╕ш╕ з-пом╕ж старостильник╕в – це к╕лька грецьких юрисдикц╕й, як╕ не визнали у 1920-х рр. новоюл╕анський календар. Таких в╕рян в Грец╕╖ нин╕ до 800 тисяч з майже 10 млн православних в ц╕й кра╖н╕. Також ╓ Болгарська (18 храм╕в) ╕ Румунська старостильн╕ церкви (130 храм╕в). ╤ншими православними церквами вони не визнаються».
У Рос╕╖, наприклад, патр╕арх Тихон теж видав указ про перех╕д на новоюл╕анський календар, де Р╕здво святкувалося 25 грудня, але нова дата взагал╕ не була прийнята в РПЦ – народ просто не прийшов на святков╕ богослуж╕ння в цей день. Для православних в радянський час це був маркер ╕дентичност╕, певний спротив радянському режиму, який намагався керувати ще й церквою. ╤ тому указ Тихона про╕снував недовго.

Про вм╕ння розр╕зняти головне ╕ другорядне
Зрозум╕ло, що сьогодн╕ ми перебува╓мо в зовс╕м ╕нших пол╕тичних системах координат. Але й дос╕ людям важко пояснити, чому ми живемо в миру за одним календарем, а в церкв╕ за ╕ншим. Особливо це вир╕зня╓ться п╕д час Р╕здва, коли 2 млрд православних на земл╕ святку╓ його 25 грудня, а дек╕лька церков святку╓ 7 с╕чня.
«Сьогодн╕ звучать пропозиц╕╖, ╕ богослови, певен, ╖х би п╕дтримали – щоб встановити один неперех╕дний день святкування "плаваючого" Великодня для всього св╕ту, врахувавши канон╕чн╕ застереження. За добро╖ вол╕ усе це можна зробити. Але зараз головне збер╕гати вза╓мну повагу, ╕ в жодному раз╕ не намагатися переконати когось в сво╖й правот╕. З одного боку в укра╖нц╕в ╓ бажання бути з ус╕╓ю ╢вропою. А з ╕ншого, ╓ традиц╕я, закр╕плена к╕лькома покол╕нням, а тепер ще й законодавством (25 грудня оф╕ц╕йний вих╕дний, а пот╕м ╕ 7 с╕чня ) – хто ж в╕дмовиться в╕д такого довготривалого святкування!», – переконаний В╕ктор ╢ленський.
На його думку, в ц╕й ситуац╕╖ потр╕бно, щоб саме церква проводила активну просв╕тницьку роботу. Вона ма╓ довести людям, що ╓ реч╕ вищ╕, н╕ж звичка дв╕ч╕ на р╕к святкувати одне ╕ те ж свято. «Перех╕д на новий календар сьогодн╕ вимага╓ певного р╕вня церковно╖ св╕домост╕, вм╕ння розр╕зняти головне ╕ другорядне. Адже календар далеко не головне, прагнення триматися за традиц╕╖, нашарування, як╕ ╕ близько не належать до серцевини християнства, св╕дчать про недостатн╓ його, християнства сутн╕сть. Тому митрополит Еп╕фан╕й ╕ говорить про необх╕дн╕сть роз'яснювально╖ роботи. Перех╕д означатиме, що православн╕ (╕ греко-католики) усв╕домили: ми християни не т╕льки в храм╕, але ╕ за його ст╕нами, ми живемо в цьому св╕т╕ за християнськими принципами ╕ не святку╓мо, наприклад, Новий р╕к з шампанським в Р╕здвяний п╕ст», – зазнача╓ В╕ктор ╢ленський.
Предстоятель Православно╖ церкви Укра╖ни Еп╕фан╕й зазнача╓, що коли ус╕ православн╕ пом╕сн╕ церкви об'╓днаються, то тод╕ буде легше ухвалити в╕дпов╕дне р╕шення. А спочатку потр╕бно зд╕йснити велику просв╕тницьку роботу. “В ╓парх╕ях проведемо опитування, побачимо який в╕дсоток за перенесення, який проти. Будемо анал╕зувати, працювати. В майбутньому, думаю, це питання буде вир╕шено позитивно”, – вважа╓ Еп╕фан╕й.
В╕н п╕дкреслив, що под╕я Р╕здва Христового – це те, що об’╓дну╓ ус╕х християн, незалежно в╕д календаря, кра╖ни проживання чи нац╕ональност╕. "Тож нехай св╕тло цього великого свята дола╓ ус╕ перепони ╕ непорозум╕ння м╕ж людьми, прикраша╓ душ╕ чеснотами християнського благочестя, а серця й вуста ╓дна╓ сп╕льною подячною молитвою!", – зазначив Еп╕фан╕й.
Ус╕╓ю душею при╓дну╓мося до сказаного!
Оксана Пол╕щук
https://www.ukrinform.ua

ГЛАВА УГКЦ: КОЛИ МИ БУДЕМО РОБИТИ РЕФОРМУ
КАЛЕНДАРЯ, ТО ХОТ╤ЛОСЯ Б РОБИТИ ╥╥ РАЗОМ

Глава Укра╖нсько╖ греко-католицько╖ церкви Блаженн╕ший Святослав вважа╓, що найближчого моменту, коли почнеться реформа календаря в укра╖нських церквах, не передбача╓ться, але наголошу╓, що таку реформу потр╕бно проводити разом. Таку думку в╕н висловив в ╕нтерв’ю виданню “Главком”, в╕дпов╕даючи на запитання щодо дати святкування Р╕здва.
“Я думаю, що найближчого такого моменту, коли почнеться реформа календаря в укра╖нських церквах, не передбача╓ться. Зокрема на територ╕╖ Укра╖ни. Наша церква ╓ глобальною, ми ма╓мо багато р╕зних контекст╕в, ╕ за кордоном переважна б╕льш╕сть наших громад, параф╕й, ╓парх╕й святку╓ Р╕здво 25 грудня. Ми в Укра╖н╕ святку╓мо Р╕здво разом з нашими православними братами, ╕ я думаю, це ╓ певна ц╕нн╕сть, яку треба збер╕гати. Нав╕ть коли ми будемо робити реформу календаря, то хот╕лося б робити ╖╖ разом. Для того, щоб календар нас не розд╕ляв. Це ╓ мета будь-яко╖ реформи, будь-якого вдосконалення. Щоб ц╕ другорядн╕ питання, як ви кажете, не стали причиною розкол╕в ╕ под╕л╕в”, - сказав Блаженн╕ший Святослав.
В╕н також наголосив, що Р╕здво “потр╕бно святкувати, а не просто в╕дзначати якусь дату”, оск╕льки сьогодн╕ у св╕т╕ ╓ тенденц╕я до втрати реального зм╕сту Р╕здва.
“Тому потр╕бно передус╕м по-християнськи в╕тати новонародженого Спасителя. Те, що сьогодн╕ питання дати ╓ в центр╕ уваги сусп╕льства, то це до певно╖ м╕ри ╓ доброю нагодою для пропов╕д╕ ╢вангел╕я, катехизац╕╖ ╕ просв╕тництва. Ще к╕лька рок╕в тому дата святкування нас так не хвилювала”, - зазначив глава УГКЦ.
Святослав також зауважив, що питання дати Р╕здва не належить до сут╕ ╕ ╕стинност╕ християнсько╖ в╕ри.
“Бо часом нам зда╓ться, що все, що ╓ старим, древн╕м, ╓ кращим ╕ б╕льш певним. Зокрема коли йдеться про як╕сь рел╕г╕йн╕ почуття, то ╓ страх в╕дмовитися в╕д чогось древнього, старого ╕ в╕дкритися до того, що сьогодн╕ ╓ новим для нас – до т╕╓╖ ж календарно╖ реформи. Це да╓ нам нагоду сказати, що дата Р╕здва не належить до сут╕ християнсько╖ в╕ри. Це радше форма ╕ спос╕б, як╕ встановлен╕ людьми, церквою. Тому воно може бути зм╕неним”, - п╕дкреслив Блаженн╕ший Святослав.
В╕н додав, що “нам потр╕бна ця дискус╕я”.
“Бо це ╓ певний крок вперед, до осмислення, в╕н да╓ нагоду зокрема церковним л╕дерам пояснювати, що таке календар, в чому поляга╓ його реформа. Адже зм╕на дати Р╕здва означа╓ одночасну зм╕ну ╕нших святкових дат. Часом з календарем у нас пов’язано багато народних прикмет, р╕зних особистих ╕ с╕мейних свят. Часто день народження, яке сп╕впада╓ з датою того чи ╕ншого святого, да╓ нав╕ть ╕м’я народженому. Таким чином, ма╓мо дуже багато сентиментальних речей, як╕ необх╕дно враховувати п╕д час проведення ц╕╓╖ реформи”, - зазначив глава УГКЦ.

УГКЦ СПОД╤ВА╢ТЬСЯ, ЩО ЗЕЛЕНСЬКИЙ ЗАПРОСИТЬ ПАПУ РИМСЬКОГО ДО УКРА╥НИ

В Укра╖нськ╕й греко-католицьк╕й церкв╕ спод╕ваються, що Президент Володимир Зеленський запросить Папу Римського Франциска до Укра╖ни.
Про це глава УГКЦ Святослав сказав в ╕нтерв’ю "Главкому".
"Ми не ма╓мо поки що ╕нформац╕╖ про те, що готу╓ться його (Папи Римського Франциска - ред.) в╕зит до Укра╖ни. Ми спод╕ва╓мося, що й новий Президент запросить Папу до Укра╖ни ╕ що з боку укра╖нського сусп╕льства (незалежно в╕д конфес╕й) буде позитивне ставлення ╕ усв╕домлення важливост╕ такого жесту для скр╕плення укра╖нсько╖ державност╕", - зазначив Блаженн╕ший Святослав.
Глава УГКЦ також зауважив, що минулого року греко-католики вкотре зробили оф╕ц╕йне запрошення Папи Римського до Укра╖ни.
"Ми з╕бралися у Рим╕ ╕ перша сес╕я нашого синоду в╕дбулася разом з ним. Там ми вс╕ разом просили його при╖хати до Укра╖ни. Спод╕ва╓мося, що його при╖зд стане ще одним поштовхом до того, щоб зупинити в╕йну, привернути увагу ц╕лого св╕ту до питань гуман╕тарно╖ ╕ еколог╕чно╖ кризи, яку спричиня╓ ця в╕йна. П╕сля т╕╓╖ нашо╖ зустр╕ч╕ уже в приватному сп╕лкуванн╕ Свят╕ший отець сказав мен╕, що в╕н дуже серйозно над цим розм╕ркову╓", - пов╕домив Блаженн╕ший Святослав.
В╕н також пояснив, що може стояти на завад╕ в╕зиту Папи Римського в Укра╖ну ╕ чому в╕н так довго розм╕ркову╓.
"Це його особисте р╕шення, але я можу сказати про три так╕ чутливост╕ Папи, як╕ дають мен╕ оптим╕зм. В╕н чутливий до потреб вбогих, магр╕нал╕зованих ╕ б╕дних людей. Укра╖на ╓ найб╕дн╕шою кра╖ною ╢вропи. Тому коли Папа буде думати, в який куточок ╢вропи в першу чергу потр╕бно по╖хати, я думаю, в╕н буде чути голос, який його кличе до Укра╖ни. Друга тема – це тема миру. ╤ коли Папа в╕дчу╓, що в╕н ма╓ можлив╕сть при╖хати, що його тут чекають, запрошують ╕ його при╖зд буде сприяти зак╕нченню в╕йни, в╕н так само почу╓ цей голос. А третя його чутлив╕сть – це проблеми еколог╕╖, в╕дпов╕дального ставлення до довк╕лля. Це питання, як ми зна╓мо, у нас ╓ також дуже гострим, але чомусь про нього сьогодн╕ н╕хто не говорить", - зазначив глава УГКЦ.
https://www.ukrinform.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 10.01.2020 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21893

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков