"Кримська Свiтлиця" > #50 за 13.12.2019 > Тема "З потоку життя"
#50 за 13.12.2019
«М╤НСЬК╤ УГОДИ»: ВСЕ ЩЕ «БЕЗАЛЬТЕРНАТИВНИЙ», АЛЕ УЖЕ НЕ «СКАМ’ЯН╤ЛИЙ» ДОКУМЕНТ
Фрау Меркель зробила важливу, насамперед для Укра╖ни, заяву по “М╕нську”, яка, наче та голка в с╕н╕, ледь не загубилася на полях паризького сам╕ту 9-го грудня…
9-го грудня в Париж╕ були сказан╕ певн╕ реч╕, яким варто прид╕лити особливу увагу. Наприклад, заява Ангели Меркель: “╢ питання, чи цей документ закам’ян╕лий, чи його можливо зм╕нювати. Адже ╓ певн╕ пропозиц╕╖ президента Зеленського щодо його зм╕ни”, – наголосила фрау Меркель й одразу ж додала, – Ми спод╕ва╓мося, що цей документ знову буде гнучким, ╕ що в╕н буде оживлений”. ╤?.. По-перше, це висловлювання прозвучало не просто так ╕, схоже, про це точно йшлося п╕д час непубл╕чно╖ частини сам╕ту. По-друге, цей факт ╓ дуже важливим насамперед для Укра╖ни. Адже справа у тому, що “м╕нськ╕ угоди” п╕дписувалися у вересн╕ 2014 року як виключно пол╕тичне р╕шення ╕ п╕д тиском. Вони не були розрахован╕ на наст╕льки тривалий пер╕од виконання, а точн╕ше — невиконання. В╕дтак не можна ╕ беззастережно спиратися на те, що було п╕дписано п’ять рок╕в тому, адже ситуац╕я на Донбас╕ докор╕нно зм╕нилася. П’ять з гаком рок╕в ╕де в╕йна... В╕йна, яка зм╕нила настро╖, як в укра╖нському сусп╕льств╕, так ╕ “там”, яка забрала тисяч╕ житт╕в, зруйнувала економ╕ку, зв’язки та звичне життя. Тож “м╕нськ╕ угоди”, щонайменше, потребують перегляду. Власне, з вищесказаним т╕сно перепл╕та╓ться текст комюн╕ке, у преамбул╕ до якого чорним по б╕лому написано: м╕нськ╕ домовленост╕ (М╕нський протокол в╕д 5 вересня 2014 року, М╕нський меморандум в╕д 19 вересня 2014 року та М╕нський комплекс заход╕в в╕д 12 лютого 2015 року, - ред.) продовжують слугувати основою роботи Нормандського формату, держави – члени якого в╕ддан╕ ╖хн╕й повн╕й ╕мплементац╕╖. Чи означа╓ це, що Укра╖на продовжу╓ залишатися заручницею “безальтернативного М╕нська”, п╕дписаного попередньою владою п╕д в╕йськовим тиском, коли стояло завдання №1 — зупинити б╕йню? Очевидно, що так. Але... Повертаючись до сказаного н╕мецькою канцлеркою, “М╕нськ-2014-го” не ╓ “закам’ян╕лим” документом, а в╕дтак Укра╖н╕ тепер, зам╕сть того, щоб пост╕йно реагувати на чуж╕ вимоги (подразники), треба м╕цно за це учепитися, безупинно наполягаючи на адаптац╕╖ “угод” до умов грудня 2019 року. Можливо, запахом близько╖ перемоги тут ще не пахне, власне, президент учора також ч╕тко дав зрозум╕ти, мовляв, не плекайте ╕люз╕й стосовно завершення в╕йни в “турборежим╕”, адже т╕льки для розведення сил ╕ засоб╕в уздовж вс╕╓╖ л╕н╕╖ розмежування знадобиться як м╕н╕мум 6-8 рок╕в, ут╕м спроби наблизитися в сторону деескалац╕╖, погодьтеся, зрадою не назвеш. Зв╕сно, вир╕шальну роль в контекст╕ вир╕шення конфл╕кту гратиме в╕дпов╕дь на найважлив╕ше запитання: а якою ц╕ною? Нараз╕ ж “наелектризоване” к╕лькома ╕нформац╕йно-насичиними м╕сяцями сусп╕льство може полегшено видихнути: президент Зеленський не став легкою здобиччю для Пут╕на та не перетнув “червоних л╕н╕й” на зустр╕ч╕ нормандсько╖ четв╕рки, прив╕зши до Ки╓ва н╕чию. ╤ це добре. А там – подивимося... А що, зрештою, про все це – текст комюн╕ке та заяву Меркель – думають експерти та чи погоджуються з нашою суб’╓ктивною оц╕нкою? Це Укр╕нформу коменту╓ юрист-м╕жнародник, професор, колишн╕й пост╕йний представник президента Укра╖ни в Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим (2017-2018 рр.) Борис Баб╕н (дал╕ – пряма мова).
"М╕нськ╕ домовленост╕" мали ч╕тк╕ терм╕ни реал╕зац╕╖, як╕ давно сплили...
– П╕дсумковий документ зустр╕ч╕ «Нормандсько╖ четв╕рки» в Париж╕ ╓ безумовною складовою, черговим пром╕жним результатом м╕нського процесу ╕ саме так його сл╕д сприймати – як пол╕тичну заяву, що не м╕стить правових зобов’язань для учасник╕в. Адже, як вже було об╜рунтовано доведено, М╕нськ╕ домовленост╕ та «Нормандський» формат не ╓ переговорним процесом у розум╕нн╕ м╕жнародного права, в кращому випадку це можна трактувати як переговори про перемир’я зг╕дно Женевських конвенц╕й. Але конфл╕кти завжди повноц╕нно завершуються не заявами про перемир’я, а м╕жнародними договорами. ╤ тому поки колись такий догов╕р не ратиф╕кують парламенти Укра╖ни та РФ, нин╕шн╕й м╕ждержавний конфл╕кт, ан╕ на Сход╕, ан╕ в Криму м╕ж цими двома державами завершено не буде. ╤ пол╕тичн╕ заяви в Париж╕ – теж не можуть вийти за меж╕ м╕нського процесу, окреслен╕ у 2014-2015 роках. Тому дуже на╖вно було б оч╕кувати в╕дображення у «Загальних узгоджених висновках Паризького сам╕ту» питань Криму, агрес╕╖ РФ на мор╕ чи формального в╕дображення справжнього ╕нтересу Кремля в Париж╕ – газового контракту з Укра╖ною на кабальних умовах. Тому п╕дсумковий документ вийшов, як не парадоксально, непоганим, ╕ м╕стить у соб╕ низку пол╕тичних припис╕в, що у подальшому можуть дати Укра╖н╕ позитивний правовий результат. Насамперед досягненням ╓ ч╕тке розведення у документ╕ безпекових та пол╕тичних питань. Адже до 2019 влада Укра╖ни завжди ховала «пол╕тику» за умовами припинення вогню. Тактично це давало шанс тягти час «поки перестануть стр╕ляти» але стратег╕чно було шляхом в н╕куди. ╤ саме це, можливо, ╕нту╖тивно, зажадав зм╕нити президент Зеленський з перших дн╕в при влад╕. А тепер ми можемо ц╕лком законно розвести незручну для нас «пол╕тику» та безпековий вим╕р в абсолютно р╕зн╕ рамки. Прикладом, Укра╖на зможе неск╕нченно довго обговорювати питання законодавства щодо окупованих район╕в Сходу. Бо формула «висловлюють зац╕кавлен╕сть у досягненн╕ домовленостей… щодо вс╕х правових аспект╕в Закону про особливий порядок» може бути виконана нами за р╕к, а може –за двадцять. Кр╕м того жодно╖ згадки про Конституц╕ю Укра╖ни та зм╕ни до не╖, на в╕дм╕ну в╕д акт╕в 2015 року, «висновки» 2019 року вже не м╕стять. А ось посилення у «Висновках» рол╕ СММ ОБС╢ ╓ дуже важливим, ╕ не лише з безпекових потреб. Бо воно об’╓ктивно дозволить документувати б╕льше порушень з боку агресора, що матиме виключне значення для наявних процес╕в у ╢СПЛ, М╕жнародному крим╕нальному суд╕ та М╕жнародному суд╕ ООН як╕ нараз╕ веде проти РФ Укра╖на. ╤ як╕ вона може виграти й задовго до р╕зних там «штанма╓рських» вибор╕в, поклавши обов’язкове до виконання р╕шення суду на ст╕л переговор╕в. Так саме згадка у «Висновках» про М╕жнародний ком╕тет Червоного Хреста дозволить нам бути значно наполеглив╕шими щодо неупереджено╖ та в╕ддано╖ реал╕зац╕╖ ц╕╓ю структурою в Укра╖н╕ власного мандату. Влад╕ Укра╖ни поступово вда╓ться головне – потроху перетворювати «М╕нськ» з майданчику для незрозум╕лих та в╕д╕рваних в╕д реальност╕ пол╕тичних дискус╕й у вим╕р практичних крок╕в з реал╕зац╕╖ перемир’я. Насамперед, це обм╕н полоненими, в╕дкриття нових пункт╕в пропуску та тривале припинення вогню. У пол╕тичн╕й частин╕, упевнений, нас чекають затяжн╕ переговори заради переговор╕в щодо зм╕сту «формули Штанма╓ра», як╕ матимуть практичну ц╕нн╕сть х╕ба що для п╕дготовки для орган╕в в╕тчизняно╖ влади досв╕дчених переговорник╕в ╕з багатор╕чним досв╕дом. В╕дкладання наступного раунду переговор╕в до весни 2020-го, прямо п╕дтверджу╓ бажання переговорник╕в вивести з переговор╕в надто ускладнене «газове питання». У ньому позиц╕╖ трьох учасник╕в «четв╕рки» протилежн╕ – Укра╖на хоче зберегти максимально тривалий та потужний транзит газу з РФ в ╢вропу, не закуповуючи газ у РФ для власних потреб. А РФ – щоб Укра╖на максимально дорого закуповувала для себе рос╕йський газ, зокрема й для окупованого Донбасу, а транзит зд╕йснювала лише на р╕к–два поки не запрацюють обх╕дн╕ трубопроводи, з якими у РФ виходить заминка. Н╕меччина хоче максимально дешевий газ ╕з дек╕лькома р╕зними вар╕антами його надходження на ╓вропейський ринок. А Франц╕╖ це питання, через специф╕ку ╖╖ енергетики загалом байдуже, тому прикладом ╖╖ нин╕шня «дружба» з РФ б╕льше стосу╓ться житт╓во важливого для Парижу урану. – РФ мала метою застосувати «Нормандський формат» для тиску в газовому питанн╕ на Укра╖ну, як державу, що в М╕нську у 2015 р., мовою права в╕йни, декларувала часткову кап╕туляц╕ю. Але нараз╕ позиц╕╖ РФ не так сильн╕, ╕ не лише на пол╕ бою. Бо нараз╕ склалася ситуац╕я програшу в газових арб╕тражах, оч╕куваних санкц╕й США на «П╕вн╕чний пот╕к-2» та глобального пад╕ння ц╕н на вуглеводн╕. Саме тому наступна зустр╕ч четв╕рки в╕дбудеться п╕сля завершення кризово╖ для ╓вропейсько╖ енергетики зими, коли у «газовому питанн╕» стане менше невир╕шених фактор╕в. Тому натяки Ангели Меркель про потребу перегляду м╕нських домовленостей можна розум╕ти ╕ у цьому вим╕р╕ – або РФ та Укра╖на мають сам╕ до весни домовитися про як╕йсь modus vivendi (спос╕б сп╕в╕снування) у газовому сектор╕, або ╢вропа буде змушена шукати ╕нш╕ формати впливу на агресора. Фактично ма╓мо ситуац╕ю, коли утворений РФ конфл╕кт на територ╕╖ Укра╖ни для тиску на нашу державу ╢вропа поступово перетворю╓ на знаряддя ефективного управл╕ння самою РФ. ╤ це да╓ над╕ю на те, що зм╕на в РФ влади на б╕льш адекватну означатиме завершення рос╕йсько╖ агрес╕╖ як житт╓во необх╕дну сам╕й РФ справу. Формально до заяв пан╕ Меркель неможливо придертися, адже «м╕нськ╕ домовленост╕» мали ч╕тк╕ терм╕ни реал╕зац╕╖, як╕ давно сплили. ╤ тому попре правову н╕кчемн╕сть ╖х умов, нав╕ть суто з пол╕тично╖ точки зору важко зрозум╕ти – як загалом можна виконувати те, що давно не виконане, за умов радикально╖ зм╕ни ситуац╕╖ в Укра╖н╕ та навколо не╖. Тому головна сп╕льна теза р╕зних президент╕в про «безальтернативн╕сть» М╕нського формату саме вчора стала суто ╕сторичною. ╤ це, насправд╕, головне досягнення Укра╖ни в Париж╕. https://www.ukrinform.ua
КИ╥В П╤ДГОТУ╢ ЗМ╤НИ В М╤НСЬК╤ УГОДИ ДО НАСТУПНО╥ ЗУСТР╤Ч╤ «НОРМАНДСЬКО╥ ЧЕТВ╤РКИ»
Укра╖нська сторона п╕дготу╓ пропозиц╕╖ щодо зм╕ни М╕нських угод до наступно╖ зустр╕ч╕ л╕дер╕в кра╖н "нормандського формату", заплановано╖ на березень 2020 року, пов╕домив представник Укра╖ни в пол╕тичн╕й п╕дгруп╕ Тристоронньо╖ контактно╖ групи (ТКГ) з врегулювання ситуац╕╖ на Донбас╕ Олекс╕й Резн╕ков. "Ми точно напишемо ц╕ пропозиц╕╖ (до наступно╖ зустр╕ч╕ - ╤Ф), вони нав╕ть були в ╕н╕ц╕ативах президента (Укра╖ни Володимира Зеленського - ╤Ф) готов╕. Але за тих чотири м╕сяц╕ наш╕ оч╕кування, що нав╕ть т╕ домашн╕ завдання, про як╕ домовилися сторони, … можна зробити до березня", - розпов╕в Резн╕ков в еф╕р╕ телеканалу hromadske в середу ввечер╕. В╕н висловив переконання, що ╕снуюч╕ М╕нськ╕ угоди потр╕бно переглянути для того, щоб "вони спрацювали". П╕дготовлену редакц╕ю угод пот╕м обговорять з пол╕тичними радниками ╕ м╕н╕страми закордонних справ чотирьох кра╖н-учасниць "нормандського формату". https://ua.interfax.com.ua
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 13.12.2019 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21819
|