Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3415)
З потоку життя (6649)
Душі криниця (3593)
Українці мої... (1478)
Резонанс (1532)
Урок української (995)
"Білі плями" історії (1702)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У КОЖНО╥ ТЕТЯНИ СВОЯ ВЕСНА
За цим днем визначали майбутню весну ╕ майбутн╓ л╕то, але застер╕гали: «У кожно╖ Тетяни...


ВСЕУКРА╥НСЬКИЙ КОНКУРС «З КРИМСЬКИМ КОР╤ННЯМ»
ВСЕУКРА╥НСЬКИЙ КОНКУРС «З КРИМСЬКИМ КОР╤ННЯМ» «МИ – Д╤ТИ ТВО╥,...


ВДИХНУТИ ВОЛ╤
На рос╕йському кордон╕ все «чики-пики», зг╕дно стандарт╕в, – демонструють...


ХРЕЩЕННЯ
19 с╕чня — трет╓ велике свято Р╕здвяного циклу - Богоявлення Господн╓, яке у народ╕...


П╤ДТРИМАЙТЕ ВСЕУКРА╥НСЬКИЙ КОНКУРС З КРИМСЬКИМ КОР╤ННЯМ «МИ – Д╤ТИ ТВО╥, УКРА╥НО!» ╕м. ДАНИЛА КОНОНЕНКА!
Пов╕домля╓мо, що зм╕нився номер банк╕всько╖ картки для поповнення призового фонду Всеукра╖нського...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 03.01.2020 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#1 за 03.01.2020
...А ЩЕ АГРАРНЕ СВЯТО

Наш╕ традиц╕╖

...А ЩЕ АГРАРНЕ СВЯТО
Р╕здво Христове стало одним з основних ╕ найурочист╕ших християнських свят. Церква запровадила його у IV стол╕тт╕. Спершу в╕дзначалося 6 с╕чня разом з Хрещенням ╕ Богоявленням. П╕зн╕ше - 25 грудня (за старим стилем) ╕ 7 с╕чня (за новим стилем).
На Ки╖вську Русь Р╕здво прийшло разом з прийняттям християнства. Оск╕льки у час╕ воно зб╕галося з давньослов'янськими зимовими святками, то зрештою вони злились у народн╕й уяв╕ в ╓дине.
Спочатку Р╕здво перетворилося на яскраве святково-обрядове д╕йство. Поряд з театрал╕зованим в╕дтворенням ╓вангельських опов╕дань про чудесне народження ╤суса Христа сюди вв╕йшли ╕ старослов'янськ╕ колядки, щедр╕вки, нав╕ть ворож╕ння, ход╕ння в╕д хати до хати з п╕снями й в╕таннями, частуванням д╕тей.
В Укра╖н╕ це свято набуло ще й аграрного зм╕сту. Принаймн╕ у переддень Р╕здва, на Святий веч╕р, готуючи дванадцять п╕сних страв, дякували Богу за врожай поля, городу, саду, дари л╕с╕в ╕ водойм... Коли п╕дкидали до стел╕ ложку кут╕, то хот╕ли, щоб вона прилипла, бо тод╕ буде багато хл╕ба ╕ меду. Незважаючи на так╕ малов╕рн╕ д╕╖, все ж спостер╕гали за погодою ╕ прогнозували:
- Якщо на Р╕здво день сонячний - буде дор╕д на хл╕б.
- Замет╕ль на Р╕здво - бджоли будуть погано ро╖тися.
- ╤н╕й протягом двох тижн╕в перед Р╕здвом рясний - на гречц╕ буде рясний цв╕т.
- ╤н╕й на Р╕здво - врожай на хл╕б.
- Небо на Р╕здво зоряне - врожай на горох.
- Морози р╕здвян╕ м╕цн╕ - буде над╕йний врожай.
- Р╕здво без морозу - весна холодна.
- На Р╕здво пригр╕╓ - до зеленого року.

КОЛЯДНИЧОК
Оск╕льки у побут╕ укра╖нц╕в Р╕здво Христове вважа╓ться не т╕льки церковним (це - насамперед!), а й с╕мейним святом, тому в╕дзначають його у т╕сному родинному кол╕. Отож гурти колядник╕в починали ходити, як правило, з наступного дня (8 с╕чня) - у свято Собору Пресвято╖ Богородиц╕.
Колядуючи, ц╕ гурти (а в них об'╓днувалися ╕ доросл╕, ╕ д╕ти) часто збирали грош╕ на потреби церкви. У давн╕ш╕ часи (та й тепер) ╕шлося нав╕ть не про конкретний храм, а й про допомогу л╕чницям, народним школам, захоронкам (аналог сучасних дитячих садочк╕в), ╕нш╕ благод╕йн╕ справи. Заходили до кожно╖ хати, в╕таючи господар╕в ╕ вс╕х, «хто в цьому дом╕ живе», колядками, р╕здвяними в╕ншуваннями. Т╕, зв╕сно, платили ╖м грош╕, не скупилися. Щоправда, не брали плати у вд╕в, сир╕т, старих самотн╕х людей, а, навпаки, ще й приносили ╖м гостинц╕.
На Гуцульщин╕ побутував ц╕кавий звичай ходити з колядничком. Це - китиця стебел жита, пшениц╕ з колосками (пишний пучечок). Оздоблювали колядничок кольоровими стр╕чками, паперовими або засушеними кв╕тами, так само, як ╕ д╕дух прикрашали. Виходив сво╓р╕дний «р╕здвяний букет». П╕сля виконання колядок, в╕ншувань гурт дарував його, як винагороду, кожному господарю ╕ дякував за щедру плату, якою б вона не була. Адже, зг╕дно Святого Письма, пожертва б╕дно╖ вдовиц╕ виявилася найб╕льшою.

ЯК Д╤ВЧАТА ВОРОЖИЛИ...
З нетерп╕нням чекали Р╕здвяних свят д╕вчата. Адже п╕сля Хрещення Господнього можна засилати старост╕в. Отож з 6 по 18 с╕чня год╕ було не поворожити, як ╕ в н╕ч на Андр╕я, бо тод╕ комусь тод╕ може й не поталанило...
Трохи маг╕чних д╕й - ╕ все стане в╕домо: чи чекати в новому роц╕ шлюбу, в чию хату п╕деш, або хто до тебе прийде, хто буде тво╖м чолов╕ком, чи стане ваш шлюб щасливим...
Зокрема пускали на воду дв╕ скибки хл╕ба. Якщо з╕йдуться, то д╕вчину посватають.
Кидали чобота через хату (або соб╕ через голову). Як стане п╕дошвою, то д╕вчина вийде зам╕ж, а ще й носком до вор╕т, то знатиме зв╕дки прийдуть старости.
Носили дрова до хати ╕ л╕чили, ск╕льки ╖х в оберемку (брали навмання). Парне число вказувало на швидке зам╕жжя.
Ловили павука у горнець ╕ прикривали, аби не вт╕к. Якщо через н╕ч павук почав снувати павутину, то скоро заручини.
Насипали в окреслене крейдою коло купки зерна ╕ приносили з с╕дала нап╕всонного п╕вника. З чи╓╖ купки п╕вник став клювати, у т╕╓╖ д╕вчини вес╕лля «на нос╕».
Лягаючи спати, д╕вчина вмивалася, але не витиралася. Рушника клала поруч себе. Хто прийде ув╕ сн╕ ╕ витре рушником обличчя д╕вчини - той буде нареченим.
Способ╕в ворож╕ння було багато...

ДУХ ПРЕДК╤В
В Укра╖н╕ символом Святого вечора був ╕ залиша╓ться д╕дух. Дехто нада╓ перевагу йому, а не новор╕чн╕й ялинц╕...
Виготовляли д╕дух з першого зажинкового снопа. Тим дякували Богу за врожай, яким би в╕н не був, яким би хл╕б не вродився, ╕ просили доброго врожай на р╕к прийдешн╕й. В╕рили, що душ╕ померлих родич╕в посприяють старанням сущих.
К╕льканадцять пучк╕в (часто брали дванадцять на честь дванадцяти апостол╕в) окремо обпл╕тали соломинками ╕ ув'язували ╖х у пишний оберемок. Знизу робили розгалуження, щоб д╕дух м╕г стояти. (До реч╕, слово «Д╕дух» деяк╕ етнографи писали з велико╖ л╕тери, бо ще й був такий язичницький бог). ╤нколи д╕дух прикрашали кольоровими стр╕чками, папером, засушеними кв╕тами, але обов'язково з поля - волошками, маком, ромашками... У св╕тлиц╕ його ставили напередодн╕ Багато╖ кут╕ (Святого вечора). Ще до того, як с╕м'я мала помолитись, с╕сти до святвеч╕рнього столу, д╕дух урочисто вносив господар хати (чи господиня, якщо того вже не стало, старший син).
Неважко здогадатися, що слово «д╕дух» ма╓ давн╓ кор╕ння. Адже йдеться про д╕да, прад╕да, «д╕д╕вський дух роду-родоводу», про ус╕х пращур╕в. У давн╕ш╕ часи в укра╖нських родинах знали по╕менно ╕ вшановували кожного предка до сьомого кол╕на. Отут «знали» з переказ╕в, розпов╕дей старших, бо з в╕домих причин не могли знати його живим. Але пам'ять таки збер╕гали!
Вважали, що духи (душ╕) предк╕в пост╕йно контактують з родиною, п╕клуються про не╖, дбають про врожай. Отож свята вечеря приготовлена ╕ для них. Не випадково залишали часточку страв на стол╕, нав╕ть посуд не збирали.
Д╕дух, як ╕ кутя, узвар, приносили в родину святочн╕сть, урочист╕сть.

У народ╕ кажуть...
ПОЧАТОК РОКУ
- С╕чень — початок року.
- У с╕чн╕ р╕к щасливо розпочати ╕ лиха не знати!
- У с╕чн╕ росте трава - вл╕тку у газди болить голова.
- С╕чень не так с╕че, як у вуха пече.
- С╕чень сухий - селянин багатий.
- С╕чень-батенько р╕к почина╓, весну велича╓.
- С╕чень сухий ╕ холодний - л╕то оч╕ку╓ться жарке.
- У с╕чн╕ висить багато довгих бурульок - врожай хл╕ба буде добрим.
- Якщо с╕чень минулого року був теплий, то цього року буде холодний, ╕ навпаки.
- У с╕чн╕ вода в р╕чках м╕л╕╓ - л╕то буде хмарним.
- Мряка в с╕чн╕ - мокра весна.
- С╕чень с╕че ╕ морозить - господар з л╕су дрова возить.
- ╤н╕й у с╕чн╕ на стогах - буде мокре л╕то ╕ зле╓ жито.
- С╕чень з груднем проща╓ться, а на лютий коситься.
- У с╕чн╕ сн╕ги ╕ морози - готуй плуги ╕ вози.
- У с╕чн╕ поверх криги проступа╓ вода - у лютому ще будуть морози.
З╕брав Тарас ЛЕХМАН

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 03.01.2020 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21886

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков