Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3410)
З потоку життя (6643)
Душі криниця (3590)
Українці мої... (1476)
Резонанс (1530)
Урок української (995)
"Білі плями" історії (1699)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РАДА УХВАЛИЛА ЗАКОН ПРО ЗБЕРЕЖЕННЯ КУЛЬТУРНИХ Ц╤ННОСТЕЙ У МУЗЕЯХ ДОНБАСУ ТА КРИМУ
Документ визнача╓ ╖хн╓ призначення за спрощеною процедурою, а також передачу Укра╖н╕ культурних...


ПРЕДСТАВНИК ЗЕЛЕНСЬКОГО ОБГОВОРИВ ╤З Л╤ДЕРАМИ МЕДЖЛ╤СУ ЗВ╤ЛЬНЕННЯ КРИМСЬКИХ ТАТАР
Одним з майбутн╕х напрямк╕в сп╕впрац╕ також визначили п╕дтримку, зокрема ╕ на державному р╕вн╕,...


МЗС УКРА╥НИ В╤ДПОВ╤ЛО ╤ЗРА╥ЛЮ НА ЗАЯВУ ЩОДО «ВШАНУВАННЯ ВБИВЦЬ ╢ВРЕ╥В»
У МЗС наголосили, що збереження ╕сторично╖ пам'ят╕ та в╕дновлення справедливост╕, зокрема, щодо...


ЗЕЛЕНСЬКИЙ ЗВЕРНУВСЯ ДО УКРА╥НЦ╤В: УС╤ ВИНН╤ В КАТАСТРОФ╤ МАУ БУДУТЬ ПОКАРАН╤
Оф╕с Президента наводить повний текст звернення


ЗАКОНОПРО╢КТ ЩОДО ДЕЦЕНТРАЛ╤ЗАЦ╤╥: КОМ╤ТЕТ РАДИ ВРАХУВАВ СТАТУС СЕВАСТОПОЛЯ
Зг╕дно з законопро╓ктом, громада ╓ первинною одиницею у систем╕ адм╕н╕стративно-територ╕ального...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 06.12.2019 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#49 за 06.12.2019
РОС╤Я СТВОРЮ╢ ╤ЛЮЗ╤Ю НЕЕФЕКТИВНОСТ╤ САНКЦ╤Й, ГОТУЮЧИ ПЛАЦДАРМ ДЛЯ АГРЕС╤╥ В ЧОРНОМОРСЬКОМУ РЕГ╤ОН╤

Василь Боднар, заступник м╕н╕стра закордонних справ Укра╖ни
РОС╤Я СТВОРЮ╢ ╤ЛЮЗ╤Ю НЕЕФЕКТИВНОСТ╤ САНКЦ╤Й, ГОТУЮЧИ ПЛАЦДАРМ ДЛЯ АГРЕС╤╥ В ЧОРНОМОРСЬКОМУ РЕГ╤ОН╤

Минулий тиждень для Укра╖ни в Туреччин╕ пройшов п╕д гаслом «уперше»: у Стамбул╕ вперше в╕дбулися Дн╕ укра╖нського к╕но, в палац╕ Топкапи запустили ауд╕ог╕д укра╖нською, вперше за ╕стор╕ю Вселенського патр╕архату богослуж╕ння провели укра╖нською мовою. З тих под╕й, що «вкотре»: благод╕йний р╕здвяний ярмарок в Анкар╕, перемоги укра╖нських спортсмен╕в на турн╕р╕ з ф╕гурного катання, черговий рекорд з в╕дв╕дуваност╕ укра╖нськими туристами п╕вденних рег╕он╕в Туреччини. Ц╕ та ряд ╕нших под╕й св╕дчать про вельми активний д╕алог Укра╖ни та Туреччини на вс╕х р╕внях.
Про двосторонн╕ в╕дносини наших кра╖н, загальн╕ тенденц╕╖ ╖хнього розвитку, про актуальн╕ геопол╕тичн╕ под╕╖, зокрема перспективи Нормандсько╖ зустр╕ч╕, в╕дносини з РФ, нам╕ри припинення в╕йни пол╕тичними методами та ╕нше – в ╕нтерв’ю Укр╕нформу розпов╕в заступник м╕н╕стра закордонних справ Укра╖ни Василь Боднар.

СТАРАННЯ РФ РОЗ’╢ДНАТИ УКРА╥НСЬКУ ТА КРИМСЬКОТАТРСЬКУ ГРОМАДУ – МАРН╤
- Василю Мироновичу, ми ведемо розмову одразу п╕сля вашо╖ зустр╕ч╕ з укра╖нською та кримськотатарськими громадами в Генконсульств╕ Укра╖ни в Стамбул╕. Ви к╕лька рок╕в прожили тут, коли керували Генконсульством. Як╕ враження?
- Надзвичайно позитивн╕. Особливо т╕шить, що громада небайдужа й активна, й ця активн╕сть привела вже до створення орган╕зованих структур. Створення 13 осередк╕в укра╖нсько╖ громади в Туреччин╕ – це те, про що я м╕г лише мр╕яти, перебуваючи на посад╕ Генерального консула Укра╖ни в Стамбул╕ (2015-16 рр. – ред.). На той час ╕снувала лише «Укра╖нська родина в Антал╕╖» та укра╖нська школа в Стамбул╕.
Дуже важливо, що ╓ вза╓мод╕я м╕ж укра╖нськими та кримськотатарськими орган╕зац╕ями. Це демонстру╓ ╕снування ╓дино╖ сп╕льноти, ╕ як не старалася б рос╕йська пропаганда – вона не може зруйнувати нашого сп╕льного бажання добитися деокупац╕╖ Криму та припинення рос╕йсько╖ агрес╕╖.
Ще раз пересв╕дчився: серед укра╖нц╕в та кримських татар ╓ розум╕ння того, ск╕льки шкоди завда╓ в Туреччин╕ рос╕йська пропаганда. Укра╖нц╕ та кримськ╕ татари не п╕ддаються ╖╖ впливу, але частина громадян Туреччини можуть п╕ддаватися. Присутн╕сть тут об`╓ктивно╖ ╕нформац╕╖ щодо Укра╖ни, та окупац╕╖ Криму, зокрема – це також питання для переговор╕в з турецькою стороною. Звертаюся ╕з прохання ╕ до журнал╕ст╕в – розв╕ювати фейки та нести правдив╕ меседж╕.

ГРОМАДСЬКА ДУМКА ЯК СТАБ╤Л╤ЗУЮЧА ЩОДО ВЛАДИ ФУНКЦ╤Я
- Питання в╕д представник╕в громади загалом в╕дображали вс╕ т╕ занепоко╓ння, як╕ звучать ╕ в Укра╖н╕ напередодн╕ Нормандсько╖ зустр╕ч╕. На чому акцентували увагу?
- Так, ц╕ питання: миру-в╕йни, майбутнього сп╕в╕снування з РФ, що робити з окупованими територ╕ями – ­хвилюють не лише громаду в Туреччин╕. Я мав можлив╕сть в╕дв╕дати р╕зн╕ м╕ста в рамках акц╕╖ «Д╕алог про Укра╖ну», ╕н╕ц╕йовано╖ президентом Укра╖ни, ╕ з упевнен╕стю можу вказати, що громадськ╕сть ма╓ активну позиц╕ю. Нема╓ н╕яких зрадницьких ╕ кап╕тулянтських настро╖в, навпаки – ╓ змоб╕л╕зован╕сть, ╓ певне критичне сприйняття д╕й влади, що в свою чергу ╓ здоровим демократичним запоб╕жником в╕д того, що влада зробить щось непотр╕бне. Громадська думка повинна завжди мати свою стаб╕л╕зуючу функц╕ю. Звичайно, не варто схилятися до огульного критиканства чи попул╕зму, а конструктивна критика потр╕бна.
Наприклад, нещодавно на зас╕данн╕ Ком╕тету у закордонних справах Верховно╖ Ради Укра╖ни представники руху опору кап╕туляц╕╖ ч╕тко заявили, що ця ╕н╕ц╕атива не спрямована проти президента чи проти влади, – це ╕ндикатор погляд╕в сусп╕льства на процеси, як╕ зараз в╕дбуваються. На м╕й погляд, це нормально для демократичного сусп╕льства, де кожен ма╓ право висловити свою думку. Це також показник того, що сусп╕льство не сприйма╓ однозначно певн╕ д╕╖, й у цих питаннях сл╕д б╕льше комун╕кувати ╕з сусп╕льством, пояснювати свою стратег╕ю й д╕╖.
- Тобто можемо бути певн╕, що жодно╖ «кап╕туляц╕╖» нема╓?
- Звичайно ж нема╓! Навпаки, трива╓ наполеглива робота над врегулюванням конфл╕кту з РФ пол╕тико-дипломатичним методом.
Для нас окупована територ╕я, люди, як╕ там живуть, – це частина одного ц╕лого, частина нашо╖ держави. Тому потр╕бно домагатися р╕зними способами повернути ╖╖ назад. Якщо в╕йськовий спос╕б не спрацював у 2014 роц╕ (п╕сля прямого в╕йськового втручання Рос╕йсько╖ Федерац╕╖), треба шукати ╕нш╕. Санкц╕╖ працюють, м╕жнародна сол╕дарн╕сть була досить сильною до останнього часу. Зараз настро╖ зм╕нюються, тому нам потр╕бно також модерн╕зуватися. Якщо стояти на т╕й сам╕й позиц╕╖, н╕якого прогресу не буде.
Президент зараз працю╓ над дипломатичним методом врегулювання, щоб повернути людей ╕ територ╕╖ на наших умовах. Звичайно, можна критикувати, радити, сперечатися, але ц╕ль – зрозум╕ла ╕ треба працювати разом над ╖╖ досягненням.

ПЛАНИ Д╤Й: ПОЛ╤ТИЧНЕ ВРЕГУЛЮВАННЯ, М╤ЖНАРОДНА М╤С╤Я, ЗАМОРОЖЕНИЙ КОНФЛ╤КТ
- На зустр╕ч╕ з громадою ви говорили, що нин╕ ц╕ль №1 – це досягти припинення в╕йни пол╕тичними методами. Також ╕шлося про ще дв╕ можлив╕ стратег╕╖ д╕й – у раз╕ неможливост╕ реал╕зувати перший вар╕ант. Розкаж╕ть про основний та ц╕ запасн╕ плани.
- Якщо буде зрозум╕ло, що РФ не готова виконувати свою частину зобов’язань за М╕нськими угодами – це виведення ╖╖ збройних сил, припинення ф╕нансування терорист╕в, втручання у внутр╕шн╕ справи Укра╖ни – то, звичайно, н╕якого врегулювання не в╕дбудеться.
Тод╕ можливим буде той вар╕ант, що вже опрацьовувався, – це м╕жнародна миротворча операц╕я з╕ встановлення миру (peacekeeping mission). Спочатку миру потр╕бно досягти, а пот╕м його п╕дтримувати. ╢ р╕зн╕ думки, як це сл╕д робити, й ╕де╖ вже опрацьовувалися з нашими партнерами по Нормандськ╕й четв╕рц╕. Звичайно, без рос╕ян. Рос╕яни цю ╕дею поки що блокують. Якщо вони й вбачали в н╕й якийсь сенс, то т╕льки для охорони персоналу ОБС╢. Для нас це було неприйнятно, бо ми ма╓мо на мет╕ не замороження конфл╕кту, а його вир╕шення.
М╕жнародна миротворча операц╕я полягала би в тому, що охоплювала би всю окуповану територ╕ю та складалася з в╕йськового, пол╕цейського та цив╕льного компонент╕в. Це – поетапне виведення рос╕йських в╕йськ, поетапне введення миротворчих сил ╕ таким чином встановлення миру, а пот╕м – поступова ре╕нтеграц╕я цих територ╕й. Це умовний план «Б».
╤, якщо це не вда╓ться, наприклад, рос╕йська сторона не погодиться на таку м╕с╕ю, залиша╓ться план «В» – замороження конфл╕кту. Насправд╕, це найг╕рший вар╕ант, коли територ╕╖ лишаються окупованими, поки агрес╕я трива╓.
Все ж два останн╕ – це б╕льш в╕ртуальн╕ вар╕анти, але про них треба чесно говорити. Базовими залишаються М╕нськ╕ угоди: п╕дписан╕, ╓ в╕дпов╕дна резолюц╕я РБ ООН. Потр╕бно допрацювати те, що ╓; продемонструвати м╕жнародн╕й сп╕льнот╕ нашу конструктивн╕сть ╕ готовн╕сть виконувати сво╖ зобов’язання; змушувати рос╕йську сторону виконувати ╖╖ зобов’язання – ╕ лише п╕сля цього йти на ╕нш╕ вар╕анти, як╕ можуть зараз видаватися менш реал╕стичними.

В╤ЗИТ ЕРДОГАНА ДО УКРА╥НИ – ПЕРШИЙ КВАРТАЛ НАСТУПНОГО РОКУ
- Цього року планувався в╕зит президента Туреччини Реджепа Тай╖па Ердогана до Укра╖ни. На якому етап╕ п╕дготовка, ╕ чи визначено конкретну дату в╕зиту?
- Чергове зас╕дання Стратег╕чно╖ ради високого р╕вня п╕д сп╕вголовуванням президент╕в Укра╖ни та Туреччини ма╓ в╕дбутися на початку року в Ки╓в╕. Нещодавно було призначено сп╕вголову укра╖нсько╖ частини економ╕чно╖ ком╕с╕╖. Економ╕ка – це б╕льш як 2/3 вс╕╓╖ сп╕впрац╕, тому економ╕чна ком╕с╕я ма╓ зм╕стовно попрацювати, щоб п╕дготувати п╕д╜рунтя для зустр╕ч╕.
Також працю╓мо над п╕дготовкою двосторонн╕х документ╕в, як╕ можна п╕дписати п╕д час в╕зиту. Важливо працювати на результат.
Як ви зна╓те, у серпн╕ вже в╕дбувалася перша, довол╕ продуктивна, зустр╕ч президент╕в, коли Володимир Зеленський в╕дв╕дував Туреччину.

РОБОТА НАД УГОДОЮ ПРО В╤ЛЬНУ ТОРГ╤ВЛЮ ТРИВА╢
- Чи можемо говорити про перспективу того, що наступна зустр╕ч завершиться п╕дписанням Угоди про зону в╕льно╖ торг╕вл╕?
- Я б не посп╕шав. Зараз цим питанням займаються профес╕онали й кожна з╕ стор╕н в╕дстою╓ сво╓. Це тривала ╕ наполеглива робота. З нашого боку ╓ нова людина – це заступник м╕н╕стра економ╕ки, торговий представник Тарас Качка. В╕н узявся за цю тему, почалися скайп-консультац╕╖, ╓ нам╕р провести черговий раунд переговор╕в. Це дуже масштабний процес, бо на нього зав’язан╕ велик╕ сектори економ╕ки.
Для Туреччини с╕льське господарство – досить чутливий сектор, який серйозно п╕дтриму╓ться державою, ╕ доступ укра╖нсько╖ с╕льськогосподарсько╖ продукц╕╖ на турецький ринок ╓ досить обмеженим. Ми домага╓мося б╕льшого доступу. Натом╕сть турецька сторона намага╓ться б╕льше сконцентруватися на промисловост╕, частин╕ послуг – тому, що ╓ для не╖ б╕льш виг╕дним.
Ма╓мо зробити цю угоду збалансованою. Наприклад, щоб в╕дкриття укра╖нського ринку для турецького текстилю не знищило в╕тчизняну текстильну промислов╕сть. Ми ухвалили для себе принципове р╕шення – Угода про в╕льну торг╕влю з Туреччиною не повинна зашкодити нашим нац╕ональним ╕нтересам. Це не пол╕тичний документ, це ч╕тко вив╕рена, прагматична, з ус╕ма цифрами та описаними можливостями угода. Як насл╕док, переговори проходять, можливо, не так швидко, як хот╕лося б.

РОС╤Я НАМАГА╢ТЬСЯ «ВБИВАТИ КЛИНИ» У В╤ДНОСИНИ УКРА╥НИ З ПАРТНЕРАМИ
- Ви говорили про розум╕ння громадою впливу пропаганди РФ на територ╕╖ Туреччини. Деяк╕ досить зухвал╕ спроби просувати сво╖ ╕нтереси напряму стосуються укра╖нсько-турецьких в╕дносин. Наприклад, фейков╕ пов╕домлення про в╕дновлення паромного сполучення з Кримом, спроби залучити турецький б╕знес до проект╕в на анексованому п╕востров╕, й одне з найб╕льш поширюваних РФ – «зустр╕ч» президента Туреччини ╕з депутаткою Держдуми Натал╕╓ю Поклонською. Чи мають вплив так╕ провокац╕╖ на двосторонн╕ в╕дносини?
- Одразу наголошу, що стратег╕чн╕ в╕дносини Укра╖ни й Туреччини в╕дпов╕дають цьому статусу. ╤ будь-як╕ питання, як╕ виникають, вир╕шуються шляхом ефективного д╕алогу та комун╕кац╕╖.
Рос╕я намага╓ться «вбивати клини» у в╕дносини Укра╖ни з багатьма нашими партнерами. Розкручуються теми та спец╕ально зд╕йснюються провокац╕╖, як╕ повинн╕, за ╖╖ задумом, привести до пог╕ршення та нав╕ть руйнування двосторонн╕х в╕дносин. Наприклад, у стосунках з Польщею одн╕╓ю з таких тем була ╕сторична пам'ять. Були також провокац╕╖, спрямован╕ проти нац╕ональних меншин в Укра╖н╕, аби внести розбрат, посварити з румунами, болгарами, як╕ проживають на територ╕╖ Укра╖ни, та пог╕ршити в╕дносини з в╕дпов╕дними державами.
Щодо провокац╕╖ в Туреччин╕ за участю нелегалки Поклонсько╖, то зрозум╕ло, що президенту Туреччини ця людина була нев╕дома, а рос╕яни скористалися цим св╕домо. Наша реакц╕я була р╕зкою, турецька сторона нас зрозум╕ла, ╕ це серйозно не вплинуло на наш╕ сп╕льн╕ плани й не зашкодило розвитку двостороннього д╕алогу.

ПОКРАЩЕННЯ СП╤ВПРАЦ╤ З ПОЛЬЩЕЮ ПО РЯДУ ╤СТОТНИХ ПИТАНЬ
- Ви згадали про Польщу та в╕дновлення ╕сторично╖ пам’ят╕. У грудн╕ плану╓ться в╕зит президента Польщ╕ Анджея Дуди до Укра╖ни. Як╕ питання стоять на порядку денному в╕зиту?
- Ми працю╓мо над тим, щоб президент Польщ╕ при╖хав до Укра╖ни. Запрошення було передане президентом Зеленським п╕д час в╕зиту до Варшави у вересн╕ та в листопад╕ – п╕д час чергового зас╕дання Консультац╕йного ком╕тету президент╕в Укра╖ни та Польщ╕ у Львов╕.
Р╕вень нашо╖ сп╕впрац╕ – дуже високий: в╕д питань перевезень ╕ дозвол╕в до в╕йськово-техн╕чного та в╕йськово-пол╕тичного сп╕вроб╕тництва, важливими ╓ питання ╕сторичного примирення. Вс╕ ц╕ теми будуть на порядку денному в╕зиту, але поки що не ма╓мо його конкретно╖ дати.
До реч╕, нещодавно в╕дбулася зустр╕ч м╕н╕стр╕в транспорту, яка мала певн╕ позитивн╕ результати. Загалом з вересня ма╓мо сутт╓ве покращення у деяких ╕стотних питаннях. Укра╖нська орган╕зац╕я, яка була вибрана польською стороною, отримала дозволи на пошук ╕ проведення в╕дпов╕дно╖ роботи у Львов╕. Звичайно, це ма╓ бути збалансована сп╕впраця, ╕ ми наполяга╓мо на в╕дновленн╕ укра╖нських пам’ятник╕в на територ╕╖ Польщ╕.
У нас багато питань на порядку денному. Починаючи в╕д пункт╕в пропуску на кордон╕ й зак╕нчуючи проблемами наших громадян, що перебувають у Польщ╕. Вир╕шили н╕би проблеми з «╓вробляхами», але черги на кордонах залишилися. Ма╓мо дуже широкий спектр питань, як╕ потребують пол╕тично╖ вол╕ на вищому р╕вн╕ та предметно╖ роботи м╕н╕стерств, ново╖ митниц╕, рег╕ональних адм╕н╕страц╕й.

ВИВЧЕННЯ ДЕРЖАВНО╥ МОВИ ДА╢ УКРА╥НЦЯМ УГОРСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ Б╤ЛЬШЕ МОЖЛИВОСТЕЙ
- Про Угорщину ви також згадували. В останньому ╕нтерв`ю посла Угорщини в Укра╖н╕ ╤штвана ╤йдярто йшлося про те, що Будапешт буде й надал╕ блокувати Раду Укра╖на-НАТО. Угорщина блоку╓ ц╕ зас╕дання, звинувачуючи Укра╖ну в н╕бито порушенн╕ прав угорц╕в в Укра╖н╕ через окрем╕ положення закону про мову. Чому гострота цього питання не зменшу╓ться?
- Укра╖на забезпечу╓ права укра╖нц╕в угорського походження, щоб вони почувалися комфортно, а також працю╓ над тим, щоб вони мали б╕льший обсяг можливостей, н╕ж вони мали до того. Вивчення укра╖нсько╖ мови да╓, наприклад, можлив╕сть ╕ти на державну службу в ╕нш╕ рег╕они, вступати на навчання.
Це збалансована державна пол╕тика, вона, з одного боку, забезпечу╓ права нац╕ональних меншин, з ╕ншого – сприя╓ нормальн╕й ╕нтеграц╕╖ населення в загальний укра╖нський прост╕р. Такий п╕дх╕д ╓ збалансованим, в╕дпов╕да╓ нормам ОБС╢ ╕ Р╢. Ма╓мо розум╕ння, нав╕ть можу сказати – п╕дтримку, в цьому питанн╕ Верховного ком╕сара ОБС╢ у справах нац╕ональних меншин пана Ламберто Зань╓ра, який дуже часто при╖жджа╓ до нас ╕ мон╕торить ситуац╕ю.
Справд╕, коли був ухвалений Закон Укра╖ни «Про осв╕ту», виникли питання майже з ус╕ма сус╕дами по периметру нашого кордону. Фактично вс╕ вони висловлювали занепоко╓ння, але з ус╕ма вдалося питання владнати, окр╕м угорц╕в. Було р╕шення Венец╕йсько╖ ком╕с╕╖, яка надала сво╖ ч╕тк╕ рекомендац╕╖. Б╕льш╕сть ╕з них виконана. Питання щодо приватних шк╕л прописане в одному з положень статт╕ 5 нового Закону Укра╖ни «Про повну загальну середню осв╕ту». В╕н пройшов перше читання в минулому парламент╕, плану╓ться, що найближчими тижнями цей закон розглядатиметься в другому читанн╕ й буде ухвалений парламентом. Вважа╓мо, що з юридично╖ точки зору – ми все виконали.
У рекомендац╕ях закладена зважена позиц╕я. Тому зараз ставити питання (як намагаються робити деяк╕ угорськ╕ посадовц╕) про скасування закону про осв╕ту чи закону про державну мову – абсолютно неможливо. ╢ ухвалене парламентом р╕шення ╕ ми ма╓мо його виконувати.
У свою чергу, закон про державну мову передбача╓ розробку закону про мови нац╕ональних меншин. Це завдання покладатиметься на нову Державну службу Укра╖ни з етнопол╕тики та свободи сов╕ст╕. Зараз трива╓ конкурс на посаду голови ц╕╓╖ служби. Розробка цього закону – у вза╓мод╕╖ з нац╕ональними меншинами – стане черговою демонстрац╕╓ю в╕дданост╕ Укра╖ни сво╖м зобов’язанням стосовно захисту прав нац╕ональних меншин.

РФ У КРИМУ СТВОРЮ╢ ╤ЛЮЗ╤Ю УСП╤ХУ, ЯКОГО НЕМА
- Ви згадували про зухвал╕ спроби РФ малими кроками створювати видим╕сть визнання анекс╕╖ Криму. З останнього у цьому ключ╕ – позначення територ╕╖ анексованого Криму для користувач╕в у РФ як рос╕йсько╖, компан╕╓ю Apple. Якою була наша реакц╕я на дипломатичному р╕вн╕, як ма╓мо д╕яти в таких випадках, аби за прикладом Apple так не чинили ╕нш╕ компан╕╖?
- Алгоритм протид╕╖ в таких випадках – дуже ч╕ткий. Перше, якщо це стосу╓ться ╕ноземних компан╕й – реагу╓ посольство на м╕сц╕ або М╕н╕стерство закордонних справ. Пот╕м п╕дключаються р╕зн╕ механ╕зми реагування всередин╕ ц╕╓╖ держави, починаючи з╕ звернення уваги державних орган╕в. У випадку з Apple це стосу╓ться США, як╕ дотримуються принципу територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ Укра╖ни. В╕дпов╕дно, посольство зверта╓ться до державних орган╕в США, аби т╕ звернули увагу сво╓╖ компан╕╖ на недотримання пол╕тики невизнання окупац╕╖ Криму. ╤ це вже зобов’язання дано╖ держави та ╖╖ компан╕╖ – дотримуватися визначено╖ державно╖ пол╕тики.
Ще один шлях – ╕нформац╕йний. Це залучення максимуму ресурс╕в в╕д МЗС, громади, ╕ноземних кра╖н, як╕ п╕дтримують Укра╖ну та бачать загрозу в д╕ях РФ, проведення ╕нформац╕йних кампан╕й. Це для того, аби д╕╖, наприклад, Apple не створювали прецеденту. Бачимо, що Укра╖ну п╕дтримали багато кра╖н, зокрема Польща та Литва. Ми дуже уважно мон╕торимо будь-як╕ спроби ╕ноземних компан╕й заходити на територ╕ю Криму й вести там б╕знес. В╕дома ╕стор╕я – з н╕мецькою компан╕╓ю Siemens, коли ╖хн╕ турб╕ни потрапили на територ╕ю анексованого п╕вострова. Зараз компан╕я Siemens не ма╓ жодного в╕дношення до цього б╕знесу.
Неправда, що санкц╕╖ не працюють. Ще й як працюють, просто рос╕яни намагаються цього не показувати. Вони створюють ╕люз╕ю усп╕ху, якого нема. П╕востр╕в перетворю╓ться на в╕йськовий пол╕гон. Зв╕дти вит╕сняють кримських татар ╕ укра╖нц╕в, завозять туди населення з територ╕╖ РФ, аби створити плацдарм для подальших агресивних д╕й у Чорноморському рег╕он╕. Й це не просто слова. Рос╕йська економ╕ка пережива╓ не найкращ╕ часи.
Тому наше основне завдання сьогодн╕ – пол╕тичними методами добитися припинення в╕йни й поступово домагатися ре╕нтеграц╕╖ сво╖х територ╕й на наших умовах. ╤накше бути не може. Якщо спробу╓мо гратися з рос╕янами в п╕ддавки – однозначно програ╓мо.
Ольга Будник
Стамбул-Анкара

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 06.12.2019 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21782

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков