Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«З НАБЛИЖЕННЯМ НЕБЕЗПЕКИ ДО НЕ╥ ВЕРТАВ ДОБРИЙ НАСТР╤Й»
Про траг╕чну долю в╕дважно╖ розв╕дниц╕ холодноярських повстанц╕в Ольги...


НА ЗАХИСТ╤ НАШО╥ СТОЛИЦ╤
Виставка висв╕тлю╓ знаков╕ под╕╖ во╓нно╖ ╕стор╕╖ Ки╓ва…


╤СТОР╤Я УКРА╥НИ В╤Д МАМОНТ╤В ДО СЬОГОДЕННЯ У 501 ФАКТ╤
Не вс╕м цим фактам знайшлося м╕сце у шк╕льних п╕дручниках, але саме завдяки ╖м ╕стор╕я ста╓ живою...


ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 13.12.2019 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#50 за 13.12.2019
МИРОСЛАВ МАМЧАК: ЛОТОФАГИ

(Продовження. Початок у попередньому числ╕)

Розд╕л I, частина 1

Веч╕рн╓ небо Севастополя накрила велика, гом╕нлива, чорна вороняча зграя. Лет╕ло ╕ кружляло ╖х над м╕стом багато: сотн╕. ╤ число ╖х все зб╕льшувалося. Якось ран╕ше у цю пору я не пом╕чав такого нашестя цих птах╕в до Севастополя, тому разом з ╖х галасом в душу закрадалася тривога ╕ неспок╕й. Ран╕ше весною лише велик╕ згра╖ шпак╕в хмарами носилися ╕ ос╕дали на дачн╕ д╕лянки, на акац╕╖ ╕ платани. Та то були весел╕ передв╕сники весни ╕ л╕та. А зараз зв╕дк╕лясь взялася величезна зграя чорних ворон╕в. Вони нахабно кружляли понад в╕кнами верхн╕х поверх╕в, немов заглядали, що в╕дбува╓ться у квартирах, гучно ╕ зле каркали, с╕дали ╕ зл╕тали з г╕лок найвищих дерев на вулицях, та гронами повисли на дахах будинк╕в, галасуючи ╕ б’ючись м╕ж собою. Як стемн╕ло, чорн╕ птахи знялися ╕ подалися до моря, десь в напрямку Козачо╖ бухти ╕ мису Ф╕олент. Та галаслива чорна, пташина хмара мовби кликала, прир╕кала якусь велику б╕ду для мене ╕ для Укра╖ни. Спало на думку присл╕в’я: "Доле моя, доленько, вийди ╕з води. Захисти мене, доленько, в╕д б╕ди". Не захистила, не почула ╕ покинула нас доленька… З води, з моря вийшла на кримський берег велика б╕да ╕ згра╓ю зал╕зних крук╕в подалася вглиб Кримського п╕вострова…
Севастополь ще спав. Надвор╕ лише с╕р╕ло, день т╕льки поборював н╕ч. Чорне вороння знову з’явилося в неб╕ ╕ зворотн╕м шляхом полет╕ло в напрямку Бахчисараю ╕ С╕мферополя. Мовби накликаний ними, великий десантний корабель "Н╕колай Ф╕льченков" рос╕йського Чорноморського флоту висаджував в бухт╕ Козач╕й бойов╕ машини "Тигр" з озбро╓ним ╕ ек╕п╕рованим до бою десантом на борту. Прибув в╕н з Кавказу, де, як передав прес-центр ЧФ, забезпечував охорону зимово╖ Ол╕мп╕ади в Соч╕. Спецпризначенц╕в, як╕ й дал╕ мали б стояти там на сторож╕ безпеки, чомусь кораблем доправили в Севастополь. Десятки бронемашин квапливо виходили з тв╕ндека корабля ╕ роз’╖жджалися вулицями ще сплячого м╕ста, займали житт╓во важлив╕ його структури ╕ шляхов╕ розв’язки. Розвантажувалися з корабля ╕ роз’╖жджалися вулицями тихо, без звичного для в╕йськових шуму, брязкоту металу ╕ команд, крадучись чужими дорогами вглиб ще сплячого Севастополя ╕ дал╕ на п╕востр╕в. Захопивши сонний Севастополь броньована зграя направилася до С╕мферополя ╕ дал╕ до Перекопу.
Сонце вже п╕днялося над горизонтом. Виглянувши з балкона, я побачив як броньований "Тигр", що котився серединою мо╓╖ вулиц╕, зупинився б╕ля будинку. Таких машин у Збройних Силах Укра╖ни н╕коли не було. Це виключно рос╕йська бронетехн╕ка. На передньому сид╕нн╕, вальяжно розвалившись, виставивши назовн╕ ручний кулемет, шк╕рив зуби бородатий чеченець. Тикав в мене дулом кулемета, мовляв, не висовуйся. Позаду нього сид╕ли ще к╕лька неголених в╕йськових, озбро╓них автоматами. Насп╕х замазаний фарбою, на борту бронемашини пробглядав рос╕йський в╕йськовий номерний знак. Сам╕ прибульц╕ були одягнут╕ в зелену польову десантну форму одягу, без будь яких знак╕в розр╕знення, лише малюнок камуфляжних костюм╕в та темн╕ш╕ плями з п╕д зр╕заних емблем видавали ╖х належн╕сть до збройних сил Рос╕╖. В╕йськовослужбовц╕ без ознак сво╖х Збройних Сил, це во╖ни без чест╕, без г╕дност╕, це терористичн╕ збройн╕ формування, як╕ за вс╕ма законами п╕длягають л╕кв╕дац╕╖. Середньов╕чн╕ п╕рати ╕ т╕ мали св╕й прапор ╕ в╕дзнаки. А тут, як тисячу рок╕в тому, суне якась нев╕дома орда з розкосими очима, неголена, суне в камуфляжах ╕ бронежилетах, з танками, гарматами ╕ бронетехн╕кою… Що я, один-одн╕с╕нький пенс╕онер, можу вд╕яти проти них з╕ свого балкону?
Тривожно. Мене, як колишнього в╕йськового, гн╕тила безпорадн╕сть. Ранок був поохмурий, ще не розс╕явся високий туман. З моря затягувало на дощ. Було не до сну, я стояв, дивився ╕ розм╕рковував. Мен╕, в╕дставному оф╕церу, який служив у ВМС Укра╖ни з першого дня ╖х створення ╕ пережив весь пер╕од розпод╕лу Чорноморського флоту та боротьби за нац╕ональний флот Укра╖ни, не треба було доводити ╕ переконувати мене в тому, що ц╕, нев╕дом╕, до зуб╕в озбро╓н╕ люди несуть нам щастя ╕ добробут. Я добре знав, що це не брати, що йдуть вони не на сп╕льн╕ флотськ╕ навчання. В пам’ят╕ виринула згадка про Тузлу, От тепер ма╓мо таку халепу в Севастопол╕. Мовчки стиснув кулаки – Це в╕йна? Я два десятил╕ття жив на гран╕ в╕йни ╕ миру, на в╕стр╕ г╕бридно╖ в╕йни ╕ ╕деолог╕чного протиборства, у атмосфер╕ протистояння флот╕в ╕ в╕дчував, що то не друз╕ викочувалися на бронемашинах з нутра десантного корабля. Я знав п╕дл╕ методи "батьк╕в" флотсько╖ проблеми. Ми протистояли ╖м з першого дня створення ВМС Укра╖ни. Технолог╕ю неоголошено╖ в╕йни проти Укра╖ни ми описали ще в середин╕ 1990-х, але зараз все було значно складн╕ше, зараз, направду, запахло во╓нним димом. На Тузл╕ ми були твердими ╕ непоступливими, в╕дчували себе впевнено на сво╖й земл╕ ╕ були готов╕ ╖╖ захищати, тому рос╕яни вимушен╕ були свою акц╕ю згорнути. А зараз огортала безпорадн╕сть в╕д передчуття велико╖ б╕ди ╕ втрати Батьк╕вщини, р╕дного дому, всього того, чому служив, що будував, чому присвятив сво╓ св╕доме життя. Та й чим я, ветеран, м╕г особисто зарадити, за в╕дсутност╕ будь-яко╖ орган╕зац╕╖ опору укра╖нсько╖ сторони? Я знав, що днем ран╕ше до Севастополя прибула делегац╕я депутат╕в Державно╖ Думи Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ – ц╕лий депутатський десант цих самих борц╕в за рос╕йський флот в Укра╖н╕ ╕ л╕дер╕в руху "Крим-Севастополь-Рос╕я". Серед них були л╕дер фракц╕╖ парт╕╖ "Справедлива Рос╕я" Серг╕й М╕ронов, заступник голови Держдуми Володимир Жириновський, голова ком╕тету по власност╕ Серг╕й Гавр╕лов, депутати Костянтин Затул╕н, Микола Валу╓в, Валентина Т╓р╓шкова, Анатол╕й Калашн╕ков, Анатол╕й Локоть. Вони з’явилися в Севастопол без будь-яких попередн╕х узгоджень з укра╖нською стороною, немов господар╕, ╕ в╕дразу з’явилися на майдан╕ Нах╕мова, на антиукра╖нському м╕тингу. Так╕ м╕тинги в╕дбувалися на тому майдан╕ не вперше. Ось лише к╕лька дат:

1917 р╕к, грудень. "Нагнетанию классовой ненависти способствовали находившиеся в Севастополе кронштадтцы, упрекавшие черноморцев в недостаточной революционности, и ставившие им в пример собственные "заслуги". … Решающий сигнал был дан, однако, из Петро¬града, отозвавшись в Севастополе самым жутким образом".
 (А.Г. Зарубин. Севастопольская трагедия. 2010).

 "Когда я уезжал из ЦК в Севастополь покойный Я.М. Свердлов говорил мне: "На юге же, особенно в Крыму, дела обстоят плохо. Там наблюдается полное засилие социал-соглашателей. А это особенно печально, если принять во внимание значение Севастополя как военного порта. Ваша задача, - заявил Яков Михайлович, - превратить Севастополь в революционный базис Черноморского побережья. Севастополь должен стать Кронштадтом юга".
(Ю. Гавен. Октябрь в Крыму.1933).

 Сл╕дом за групою Гавена третього листопада до Севастополя з Балтики направля╓ться чергова група з 25 балт╕йських "революц╕йних" матрос╕в, а 15 листопада - група балт╕йц╕в з 20 чолов╕к п╕д кер╕вництвом А.П. Шерстоб╕това (М. Мамчак. Чорноморський флот. Курсом до Укра╖ни. 2013).

Що зм╕нилося за минул╕ часи? ЦК лише зм╕нився на адм╕н╕страц╕ю президента Рос╕╖, класова ненависть зм╕нилася на нац╕ональну, в╕дкриту ненависть до Укра╖нсько╖ держави, а завдання залишилися тими ж. У 1917 роц╕ ця ненависть була захована у класову ╕ прикрита пролетарським братерством, у нин╕шн╕ часи – слов’янським братерством ╕ братством по збро╖. Як ╕ у 1917 роц╕, так ╕ в 2014 роц╕ "решающий сигнал" був даний з рос╕йсько╖ столиц╕.
З прибуттям московських депутат╕в на вс╕х в'╖здах до Севастополя з’явилися протитанков╕ "╖жаки" ╕ блокпости з "самообороною", м╕л╕ц╕╓ю ╕ бронетехн╕кою морсько╖ п╕хоти Чорноморського флоту. Ситуац╕я в м╕ст╕ почала вже не те, що загострюватися, а ставати вибухонебезпечною. Мешканц╕ м╕ста, особливо старше покол╕ння, почали втрачати ор╕╓нтац╕ю – громадську ╕ пол╕тичну. З Москви побачили загрозу Севастополю з боку Правого сектора ╕ Майдану, ╕ зараз тут, в укра╖нському м╕ст╕, п╕д кер╕вництвом прийшлих борц╕в з фашизмом ╕ м╕сцево╖ влади взялися орган╕зовувати боротьбу укра╖нц╕в з Укра╖ною. П╕д ╖х гасла колони рос╕йсько╖ бронетехн╕ки ╕ групу московських гостей супроводжують вулицями м╕ста автомоб╕л╕ укра╖нсько╖ ДА╤.
У листопад╕ 2013 року на одному з перших пророс╕йських м╕тинг╕в прозвучав заклик до Пут╕на ввести рос╕йськ╕ в╕йська в Крим. ╤ н╕яко╖ реакц╕╖ з боку держави: автор того звернення продовжував виступати з трибун одного м╕тингу за ╕ншим. Затим, на черговому м╕тингу голова "Русского блока" Севастополя Геннад╕й Басов оголосив про формування "севастопольсько╖ самооборони" в╕д "бандерофашист╕в". За його словами, записуватися в загони м╕г кожен, хто здатний залишити с╕м'ю ╕ ризикувати сво╖м здоров'ям. Басова у с╕чн╕ 2014 року активно п╕дтримав голова м╕сько╖ державно╖ адм╕н╕страц╕╖ Володимир Яцуба ╕ за його пропозиц╕╓ю б╕ля адм╕н╕страц╕╖ почали записувати у "самооборону" вс╕х бажаючих погр╕ти руки, вс╕х, хто побачив себе вже новою владою. Яцуба став патроном т╕╓╖ самооборони. ╤стор╕я Севастополя виписала коло на 97 рок╕в ╕ почала повторюватися майже достеменно: один з головних кер╕вник╕в кривавого розбою в Севастопол╕ 23-24 лютого 1918 року теж носив пр╕звище Басов. У ситуац╕╖ 2014 року матрос╕в 1917 року представляли «козаки» "самооборони": до об╕ду в╕йськовослужбовц╕ Чорноморського флоту служили матросами, а п╕сля об╕ду вони ж перевдягалися в козак╕в "самооборони" Севастополя ╕ вже стро╓м б╕гли п╕кетувати ╕ блокувати укра╖нськ╕ в╕йськов╕ частини. Ось таким був театр абсурду, бо у орган╕затор╕в анекс╕╖ Криму не вистачало протестного м╕сцевого населення.
 
1917 р╕к, грудень. "Любой люмпен или откровенный бандит мог свободно предаваться бесчинствам, надев матросскую форму. Своими злодеяниями "прославился" отряд одного из таких "моряков" — С. Шмакова, от которого немало претер¬пели и сами коммунисты, с трудом его разоружившие" (Гавен Ю. Конструирование временного ЦИКа Советов. Симферополь, 1933).

"… матросы, вкупе с городскими маргиналами, порой име¬новали себя "большевиками", …пред¬ставляют собою разнузданную чернь, дикую, невежественную, прес¬тупную толпу, служащую слепым орудием в руках аферистов от ре¬волюции. Матросам было все равно, кого и что им громить и ист¬реблять "во имя революции", достаточно было им только пальцем показать и повелеть: "сарынь на кичку!". *(Крымский вестник. — 1919, 15 февраля).
*Сарынь на кичку! – заклик л╕кв╕дувати когось п╕д час повстання Степана Раз╕на.

ВМС Укра╖ни, в м╕сцях дислокац╕╖ в Криму, у ситуац╕ю не втручалися. Телефоную в штаб:
- Невже не розум╕╓те, що це захоплення Севастополя ╕ Криму?
В╕дпов╕дають, що вони поза пол╕тикою ╕ втручатися у ситуац╕ю не мають права.
- Чому дозволили рос╕йськ╕й бронетехн╕ц╕ заблокувати вулиц╕ ╕ блокпостами м╕сто?
- Ми не ма╓мо повноважень контролювати д╕╖ Чорноморського флоту, - чую у в╕дпов╕дь. - Це справа СБУ ╕ МВС.
Це говорять захисники В╕тчизни чи люди, перелякан╕ Майданом ╕ в╕дпов╕дальн╕стю за протид╕ю йому? Але ж моряки не протид╕яли Майдану. Чому ж тод╕ чому допускали в св╕й гарн╕зон чужого господаря? В╕дпов╕д╕ на те не було.
Пров╕сниками Кримсько╖ весни 2014 року у Севастопол╕ стали велик╕ десантн╕ корабл╕ П╕вн╕чного ╕ Балт╕йського флоту ВМФ РФ: "М╕нск", "Кал╕н╕нград", "Ол╓н╓горский Горняк" ╕ "Георг╕й Поб╓донос╓ц". З цих корабл╕в було висаджено тисяч╕ рос╕йських морських п╕хотинц╕в, десантник╕в ╕ спецпризначенц╕в ГРУ на бронетехн╕ц╕. Протягом одн╕╓╖ лише ноч╕ через Керченську переправу було перекинуто в Крим 60 танк╕в збройних сил Рос╕╖. Разом з однотипними чорноморськими "Н╕колай Ф╕льченков" та "Новочеркаськ" вони посл╕довно один за одним доставляли в Севастополь ╕ на учбовий пол╕гон "Опук" рос╕йських спецпризначенц╕в, десантник╕в, бронетехн╕ку, артилер╕ю, системи залпового вогню, танки, спецтехн╕ку зв’язку та транспорт. Окупац╕я п╕вострова йшла з Севастополя, Керч╕, Гвард╕йського ╕ пол╕гону "Опук" на Керченському п╕востров╕. В останн╕х двох пунктах рос╕йськ╕ десантники, ╖х бойова техн╕ка ╕ запаси накопичувалися задовго до вторгнення.
Ось, що спало мен╕ тод╕ на думку. На те, щоб, об╕йшовши весь ╓вропейський континент, д╕статися з С╓в╓роморська до Севастополя, великому десантному кораблю з десантом на борту, треба не менше трьох тижн╕в. З урахуванням передпох╕дно╖ п╕дготовки, р╕шення на перех╕д було ухвалене не п╕зн╕ше середини грудня 2013 року – в час╕, коли Янукович перебував при влад╕, почувався, при тому, ц╕лком впевно, а про «ки╖вську хунту” ╕ чути не було. Отже, Майдан, Правий сектор, "ки╖вська хунта", "переворот" ╕ "бандерофашисти" тут зовс╕м н╕ до чого. Под╕╖ Майдану були вдало – орган╕зац╕йно, ╕нформац╕йно, ╕деолог╕чно – використан╕ задля анекс╕╖ Криму. Ц╕ озбро╓н╕ до зуб╕в люди, представники "братського" народу, ц╕ озлоблен╕ на все укра╖нське московськ╕ депутати прийшли в Укра╖ну не рос╕ян захищати. Вони прийшли л╕кв╕дувати тут Укра╖ну ╕ не крилися в цьому. 23 лютого м╕сцев╕ колаборанти ╕ просто залякан╕ люди спустили з м╕ськдержадм╕н╕страц╕╖ укра╖нський державний прапор ╕ п╕дняли рос╕йський триколор. Сл╕дом спустили укра╖нськ╕ прапори з буд╕вель СБУ ╕ МВС. У С╕мферопол╕ урядов╕ будинки захоплен╕ терористами, як╕ прибули… з рос╕йського гарн╕зону, з Севастополя. Це була в╕дпов╕дь рос╕йських депутат╕в ╕ керованих ними пророс╕йських сил на зв╕льнення буд╕вл╕ Верховно╖ ради АР Крим кримськими татарами. Це була помилка Меджл╕су. Кримськ╕ татари протестували проти проведення антизаконно╖ сес╕╖ Верховно╖ ради АР Крим, вит╕снили в╕д буд╕вл╕ пророс╕йських актив╕ст╕в ╕ взяли контроль над буд╕влею. Вони не повинн╕ були погоджуватися на ╖╖ зв╕льнення без передач╕ ╖╖ охорони укра╖нським в╕йськовим ╕ виходити з урядових буд╕вель, але погодилися, бо демократичн╕ ╕ з доброю душею, пов╕рили слову кримських депутат╕в ╕ народних депутат╕в з Ки╓ва, сво╖м сп╕вгромадянам, котр╕… ╖х ненавид╕ли ╕ не приховували цього з часу повернення цього народу на свою Батьк╕вщину. Чи могли зв╕льнити захоплен╕ буд╕вл╕ ╕ чи було кому? Могли ╕ було кому. Могли п╕д╕гнати к╕лька танк╕в з Перевального, могли вдарити ав╕ац╕╓ю з Бельбеку. Але не п╕д╕гнали ╕ не вдарили, хоча генерал-майор ╤гор Воронченко пропонував зад╕яти для цього танки з його бригади берегово╖ оборони ВМС Укра╖ни. Та цю пропозиц╕ю кримський прем’╓р, л╕дер кримсько╖ орган╕зац╕╖ парт╕╖ Рег╕он╕в, А. Могильов в╕дкинув ╕ сам не орган╕зував оборони п╕вострова, бо Могильов не Кун╕цин. В╕н вдавав, що чека╓ пол╕тичного р╕шення аж доки його не викинули з каб╕нету. Дочекалися, допоки посеред ноч╕ озбро╓н╕ терористи не захопили урядов╕ буд╕вл╕, а московськ╕ гост╕ разом з терористами, яких на м╕сц╕ перетворили на "защ╕тн╕ков русского народа", силом╕ць не з╕брали переляканих кримських депутат╕в з ус╕╓╖ округи. ╤ тод╕ дочекалися пол╕тичного р╕шення, яке, нехтуючи вс╕ма законами, м╕жнародними ╕ укра╖нсько-рос╕йськими договорами ╕ угодами, проголосило "незалежн╕сть" Криму ╕ Севастополя в╕д Укра╖ни. Вдивляючись у ц╕ под╕╖, бачимо стару ╕мперську рос╕йську лог╕ку, за якою вгаду╓ться план Лен╕на – Троцького 1917 року з придушення укра╖нсько╖ незалежност╕.

"19 и 21 марта 1918 г. провозглашается создание Таврической советской социалистической республики (ТССР, Республика Тавриды). Было заявлено о принадлежности Черноморского флота провозглашенной республике, избран ее руководящий орган – Совнарком (СНК) ТССР, который возглавил присланный из центра (Москви - М.М.) политработник – А. Слуцкий". (Гавен Ю. Конструирование временного ЦИКа Советов. Симферополь, 1933).

Наступного п╕сля початку висадки рос╕йських десантник╕в дня на вулицях Севастополя з’явилися озбро╓н╕ п╕ш╕ патрул╕: йшли рядком тро╓ в╕йськових, середн╕й з ручним кулеметом наперев╕с, по сторонах в╕д нього – з автоматами на грудях. Йдуть посеред вулиц╕, лиця - в балаклавах, лише оч╕ т╕льки визиркують з прор╕з╕в зелено╖ шмати. Мешканц╕ м╕ста прагнуть не потрапляти ╖м на оч╕ ╕ не перетинатися з ними на вулицях, обходять стороною. Новоявлен╕ патрульн╕ в╕йськових звань ╕ емблем свого в╕йська не мають. ╤дуть в╕дкрито як справжн╕ терористи. Б╕ля заблокованого сепаратистами ╕ козаками штабу ВМС, його теж уже з ус╕х стор╕н патрулюють под╕бн╕ патрул╕, п╕д╕йшов до одного з таких ╕ з╕рвав з лиця тканину. Побачив лице з розкосими очима – бурят чи-то калмик – представник якогось сиб╕рського народу.
- Що ви тут робите, хто ви так╕ ╕ за яким правом ходите вулицями м╕ста з бойовою збро╓ю?
- У нас пр╕каз защ╕щать вас от фаш╕стов, в Укра╕н╓ хунта п╓р╓ворот сд╓лала, - почув у в╕дпов╕дь.
Цей десантник в╕дпов╕дав мен╕ скороговоркою, з великим акцентом ╕ завчено, видно, тренувалися добре та довго.
- Де ви бачили тут фашист╕в?
- Он╕ ╓сть, Правий сектор тож╓ ╓сть. Счас уб╓жал╕, спрятал╕сь гд╓-то, потому, что ми ╓сть.
Все знайоме. Под╕бне у наш╕й ╕стор╕╖ вже було, ╕ було не раз. Тисячу рок╕в тому назад з╕ сходу в Укра╖ну ув╕рвалася орда з такими ж розкосими очима. Т╕льки тод╕ вона прибула на конях ╕ верблюдах, з луками ╕ шаблями. Сьогодн╕ з тих же кра╖в та ж орда прибула до нас десантними кораблями з бронетехн╕кою, кулеметами, гарматами ╕ системами залпового вогню. П╕д гаслами сп╕льно╖ в╕ри ╕ братства захоплювали колись ╕ Запор╕зьку С╕ч. Так валили УНР. Так намагалися вкрасти Крим п╕д час кризи навколо острова Тузла. Та, попри наш╕ намагання засво╖ти уроки ╕стор╕╖, домогтися притомност╕ владц╕в, висновк╕в в урядових каб╕нетах Укра╖ни не зробили. Там забули про Всеукра╖нський референдум 1991 року ╕ марили дружбою та братерством слов’янських народ╕в.
Так просто втрача╓ться державн╕сть. Напрочуд просто ╕ швидко Укра╖на втратила Севастополь ╕ Крим. А ми так важко – протягом двох десятил╕ть – боролись за Укра╖ну в Криму, за нац╕ональний флот в Чорному мор╕, а втратили ╖х за день. Хай будуть благословенн╕ т╕ мо╖ побратими, як╕ вже в╕д╕йшли у в╕чн╕сть ╕ не бачать краху наших зусиль, нашо╖ боротьби, не бачать ц╕╓╖ ганьби. Всього к╕лькатисячна заран╕ оплачена юрба безбатченк╕в-ем╕грант╕в вир╕шила долю майже трьох м╕льйон╕в мешканц╕в Криму. М╕л╕ц╕я ╕ Служба безпеки Укра╖ни в ситуац╕ю не втручалися. Для них це був "демократичний" вияв народу. Для них колаборац╕он╕зм ╕ демократ╕я зр╕внялися в поняттях, бо вони вже давно поголовно стали колаборантами, перевертнями ╕ зрадниками укра╖нського народу, в╕д якого себе в╕др╕кали мовою, звичаями, традиц╕ями, ╕сторичним минулим. Свобода ╕ незалежн╕сть для них давно стали лайливими словами, бо свободу свою власну вони давно пром╕няли на рос╕йський рубль ╕ триколор. Начальник УМВС в м. Севастопол╕ Олександр Гончаров зам╕сть арешту заявив сепаратистам, що севастопольська м╕л╕ц╕я "…злочинн╕ накази з Ки╓ва виконувати не буде" ╕ у зм╕н╕ прапора злочину не побачив. Отже, йде захоплення територ╕╖ Укра╖ни без оголошення в╕йни, через зраду тих, хто мав би територ╕альну ц╕л╕сн╕сть ╕ безпеку Укра╖ни захищати нав╕ть ц╕ною свого життя. П╕сля м╕тингу з буд╕вель Севастопольсько╖ м╕сько╖ прокуратури, Служби безпеки Укра╖ни та управл╕ння МВС Укра╖ни спок╕йно ╕ байдуже спустили Державн╕ прапори Укра╖ни. Для цих силовик╕в запропонован╕ прибулими рос╕янами нов╕ висок╕ посади, значне п╕двищення грошового забезпечення ╕ нов╕ п╕льги переважили честь ╕ г╕дн╕сть, людську ╕ профес╕ональну.
Масову зраду перетворювали на подвиг, у народ╕ з цього приводу кажуть: "зрада на св╕т╕ настала". В╕дносно Укра╖ни зрада "братського рос╕йського народу" укра╖нц╕в настала в╕дразу п╕сля оголошення ╖╖ незалежност╕. ╥╖, зраду, в╕дразу закамуфлювали п╕д "флотську проблему", п╕д "демократичне волевиявлення кожного". До флотсько╖ проблеми легко ╕ швидко прив’язали газову трубу, економ╕ку ╕ економ╕чн╕ в╕дносини. Вийшла флотська пол╕теконом╕я, п╕дкр╕плена гарматами головного кал╕бру корабл╕в флоту та ще Придн╕стровською проблемою. ╤ заговорювали "в╕ков╕чним братерством", "братством по збро╖", ╓диним народом, в╕рою та ╕ншими слов’яноф╕льськими обгортками. А в душ╕ ненавид╕ли. А ми, серцем щир╕ ╕ душею добр╕, роззброювалися, трясучими руками, з пост╕йною оглядкою на сх╕д будували державу ╕ пост╕йно били по руках сво╖х моряк╕в, мовляв, якби не ви з╕ сво╖м флотом, не було б у нас проблем з Рос╕╓ю!
– Оч╕куйте пол╕тичного р╕шення! Не см╕йте противитися д╕ям братського флоту, – не раз гр╕зно звучало з╕ столиц╕, вже нав╕ть коли дружба з тим флотом для нормальних людей ставала задушливою. ╤ образливою, бо нас пост╕йно виставляли другим сортом. Ось так ╕ будували укра╖нську державу: демократичною, миролюбною ╕… безсилою. Певно, першими у св╕т╕ забезпечували свою оборону, роззброюючись без видимих причин ╕ меж.
Колони окупац╕йно╖ бронетехн╕ки, заповнен╕ десантом спецназу ╕ морсько╖ п╕хоти, поповнен╕ м╕сцевою "самообороною", кубанськими ╕ донськими козачками розт╕калися кримськими дорогами, оминаючи кримськотатарськ╕ поселення, в╕дзначали св╕й маршрут рос╕йськими триколорами над органами м╕сцево╖ влади. Оточен╕ в╕йськами татарськ╕ села ще тримали укра╖нськ╕ прапори. До них бояться заходити нав╕ть чеченц╕. А десантн╕ корабл╕ РФ щодня вивантажують ╕ вивантажують закамуфльован╕ в╕йська, транспортн╕ л╕таки ╕ бойов╕ гел╕коптери з рос╕йських аеродром╕в уже без л╕ку прямують в Качу, Гвард╕йське ╕ С╕мферополь. Для Криму ця ситуац╕я теж не була новою. Якби ми вчились так як треба…
 
"Описание падения крымских городов носит характер совершенно однообразный: "К городу подходили военные суда…пушки наводились на центральную часть города. Матросы сходили отрядами на берег; …а затем, пополнив свои кадры темными, преступными элементами из местных жителей, организовывали большевицкую власть". (Деникин А.И. Очерки русской смуты – т.3. Белое движение и борьба Добровольческой армии. – М.: Айрис-пресс, 2006).

Антона Ден╕к╕на в сучасн╕й Рос╕╖ ц╕нують, його урочисто перепоховали в Москв╕, його методи боротьби з "н╓зал╓жн╕кам╕" вивчен╕, взят╕ до виконання ╕ доповнен╕ сучасними можливостями ╕ технолог╕ями. Дивлячись на рух через Севастополь колон рос╕йських в╕йськ ╕ р╕зноман╕тно╖ бойово╖ техн╕ки стало ясно, чого так вперто рос╕яни домагалися вивести колись сформований нами батальйон морсько╖ п╕хоти ВМС Укра╖ни подал╕ в╕д Севастополя та стоянок десантних корабл╕в. Ми це колись передбачали, бо за час доставки нашого батальйону до десантних корабл╕в в Севастопол╕ чи Новоозерному його можна було десять раз╕в по дороз╕ знищити, але п╕сля – н╕, не зам╕ни, а брутального усунення в╕д посади командувача Володимира Безкоровайного ╕ б╕льшост╕ оф╕цер╕в штабу ВМС – на суворе "Цить! Виконувати!" з М╕ноборони Укра╖ни, заперечень вже не було. Штаб ВМС св╕й батальйон вив╕в до Феодос╕╖, а полк морсько╖ п╕хоти ЧФ у Севастопол╕ тут же перетворився в бригаду з штатом в╕йськового часу. Чим ВМС могли перегородити дорогу рос╕йським колонам у Севастопол╕? А н╕чим: п’ять зламаних бронетранспортер╕в у штаб╕ ВМС, як ╕ академ╕я, л╕цей та навчальний центр, не були т╕╓ю силою укра╖нського флоту, яка спроможна була стати на завад╕ озбро╓ним до зуб╕в окупантам. ╤ це добре розум╕ли орган╕затори анекс╕╖ ╕ д╕яли нахабно, знали, що протистояти ╖м тут н╕чим ╕ н╕кому.
(Продовження буде)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 13.12.2019 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21817

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков