Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3415)
З потоку життя (6649)
Душі криниця (3593)
Українці мої... (1478)
Резонанс (1532)
Урок української (995)
"Білі плями" історії (1702)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЯКБИ У 2014 РОЦ╤ РЕАЛ╤ЗУВАЛИ ПЛАН ГЕНШТАБУ ЗСУ, ОКУПАЦ╤╥ КРИМУ НЕ БУЛО Б
Таке переконання висловив заступник секретаря Ради нац╕онально╖ безпеки ╕ оборони Укра╖ни...


МИРОСЛАВ МАМЧАК: ЛОТОФАГИ
Колишн╕ депутати Севастопольсько╖ м╕сько╖ ради ╕ не приховували, як ╖х московськ╕ гост╕ викликали...


ПАМ'ЯТЬ ПРО ЗЛУКУ: А ВОНА У НАС ЗАЛИШИЛАСЬ?
22 с╕чня 1919 року – день Злуки, за р╕к до того тут же було проголошено незалежн╕сть УНР. А...


МИРОСЛАВ МАМЧАК: Н╤Ч НА Р╤ЗДВО
Я, м╕чман Чорноморського флоту ╕ студент-заочник Льв╕вського л╕сотехн╕чного ╕нституту, знаходився...


МИРОСЛАВ МАМЧАК: ЛОТОФАГИ
Мен╕ зда╓ться, що технолог╕ю зради у Севастопол╕ ╕ в Криму в╕дпрацьовували з часу проголошення...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 27.12.2019 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#52 за 27.12.2019
МИРОСЛАВ МАМЧАК: ЛОТОФАГИ

(Продовження, розд╕л I, частина 4. Початок пов╕ст╕ в «КС» №48)
4
Громадську ситуац╕ю ╕ св╕дом╕сть мешканц╕в Севастополя в роки незалежност╕ Укра╖ни формували м╕тинги у центр╕ м╕ста на площ╕ Нах╕мова. З перших дн╕в незалежност╕ Укра╖ни ╕ включно до 2010 року пр╕оритетом в ╖х формуванн╕ волод╕ли комун╕сти з прогресивними соц╕ал╕стами. З приходом до влади парт╕╖ Рег╕он╕в ╖х рейтинг р╕зко упав ╕ «почесна» м╕с╕я збурення св╕домост╕ севастопольц╕в перейшла до коал╕ц╕╖ рег╕онал╕в з Союзом сов╓тських оф╕цер╕в, казаков ╕ Русского блоку. З листопада 2013 року вони стали проводити м╕тинги регулярно, майже щотижня, ╖х широко та всеб╕чно висв╕тлювали м╕сцев╕ ЗМ╤. Оф╕ц╕йно ╖х проводили р╕зн╕ пророс╕йськ╕ орган╕зац╕╖ ╕ збоку вони виглядали стих╕йними ╕ не надто чисельними. З початком виступ╕в укра╖нц╕в у Ки╓в╕ проти режиму Януковича - протест╕в на Майдан╕, що в подальшому стали в╕домими як Революц╕я Г╕дност╕ - м╕тинговий рух у Севастопол╕ став набирати ознак промовисто╖ орган╕зованост╕ не лише проти Майдану, а й проти укра╖нсько╖ держави та проголошував курс на в╕дрив в╕д Укра╖ни. Виразно проглядалося, що цей антидержавний рух узгоджений з м╕ською владою та з народним депутатом Укра╖ни Вадимом Кол╕сниченком ╕ отриму╓ ╖х повну п╕дтримку. Так м╕сцева влада демонструвала свою автономн╕сть в╕д Ки╓ва. Частенько серед орган╕затор╕в з’являвся ╕ суднобуд╕вний ол╕гарх, нардеп Вадим Новинський. Перв╕сне головне гасло "Фаш╕зм н╓ пройдьот" зм╕нили на "Наша род╕на Росc╕я!". За ними на перший план вийшли вже в╕дверто сепаратистськ╕ ╕ фа-шистськ╕ гасла: "Севастополь – ето Рос╕я" ╕ "Гд╓ ми – там Росс╕я!". М╕сцева влада ╕ силов╕ структури мовчали ╕ не реагували. Розпочався розгул сепаратизму п╕д виглядом демократ╕╖, яка перетворилася на анарх╕ю ╕ залякування б╕льшост╕ мешканц╕в Севастополя. Укра╖нц╕в вже ототожнювали з ворогами.
Саме на площ╕ Нах╕мова, п╕сля зустр╕ч╕ Нового 2014 року, був запущений маховик зради Укра╖ни: зомбування севастопольц╕в страхами перед навалою лютих «б╓нд╓ровцев», розпалюванн ненавист╕ до Укра╖ни, нищення всього укра╖нського в м╕ст╕. Севастополь став першим м╕стом Укра╖ни, що зламало проголошен╕ гасла миру, дружби ╕ братства, продемонструвало в╕дкритий сепаратизм ╕ колаборац╕он╕зм, м╕стом, яке в╕дкрило в Укра╖н╕ стор╕нку зради, ескалац╕╖ жорстокост╕, насилля ╕ терору, давши тим приклад сепаратизму ╕ зради ╕ншим рег╕онам кра╖ни. Рос╕йсько-укра╖нська в╕йна прийшла в Укра╖ну через Севастополь за старими рецептами.

 "Во время вчерашней демонстрации, на митингах некоторые ораторы произносили речи о необходимости немедленно начать социальную революцию. …Чем могут кончиться такие призывы? Известно, чем. И уже вчера, под влиянием этих речей, в некоторых слоях народа, в городе и на Корабельной слободке говорилось о том, что надо устроить "Варфоломеевскую ночь", резать буржуев и т.д.". (1917 р., 28 жовтня. Газета "Революционный Севастополь")
 
1917 р╕к. У н╕ч з 16 на 17 грудня б╕льшовики орган╕зували у Севастопол╕ першу широкомасштабну криваву р╕занину, яка ув╕йшла у ╕стор╕ю як перша "Варфолом╕╖вська н╕ч", п╕сля чого, роз╕гнавши м╕ську Думу, силою захопили владу у м╕ст╕. (М. Мамчак. Народження "Красного флота". Севастополь, 2012)

"Грозными речами шумели митинги. Более ужасных минут Севастополь не переживал. Пред этим шествием торжествующего убийцы, пред этими радостно громкими звуками победных маршей померкли ужасы ночи и заглохли выстрелы расстрелов, ибо здесь всенародно как бы узаконивалось то, что было совершено 12 часов назад. Отнималось последнее утешение, что то злое дело было сделано кучкой преступников". (А. Каппа. Ночь ужасов. Крымский вестник. 1919)

Проведенню м╕тинг╕в передувала в╕дпов╕дна п╕дготовка севастопольського сусп╕льства. ╤ не лише м╕сцевими теле- ╕ рад╕оканалами чи газетами. Було п╕дключено велику к╕льк╕сть проплачених пропагандист╕в. На базарах, у громадському транспорт╕, якими користуються найперше ветерани ╕ пенс╕онери, появилися св╕дки ╕ "кондуктори", як╕ н╕бито щойно повернулися з╕ Львова, затим з Майдану, ╕ бачили на власн╕ оч╕, як тамтешн╕ нацики, Правий сектор б’ють битами по головах людей, як╕ не вм╕ють правильно прив╕татися "Слава Укра╖н╕!" чи не знають "бандер╕всько╖" в╕дпов╕д╕ на таке прив╕тання. На севастопольських м╕тингах можна було розглед╕ти вс╕ ╕деолог╕чн╕ технолог╕╖ "русского м╕ра", побачити ╕ почути тотальну брехню, лицем╕рство оратор╕в, антураж ╕ ефектн╕ емоц╕йн╕ прийоми у найкращих совкових традиц╕ях. Чого варта була урочиста зустр╕ч з хл╕бом-с╕ллю на м╕тингу севастопольського "Беркута", який побитим вт╕к з Майдану, розпов╕дь про те, як мешканц╕ одного села на Черкащин╕ не пропустили, побили ╕ п╕дпалили автобуси севастопольських т╕тушок, яких було урочисто спровадили для придушення ки╖вського Майдану, чи казка про «севастопольську солдатську мат╕р», яка десь там, у л╕с╕ п╕д Ки╓вом, н╕бито, трима╓ оборону в╕д бандер╕вц╕в ╕ Правого сектора! Ц╕ провокативн╕ ╕нформац╕йн╕ фугаси зд╕йняли шквал емоц╕й серед тисяч ветеран╕в флоту та пенс╕онер╕в м╕ста. "Вбивають! Пришл╕ть за мною вертольот!", надривно репетувала в телефон опереточна "солдатська мама". Та через добу живою-здоровою, повернулася до м╕ста наземним транспортом.
За класичними законами радянсько╖ комун╕стично╖ технолог╕╖ вибудовувався м╕тинг 26 с╕чня. Цей м╕тинг провели на противагу м╕тингу, заявленому щойно створеним севастопольським Майданом, який надзвичайно перелякав державну адм╕н╕страц╕ю ╕ особисто ╖╖ голову Володимира Яцубу. Проукра╖нський м╕тинг заборонили судом, судовий виконавець зачитав постанову апеляц╕йного суду: заборонити заради спокою ╕ злагоди у м╕ст╕. На площ╕ Нах╕мова терм╕ново з╕брали рос╕йську громаду ╕ розпочали концерт сп╕ваки з ансамблю ВМС Укра╖ни. Просв╕тян ╕ молодь з прапорами ╢вросоюзу, як╕ все-таки з╕бралися на заявлений ними зах╕д, визнали такими, що "заважали проведенню концерту", оточили потр╕йним к╕льцем ╕ так, п╕д про-кльони рос╕йських актив╕ст╕в, силою вит╕снили з Майдану. Говорити щось, пояснювати, не кажучи вже про якусь дискус╕ю, не було можливост╕. Пророс╕йськ╕ м╕тингар╕, в переважному сво╓му числ╕, були перевдягненими у цив╕льне прац╕вниками та в╕йськовослужбовцями Чорноморського флоту, у тому числ╕ й з╕ спортивно╖ роти. Вс╕ вони були попередньо про╕нструктованими, а чимало ╕ проплаченими. Вс╕ були моб╕л╕зован╕ на боротьбу з "укра╖нським бандерофашизмом". Погрози прихильникам Укра╖ни сипалися одна за другою:
- «Майдан – американська авантюра. Геть майданутих! В Ки╓в╕ п╕дняли голову фашисти, гади! Повозитися з ними треба буде ╜рунтовно", - звучить загрозливо в╕д оратора з м╕крофоном.
- «Ки╖вська хунта рветься до влади. Не задушен╕ в зародку, ц╕ фашиствуюч╕ молодчики, що почули запах влади ╕ кров╕, сам╕ вже не зупиняться»!
- «Т╕льки не треба розслаблюватися, все лише почина╓ться. Сила, яка ╖х поборе, повинна бути достатньо м╕цною ╕ жорстокою… Фашисти мають втямити, що боротьба з ними буде вестися з метою ╖х повного знищення», - звучить вже як погроза для не "╕сконно русск╕х".
- «Майданут╕ хочуть завести в Севастопол╕ базу НАТО! Не дозволимо»!
Але укра╖нц╕ не дуже й злякалися. Дехто вир╕шив донести ╕ до ц╕╓╖ юрби, зазомбовано╖ рос╕йськими гр╕шми ╕ пропагандою, зерно правди про Майдан, пояснити, проти кого виступають севастопольськ╕ укра╖нц╕. З гучномовцем в руках до рос╕йських м╕тингар╕в звернулися депутат м╕сько╖ ради Василь Зеленчук ╕ координатор севастопольського Майдану В╕ктор Неганов. Натовп накинувся на них як на затятих ворог╕в. Розшматувати ╖х завадила м╕л╕ц╕я.
- «Упродовж двадцяти рок╕в влада комун╕ст╕в ╕ рег╕онал╕в грабу╓ вас», - кричав у гучномовець Василь Зеленчук. – «Вони розграбували ╕ здали на металобрухт наш╕ заводи, позбавили робочих м╕сць… Я хочу, щоб ми були в╕льн╕ в╕д бандитсько╖ влади… Ви захища╓те злод╕╖в ╕ бандит╕в»…
Та говорити Зеленчуку не дали. На площ╕ стояв ╜валт, свист ╕ вереск.
- «Ти бандера!, ╕уда!, урод! Зеленчук св╕нья! Пошол вон, хохол! Пошол вон, св╕нья! Вон у Львов! Провал╕вай отсюда! Севастополь, Крим н╓ для хохлов!
- В поход на Львов ╕ К╕╓в! Зд╓сь Росс╕я! Росс╕я! Гд╓ ми - там Росс╕я!
Натовп галасував, перекрикуючи гучномовець. Н╕хто не хот╕в чути ╕ншого слова. Про дискус╕ю нав╕ть не йшлося. Над площею Нах╕мова лунало лише завчене "Рос╕я!". У Зеленчука ╕ Неганова полет╕ли яйця ╕ ╕нш╕ предмети, почалася б╕йка, Неганова повалили на землю. М╕л╕ц╕я ж лише робила вигляд, що стриму╓ натиск роз’юшено╖ юрби.

1918 р╕к, лютий. Севастополь. "На Графской пристани кто ликовал, кто трепетал от страха. Но голос правды все-таки прозвучал. …С балкона говорят комиссары казенные речи, сводящиеся к одному – "бей буржуев". Но вот выходит матрос… и обращается к многотысячной толпе. Сначала его слушают со вниманием и спокойно, но потом его слова вызывают бурю возмущений. Этот маленький человек осмеливается сказать свирепым матросам правду в глаза, убийства он называет убийствами, грабеж - грабежом... История сохранила имя смельчака: Розенцвейг — стекольщик из Симферополя, призванный в годы войны на флот". (Александр Зарубин. Севастопольская трагедия).

Через к╕лька дн╕в з трибуни наступного м╕тингу голова севастопольсько╖ державно╖ адм╕н╕страц╕╖ Володимир Яцуба оголосив, що ╕де╖ Майдану для мешканц╕в Севастополя неприйнятн╕, що м╕сто-герой ма╓ сво╖ незм╕нн╕ свят╕ висок╕ ╕де╖, виборен╕ героями у в╕йнах, ╕ ╕де╖ ки╖всько╖ "хунти", яка у Ки╓в╕ рветься до влади, тут не пройдуть. Дал╕ б╕льше. Яцуба закликав севастопольц╕в до боротьби, закликав терм╕ново п╕двищити пильн╕сть, бо фашисти ╕ бандер╕вц╕ з╕ Львова, напевно, вже ╖дуть до нас:
- «Якщо побачите ╕ почу╓те, що дв╕-три людини стоять ╕ сп╕лкуються укра╖нською мовою, знайте, що то ╓ бандер╕вц╕. Негайно в’яж╕ть ╖х ╕ вед╕ть в держадм╕н╕страц╕ю. А ми там з ними будемо розбиратися».
Першим севастопольськ╕ казак╕ просто на вулиц╕ перейняли ╕ пов’язали полковника запасу ВМС ╤вана Шульгу, голову севастопольсько╖ орган╕зац╕╖ "Укра╖на-НАТО". Затим вп╕ймали пароха севастопольсько╖ греко-католицько╖ громади отця Миколу Квича, обох запроторили до буцегарн╕. Просв╕тяни ╕ молод╕ свобод╕вц╕ подалися ╖х визволяти. М╕л╕ц╕я змушена була ╖х випустити. Та цим пересл╕дування отця не зак╕нчилося, через тиждень йому вчинили провокац╕ю. Новою поштою додому доставили пакунок з гуман╕тарною допомогою, мовби з Канади. Ще не встиг отець посилку в╕дкрити, як в квартиру вдерлися казак╕, в╕дкрили пакунок ╕ виявили в ньому… бронежилети. Нав╕що вони йому - сам парох не знав. Знову отця Миколу без будь-якого оф╕ц╕йного документа арештували ╕ посадили в камеру С╤ЗО. Знову п╕шла укра╖нська громада його визволяти. Повернувся отець Микола додому, а наступного дня казак╕ вже ламають двер╕ його квартири, де тро╓ д╕тей ╕ ваг╕тна дружина. Довелося Миколу Квича ╕з с╕м'╓ю з Севаcтополя евакуювати на материкову Укра╖ну. З початком бойових д╕й на Донбас╕ отець Микола подався капеланом на фронт.
Укра╖нська влада Севастополя, мовби навмисно, тривалий час руйнувала саму себе, сама розхитувала ситуац╕ю в м╕ст╕, сво╖ми руками рубала сук, на якому сид╕ла. Впала вона в один момент, на м╕тингу 23 лютого 2014 року. Всеохоплююча ╕, з вигляду, гр╕зна влада парт╕╖ Рег╕он╕в розсипалася без найменшого опору, як струхняв╕лий пень в╕д легесенького подуву пол╕тичного в╕тру, ╕ вс╕ колишн╕ владц╕ враз стали зрадоф╕лами ╕ поб╕гли запоб╕гати ласки до нового господаря, який раптово виринув на цьому ж м╕тингу.
Недарма до Севастополя прибув десант московських пол╕ттехнолог╕в ╕ думських депутат╕в. Вони поставили ц╕ль, накреслили план д╕й п’ято╖ колони ╕ визначили, яким чином м╕тинг вплине на процес зм╕ни та сприйняття ново╖ влади, на подальшу ор╕╓нтац╕ю мешканц╕в м╕ста та, особливо, на ВМС Укра╖ни. В якост╕ основно╖ потуги захоплення влади було призначено ЧФ, головним ударним механ╕змом мала служити агресивн╕сть пророс╕йських орган╕зац╕й. Нер╕шучих укра╖нських в╕йськовослужбовц╕в, укра╖нську громаду м╕ста, як ╕ мешканц╕в Севастополя в ц╕лому, у великий розрахунок не брали, адже ╖х ще ран╕ше локал╕зувала сама укра╖нська влада. Все мав вир╕шити майдан Нах╕мова. Впроваджувана упродовж двох десятил╕ть у св╕дом╕сть севастопольц╕в думка про ╖х причетн╕сть до велич╕ Рос╕╖, а також спод╕вання чималого числа городян на долучення до тамтешнього вищого р╕вня життя ╕ добробуту, якого вони не могли досягнути при квол╕й укра╖нськ╕й влад╕, мали спрацювати там. При тому, повною м╕рою було враховано ╕ використано закон пол╕толог╕╖, зг╕дно якого, для досягнення результату важлива активна, ╕н╕ц╕ативна менш╕сть, а не пасивна б╕льш╕сть населення м╕ста.
Пол╕ттехнологи не помилилися. Як ╕ спод╕валися, м╕тинг "Просв╕ти" ╕ кримських татар у перш╕й половин╕ дня 23 лютого севастопольська влада ╕ ВМС Укра╖ни про╕гнорували, народу там з╕бралося десь б╕ля тисяч╕ ос╕б. А ось у друг╕й половин╕ дня 23 лютого на майдан╕ Нах╕мова державна адм╕н╕страц╕я разом з депутатами м╕ськради ╕ пророс╕йськими силами з╕брали б╕льше 10 тисяч людей як╕ п╕дтримували все, що ╖м говорили з трибуни. На м╕тингу майор╕ли виключно рос╕йськ╕ прапори, було ╖х б╕льше сотн╕. Тут вже лунало одне гасло "Рос╕я!" ╕ "Долой к╕╓вскую хунту". Проголосували не п╕дкорятися б╕льше Ки╓ву ╕ не платити податк╕в до укра╖нсько╖ скарбниц╕. На цей час л╕дери пророс╕йських сил у боротьб╕ з «фашизмом» ╕ «хунтою» ще були ╓дин╕ з м╕ськдержадм╕н╕страц╕╓ю. Севастопольський «губернатор» Яцуба п╕д схвальн╕ вигуки юрби нав╕ть заявив про буд╕вництво на в’╖здах до Севастополя блокпост╕в ╕ пооб╕цяв ще п╕дсобити в╕дпов╕дними матер╕алами ╕ техн╕кою. Але дал╕ неоч╕кувано для нього л╕дер "Русского блоку" Басов з трибуни заявив:
- «Яцуба ╓ ставленик ки╖всько╖ хунти! Долой Яцубу! Висловлю╓мо йому недов╕ру ╕ вимага╓мо негайно провести позачергову сес╕ю м╕ськради. Негайно ╕ прямо зараз на м╕тингу!»
- «Недов╕ра! Фаш╕ст! Вон Яцубу! Ганьба йому! Негайно провести сес╕ю!» - зарев╕ла юрба.
Орган╕затор боротьби з фашизмом ╕ «смотрящий» Януковича у Севастопол╕ Володимир Яцуба напоровся на те, що сам ╕ орган╕зував. Намагаючись уберегти Севасто-поль в╕д впливу Майдану ╕ Революц╕╖ Г╕дност╕, через дис-кредитац╕ю Укра╖ни ╕ укра╖нц╕в, через орган╕зац╕ю боротьби з м╕ф╕чними "бандерофашистами" в╕н намагався залишитися при влад╕ ╕ стати ц╕лком незалежним в╕д Ки╓ва. Врешт╕, запущений ним ╕деолог╕чний бумеранг, виписавши коло, поц╕лив по його ж голов╕. В╕н збл╕д ╕ став на кол╕на на трибун╕:
- «Дорог╕ севастопольц╕. Я завжди був ╕ ╓ з вами. Нам ще багато треба зробити для м╕ста. Ми разом з вами розпочали боротьбу з фашизмом ╕ хунтою»…
- «Вон! Брешеш! Фаш╕ст! Недов╕ра!» - рев╕ла юрба.
Ось тут ╕ виринула нев╕дома ран╕ше широк╕й громадськост╕ м╕ста особа, яка тримала в сво╖х руках вс╕ важел╕ управл╕ння з╕ зм╕ни влади у Севастопол╕. Ним виявився громадянин Рос╕╖, севастопольський п╕дпри╓мець Олекс╕й Чалий, власник севастопольсько╖ промислово╖ групи "Таврида Електрик". Тут же, на м╕тингу, його обрали «народним мером» зам╕сть Яцуби.
- «Обраний нами мер м╕ста ма╓ сформувати виконком, загони самооборони, продовжити сес╕ю м╕сько╖ ради ╕ уточнити можлив╕сть переходу м╕л╕ц╕╖ на нашу сторону як озбро╓ного загону», - сказав на м╕тингу м╕сцевий адвокат Борис Кол╓сн╕ков.
П╕сля проголошення юрбою «народного мера» депутати-рег╕онали ╕ комун╕сти м╕ськради в╕дразу позбулися, бодай, формально╖ в╕дпов╕дальност╕ перед державою ╕ народом, перед сво╖ми виборцями, почали д╕яти ситуативно, п╕дкорилися р╕шенням нових зверхник╕в та, п╕д д╕╓ю московських мотиватор╕в, з потворними виявами в╕дданост╕, тут же, просто на вулиц╕, провели так звану «позачергову сес╕ю м╕ськради», де висловили недов╕ру сво╓му патрону ╕ його адм╕н╕страц╕╖. Для того, щоб депутати голосували так, як треба мотиваторам, ╖х взяли п╕д охорону члени парт╕╖ "Русский блок" ╕ севастопольськ╕ казак╕. Дал╕ учасники цього театру абсурду ╕н╕ц╕ювали створення м╕сцево╖ «народно╖ ради», обрали Чалого за ╖╖ л╕дера та доручили йому керувати громадою м╕ста.
- «Ми будемо захищати сво╓ м╕сто ╕ не дозволимо н╕кому, тим б╕льше нац╕онал╕стам, диктувати нам умови», - заявив новоявлений «народний мер» Олекс╕й Чалий.
Дал╕ л╕дер парт╕╖ "Русский блок" Геннад╕й Басов вже втрет╓ оголосив про створення силових загон╕в самооборони з числа добровольц╕в. На вулиц╕ м╕ста вийшла бронетехн╕ка рос╕йського Чорноморського флоту. П╕д веч╕р з держано╖ адм╕н╕страц╕╖ новоявлений «народний мер» Олекс╕й Чалий у компан╕╖ з головою м╕сько╖ ради Юр╕╓м Дойн╕ковим та л╕дерами Русского блока, Союза сов╓тських оф╕цер╕в ╕ казаков, спустили державний прапор Укра╖ни ╕ п╕дняли рос╕йський триколор. Заступника м╕ського голови, який заявив про сво╓ правонаступництво за посадою «подавшого у в╕дставку» Володимира Яцуби, поп╕д руки вивели з каб╕нету ╕ випхнули на вулицю.
Ось так трохи б╕льше десяти тисяч людей на м╕тингу зм╕нили долю б╕льш н╕ж 410-тисячного м╕ста. ╤ повалили укра╖нську владу у Севастопол╕. Уроки ╕стор╕╖ за двадцять три роки ╖╖ ╕снування цю владу так н╕чого ╕ не навчили. Якою вона була, таким ╕ став ╖╖ ф╕нал.
(Дал╕ буде)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 27.12.2019 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21859

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков