Версiя для друку Обговорити в форумi

Дорога до Храму
Рубрику веде о. Олег Ведмеденко, протодиякон Луцького кафедрального собору
УПЦ КП, інспектор з питань місійної діяльності Луцько-Волинського єпархіального управління.

МЕЧ ХЕРУВИМСЬКИЙ
На іконах архангел Михаїл зображується з мечем полум'яним у руці. А в Біблії сказано, що після вигнання із раю Господь поставив на вході до нього херувима з мечем, який обертався. Що це за меч?
У першій книзі Біблії "Буття" читаємо: "І сказав Господь Бог: "Ось став чоловік немов один із Нас, щоб знати добро й зло (тут гірка іронія: Ось і став "богом", послухавшись голосу плоті своєї, - пішов шляхом пізнання добра через зло, насправді ж роз'єднавшись з Нами, втративши благодать Богоєднання). А тепер коли б не простяг він своєї руки, і не взяв з дерева життя, і що б він не з'їв, - і не жив повік віку" (Але Господь осміяним не буває. Він є Законодавець - Він же й Вседержитель. Він встановив Закон: Возлюби - і за законом спорідненості перебуватимеш у вічному блаженстві з Творцем сущого, правдиво обожишся, споживатимеш плоди Духа Святого з духовного древа життя - древа Богопізнання. Коли ж ні - то результатом беззаконня твого (власне гріха - див. 1 Івана, 3 розділ, 4 вірш) буде прокляття. Прокляття - тобто роз'єднання з Божеством: ти сам позбавиш себе духовного Едему, знищиш рай в серці своєму, і замість "миру і радості у Дусі Святім" отримаєш пекло (грецькою "ад" - "місце темряви"), де "тільки плач і скрегіт зубів". Плач від нещасливості своєї, і скрегіт зубовний від злості на Бога, ближнього, та й на самого себе...).
І вислав його Господь (його - тут Адама, перших людей віри) із едемського раю, щоб порати землю (працювати над собою, обробляти землю сердець своїх, що заросла терниною й осотом, забуяла духом користолюбства і насильства, - щоб відшукати в собі той загублений рай, відновити втрачений зв'язок, віднайти "дорогу давню", дорогу до древа життя...), з якої узятий він був.
І вигнав Господь Бог Адама. А на схід від едемського раю поставив херувима і меча полум'яного, який обертався навколо, щоб стерегти дорогу до дерева життя" (Буття, 3 розділ, 22-24 вірші).
Херувими - то ангели відання. Саме слово "херувим", власне, й означає "відання", "знання". У Біблії вони зображені багатоокими. Тут - повнота бачення духовного, повнота відання істини. Так, у Єзекіїля про херувимів читаємо:
"А все їхнє тіло (духовне, безумовно, тіло, бо ж ангели - "суть службові духи"), і їхня спина, і їхні руки, і їхні крила... повні очей навколо (тут всесторонність просвітлення правдою, "очі спереду і ззаду" - знання прийдешнього і майбутнього, освячені світлом істини діла та прагнення)..." (Єзекіїля, 10 розділ, 12 вірш).
Меч херувимський - то є меч Слова, меч духовний, меч "полум'яний". Як і каже про нього "апостол народів" Павло: "Візьміть... меча духовного, який є Слово Боже"; "Бо наш Бог - то "палючий огонь"!" (див. Ефесянам, 6 розділ, 17 вірш; Євреям, 12 розділ, 29 вірш). Цей меч знаходиться "на сході" від Едему...
Що є "схід" у біблійній мові? Схід - це напрямок до сонця. А "Сонце правди - Христос!" Це Він названий у Слові "Сходом з висоти" (див. Луки, 1 розділ, 78 вірш). І саме цього напрямку й слід триматися тим, хто хоче віднайти шлях до Раю.
"Я є Шлях", - говорить Господь. "Я є шлях, і правда, і життя!" Я є шлях правди, який веде до життя вічного, до того живоносного Древа, плоди якого є плодами Духа, що про них сказано: "А плід Духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, здержливість, лагідність. Закону нема на таких!" (Галатам, 5 розділ, 22-23 вірші). Але, щоб досягти цих плодів, треба пройти через "меч, який обертається", через обрізання духовне, про яке мовить пророк: "Обрізуйтеся Господеві, й усуньте із ваших сердець крайні шкірки..." (Єремії, 4 розділ, 4 вірш). "Віддай плоть - і прийми Дух", - навчають отці Церкви. І Петро благовістить:
"Тому докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі - чесноту, а в чесноті - роздумування (обрізування "затовстілих вух" своїх мечем Слова), а в роздумуванні - стримання (обрізання "крайньої плоті" пожадань тілесних "обертаючимся мечем" посту й молитви), а в стриманні - терпеливість (обтинання волі своєї волею Божою), а в терпеливості - благочестя (благочестя смиренномудрості, нерукотворне Христове обрізання Духом через хрещення - самозречення та повне занурення у смиренну віру), а в благочесті - братерство, а в братерстві - любов (аж до повного, святого розчинення в Любові: "Возлюби Господа, Бога свого, та ближнього свого, як самого себе").
Бо коли це в вас є та примножується, то воно зробить вас нелінивими, ані безплідними для пізнання Господа нашого Ісуса Христа (не залишить нас без плодів благодатного древа життя, древа Богопізнання. Бо "Життя ж вічне - це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його" (див. Івана, 17 розділ, 3 вірш))" (див. 2 Петра, 1 розділ, 3-11 вірші).
Слово Боже - це Слово для нас і про нас. І всі події, всі епізоди Святого Письма завжди є тінню духовних речей. Бо ж і древо життя - древо віри, надії, любові - в нас. І "Христос в нас - надія слави".
І Царство Небесне - предвічний Едем - в нас. І війна архистратига Михаїла із "змієм великим, вужем стародавнім, що зветься диявол і сатана", також в нас. І херувим з мечем, що обертається, - в нас! Бо й всі ми, хто йде дорогою правди на схід, зрештою також покликані стати вісниками слави Божої, ангелами відання, "херувимами помазанними", як і тлумачить це святий Макарій Єгипетський:
"Правдивим і безсумнівним було те, що бачив Пророк (Єзекіїль) у захопленні; але воно вказувало на інше, було прообразом чогось таємничого й божественного, таємниці справді схованої від родів, але виявленої в останні часи...
Пророк споглядав таємницю душі, якій повинно прийняти Господа свого і статись престолом слави Його. Бо душа, яку Дух, уготувавши її як сидіння й помешкання Собі, сподобив прилучитись до світла Його й осяяв красою невимовної слави Своєї, робиться вся - світлом, вся - лицем, вся - оком; немає у неї жодної частини, яка не була б повна очей світла, тобто немає у ній нічого затьмареного; але вся вона суцільно стає світлом і духом, вся сповнена очей, і не має ніякої останньої, або задньої сторони, але звідусіль показується лицем, тому що зійшла на неї й возсідає на ній невимовна краса світла Христового..."
Віддай плоть і прийми Дух... Суворий і ясний шлях віри. Гостре відчуття власної гріховності, щире розкаяння у гріхах та надія на єдиного Бога - ось ознаки правдивого християнства, прикмети істинної православності. Тому-то меч херувимський - то є у першу чергу меч покаяння! Покаяння ж - ключ до смирення. А смирення - єдині двері в загублений Рай... Благословен, хто знайшов їх! Благословен, хто йде цим претрудним шляхом смирення й аскези! Благословен, хто йде во Ім'я Господнє...

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #28 за 09.07.2004 > Тема "Душі криниця"