Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3342)
З потоку життя (6569)
Душі криниця (3553)
Українці мої... (1473)
Резонанс (1515)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1684)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЯПОН╤Я В╤ДМОВИЛА У В╤З╤ КРИМСЬК╤Й САКСОФОН╤СТЦ╤ ЧЕРЕЗ ПАСПОРТ РФ
Посольство Япон╕╖ у Рос╕╖ в╕дмовило у в╕з╕ на в'╖зд до кра╖ни саксофон╕стц╕ з Криму Верон╕ц╕...


ФСБ ВЕРБУ╢ УКРА╥НЦ╤В, ЯК╤ В╤ДВ╤ДУЮТЬ КРИМ
“Форми та методи “роботи” ПУ ФСБ РФ у Криму однотипн╕ для вс╕╓╖ структури ФСБ РФ.


У ЖОВТН╤ ПОТ╤К ЛЮДЕЙ НА АДМ╤НМЕЖ╤ З КРИМОМ ЗМЕНШИВСЯ
Про це пов╕домили в М╕н╕стерств╕ з питань тимчасово окупованих територ╕╖ та внутр╕шньо...


ОКУПАНТИ ПРИЗВАЛИ ДО АРМ╤╥ РФ ВЖЕ 19 ТИСЯЧ КРИМЧАН
Про це в Укр╕нформ╕ заявив анал╕тик Кримсько╖ правозахисно╖ групи Олександр С╓дов п╕д час...


ОКУПАНТИ ПРОВОДЯТЬ «СОЦОПИТУВАННЯ» ПРО ЛОЯЛЬН╤СТЬ ДО НИХ КРИМСЬКИХ ТАТАР
«Чи подоба╓ться Вам у Криму?», «Громадянином яко╖ кра╖ни ви себе...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 18.10.2019 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#42 за 18.10.2019
УКРА╥НСЬКИЙ СХ╤Д

У Нац╕ональному музе╖ ╕стор╕╖ Укра╖ни в Друг╕й св╕тов╕й в╕йн╕ презентували новий проект «Укра╖нський Сх╕д», створений за п╕дтримки Укра╖нського культурного фонду. Це виставка про сучасну рос╕йсько-укра╖нську в╕йну та соц╕огуман╕тарн╕ проблеми, породжен╕ нею. На презентац╕╖ виступили директор мемор╕ального комплексу Нац╕ональний музей ╕стор╕╖ Укра╖ни в Друг╕й св╕тов╕й в╕йн╕ ╤ван Ковальчук, заступник виконавчого директора Укра╖нського культурного фонду ╤рина Осадча, бойовий генерал Олег Грунтковський, Володимир Жемчугов ╕ Олекс╕й Сизонович, як╕ вели партизанську боротьбу проти рос╕йських окупант╕в на Донбас╕, матер╕ полеглих во╖н╕в ╤горя Брановицького, Максима Ридзанича, Андр╕я Глущенка, вдова загиблого Серг╕я Цимбала з сином Сашком, волонтерка Д╕ана Макарова, викладачка кафедри журнал╕стики Донецького нац╕онального ун╕верситету ╕мен╕ Василя Стуса (нин╕ ВНЗ працю╓ у В╕нниц╕) ╤нна ╢рмакова, декан ╕сторичного факультету Ки╖вського нац╕онального ун╕верситету ╕м. Тараса Шевченка ╤ван Патриляк та ╕нш╕.
Лейтмотив виступ╕в – нам необх╕дна перемога ╕ визволення вс╕х окупованих Рос╕╓ю земель. Говорилося ╕ про те, коли ж розпочалася агрес╕я Рос╕╖ проти Укра╖ни. Агрес╕я велася ще задовго до в╕йськового нападу. Укра╖нський правозахисник ╕з Донеччини Олекса Тихий, який помер у радянськ╕й тюремн╕й л╕карн╕ в 1984 роц╕, протестував проти зрос╕йщення Донбасу: «Сьогодн╕ Донеччина йде шляхом Кубан╕, колись укра╖нського краю, тепер же повн╕стю зрусиф╕кованого… батьки вибирають рос╕йськомовн╕ школи з метою забезпечити сво╖м д╕тям навчання у вузах, техн╕кумах, ПТУ… Зараз укра╖нц╕ Донеччини позбавлен╕ елементарних людських прав: 1) користування р╕дною мовою в сфер╕ виробництва, культури, в побут╕ ╕ нав╕ть у кол╕ с╕м’╖; 2) вчитись та навчати д╕тей р╕дною мовою; 3) дивитись к╕но, вистави, слухати лекц╕╖ р╕дною мовою. Сьогодн╕шн╓ становище на Донеччин╕ може вилитись: 1) у знищення … укра╖нц╕в – (призвести до) ╕нтелектуально╖ ╖х смерт╕; 2) у саботаж науки… 3) у протести чи повстання, а це кров, вигнання, ф╕зична смерть м╕льйон╕в».
Коли Укра╖на ставала незалежною державою, рос╕йська агрес╕я ставала в╕йськовою. М╕ж збройними агрес╕ями боротьба проти Укра╖ни велася шляхом репрес╕й ╕ зрос╕йщення.
Проголошення Незалежност╕ Укра╖ни 24 серпня 1991 року в Рос╕╖ сприйняли вороже. Вже через два дн╕ Рос╕я пов╕домила, що «залиша╓ за собою право порушити питання про перегляд кордон╕в». 28 серпня ╖╖ делегац╕я намагалася змусити кер╕вництво Укра╖ни в╕дмовитися в╕д проголошення незалежност╕. 21 травня 1992 року парламент Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ визнав передачу Криму з╕ складу РРФСР до УРСР у 1954 роц╕ такою, що не ма╓ юридично╖ сили, а 9 липня 1993 року проголосив рос╕йський статус Севастополя. У кв╕тн╕ 2008 року п╕д час Бухарестського сам╕ту НАТО В. Пут╕н заявив: «Укра╖на – це взагал╕ не держава. Частина ╖╖ територ╕╖ – це Сх╕дна ╢вропа, а частина, ╕ значна, подарована нами… Якщо Укра╖на п╕де в НАТО, то п╕де без Криму ╕ Сходу – вона просто розпадеться».
Водночас Кремль намагався п╕дтримувати ╕люз╕ю добросус╕дських стосунк╕в з Укра╖ною. 5 грудня 1994 року Рос╕йська Федерац╕я разом ╕з США й Великобритан╕╓ю п╕дписали меморандум про гарант╕╖ безпеки Укра╖н╕ в зв’язку з в╕дмовою укра╖нського кер╕вництва в╕д ядерно╖ збро╖. У 1997 роц╕ м╕ж Укра╖ною та Рос╕йською Федерац╕╓ю був укладений догов╕р про дружбу, сп╕вроб╕тництво ╕ партнерство. У 2003 роц╕ – Догов╕р про укра╖нсько-рос╕йський державний кордон, що визначив л╕н╕ю державного кордону, поважати який зобов’язалася Рос╕я.
 Паралельно Рос╕я розпочала реал╕зац╕ю реваншистсько╖ стратег╕╖ та вт╕лення ╕дей «русского мира», вдавшись до застосування силових метод╕в проти Укра╖ни (жовтень 2003 року – криза навколо острова Тузла; с╕чень 2006 року, с╕чень 2009 року – «газов╕ в╕йни»). У 2004 роц╕ Рос╕я вперше роз╕грала карту «сх╕дноукра╖нського» сепаратизму. П╕сля Помаранчево╖ революц╕╖ спецслужби РФ сформували в Криму й п╕вденно-сх╕дних рег╕онах Укра╖ни розгалужену мережу антиукра╖нських орган╕зац╕й. Одночасно Кремль розпочав пропагандистську п╕дготовку до агрес╕╖. Одним ╕з чинник╕в антиукра╖нсько╖ пол╕тики Рос╕╖, а згодом й одним ╕з ╕нструмент╕в окупац╕╖ Криму став Чорноморський флот РФ, який використовували як базу для ведення розв╕дувально-п╕дривно╖ та ╕нформац╕йно-пропагандистсько╖ д╕яльност╕. У 2008 роц╕ Рос╕я розпочала комплексн╕ заходи з п╕дготовки збройно╖ агрес╕╖ проти Укра╖ни.
╤нформац╕йна агрес╕я дала сво╖ насл╕дки. Посол США в Укра╖н╕ Джеффр╕ Пай╓тт в листопад╕ 2015 року зазначав: «Рос╕я перетворила ╕нформац╕ю на зброю ╕ використовувала ╖╖ як зброю, намагаючись спотворити укра╖нську ╕стор╕ю. Вона створила вигадану розпов╕дь про сепаратизм на Донбас╕ та пригноблення рос╕йськомовного населення в Укра╖н╕».
А 20 лютого 2014 року рос╕йськ╕ збройн╕ формування вторглися на Кримський п╕востр╕в. Цьому передували ╕нсп╕рован╕ спецслужбами Кремля антиукра╖нськ╕ м╕тинги, блокада й захоплення стратег╕чних об’╓кт╕в, гарн╕зон╕в Збройних Сил Укра╖ни п╕дрозд╕лами рос╕йсько╖ арм╕╖ та «загонами самооборони». 18 березня 2014 року п╕сля псевдореферендуму Рос╕я проголосила Крим «суб’╓ктом Федерац╕╖». Анекс╕я п╕вострова не визнана б╕льш╕стю держав св╕ту, Генеральною Асамбле╓ю ООН, ПАР╢, ПА ОБС╢ ╕ суперечить р╕шенню Венец╕йсько╖ ком╕с╕╖. Верховна Рада Укра╖ни визначила 20 лютого 2014 року днем початку збройно╖ агрес╕╖ Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ проти Укра╖ни, яка трива╓ шостий р╕к.
Навесн╕ 2014 року спецслужби Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ провели сер╕ю операц╕й п╕д назвою «Русская весна», що супроводжувалася масштабним дез╕нформац╕йним ╕ пропагандистським впливом на населення Укра╖ни. У цей час на Донбас╕ активно створювалися незаконн╕ збройн╕ формування з «╕мпортованих» рос╕йських «в╕дставник╕в/в╕дпускник╕в», р╕зноштибних «солдат╕в удач╕», звичайних крим╕нальних злочинц╕в та завербованих м╕сцевих жител╕в. Терористичн╕ збройн╕ формування створили кваз╕державн╕ утворення – «ДНР» та «ЛНР». Одночасно спостер╕галися спроби дестаб╕л╕зувати ситуац╕ю на Харк╕вщин╕, Запор╕жчин╕, Микола╖вщин╕, Херсонщин╕, Одещин╕ та Дн╕пропетровщин╕ й ут╕лити м╕ф╕чний проект «Новорос╕я».
Щоб подолати терористичну загрозу ╕ зберегти територ╕альну ц╕л╕сн╕сть держави, у кв╕тн╕ 2014 року було розпочато антитерористичну операц╕ю (АТО). Розпочалося створення добровольчих в╕йськових структур. Було сформовано батальйони територ╕ально╖ оборони у склад╕ Збройних Сил Укра╖ни, добровольч╕ батальйони патрульно╖ служби м╕л╕ц╕╖ особливого призначення, добровольч╕ батальйони особливого призначення Нац╕онально╖ гвард╕╖ Укра╖ни, а також незалежн╕ добровольч╕ формування.
Прем’╓р-м╕н╕стр Канади Джаст╕н Трюдо у виступ╕ на 72-й Генеральн╕й Асамбле╖ ООН 21 вересня констатував: «╤з рос╕йською незаконною анекс╕╓ю Криму та вторгненням в Укра╖ну ми стали св╕дками першого вагомого захоплення територ╕╖ в ╢вроп╕ з час╕в Друго╖ св╕тово╖ в╕йни».
17 липня 2014 року неподал╕к м╕ста Торез Донецько╖ област╕ сталася катастрофа пасажирського л╕така «бо╖нг» малайз╕йсько╖ ав╕акомпан╕╖, що виконував регулярний рейс МН-17. Ус╕ пасажири та ек╕паж (загалом 298 ос╕б) загинули. М╕жнародна сл╕дча група встановила, що л╕так збито зен╕тним ракетним комплексом «Бук» рос╕йського виробництва, який належав 53-й зен╕тн╕й ракетн╕й бригад╕ (м. Курськ, Рос╕йська Федерац╕я). Збиття «бо╖нга-777» спричинило нову хвилю м╕жнародних санкц╕й проти Рос╕╖.
24 травня 2018 року влада Австрал╕╖ та Н╕дерланд╕в оф╕ц╕йно звинуватили Рос╕ю в катастроф╕. 19 червня 2019 року м╕жнародна команда сл╕дчих оголосила перш╕ чотири пр╕звища ос╕б, п╕дозрюваних у причетност╕ до збиття л╕така.
Упродовж травня – вересня 2014 року сили АТО провели понад 40 операц╕й, визволили понад дв╕ третини окупованих територ╕й, б╕льше 100 населених пункт╕в Донеччини та Луганщини. Поступово укра╖нським в╕йськам удалося переломити ╕ взяти п╕д контроль ситуац╕ю. В╕дбувалося звуження к╕льця ╕золяц╕╖, поступове в╕ддалення його в╕д державного кордону та часткове прикриття на загрозливих напрямах. Було створено передумови для завершення збройного конфл╕кту на Сход╕ Укра╖ни, проте в подальший переб╕г под╕й втрутилися рос╕йськ╕ в╕йська.
Зах╕д допомагав Укра╖н╕. Журнал╕ст «Нью-Йорк Пост» Р╕ч Лоур╕ писав 2 лютого 2015 року: «Поки Рос╕я вводить сво╖ танки Т-80 ╕ Т-72 з особовим складом не менш, н╕ж 1000 ос╕б, ми протид╕яли окулярами н╕чного бачення та аптечками».
В експозиц╕╖ наведено к╕льк╕сн╕ дан╕ сп╕вв╕дношення укра╖нських ╕ рос╕йсько-терористичних в╕йськ у Дебальцевому. Проти 4700 в╕йськовослужбовц╕в ЗСУ ╕ 500 ос╕б в╕д НГУ, МВС Укра╖ни та СБУ д╕яло до 8 батальйонних тактичних груп ╕ до 8 артилер╕йських див╕з╕он╕в збройних сил Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ та до 9 тисяч ос╕б у склад╕ незаконних збройних формувань. Проти 50 укра╖нських танк╕в – до 120 рос╕йських. Проти 40 укра╖нських артилер╕йських систем – до 180 рос╕йських. Проти 15 укра╖нських реактивних систем залпового вогню – до 60 рос╕йських.
Перманентн╕ бойов╕ сутички тривають на Св╕тлодарськ╕й дуз╕ – л╕н╕╖ оборони, куди у 2015 роц╕ в╕д╕йшли з Дебальцевого укра╖нськ╕ п╕дрозд╕ли. Наприк╕нц╕ 2016 року тут в╕дбулася масштабна спроба терорист╕в прорвати л╕н╕ю фронту й захопити укра╖нськ╕ позиц╕╖. 18 грудня ворог зд╕йснив три артилер╕йськ╕ обстр╕ли тривал╕стю в╕д трьох до шести годин кожний. Укра╖нськ╕ захисники вистояли, а пот╕м перейшли до наступальних д╕й ╕ в╕дт╕снили його на п╕вдень в╕д смт Луганське. 23 грудня 2016 року укра╖нськ╕ в╕йськовики вв╕йшли в селище Новолуганське. 23 листопада 2017 року зайняли Гладосове й Травневе, 17 травня 2018 року – П╕вденне, 24 листопада 2018 року – Розсадки.
На окупованих територ╕ях ╓ укра╖нськ╕ патр╕оти. ╤нод╕ в загарбаних м╕стах з’являються написи фарбою «Слава Укра╖н╕», прив╕тання з Днем незалежност╕ Укра╖ни, лист╕вки граф╕т╕, наклейки з укра╖нськими символами, нав╕ть укра╖нськ╕ прапори.
Але внасл╕док рос╕йсько╖ агрес╕╖ багато людей мусили залишити р╕дний край. Станом на 2 вересня 2019 року взято на обл╕к 1405184 переселенц╕ ╕з тимчасово окупованих територ╕й Донеччини, Луганщини ╕ Криму.
Терористичн╕ в╕йськов╕ формування на тимчасово окупованих територ╕ях Донбасу нараховують 32 тисяч╕ ос╕б. 11 тисяч ╕з них – громадяни Рос╕йсько╖ Федерац╕╖: «добровольц╕», «туристи» та найманц╕ ╕з приватних в╕йськових ф╕рм, кадров╕ оф╕цери, ╕нструктори й спецпризначенц╕.
Служба безпеки Укра╖ни з лютого 2014 року до сьогодн╕ попередила 203 терористичн╕ акти.
За даними Мон╕торингово╖ м╕с╕╖ ООН з прав людини на Донбас╕ з кв╕тня 2014 року до к╕нця 2018 року загинуло 13 тисяч укра╖нц╕в. Матер╕али про деяких ╕з них представлено в експозиц╕╖. Житель м╕ста Краматорська на Донеччин╕ Степан Чубенко був воротарем молод╕жно╖ футбольно╖ команди «Авангард». З початком пророс╕йських виступ╕в 16-р╕чний Степан ╕з друзями брав участь у м╕тингах на п╕дтримку ц╕л╕сност╕ Укра╖ни, як╕ в╕дбувалися в м╕ст╕, допомагав укра╖нським в╕йськовикам. Ризикуючи життям, зняв прапор «ДНР» з буд╕вл╕ в центр╕ Краматорська. 22 липня 2014 року юнака викрали пророс╕йськ╕ бойовики та розстр╕ляли. Матер╕ повернули т╕ло сина лише через три м╕сяц╕. Степан Чубенко посмертно в╕дзначений званням Народний Герой Укра╖ни.
Також в експозиц╕╖ вм╕щено св╕дчення укра╖нських в╕йськовослужбовц╕в, як╕ побували в полон╕. В╕йськовослужбовець ЗСУ Олександр Т., який перебував у полон╕ 191 добу: «До нас зверталися винятково з образами, з яких найб╕льш «пристойними» були «бандеровец», «фашист», «нацик», «укроп». Примушували стати на б╕к терорист╕в, морили голодом, ус╕ляко принижували честь ╕ г╕дн╕сть. Заради розваги бойовики виводили полонених на вулицю та пропонували м╕сцевим мешканцям познущатися з нас. Також нас неодноразово вивозили в Донецьк, де ми п╕дм╕тали вулиц╕, косили траву для «облагородження» м╕ста перед р╕зними святами. П╕д час цих роб╕т били, щоб бранц╕ швидше працювали».
Микола Карпюк, який перебував у полон╕ 2001 добу, в останньому слов╕ на суд╕ в травн╕ 2016 року сказав: «Нав╕що факти, докази, коли ╕сну╓ електричний струм? Не вдалося електричним струмом – мен╕ сказали: завтра тут буде тв╕й малол╕тн╕й син, з ним будуть робити те, що робили з тобою. Тод╕ я сказав: «Так, я п╕дпишу всю вашу мерзенну брехню». ╤ п╕дписав».
В╕йськовослужбовець ЗСУ Ярослав Г., який перебував у полон╕ 15 д╕б: «Мене пост╕йно били – металевими трубами, табуретками, збро╓ю, ногами та руками. Мо╓му товаришу Олександру М. з Льв╕всько╖ област╕ п╕д час тортур, використовуючи праску, обпекли руки, а Артема Г. з м╕ста Суми примушували застрелити ╕ншого в╕йськовополоненого (за в╕дмову це зробити бойовики прикладом збро╖ зламали Артемов╕ руку). ╤горя Б. з м╕ста Ки╓ва за те, що в╕н був кулеметником, зал╕зними трубами били до втрати св╕домост╕, а дал╕ терорист на пр╕звисько Моторола витягнув п╕столет ╕ вбив ╤горя постр╕лом у голову».
Укра╖нський к╕норежисер ╕ письменник Олег Сенцов, який перебував у полон╕ 1946 д╕б, у лист╕ на волю писав: «Не надо нас вытягивать любой ценой – победа от этого не приблизится. Использовать нас как оружие против врага – да. Знайте, что мы не слабое ваше место. Если нам суждено стать гвоздями в крышку гроба тирана, то я хотел бы быть таким гвоздем. Просто знайте, что этот гвоздь не согнется». Повернувшись додому у вересн╕ 2019 року, Сенцов сказав: «Даже с освобождением последнего пленного наша борьба не заканчивается. До победы еще очень далеко. Враг силен и сдаваться не собирается. Но победа все равно будет за нашей стороной, у нас нет другого выбора».
3245 укра╖нц╕в вдалося зв╕льнити з рос╕йських тюрем ╕ кат╕вень тимчасово окупованих територ╕й з 2014 року до сьогодн╕. 227 укра╖нських громадян незаконно утримуються в окупованих районах Донецько╖ ╕ Лугансько╖ областей дотепер. 113 укра╖нських громадян перебувають у рос╕йських тюрмах, 89 з них – кримськ╕ татари.
А член Центрально╖ Ради ╕з Донеччини Микита Шаповал попереджа╓ нас: «Коли визволимося в╕д чужо╖ невол╕, то треба найб╕льше берегтися, щоб не знищила нас своя укра╖нська темнота». Давно сказано, але дуже актуально.
Анатол╕й Зборовський

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 18.10.2019 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21648

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков