Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3415)
З потоку життя (6649)
Душі криниця (3593)
Українці мої... (1478)
Резонанс (1532)
Урок української (995)
"Білі плями" історії (1702)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ХТО ПРИНАДЖУ╢ ЗВ╤РА
якби нав╕ть укра╖ноф╕льство кримчан у 2014 роц╕ було й на порядок сильн╕шим, воно не гарантувало...


З БЛОГУ ГАЛИНИ ПАГУТЯК: Л╤ТЕРАТУРНА ОСВ╤ТА
Знання р╕дно╖ та св╕тово╖ культури ще не робить вас культурними людьми, але допомага╓ в╕дчути...


ЩО МА╢ НА МЕТ╤ ╤Н╤Ц╤АТИВА ГАЛИНИ ТРЕТЬЯКОВО╥ – СТВОРЕННЯ ПЕНС╤ЙНОГО РАЮ ДЛЯ ЗАПРОДАНЦ╤В, ЧИ ЩЕ ОДИН КРОК УКРА╥НИ НА ШЛЯХУ ДО ПРАВОВО╥ ДЕРЖАВИ?
висловлювання «слуги народу», Голови ком╕тету ВР з соц╕ально╖ пол╕тики пан╕ Галини...


ГАЛИНА ПАГУТЯК: ЖАБИ ╤ ОРЛИ
На мотив Олександра Олеся


В╤КТОР╤Я ТОРОН: ЯК ОРЛИ
Тривають суперечки про те, чого усе-таки не вистача╓ укра╖нському народов╕, щоб об’╓днатись...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 03.01.2020 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#1 за 03.01.2020
ГАЛИНА ПАГУТЯК: УКРА╥НСЬКИЙ СОРОМ.

Завершу╓мо цей р╕к з глибоким почуттям сорому. Не за себе, а за все сод╕яне на наших очах, тридцятир╕чний п╕дсумок постколон╕альност╕, коли тепер вистрелили вс╕ пов╕шен╕ на ст╕нах рушниц╕,як петарди на Новий р╕к. Соромно за владу, яка ╓ суц╕льною ганьбою на ц╕лий св╕т,зм╕╖ним клубком московських холу╖в. За те, що в наш╕й кра╖н╕, як у т╕й л╕рницьк╕й п╕сн╕: Нема в св╕т╕ правди,правди не заськати,бо тепер неправда стала панувати. При влад╕ нема жодного патр╕ота ╕ бути не може.
Крах правосуддя досягнув апогею. Конституц╕я схожа на драну латану сорочку, яка годиться,щоб нею мити п╕длогу.
Лицем╕рна брехня стала цин╕чною брехнею. Опозиц╕йних ЗМ╤ практично не ╕сну╓, а т╕, що трохи опираються,невдовз╕ замовкнуть. Лиша╓ться купка незалежних журнал╕ст╕в ╕ актив╕ст╕в, як╕ можуть працювати лише в соцмережах – останн╕й барикад╕.
П╕д прикриттям л╕беральних реформ демонтують нац╕ональну осв╕ту,щоб новому покол╕нню було байдуже до Укра╖ни. Фактично,це вже сталося. «Ця кра╖на» – називають вони Укра╖ну ╕»валять» зв╕дси. Для них укра╖нськ╕ мова, ╕стор╕я, культура – це атав╕зм, порожн╓ слово.
Русиф╕кац╕я л╕зе з ус╕х щ╕лин,але найб╕льша ганьба, коли за кордоном презенту╓ наш народ укра╖нофобське бидло, якому не соромно.
Отже, нам соромно за тих, кому не соромно. Не знати державно╖ мови, насм╕хатись над державними символами, мр╕яти про гастрол╕ й книги в держав╕,з якою ми вою╓мо.
Все це плоди гуман╕тарно╖ пол╕тики,яка велась ус╕ ц╕ 30 рок╕в. Була б вона хоч тр╕шечки проукра╖нською, у нас би не в╕д╕брали Крим ╕ не зруйнували Донбас.У нас би була одна Укра╖на, а не Ад╓сса, Запарожь╓ та ╕нш╕ кандидати на воссо╓д╕нен╕╓ с братськ╕м народом. Сепаратисти сид╕ли би як миш╕ п╕д в╕ником, а не швендяли по льв╕вських кнайпах ╕ давали на чай запоб╕глив╕й обслуз╕.
Соромно за знищен╕ культурн╕ пам’ятки, зачинен╕ б╕бл╕отеки, школи, але найб╕льший сором – це гниль,якою вражений дух, що перетворив патр╕от╕в з бойових коней на мул╕в, бик╕в на вол╕в, чолов╕к╕в на боягуз╕в, а ж╕нок на тупих курок незалежно в╕д осв╕ти й статк╕в. »Скарби душ╕ поганьблен╕ нав╕ки», – писав у 17 ст поет Андреас Гр╕ф╕ус про Тридцятил╕тню в╕йну. У нас своя Тридцятил╕тня в╕йна, яка зак╕нчиться ру╖ною.
Соромно, що вс╕ ц╕ роки шельмували людей, як╕ називали чорне чорним, потворне потворним, а тепер гукають: Рятуйте! Де ви? Чому не спалю╓те себе? Чому не оголошу╓те атентат зрадникам? Чому не в╕дда╓те сво╓ життя за Укра╖ну? Кому ж як не вам страждати за не╖? А тому, що в сво╓му жлобств╕ ви ╖х не пускали дал╕ порогу вс╕ ц╕ тридцять рок╕в,обираючи тих, хто роздавав гречку ╕ цукор, або пару гривень, вважаючи марг╕налами ╕ непрох╕дними. Тому що нац╕онал╕ст╕в ви боялись б╕льше Пут╕на, от вони й перевелися.
Але це добре. Маски скинут╕, карнавал зак╕нчився, настав момент ╕стини, печально╖, г╕рко╖, але ц╕лющо╖. Ск╕льки б т╕╓╖ Укра╖ни не лишилося, але за не╖ не буде соромно.
28. 12. 2019

Валентин Бут: КОМЕНТАР НА СТАТТЮ ГАЛИНИ ПАГУТЯК «УКРА╥НСЬКИЙ СОРОМ».

Болюч╕, але ц╕лющ╕ слова. Дуже хот╕лося, щоб не лише почули ╖х, не лише задумалися над ними, але щоб проросли вони в д╕ю, у вчинки, що зупинять нищення Краю.
Пишу про те саме з нульових. Та хто те чита╓... Тут, в Криму, здавали незалежну укра╖нську державу ледь не в╕д само╖ ╖╖ появи на св╕т. Здавали посл╕довно, часом показово. Спершу в╕йськовий флот («Нащо нам той тягар»!), пот╕м осв╕тн╓, ╕нформац╕йне, поле – ╕ дал╕, ╕ б╕льше. Здавали нав╕ть т╕, кого вважа╓мо нашими ╕конами. А що вже казати про решту… Нефахов╕сть, непо╕нформован╕сть (часом небажання знати реал╕╖), нерозум╕ння сво╓╖ кра╖ни, з ус╕ма ╖╖ особливостями, вузьколобе переконання в тому, що «правильно лише так, як я бачу».
Результат не забарився. Тепер все склада╓мо на Пут╕на. Пут╕н, зв╕сно, загарбник. Але, кажуть, не була б Маня, була б другая. Роздягаючись догола серед згра╖ вовк╕в, пускаючи соб╕ кров, чи можна було чекати на щось ╕нше? Але ця правда н╕кому не подоба╓ться. Визнавати себе винними в наших б╕дах н╕кому не хочеться. Адже п╕сля такого визнання на повний зр╕ст поста╓ питання – нав╕ть не “хто винний”, але “необх╕дно зм╕нюватися самим” – поводитися в╕дпов╕дально, жити по доходах, тяжко працювати, аби кра╖на була сильною, самодостатньою, будувати не Новомосков╕ю, а Укра╖ну в Укра╖н╕.
Щодо “шельмували” – то це сказано дуже н╕жно. В 2000-х, за виступи проти не╖, привладна маф╕я поруйнувала життя мо╓╖ родини. Попри вигран╕ в держави суди, роки, як╕ п╕шли на те, не повернути. А ╖х було багато, тих рок╕в. Останн╓ р╕шення (вже ЕСПЛ) постановлене лише в 2018. З 2015 – нов╕ суди з привладною маф╕╓ю, яка й дал╕ продовжу╓ зливати Укра╖ну. Ц╕ тягнуться й дос╕.
Щодо сьогодн╕шн╕х крик╕в “рятуйте” ╕ “чому не спалю╓те себе?” – то нав╕ть коли спалю╓мо – а ми продовжу╓мо вс╕ ц╕ роки видавати св╕й тижневик тут, в окупац╕╖ – то диванним ╕нфантилам ╕ цього замало. Наша публ╕ка любить ефектн╕ш╕ жертвоприношення: так, щоб п╕дняти прапор посеред мордору ╕ гарантовано с╕сти за грати. Тод╕ вас пожал╕ють: потупають гн╕вно н╕жками, с╕йнуть у Фейсбуц╕ гн╕вними смайликами, а хтось ще й поп╕ариться на тому. Тих же, що й дал╕ продовжують тр╕патися, закликати, бодай, не чистити рушниц╕ цеглою, дивитися в кор╕нь наших проблем, себто зм╕нюватися самим, ╕ то – негайно, бо в╕дведеного на те часу лишилася др╕бця, - тих або ж ╕ дал╕ ╕гнорують, або тишком нищать. Щоб не псували благосну картинку. Так, поперед окупант╕в, нас намагалася знищити “найпатр╕отичн╕ша” влада. Власне, зробила все можливе для «зачистки» кримсько-укра╖нського ╕нформац╕йного поле Криму: зв╕льнила чотири роки тому редакц╕ю Кримсько╖ Св╕тлиц╕, витворила в Ки╖в╕ ╕мпотентного клона, з краденим у КС ╕м’ям, благополучно сплела капц╕ й йому. По-п╕лат╕вськи вмила руки. Ось так╕ сумн╕ реал╕╖.
Але мен╕ не подоба╓ться песим╕зм. Це ще не к╕нець. Праця невдячна, але пробуймо й дал╕ робити з в╕вц╕в лев╕в. Укра╖ни, в к╕нцевому рахунку, ма╓ лишитися р╕вно ст╕льки, ск╕льки отримали в╕д батьк╕в.
2 с╕чня 2020 р.
В.Б.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 03.01.2020 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21887

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков