Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3415)
З потоку життя (6649)
Душі криниця (3593)
Українці мої... (1478)
Резонанс (1532)
Урок української (995)
"Білі плями" історії (1702)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧУБАРОВ ЗАКЛИКА╢ СВ╤Т МОБ╤Л╤ЗУВАТИСЯ ПРОТИ ОКУПАЦ╤╥ КРИМУ
Соборн╕сть Укра╖ни поляга╓ в ╓дност╕ укра╖нц╕в та непод╕льност╕ ус╕х наших земель. Про це заявив...


ПОЛОЗОВ ПОВ╤ДОМИВ ПРО ЩЕ ОДНОГО УКРА╥НСЬКОГО ПОЛ╤ТВ'ЯЗНЯ В КРИМУ
Про це адвокат написав у Facebook.


ЗЕЛЕНСЬКИЙ У ДАВОС╤: УКРА╥НЦЯМ ЗАМАЛО ВСЕСВ╤ТНЬО╥ СТУРБОВАНОСТ╤
В╕н наголосив, що це - лише один ╕з приклад╕в, як╕ св╕дчать, що нин╕шня арх╕тектура св╕ту...


БАГАТО УКРА╥НСЬКИХ ТЕЛЕКАНАЛ╤В ╤ГНОРУЮТЬ НОВИНИ ПРО КРИМ
На багатьох укра╖нських телеканалах новини щодо анексованого Криму ╕гноруються як "нерейтингов╕"...


АНКАРА ЗАЯВЛЯ╢, ЩО Н╤КОЛИ НЕ ВИЗНА╢ АНЕКС╤╥ КРИМУ
За словами Чавушоглу, Анкара продовжить п╕дтримувати територ╕альну ц╕л╕сн╕сть Укра╖ни й Груз╕╖.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 27.12.2019 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#52 за 27.12.2019
Тарас Ткаченко, к╕норежисер: ШКЛЯР НАС НЕ ПРОКЛЯВ. ДУХ КНИГИ У Ф╤ЛЬМ╤ «ЧОРНИЙ ВОРОН» ЗБЕРЕЖЕНО ╤ В╤Н ЦЕ ПРЕКРАСНО УСВ╤ДОМЛЮ╢

А ви вже встигли подивитися ф╕льм «Чорний ворон» – повнометражну к╕ностр╕чку за однойменним бестселером Василя Шкляра?
Нове велике к╕но стартувало у в╕тчизняному прокат╕ 5 грудня ╕ вже за перший в╕кенд його переглянуло понад 22 тисяч╕ в╕дв╕дувач╕в укра╖нських к╕нотеатр╕в (це досить непоганий результат!). До того ж, за в╕дгуками поц╕новувач╕в сучасного к╕нематографу, це – крутий в╕тчизняний ╕сторичний екшн.
Я озбро╖лася реакц╕╓ю звичайних глядач╕в та профес╕йних критик╕в – ╕ приск╕пливо розпитала про цей ф╕льм його режисера Тараса Ткаченка, для якого «Чорний ворон» став другою великою к╕нороботою (перша стр╕чка «Гн╕здо горлиц╕» вийшла у 2016 роц╕).
Читайте про укра╖нське к╕но ╕ ход╕ть його дивитися до к╕нотеатр╕в!

ВЖЕ СФОРМУВАЛОСЯ ЯДРО ПУБЛ╤КИ, ЯКА ЗВИКЛА ХОДИТИ НА УКРА╥НСЬКЕ К╤НО, АЛЕ ПОКИ ЩО ВОНО НЕ ЧИСЕЛЬНЕ
- Пане Тарасе, «Чорний ворон» – це бестселер Василя Шкляра, екран╕зац╕╖ якого чекали вже буквально в╕дтод╕, як в╕н вийшов друком у 2009 роц╕. Ще до виходу ф╕льму його вже назвали найб╕льш оч╕куваною стр╕чкою року. Не страшно було братися ось за таку потужну ╕ за обсягом, ╕ за зм╕стом р╕ч? В╕дчува╓те тягар в╕дпов╕дальност╕?
- Звичайно, було страшно. Тим б╕льше, це моя друга повнометражна картина. Першу – «Гн╕здо горлиц╕» обласкали ╕ критика, й публ╕ка, вона отримала багато нагород, а п╕сля цього треба було зважитися на другий великий крок у сво╓му житт╕. Це завжди небезпечно, але н╕чого (посм╕ха╓ться). Я б зробив це саме, якби мен╕ знову запропонували.
- П╕сля першого в╕кенду, вже можна зробити прогнози, що к╕но матиме усп╕х, не менший в╕д «Гн╕зда горлиц╕»? Чи ще ранувато заб╕гати наперед?
- Якщо говорити про касов╕ збори, то першим в╕кендом ми перекрили загальн╕ збори ф╕льму «Гн╕здо горлиц╕». Тому що в╕н свого часу з╕брав 1,4 м╕льйона усього, а тут за перший в╕кенд – 2 м╕льйони гривень. Так що ми вже у виграш╕.
А взагал╕, ми зараз – у середньому д╕апазон╕ касових збор╕в укра╖нських ф╕льм╕в останнього року – йдемо н╕здря в н╕здрю.
Це пов’язано з тим, що ╓ певне ядро активно╖ публ╕ки, яка вже звикла ходити на укра╖нське к╕но – воно поки що не дуже чисельне, але забезпечу╓ так╕ показники каси.
Парадокс – у тому, що завжди виника╓ дивна ситуац╕я – коли ф╕льми в прокат╕ збирають 2-3 м╕льйони гривень, а пот╕м, опинившись у в╕льному доступ╕, (╕, як правило, краден╕ – на якихось п╕ратських в╕део-серв╕сах), набирають м╕льйони перегляд╕в.
- Тобто, люди не йдуть у к╕нотеатри на укра╖нське к╕но, а масово чекають, допоки ╖м його безкоштовно покажуть?
- Так, в основн╕й мас╕ люди не йдуть у к╕нотеатри. ╤ я не думаю, що це пов’язано з ф╕нансами, я думаю, що це пов’язано з ╕нертн╕стю. На жаль, б╕льш╕сть людей (нав╕ть мо╖х знайомих), кажуть: «Ну… я почекаю, поки в ╤нтернет╕ з’явиться». А це й призводить до того, що глядацький потенц╕ал ╓, але в╕н реал╕зований не в прокатах, ╕ не в╕дбива╓ться на бокс-оф╕сах.
- Який може бути шлях подолання ц╕╓╖ ситуац╕╖? Як людей виманити з диван╕в ╕ запросити все ж сходити до к╕нотеатру?
- Тут ╓диний спос╕б – продовжувати зн╕мати, продовжувати показувати, сперечатися довкола ф╕льм╕в ╕ чекати реакц╕╖ – людина сходить сама, пот╕м покличе знайомого, а той покличе ще знайомого.
На жаль, в Укра╖н╕ поки що промокомпан╕я працю╓ не дуже ефективно. Б╕льше спрацьову╓ те, що назива╓ться «сарафанне рад╕о», також гарно працю╓ Фейсбук, пости в соцмережах – вони дають б╕льший результат ╕з залучення потенц╕йного глядача, н╕ж будь-як╕ оф╕ц╕йн╕ засоби чи зовн╕шня реклама.
- Ще я чула таке поняття, як волонтерство – коли автори ф╕льму, вже п╕сля його виходу на широк╕ екрани, ╖здять по м╕стах Укра╖ни ╕ самотужки презентують сво╓ к╕но.
- Це вже не ма╓ стосунку до касових збор╕в. Це – наша некомерц╕йна д╕яльн╕сть, коли ми ╖здимо ╕ показу╓мо ф╕льми, наприклад, у в╕йськових частинах чи на сход╕.

НА ТЕЛЕЕКРАНАХ ПРАКТИЧНО НЕМА НАЦ╤ОНАЛЬНОГО УКРА╥НСЬКОГО ТЕЛЕК╤НО. ГЛЯДАЧ НЕ ЗВИК ДО ВЛАСНОГО ПРОДУКТУ
- До еф╕ру ми з вами говорили, що Польща, наприклад, привчала свого глядача до свого в╕тчизняного к╕нематографу через телеф╕льми. Чи можливо застосувати таку практику у наш╕й кра╖н╕?
- Так, ╕ Польща, й багато ╕нших кра╖н, як╕ мали кризу в к╕но, спочатку привчали глядача до власного продукту через телебачення. Але для цього було замовлення в╕д потужного нац╕онального каналу, який, як правило, виступав основним гравцем у галуз╕ й замовляв нац╕онально ор╕╓нтован╕ ф╕льми.
Це були ф╕льми про Польщу, польською мовою ╕ на польськ╕ теми, як╕ поступово привчили глядача, що кр╕м американського св╕ту ╓ ще ╖хн╕й р╕дний польський, ╕ в╕н ставав ╖м ц╕кавим! А пот╕м, коли под╕бн╕ ф╕льми почали з’являтися в к╕нотеатрах – вони на них активно п╕шли.
На жаль, на наших телеекранах на сьогодн╕ практично нема╓ нац╕онального укра╖нського телек╕но. Можливо ще з’явиться, але, констатуючи на тепер, ми ма╓мо дуже незначний його в╕дсоток... Тому, глядач не звик до власного, от ╕ все.
- Ну, добре хоч, що активно з’явля╓ться велике укра╖нське к╕но.
- Це в╕дбува╓ться завдяки тому, що останн╕ роки Держк╕но, ╕ Катерина Копилова, й Пилип ╤лл╓нко, посл╕довно розвивали цю галузь – ╕ вона почала п╕дн╕матися. ╤ це б╕льше залежало не в╕д ситуац╕╖ в ц╕лому, а в╕д ╖хн╕х персональних переконань ╕ зусиль.
Дуже шкода, що в Укра╖н╕ нема╓ потужного нац╕онального телеканалу, тому нема╓ й потужного гравця на цьому ринку.
- ╤сну╓ ще й така проблема (про яку говорять к╕новиробники), що прокатники ставлять сеанси укра╖нських ф╕льм╕в на незручний для людей час, ╕ н╕би через це менше глядач╕в на них ╕дуть. Ви з такою ситуац╕╓ю стикалися?
- Цю ситуац╕ю вже долають, ╕ дуже сутт╓во. Можна це побачити нав╕ть по зборах, якщо, скаж╕мо, ще 2-3 роки тому середн╕й зб╕р укра╖нського к╕но був м╕льйон-п╕втора (що вважалося рекордом), то сьогодн╕ – зб╕р в 5 м╕льйон╕в (а «Захар Беркут» – 35 м╕льйон╕в) – це вже, в принцип╕, досяжн╕ цифри.
Це в╕дбува╓ться саме завдяки прокатникам, як╕ ставлять сеанси на зручний час. У людей ще ╓ ╕нерц╕я: «Ой, мен╕ не зручно на дев’яту годину. Ой, мен╕ не зручно на сьому годину». ╤нод╕ чита╓ш коментар╕ й зда╓ться, що йому, на коли не постав, – завжди не зручно! Ну, не буде так, що тоб╕ додому занесуть екран ╕ долб╕ систему!
Але, в ц╕лому, розклади зараз хорош╕. «Чорний ворон» взагал╕ мав дуже гарний розклад, нав╕ть дуже конкурентний пор╕вняно з зах╕дними ф╕льмами. ╤ в хороший час, й у хороший день, ╕ хороша к╕льк╕сть екран╕в. Мен╕ гр╕х нав╕ть поскаржитися.
- Хороша к╕льк╕сть екран╕в – це ск╕льки?
- Не знаю точно, але було понад 100 екран╕в.

У КНИЗ╤ Й У Ф╤ЛЬМ╤ «ЧОРНИЙ ВОРОН» – КАРДИНАЛЬНО Р╤ЗН╤ СТРУКТУРИ
- «Чорний ворон. Залишенець» – це велика за обсягом книга, яку вам довелося вкласти в достатньо стислий хронометраж ф╕льму. Чимось довелося пожертвувати сюжетно, в╕д чогось позбутися?
- У книз╕ й у ф╕льм╕ – кардинально р╕зн╕ структури. В книз╕ герой, по-сут╕, статичний – нема╓ ╓дино╖ л╕н╕╖ – це моза╖ка з його спогад╕в, з р╕зних пер╕од╕в його життя. Причому в╕н у спогадах в╕льно перем╕ща╓ться на п’ять рок╕в вперед або на десять рок╕в назад. В╕н пост╕йно мандру╓ в час╕ й простор╕, ╕ в╕н в╕льний абсолютно.
У книз╕ ╓ дуже багато поб╕чних л╕н╕й, як╕ дають нам можлив╕сть охопити епоху: б╕льше розказано про операц╕ю «Запов╕т», або про п╕дставних отаман╕в. Сьогодн╕ говорять про таке явище, як «╕стрибки», коли на Зах╕дн╕й Укра╖н╕ енкаведешн╕ загони переодягалися в УПА. Насправд╕, це зовс╕м не нова практика, тому що той же Зав╕рюха, який зрадив отаман╕в ╕ прив╕в ╖х п╕д арешт, пот╕м створив фальшивий гайдамацький заг╕н. Тобто заг╕н «╕стрибк╕в» ╕снував ще за час╕в Холодного Яру!
А в к╕но ви ма╓те зосередитися на геро╖, на його внутр╕шн╕й пружин╕, його зростанн╕, його зм╕н╕, його дилем╕. Це кардинально зм╕ню╓, перш за все, структуру, оск╕льки, щоб вибудувати такого лог╕чного героя, довелося в╕дмовитися в╕д багатьох речей, ╕ при цьому збер╕гати дух книги.
Це найголовн╕ший момент – зберегти дух книги – ╕ цей дух непримиренност╕ в боротьб╕, затятост╕, який ╓ в книз╕, перейшов на екран.
Нав╕ть дозволю соб╕ похвалитися, сестра сходила на ф╕льм у к╕нотеатр, на Харк╕вському масив╕, подзвонила мен╕ й каже: «Ти зна╓ш, я була здивована, тому що зал встав ╕ аплодував».
Це ж не я ╖х примушував вставати, але – чомусь це в╕дбува╓ться, чомусь люди аплодують.
- Про таку ж реакц╕ю на «Чорного ворона», до реч╕, вже з’явилося багато коментар╕в у Фейсбуц╕. В╕таю, це дуже при╓мно, значить, ви донесли до людей те, що хот╕ли.
- Значить, принаймн╕, ми зробили такий ф╕льм, який емоц╕йно людей виводить на цей емоц╕йний вибух. Я думаю, що це, певною м╕рою, ╕ ╓ досягненням цього ф╕льму.

ШКЛЯР БУВ НА ПРЕЗЕНТАЦ╤╥ Ф╤ЛЬМУ ╤ НАС НЕ ПРОКЛЯВ
- Реакц╕ю Василя Шкляра на ф╕льм ви вже зна╓те?
- Так, ми пост╕йно сп╕лку╓мося. В╕н був на презентац╕╖. Не прокляв (см╕╓ться).
В╕н спостер╕гав, як робився ф╕льм ╕ для чого в╕дбувалися ц╕ зм╕ни. Ми були в пост╕йному д╕алоз╕. Дух книги збережено – ╕ в╕н це прекрасно усв╕домлю╓. За якимись речами, в╕н, як автор, шкоду╓ ╕ дос╕ мен╕ про це згаду╓ в приватних розмовах, але ми – в дуже хороших стосунках ╕ я йому за це дуже вдячний.
- Приск╕плив╕ критики пом╕тили, що у ф╕льм╕ не було певних гострих вислов╕в, як╕ були у книз╕. Що начебто й добре для ф╕льму, але н╕би втратився певний колорит. Ви не погоджу╓теся з таким зауваженням?
- Розум╕╓те, в книз╕ це авторськ╕ характеристики – «кривоног╕ москал╕» чи щось под╕бне. Як ╕ хто буде це говорити у ф╕льм╕? Деяк╕ вислови ми не використали у ф╕льм╕ не тому, що намагалися пристосувати ф╕льм до молодшо╖ аудитор╕╖, а через те, що уникали пафосу. Ну, чого б люди в звичайному житт╕ м╕ж собою так говорили?
- У ф╕льму все ж ╓ в╕ков╕ обмеження.
- Так, 12+. Все таки, ми кров’ю добре поляпали, тому довелося.
- Вважа╓те, варто цей ф╕льм централ╕зовано показувати старшим школярам ╕з просв╕тницькою метою, зац╕кавлювати ╖х до вивчення нашо╖ ╕стор╕╖?
- Це вже не зовс╕м до мене питання, але я погоджуюся, що треба так╕ ф╕льми старшокласникам показувати. ╤ це – питання нав╕ть не до м╕н╕стерства осв╕ти, а конкретно до тих же вчител╕в ╕стор╕╖, чи людей, як╕ працюють з д╕тьми.
- Вашому повнометражному ф╕льму вже встигли дор╕кнути красивою, але «телев╕з╕йною» картинкою – н╕би костюми геро╖в занадто новими виглядають...
- Так, я десь серед в╕дгук╕в читав, що на червоноарм╕йцях були нов╕ костюми. Ну, чекайте, вч╕ть ╕стор╕ю! Це 203-й полк ГПУ, а в╕йська ГПУ були заснован╕ за м╕сяць до цих под╕й.
Це був св╕жий, щойно орган╕зований полк, який кинули в Холодний Яр! Ясно, що ╖х одягли з╕ склад╕в, вони ж не завшивленими туди при╖хали.
╤ це – не бойов╕ д╕╖, це – вже тилова операц╕я. Коли люди м╕сяцями сидять в окопах, я згоден, там нема╓ де митись, але це – тилова операц╕я, ╕ ╓ статут Червоно╖ арм╕╖ про г╕г╕╓ну в арм╕╖.
Тому ╓ реч╕, як╕ ми сам╕ можемо критикам розказати, бо ми вивчали ц╕ моменти. Розум╕╓те, склався якийсь дивний стандарт, що якщо це 1920-т╕ роки, якщо це село чи в╕йна, то вс╕ повинн╕ ходити брудн╕ й зачучверен╕.
Наш╕ консультанти отакими сльозами плакали, кричали – нав╕що ви з селян наших робите бомж╕в? Вони в той пер╕од нормально жили: у них були викошен╕ подв╕р’я, виб╕лен╕ хати, люди ходили у випраному одяз╕. Це не був ще голод, коли люди втратили людську подобу, це була нормальна ситуац╕я – це початок пер╕оду НЕПу, коли вс╕ жили пор╕вняно заможно.
А якщо в ц╕лому прокоментувати такий закид, як телев╕з╕йн╕сть, то ми намагалися св╕домо йти на це, бо робили к╕но для широко╖ глядацько╖ аудитор╕╖. Це – не артхаусний ф╕льм, як скаж╕мо, «Гн╕здо горлиц╕».
Це – глядацьке к╕но, яке повинно працювати впряму, простими словами ╕ бути максимально зрозум╕лим.
Кол╕з╕я – в тому, що вс╕ повторюють: «Глядацького к╕но не вистача╓, не вистача╓, не вистача╓», а пот╕м, коли таке к╕но раптом почина╓ з’являтися, його починають м╕ряти зовс╕м ╕накшою м╕ркою. Це досить дивно.

Я ЧЕКАВ Б╤ЛЬШЕ КРИТИКИ В╤Д РЕКОНСТРУКТОР╤В ХОЛОДНОЯРСЬКИХ ПОД╤Й, АЛЕ В╤Д НИХ ВОНА БУЛА ДУЖЕ ТЕПЛА
- А чому ви взялися саме за ╕сторичний ф╕льм? Можна ж було зняти, наприклад, комед╕ю? Ви ж розум╕ли, що буде складно ╕ буде певна критика?
- Я чекав б╕льше критики, насправд╕, в╕д досл╕дник╕в холодноярських под╕й, в╕д реконструктор╕в. Але, дивна р╕ч, в╕д них вона була, але така дуже поблажлива, сприятлива ╕ тепла.
Ми були у В╕нниц╕ з прем’╓рою, ╕ там хлопц╕-реконструктори розпов╕ли, що наш ф╕льм перший, про який вони можуть сказати: «Нормально». ╤ пояснили, що, якщо вже вони – реконструктори сказали «нормально», то вважай, ми чемп╕они, тому що це ледве не перший ф╕льм в укра╖нському к╕но, якому вони дали таку оц╕нку: «Нормально, ладно, може бути».
- Нагадайте, де саме в╕дбувалися зйомки?
- Це Ки╖вщина, Васильк╕вський район, це Переяславщина, Уманщина, Тальне ╕ Поташ. Ми були в Холодному Яру, але зняли там лише к╕лька видових план╕в Матронинського монастиря. По-перше, сам монастир уже абсолютно втратив ╕сторичну достов╕рн╕сть, там, кр╕м головно╖ церкви (╕ ту пофарбовано у якийсь рожевий кол╕р), н╕чого не лишилося. Прикр╕сть – ще й в тому, що це – туристичний край, а туди до╖хати проблематично! Ладно, що там готел╕в нема, ╓ якийсь один ресторан б╕ля дуба Зал╕зняка, але там нав╕ть дороги пристойно╖ нема, ╜рунтовкою ╖деш! Туди групу просто неможливо завезти. Мен╕ зда╓ться, що це такий екстремальний туризм поки що.
Якщо повернутися до питання про критику, то для мене в╕дбулася якась асиметрична реакц╕я на ф╕льм.
Те, що стр╕чку будуть лаяти ╕ вона не буде сприйнята м’якенько, ми вс╕ знали, коли починали над нею працювати. Продюсери прекрасно розум╕ли, що ми працю╓мо в дуже жорстк╕й ситуац╕╖ – к╕но будуть або сильно хвалити, або сильно лаяти, середини не буде. В принцип╕, ми готувалися до тако╖ гостро╖ реакц╕╖, о’кей, ми ╖╖ отримали.
У ф╕льму ж, насправд╕, довга дорога ╕ довге життя, воно т╕льки зараз почалося, це ще, можна сказати, немовлятко. Життя к╕ностр╕чки не зак╕нчу╓ться у прокат╕, воно лише почина╓ться, тому що у ф╕льм╕в (особливо укра╖нських), кр╕м суто ф╕нансових, ╓ маса ╕нших функц╕й ╕ одна з основних – це громадянська – зм╕нювати сусп╕льство або ставати культурним надбанням, це теж дуже важливо. Це все ╕ ╓ частиною життя укра╖нського к╕но.
- Ви плану╓те возити «Чорного ворона» по фестивалях?
- Зараз основне – зосередитись, зак╕нчити прокатн╕ тижн╕, а пот╕м будемо дивитися. Це теж велика робота, треба с╕сти за комп’ютер, починати досл╕джувати. Я думаю, що його швидше за все побачать на Днях укра╖нського к╕но за кордоном. Дехто вже запрошу╓ за кордон цей ф╕льм, але ми зараз от видихнемо з прокатом, а тод╕ – займемося.

Ф╤ЛЬМ НЕ БУВ ОР╤╢НТОВАНИЙ НА З╤РКОВИЙ СКЛАД, ПРОСТО СУМСЬКА БУЛА БЛИСКУЧА У СВО╥Й РОЛ╤, ТАК САМО, ЯК ╤ БАБК╤Н У СВО╥Й
- Наявн╕сть мед╕йних облич у ф╕льм╕ ╓ запорукою усп╕ху в прокат╕?
- Звичайно, це буде гарним аргументом для широкого глядача п╕ти у к╕но, але навряд чи буде впливати на оц╕нювання ф╕льму.
- У «Чорному ворон╕» ╓ з╕рки – Наталя Сумська, Серг╕й Бабк╕н, Олекс╕й Тритенко.
- Я спод╕ваюся, що тепер мед╕йн╕шим стане ╕ Тарас Цимбалюк, який з╕грав Чорного ворона.
Але насправд╕ цей ф╕льм не був ор╕╓нтований на з╕рковий склад, це не було родзинкою промо-кампан╕╖ й на цьому особливо не робилися акценти. Просто Сумська була блискучою у сво╖й рол╕, так само, як Бабк╕н у сво╖й.
Ми зробили упор на ╕ншому – ви дивитеся на постер ╕ бачите обличчя Тараса Цимбалюка (не в╕домого поки що широкому загалов╕ актора, тим б╕льше, що в╕н сам на себе не схожий у цьому грим╕), але ви бачите персонаж, героя, ви бачите Чорного Ворона, а не конкретну з╕рку. Дуже часто на рол╕ беруть з╕рок, але пот╕м на кожному перехрест╕ говорять: «От у нас така з╕рка, така з╕рка!».
- Театральн╕ актори гарно приживаються у к╕но? ╤нод╕ говорять що театральна манера дуже впада╓ у в╕ч╕ на великому екран╕.
- У актор╕в завжди ╓ манера, завжди ╓ звичка, завжди ╓ специф╕ка, але для цього ╕ ╓ режисер, щоб ╕з цим працювати ╕ добиватися того, чого в╕н хоче! З ╕ншого боку, шк╕дливо акторов╕ й не працювати в театр╕, бо тод╕ в╕н не ма╓ пост╕йно╖ щоденно╖ практики ╕ тонусу. Це теж не добре.
Тому в нас поки що нема╓ чистих к╕ноактор╕в, х╕ба що одиниц╕. Ви просто не проживете на одному великому к╕но, ви муситимете або зн╕матися в сер╕алах (а це теж наклада╓ свою специф╕ку на людину), або служити у театр╕.
- До реч╕, чи не «псуються», на вашу думку, актори в╕д зйомок у сер╕алах, де все поставлено на конве╓р? Я нещодавно говорила з театральним режисером, то в╕н сказав – навпаки, це класно, якщо актор ще й сер╕альний, бо в╕н швидко включа╓ться в процес. В╕н переваги в цьому бачить нав╕ть.
- Розум╕╓те, будь-яка д╕яльн╕сть наклада╓ на людину певн╕ сл╕ди. ╤ ти пот╕м ╕з цими сл╕дами мусиш балансувати. Робота в к╕но – дуже ╕ндив╕дуальна, ювел╕рна, ф╕л╕гранна, ╕ ти мусиш все одно людину витягувати з яко╖сь ╖╖ специф╕ки. А з яко╖ ти ╖╖ специф╕ки вже будеш тягнути, це не ма╓ особливого значення.
- Ви, як режисер, дуже вимогливий? Карабас-Барабас, чи навпаки?
- Мене вс╕ люблять, наск╕льки я бачу на майданчику, принаймн╕ – в оч╕. Позаоч╕ не знаю (см╕╓ться). Н╕би у нас дуже дружн╕ стосунки завжди складаються з╕ зн╕мальною групою ╕ з ус╕ма акторами. ╤накше ти просто не витягнеш проект.
Цього разу в нас були дуже напружен╕ зйомки, в стисл╕ терм╕ни, в тяжких погодних умовах – було холодно, ╕нод╕ аж нестерпно. ╤ якби актор працював просто тому, що в╕н працю╓, а не тому, що в╕н живе цим ф╕льмом, – це було б видно! В╕н би не втримався у такому ритм╕. А тому, що вони не за грош╕ при╖жджали, а в╕дчували себе ╓диною с╕м’╓ю, н╕хто не рахувався з╕ сво╖м часом ╕ здоров’ям. Тому вийшло те, що ви бачите на екран╕.

П╤СЛЯ «ГН╤ЗДА ГОРЛИЦ╤» КАЗАЛИ, ЩО ТКАЧЕНКО – МЕЛОДРАМАТИЧНИЙ РЕЖИСЕР, ╤ Я НА СЛАБО ВЗЯВСЯ ЗА БОЙОВИК
- Напевно, у кожного режисера ╓ улюблен╕ актори, яких в╕н хот╕в би пост╕йно зн╕мати. У вас вже ╓ така своя команда?
- У мене ╓ дружн╕ стосунки з багатьма артистами (╕ нав╕ть були образи певн╕ на ц╕й п╕дстав╕), але все одно – коли ти бачиш персонаж, ти повинен забути про дружн╕ стосунки – ╕ перебирати, перебирати, перебирати актор╕в, як╕ можуть його з╕грати.
В «Чорному Ворон╕» нема╓ жодного актора з «Гн╕зда горлиц╕» (до яких я, безумовно, прикип╕в), у ньому – абсолютно весь акторський склад новий.
Я також прикип╕в ╕ до людей з «Чорного Ворона», ╕ може п╕зн╕ше вони ще з’являться в мо╖х ф╕льмах, але виб╕р актора у мене н╕коли не дикту╓ться дружн╕ми стосунками.
Можливо, коли складатиметься моя 4-5 картина, з’являться як╕сь акторськ╕ ансамбл╕, як було у в╕домих режисер╕в. Але нараз╕ мен╕ ц╕каво шукати ╕ дивитися. Тим б╕льше, акторський склад «Чорного Ворона» повн╕стю молодий – це молод╕ хлопц╕ до 30-ти, вони сильн╕, незвичн╕, це зовс╕м ╕нше покол╕ння актор╕в, психолог╕чно це зовс╕м ╕нше покол╕ння людей – ╕ це ц╕каво.
- То ви прогнозу╓те, що в╕дкри╓те нових з╕рок сво╖м к╕но?
- Не те, що в╕дкрию, просто може це для них буде сходинка в майбутн╓. Якщо ф╕льм п╕де, то для них це буде пробудженням у профес╕╖.
Я дуже спод╕ваюся на хорошу акторську кар’╓ру Тараса Цимбалюка, Павла Москаля, вони абсолютно того заслуговують, ╕ я думаю, що чекатимемо ╖х дал╕ у хороших серйозних ролях.
- Ще, звичайно, рано говорити про наступну картину, але якщо ви будете братися за наступне велике к╕но, то це буде щось на кшталт ╕сторичного, чи можете зм╕нити жанр?
- Не факт. От ви кажете, що мене тепер вважають телев╕з╕йним режисером, а п╕сля «Гн╕зда горлиц╕» мен╕ вс╕ казали: «Та, Ткаченко – це ж мелодраматичний режисер, в╕н же ж т╕льки про любов, про сопл╕ й вм╕╓ зн╕мати. Який в╕д Ткаченко, бойовик?!». Я вже просто, чесно, на слабо взявся за бойовик, хот╕в зробити маскул╕нну картину, таке чолов╕че к╕но. Тепер от, будуть казати, що я телев╕з╕йний. Не знаю, може я тепер в╕зьмуся за щось артхаусне…
Треба пост╕йно виламувати себе з╕ стереотипу, треба пост╕йно соб╕ самому ставити велик╕ задач╕ й не давати себе загнати в певн╕ рамки – от ╕ все.
Любов Баз╕в
(Укр╕нформ)

ТИМ ЧАСОМ…
М╕н╕стру культури, молод╕ ╕ спорту Укра╖ни Бородянському В.В.

Шановний Володимире Володимировичу!
Заслужену популярн╕сть та визнання серед к╕ноглядач╕в отримав повнометражний художн╕й ф╕льм “Чорний ворон” студ╕╖ “1+1 production” за романом однойменного бестселера в╕домого укра╖нського письменника Василя Шкляра (режисер Тарас Ткаченко, композитор М╕лош ╢лич).
Ми неодноразово були св╕дками того, як глядач╕ стоячи аплодували цьому ф╕льму п╕сля його зак╕нчення. З’явилося також багато позитивних в╕дгук╕в про цей чудовий ф╕льм. Як св╕дчить ╕нтернет, ф╕льм сподобався 91% к╕ноглядач╕в.
Цей ф╕льм про те, як на Черкащин╕, в Холодному Яру, включно до 1925 року укра╖нськ╕ повстанц╕ воювали та вмирали за укра╖нську державу в кривавих боях з б╕льшовиками. Це наша г╕рка, але геро╖чна ╕стор╕я, яку мусимо знати, щоб перемогти в сьогодн╕шн╕й в╕йн╕.
Отже, ╓ високопатр╕отичний, дуже потр╕бний ф╕льм… Але! Як завжди ╓ одне “але”. Подивитися його в к╕нотеатрах Ки╓ва дуже важко, а то й неможливо. Ми могли б Вам навести багато приклад╕в, коли цей ф╕льм демонстру╓ться лише один раз в день, причому сеанси починаються… п╕сля 22 години (к╕нотеатр “Баттерфляй кантр╕” та ╕н.). ╤ вже незабаром ф╕льм зн╕ма╓ться з екрану (мовляв, мало глядач╕в) ╕ зам╕сть нього демонструються чергов╕ зорян╕ в╕йни та ╕нша як правило низькопробна завезена к╕номакулатура.
Шановний Володимире Володимировичу! Ми прекрасно розум╕╓мо, що власники к╕нотеатр╕в сам╕ формують сво╖ к╕нопрограми ╕ не п╕длягають н╕яким м╕н╕стерствам ╕ взагал╕ н╕кому. ╤ все-таки, авторитетне М╕н╕стерство культури, молод╕ та спорту, на нашу думку, може ╕ повинно посприяти тому, щоб так╕ ф╕льми як “Чорний ворон” отримали сво╓ заслужене м╕сце на к╕ноекранах та були побачен╕ к╕ноглядачами. Дуже просили б Вас посприяти у ц╕й надзвичайно потр╕бн╕й державн╕й справ╕.
З повагою
голова Нац╕онально╖ Сп╕лки письменник╕в Укра╖ни Михайло Сидоржевський

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 27.12.2019 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21869

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков