"Кримська Свiтлиця" > #50 за 13.12.2019 > Тема "Душі криниця"
#50 за 13.12.2019
ЗАГАДАЮ НА АНДР╤Я
Наш╕ традиц╕╖
Хоч Андр╕й Первозваний (вшанову╓мо 13 грудня) — християнський святий, але народн╕ обряди цього дня мають стародавн╕й дохристиянський характер — угадування майбутньо╖ дол╕ (як ╕ на Катерини), заклинання та закликання, ритуальне кусання калити (символу сонця, яке ма╓ народитися заново ╕ перейти у весняний час). У н╕с на Андр╕я д╕вчата ворожили. Ще звечора пекли балабухи - невеличк╕ кругл╕ т╕стечка з б╕лого борошна, зам╕шаного на вод╕, яку д╕вчата носили в рот╕ в╕д криниц╕ чи джерела. Хлопц╕ тим часом намагалися ╖х розсм╕шити. Пот╕м балабухи клали «ланцюжком» на п╕длоз╕ (кожна д╕вчина пом╕чала св╕й «продукт») ╕ пускали у хату голодного пса. Чию схопить першою - та д╕вчина першою вийде зам╕ж. Прикро, коли пес схопив балабуха, зан╕с у куток ╕ не ╖в. Така д╕вчина довго сид╕тиме у кутку, юо ще довго доведеться чекати парубка... Найвесел╕ше д╕йство - кусання калити, великого коржа з б╕лого борошна, який пекли т╕льки д╕вчата - учасниц╕ вечорниць. Солодке т╕сто (додавали мед) зап╕кали так, щоб важко було вкусити. П╕дв╕шували калиту до сволока посередин╕ хати. Обирали вартового - пана Калитинського - веселого ╕ жарт╕вливого парубка. В╕н брав у руки квач, змочений у масну сажу, ╕ ставав б╕ля калити, запрошуючи гостя покуштувати. Г╕сть неодм╕нно ╖хав на коцюб╕ - пан Коцюбинський. Якщо запрошений не см╕╓ться, то в╕н вкусить калиту, якщо см╕╓ться, то його мазали сажею. Аби ускладнити завдання, дехто з д╕вчат чи той же Калитинський розгойдували калиту. Вт╕м, яким би не був «ф╕нал» гри, але завершувалося тим, що калиту зн╕мали ╕ д╕лили м╕ж собою. Хлопц╕ платили д╕вчатам гр╕шми. У н╕ч на Андр╕я парубки мали найб╕льш╕ права. Це ╓дина н╕ч у роц╕, коли ╖м вибачали за бешкети. Наприклад, якщо парубок сердитий на батька сво╓╖ д╕вчини (не пуска╓ ╖╖ гуляти з ним), то м╕г вноч╕ ворота поцупити, пл╕т роз╕брати, нав╕ть з компан╕╓ю ╕нших парубк╕в виставити воза на хату... Заприм╕тили: - Сн╕г на Андр╕я не випаде - зима буде тепла ╕ малосн╕жна: випаде - холодна ╕ довга.
А ЩО РОБИЛИ СТАРШ╤...
12 грудня, напередодн╕ свята Андр╕я, вшановують Святого мученика Парамона. Якщо у цей день молодь готувалася до вечорниць, то старш╕ люди ретельно спостер╕гали за погодою. ╤ ц╕ пильн╕ прагматичн╕ спостереження занотовано у численних прогностичних прикметах: - Зоря на Парамона багряна - чекай сильного в╕тру. - На Парамона випав великий сн╕г - метелиця буде лютувати весь тиждень. - На Парамона сн╕г - бути зав╕рюс╕ аж до Миколи (19 грудня). - На Парамона, як правило, земля ╕ р╕чка кам'ян╕ють. - Ранок на Парамона червоний (╕деться про небо, червоний сх╕д сонця) - бути грудню ясним. - На Парамона сн╕г глибокий - р╕к видасться хороший. - Парамон б╕ле хутро одягнув (сн╕гу багато намело) - грудень буде сн╕жний, а р╕к хл╕бний. - М╕цн╕ Парамонов╕ морози збережуться аж до Миколая. Кажуть ╕ таке: - Андр╕й проситься у гост╕, а Парамон двер╕ в╕дчиня╓. Тарас ЛЕХМАН
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 13.12.2019 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21812
|