Версiя для друку Обговорити в форумi

Вчитель із с. Міжводного Чорноморського району в Криму Валентин Бут - нащадок давнього козацького роду - володіє нині пером не менш вправно, ніж його прадіди колись шаблюкою. Постійні читачі "Кримської світлиці" вже мали можливість познайомитися з гострими й злободенними публіцистичними статтями цього автора. Пропонуємо сьогодні вашій увазі не менш публіцистичний поетичний твір козака-поета Валентина Бута, який міг би прислужитися тим сучасним кримським козачкам, що заблукали у політичних сутінках...

СУТІНКИ
Сіра сутінь, сиві коні
Сунуть сумом навпростець
І в сідлі схилився кожнім
Сивочубий верхівець.
Стій-но, важко не впізнати:
Мов з туману, жупани,
Сиві смушки, сірі шати,
Широченнії штани.
Скресли давнії могили
Від Цецори й Жовтих Вод -
Вже і духи не стерпіли
Сорому за цей народ!
Україно, знов без долі,
Знов з надій лиш дим та прах.
Не втриматись Честі й Волі
В обпаплюжених степах...
Мчать похмурі, безголосі,
Покриваючись хрестом,
Сльози скапують, мов роси,
Стогне степ під копитом.
Стогнуть сиві отамани,
Бо вже й край запродали
Сьогоденнії гетьмани, -
Покацаплені хахли.
Продають цілком і в розмін,
Все поставлено на кін -
Не питай, по кому подзвін,
В тридцять срібляників дзвін...
Україно, - де ж надії?
Сльози, сльози на щоках...
Знахабнілі лиходії
Нас паплюжать у віках.
Ще невибороте впало,
Не цінується, як бач.
Чути совісті не стало,
Чути лиш кривавий плач.
То не ляхи ятрять рани,
То не турки дістають, -
Наші власні комунпани
Із народу крівцю п'ють...
Знепам'ятлений народе,
Де твій гонор? Де твій глузд?
Чом збайдужів ти, мій Роде,
Так, що ані пари з вуст?
Україно, давні мрії
Кинуто на тлін у прах...
Чи ж згадають гречкосії,
Що є й честь, а не лиш страх?
Промайнули славні тіні.
З ким лишаємося ми
В замордованій Вкраїні?
Що чекаємо - ПІТЬМИ?!
Що ж, - чекайте мовчки, цитьте,
Мляве стадо баранів!
Дітьми власними наситьте
Вовкулакових синів!
Виє вітер, стогне глухо
Над Великим Лугом,
Плаче дощ за вбитим Рухом -
Горе недолугим!
Валентин БУТ.
1996 р.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #28 за 09.07.2004 > Тема "Урок української"