"Кримська Свiтлиця" > #45 за 08.11.2019 > Тема "З перших уст"
#45 за 08.11.2019
ЗА ЧАС ОКУПАЦ╤╥ У КРИМ ПЕРЕСЕЛИЛИ 140 ТИСЯЧ РОС╤ЯН
Рос╕йська Федерац╕я зам╕ща╓ населення на окупован╕й територ╕╖ Криму - за час окупац╕╖ на п╕востр╕в переселили понад 140 тисяч рос╕ян. Про це Уповноважений ВР з прав людини Людмила Ден╕сова заявила п╕д час под╕умно╖ дискус╕╖ у Берл╕н╕ щодо 5-то╖ р╕чниц╕ незаконно╖ окупац╕╖ Криму. "Пов╕домила учасникам дискус╕╖, що РФ зам╕ща╓ населення на окупован╕й територ╕╖ Криму сво╖ми громадянами, адже п╕сля окупац╕╖ частина громадян Укра╖ни пере╖хала жити на материкову Укра╖ну. П╕д р╕зними мотивами за час окупац╕╖ переселено понад 140 тисяч рос╕йських громадян", - пов╕домила Ден╕сова. Вона наголосила, що у тимчасово окупованому Криму з 2015 року загальна к╕льк╕сть чолов╕к╕в, яких призвали до лав Збройних сил РФ становить щонайменше 18 тис. ос╕б. "В тому числ╕, вл╕тку поточного року п╕д час останньо╖ кампан╕╖ було призвано щонайменше 3300 чолов╕к╕в, що стало найб╕льшою к╕льк╕стю в одн╕й кампан╕╖", - зазначила омбудсмен. Ден╕сова також по╕нформувала, що нараз╕ в Криму незаконно пересл╕дуються Рос╕╓ю за безп╕дставними та пол╕тично мотивованими звинуваченнями 115 ос╕б. "Зокрема, 40 кримських татар перебувають у м╕сцях несвободи на територ╕╖ РФ, 32 особи утримуються у пен╕тенц╕арних установах на тимчасово окупован╕й територ╕╖ Криму, а 15 ос╕б, що зв╕льнено в╕д в╕дбування покарань умовно, нараз╕ перебувають за м╕сцем свого проживання на територ╕╖ Кримського п╕вострова", - додала вона. Уповноважена з прав людини п╕дкреслила, що повернути громадянам Укра╖ни свободу, а Укра╖н╕ – територ╕╖ можна завдяки м╕жнародному тиску та посиленню санкц╕й. https://www.ukrinform.ua
У БЕРЛ╤Н╤ РОЗПОВ╤ЛИ ПРО СИТУАЦ╤Ю В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ
Св╕т не повинен забувати про окупац╕ю укра╖нського Криму попри ╕нш╕ проблеми, адже тиск м╕жнародно╖ сп╕льноти на окупанта може зм╕нити ситуац╕ю. Про це йшлося на конференц╕╖ «5 рок╕в анекс╕╖ Криму», яка пройшла в середу в Берл╕н╕, пов╕домля╓ кореспондент Укр╕нформу. «М╕жнародна сп╕льнота, що б Рос╕я не говорила в мед╕йному простор╕, здатна сво╖ми механ╕змами, сво╖ми д╕ями, впливати на те, щоб люди були зв╕льнен╕. Але, найголовн╕ше, не давати Рос╕╖ можливост╕ знову назбирати заручник╕в»,- сказала у сво╖й презентац╕╖ Олександра Романцова, голова Центру громадянських свобод. За даними ц╕╓╖ орган╕зац╕╖, щонайменше 87 громадян Укра╖ни були кинут╕ за грати з пол╕тичних або рел╕г╕йних мотив╕в, близько 40 людей було затримано протягом останнього року. Романцова також звернула увагу на те, що в ход╕ вересневого обм╕ну полоненими з РФ, суто пол╕тув’язненими, яких було зв╕льненено, були фактично 10 людей, оск╕льки щодо 24 моряк╕в було зобов’язання М╕жнародного морського трибуналу, щодо Едему Бек╕рову було ц╕лих 2 р╕шення ╢вропейського суду з прав людини. У конференц╕╖ взяла участь уповноважена ВР з прав людини Людмила Ден╕сова, яка розпов╕ла про вересневий обм╕н за формулою 35 на 35, про те, що моряк╕в в╕дпустили п╕д ╖╖ власн╕ гарант╕╖. Колишн╕ бранц╕ Кремля Ахтем Чийгоз ╕ ╢вген Панов розпов╕ли про сво╖ ╕стор╕╖. Депутат ВР Ахтем Чийгоз, зокрема, у емоц╕йн╕й промов╕ заявив, що кримськ╕ татари «не готов╕ сьогодн╕ знову втратити свою батьк╕вщину, як в 1944 роц╕». В╕н закликав Н╕меччину до б╕льшо╖ активност╕ в протистоянн╕ окупанту, адже до цього часу зах╕дн╕ партнери та ╓вропейськ╕ ╕нституц╕╖ д╕яли «не зовс╕м адекватно». Не вс╕ механ╕зми впливу ще зад╕ян╕, переконан╕ актив╕сти, адже «коли ми вс╕ разом усв╕домимо в╕дпов╕дальн╕сть, яка лежить на нас, коли св╕т навчиться в╕дпов╕дати на очевидн╕ виклики, ми швидко знайдемо в╕дпов╕д╕». ╢вген Панов зазначив, що «коли зак╕нчують говорити дипломати, починають говорити автомати», але такий само результат буде якщо дипломати будуть говорити занадто довго та безрезультатно. Пол╕тдиректор МЗС Укра╖ни, Володир Маке╓в зазначив, що дипломати мають в руках лише 2-3 ╕нструменти. «Наша зброя – наш╕ слова. На кожних перемовинах, на вс╕х майданчиках Крим сто╖ть окремим пунктом», - запевнив Маке╓в. В╕н назвав дуже важливою тактику невизнання окупац╕╖ Криму. Дипломат також закликав спростовувати зусилля Кремля надавати картинку того, що н╕би на п╕восторов╕ все нормально, оск╕льки це не в╕дпов╕да╓ реал╕ям, ╕ про це мають знати не лише пол╕тики, а й перес╕чн╕ громадяни на Заход╕. Маке╓в також закликав не зменшувати санкц╕йний тиск. Н╕мецьк╕ пол╕тики, як╕ взяли участь у дискус╕╖, - уповноважений уряду ФРН по Сх╕дн╕й ╢вроп╕, Кавказу та Центральн╕й Аз╕╖, - депутат Бундестагу в╕д Зелених Ом╕д Нур╕пур ╕ депутат-соц╕ал-демократ Н╕льс Шм╕д - погодилися з тим, що умов для послаблення санкц╕й поки нема╓. Вони також под╕ляють думку, що треба утримувати укра╖нське питання, питання Криму на порядку денному попри ╕нш╕ проблеми м╕жнародно╖ тематики. А також з тим, що ╢С ма╓ говорити одним голосом у тому, що стосу╓ться Укра╖ни.
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 08.11.2019 > Тема "З перших уст"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21698
|