Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3415)
З потоку життя (6649)
Душі криниця (3593)
Українці мої... (1478)
Резонанс (1532)
Урок української (995)
"Білі плями" історії (1702)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ХТО ПРИНАДЖУ╢ ЗВ╤РА
якби нав╕ть укра╖ноф╕льство кримчан у 2014 роц╕ було й на порядок сильн╕шим, воно не гарантувало...


З БЛОГУ ГАЛИНИ ПАГУТЯК: Л╤ТЕРАТУРНА ОСВ╤ТА
Знання р╕дно╖ та св╕тово╖ культури ще не робить вас культурними людьми, але допомага╓ в╕дчути...


ЩО МА╢ НА МЕТ╤ ╤Н╤Ц╤АТИВА ГАЛИНИ ТРЕТЬЯКОВО╥ – СТВОРЕННЯ ПЕНС╤ЙНОГО РАЮ ДЛЯ ЗАПРОДАНЦ╤В, ЧИ ЩЕ ОДИН КРОК УКРА╥НИ НА ШЛЯХУ ДО ПРАВОВО╥ ДЕРЖАВИ?
висловлювання «слуги народу», Голови ком╕тету ВР з соц╕ально╖ пол╕тики пан╕ Галини...


ГАЛИНА ПАГУТЯК: ЖАБИ ╤ ОРЛИ
На мотив Олександра Олеся


ЧИ╥ ╤НТЕРЕСИ В╤ДТАНЦЬОВУЮТЬ ПАТР╤ОТИ, В╤ДР╤КАЮЧИСЬ В╤Д КРИМУ
Не пан╕куючи, все ж сл╕д констатувати, що п’ята колона в кра╖н╕ значно актив╕зувалася.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 03.01.2020 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#1 за 03.01.2020
В╤КТОР╤Я ТОРОН: ЯК ОРЛИ

Тривають суперечки про те, чого усе-таки не вистача╓ укра╖нському народов╕, щоб об’╓днатись у ╓диний монол╕т ╕ побудувати, врешт╕, свою державу. Брак нац╕онально╖ ╕де╖? В╕роломний хижий сус╕д? Кривава покручена ╕стор╕я, яка забрала м╕льйони найкращих людей, залишивши тих, хто ╓? Розкол по етносах, церквах, в╕дсутн╕сть гомогенност╕?
Згадалось навчання в (тод╕ ще радянському) ╕нститут╕, де були представники р╕зних нац╕ональностей, в основному з «братерських республ╕к». Вечорами в гуртожитку ус╕ збиралися пити чай, сп╕лкувались, ╕ специф╕чн╕ риси нац╕ональних характер╕в проступали досить виразно, але ще виразн╕шою була р╕зниця у ставленн╕ студент╕в одне до одного в залежност╕ в╕д того, хто зв╕дки при╖хав.
Ось з’являються смагляв╕ худорляв╕ хлопц╕ або д╕вчата в хустках – ╕ розмова ста╓ обережн╕шою, без фам╕льярност╕, переходить на нейтральн╕ теми. Одразу в╕дчува╓ться чи то побоювання, чи то повага до них. Чому? Ц╕ хлопц╕ й д╕вчата представляли як╕сь далек╕ малочисельн╕ г╕рськ╕ народи, що живуть на голому камен╕ й неродюч╕й земл╕, н╕чим особливо не прославились ╕ мало кому в╕дом╕ у св╕т╕. Вони тут - у чужому м╕ст╕ (Москв╕), ╕ б╕льш╕сть ╖хнього оточення складають рос╕яни. Вони погано говорять рос╕йською ╕ впадають у в╕ч╕ сво╓ю зовн╕шн╕стю, одягом, манерами. Ставлення до них могло бути зовс╕м ╕ншим, але... Вони уявляють себе гордими орлами, ╕ це переда╓ться ╕ншим. Вони випром╕нюють самоповагу. Вони н╕чого не кажуть, але ус╕ в╕дчувають, що вони не простять образи н╕ себе, н╕ свого народу. Вони просто сидять ╕ слухають, але коли до них звертаються, це вигляда╓ зовс╕м ╕накше, н╕ж коли рос╕яни звертаються одне до одного, або до укра╖нц╕в, або до б╕лорус╕в, або до молдаван...
У чому тут причина – в нац╕ональн╕й ╕де╖? Запитай ╖х – вони й питання не зрозум╕ють. Сус╕д той самий. ╤стор╕я також – з нелегких. У поруб╕жних районах – пост╕йна колотнеча через зм╕шання етнос╕в на клаптиках т╕╓╖ кам’янисто╖ неродючо╖ земл╕. Але ж – орли! В уяв╕ сво╖й ╕, як насл╕док, в уяв╕ ╕нших народ╕в. Чи не це основне – як ти сам себе уявля╓ш? Одна справа, коли ти – пильний сторож власно╖ г╕дност╕ та г╕дност╕ свого народу, хранитель його ╕стор╕╖ та зв’язку ╕з минулими покол╕ннями, продовжувач його традиц╕й, месник за минул╕ образи. Ти в╕дчува╓ш, як з глибини в╕к╕в на тебе строго дивляться м╕льйони очей тих, чи╖м нащадком ти ╓, ╕ ти перед ними – в боргу.
╤нша справа, коли ти у сво╖й власн╕й уяв╕ – дог╕дливий хитрун, «соб╕ на ум╕» гогол╕вський «кум», який живе власним побутом та др╕бними емоц╕ями, заклопотаний наукою виживання та ситого життя б╕льше, н╕ж чим-небудь ╕ншим. Час в╕д часу цей хитрун приносить на олтар високих ╕дей сво╖х найкращих син╕в та дочок як жертву, щоб пот╕м про них забути. В╕н любить самовдоволено казати про себе «народ не дурний», любить театральн╕сть та дешеву сенсац╕йн╕сть, чи то з╕ сцени, чи в пол╕тиц╕. В╕н прийма╓ р╕шення у вир╕ емоц╕й, а пот╕м, вдовольнившись забавою, розверта╓ться ╕ йде назад до сво╖х город╕в, п╕сень, побуту. В╕н н╕кому н╕чого не винен, як ╕ його новообраний оч╕льник, в╕н свою справу зробив, нехай хтось ╕нший, хто хоче, розгр╕ба╓ насл╕дки.
Сила образу – величезна. Створений тобою внутр╕шн╕й образ самого себе – це те, що, врешт╕, визнача╓ твою долю ╕ тво╓ майбутн╓. Доки цей образ не буде зм╕нено, не зм╕ниться н╕чого, ╕ якщо зовн╕шн╕ сили чи удари дол╕ не можуть його виправити, необх╕дне чисто вольове зусилля, щоб зафарбувати любу нашому серцю картину себе самих ╕ зам╕нити ╖╖ на ╕ншу. Так, н╕би ми живемо на кам’янистому схил╕ крутих ╕ небезпечних г╕р, як орли.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 03.01.2020 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21890

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков