Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3353)
З потоку життя (6573)
Душі криниця (3557)
Українці мої... (1473)
Резонанс (1516)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1684)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
БЮДЖЕТ-2020 УХВАЛЕНО. РАД╤ТИ ЧИ ПЛАКАТИ?
Перш╕ враження в╕д ухвалення Держбюджету: п╕дходи до формування кошторису не зм╕нилися. Чи...


КОНДРАТЮК ЗАКЛИКАВ СПЕЦСЛУЖБУ ВЗЯТИСЯ ЗА ГАСТРОЛЕР╤В-ФАНАТ╤В ПУТ╤НА
В╕домий продюсер ╤гор Кондратюк закликав СБУ не допустити виступ╕в у Ки╓в╕ ╕ноземних артист╕в, що...


ЦЕЙ БОЖЕВ╤ЛЬНИЙ СВ╤Т!
Св╕т, схоже, остаточно звихнувся, якщо вже й 40 член╕в Конгресу США безвольно повторюють...


«ПАЛАЛА» ХАТА ГОНТАР╢ВО╥, А ЗГОР╤ЛА РЕПУТАЦ╤Я ХОРУ ╤М. ВЕРЬОВКИ
Про те, як почувають себе нин╕ колектив ╕ кер╕вництво всесв╕тньов╕домого Хору, а також про ц╕ну...


РУБАЮТЬ ДЕРЕВА З МОВЧАЗНО╥ ЗГОДИ М╤СЦЕВО╥ ВЛАДИ
Як це часто бува╓ у нашому прагматичному ╕ жорстокому св╕т╕, одне порушення часто ста╓ прологом...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 18.10.2019 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#42 за 18.10.2019
ПРО ПЕРЕТЯГУВАННЯ СИМПАТ╤Й МЕШКАНЦ╤В КРИМСЬКОГО ЗАПОРЕБРИКА

В час╕ сво╓╖ марафонно-г╕ннес╕всько╖ пресконференц╕╖, в╕дпов╕даючи на запитання журнал╕стки щодо пол╕тики стосовно мешканц╕в окупованих територ╕й, Володимир Олександрович ц╕лком щиро, спод╕ваюсь, заявив щось на кшталт того, що ма╓мо перетягувати ╖х симпат╕╖ на св╕й б╕к. Сказати, що так╕ нам╕ри розумн╕ – н╕чого не сказати. Як на мене, така позиц╕я пана Президента заслугову╓ ном╕нац╕╖ на нобел╕вку, як м╕н╕мум. ╤ то зовс╕м не жарт. Переважн╕й б╕льшост╕ громадян Укра╖ни – тим, кого не торкнулися окупац╕йно-б╕женськ╕ реал╕╖ – скор╕ш за все невтямки, але пол╕тика попередньо╖ влади стосовно сп╕вв╕тчизник╕в на окупованих територ╕ях була… сказати б, вельми специф╕чною. Часто, аж до г╕бридност╕. Н╕-н╕, влада не нав╕шувала на нас ярлик╕в зрадник╕в, не обзивала ватниками, не звинувачувала огульно в колаборац╕╖. Принаймн╕, оф╕ц╕йно. Х╕ба зр╕дка який епатажний депутат, блискаючи круглими очима та бризкаючи слиною, прохопиться, бувало, в запал╕ дискус╕╖ на якомусь ток-шоу, висловивши все, що в╕н дума╓ про легкодух╕в-кримц╕в, як╕ не п╕шли кагалом у степов╕ партизанськ╕ загони, та про решту зрадливо╖ крисьчансько╖ наволоч╕. Чи який м╕н╕стерський пупс з╕ стро╓ним п╕дбор╕ддям п╕д лисн╕ючою в╕д жиру пикою зронить в ╕нтерв'ю безапеляц╕йну думку про "...власний виб╕р тих, що лишилися п╕д ворогом". А х╕ба в кого повернеться язик звинуватити владу у застосуванн╕ масового нав╕ювання, хай би й на вс╕х етерах крутили висловлювання трендового письменника, де той, по-сут╕, заклика╓ в╕дхреститися в╕д скацапленого Криму, де в╕н, б╕даха "...завше в╕дчував себе, як на чужин╕"? Н╕-н╕! – влада тут н╕ до чого. Навпаки, вона не втомлювалася повторювати, що Крим, Донбас – це Укра╖на. Н╕хто ж не забув титан╕чн╕ зусилля попереднього Президента, його першого уряду та постмайданного парламенту на п╕дтримку нас, кримчан, створеням В╕льно╖ економ╕чно╖ зони «Крим»? Пам’ята╓мо, як упродовж ц╕лого року через Перекоп суц╕льним потоком з материка текли автопо╖зди з найр╕зноман╕тн╕шими товарами, крамом, з найдоб╕рн╕шими продуктами харчування? Пам’ята╓мо, яких зусиль докладалося в подальшому для п╕дтримання наших п╕дпри╓мств на Донеччин╕ та Луганщин╕? Кажете, в╕льн╕й економ╕чн╕й зон╕ для окупанта нема╓ аналог╕в у ц╕лому св╕т╕? Кажете, п╕дпри╓мства не наш╕ – ф╕рташев╕, р╕натахметов╕? Кажете – колаборац╕я, гендель на кров╕? Ну, це як поглянути. З точки зору ф╕рташ╕в, р╕натахметових, п╕дпри╓мства т╕, поза всяким сумн╕вом, «наш╕». Р╕нат Леон╕дович, кажуть, ╕ до бюджету справно платив. Знов-таки ж, якщо ми вважа╓мо, що Крим, Донбас – це Укра╖на, то нам не повинна бути байдужою доля тисяч роб╕тник╕в, що працюють на тих п╕дпри╓мствах, загалом, людей, що живуть на тих територ╕ях.
- Геть заплутав! – скаже м╕й читач. – Виходить, що вс╕ от╕ меджл╕с╕всько–нацкорпус╕вськ╕ товарно-електричн╕ блокади, семенсеменченк╕вськ╕ лягання на рейки задля припинення ввозу амстердам-плюс-шахрайського вуг╕лля – то суц╕льна зрада?
Та зв╕сна р╕ч! Х╕ба ж таким чином турбуються про сво╓ ╕ сво╖х на окупованих землях?! Саме тому Володимир Олександрович ╕ вибору ╕ншого не ма╓, як продовжувати курс, так виразно прокладений попередником. Не забуваймо, що м╕нсько-штайнмай╓р╕вський формат закладений н╕ким ╕ншим, як Петром Олекс╕йовичем. Мир ╕ повернення окупованих територ╕й, де Укра╖н╕ буде надано вс╕ можливост╕ п╕клуватися про сво╖х громадян: в╕дновлювати ╕нфраструктуру, в╕дбудовувати шахти-п╕дпри╓мства, п╕дн╕мати з ру╖н м╕ста-села, платити п╕льги-пенс╕╖, etc.,etc. ╤, зв╕сно ж, боротися за симпат╕╖ тамтего люду з Москвою – ось та благородна мета, заради яко╖ моя влада напружу╓ сьогодн╕ вс╕ сили. Хтось може заперечити проти того? Н╕хто й не заперечу╓. Найперше - укра╖нське диванне во╖нство, вимерхане-вимучене клятим г╕бридним протистоянням з його перманентними собачими боями в телеетерах-хвесьбуках, забороною на гастрол╕ улюбленим лол╕там та блокуванням одноглаззн╕кофф. Ще менше заперечень у Зах╕дного обивателя, який н╕як не втямить, якого д╕дька його уряди мають щоп╕вроку продовжувати стар╕ та запроваджувати нов╕ санкц╕╖ проти тако╖ виг╕дно╖ для комерц╕╖ ╕ вочевидь непричетно╖ до внутр╕шньоукра╖нсько╖ кризи кра╖ни-посередниц╕, в той час, як кра╖на, заради яко╖ вс╕ т╕ санкц╕╖ запроваджено, н╕коли не припиняла ан╕ торг╕вельних, н╕ ф╕нансових операц╕й з нею. Не заперечу╓ проти того й Кремль. Б╕льше того, згоден хоч завтра повернути-упхати Лугандон╕ю в Укра╖ну. Про Крим, щоправда, просить не турбуватися. Бо ж ще п’ять рок╕в тому вписав його суб’╓ктом сво╓╖ хведерац╕╖.
- Чекайте! Без Криму? Це як? – кл╕па╓ очима наш ошелешений обиватель. – Крим же – Укра╖на! Про те зна╓ будь-хто. Петро Олекс╕йович не раз нагадував про те з трибуни ООН. Вже забули?!
Дов╕рливий обиватель, який не пом╕ча╓ сутт╓во╖ р╕зниц╕ м╕ж полум’яними промовами ╕ зобов’язуючим п╕дписом п╕д угодою, вигляда╓ дещо жалюг╕дно, а проте теза про забудькуват╕сть зовс╕м не випадкова. Адже ж якось так вийшло, що виписуючи м╕нськ╕ угоди, на авторств╕ яких в╕н неодноразово наголошував, Петро Олекс╕йович… «забув» про Крим, «забув», що ця в╕йна розпочалася не з блискучого параду в час╕ ╤ловайського побо╖ща, а саме з╕ здач╕ Криму, з його безславного жертвоприношення ╕мперським амб╕ц╕ям Кремля. Але то таке… Зрештою - ск╕льки того Криму? Та й яка з нього користь, з╕ скацапленого…
Тож честь миротворцям, що прагнуть до миру! В╕дтак, ╕ розмов щодо вартост╕ сиру, який в мишоловц╕ чека╓ м╕ж тим, покладений, вже сам╕ зна╓те ким, не варто зд╕ймати. Т╕ п╕дступи всюди. Натом╕сть, далеко не зайвим те буде, коли ми симпат╕╖ тамтего люду, в╕дкинувши сумн╕ви певних баз╕к, р╕шуче повернемо знов на наш б╕к.
Отож, поверн╕мось до нам╕р╕в нашого нового Президента повернути симпат╕╖ укра╖нських громадян на загарбаних територ╕ях до Укра╖ни. Поза тим, що сумн╕ватися у важливост╕ того, як ╕ в щирост╕ нам╕р╕в пана Зеленського, навряд чи розумно, зазначимо, що справа та, м’яко кажучи, непроста. Особливо ж з огляду на те, що дов╕ра запоребрикових укра╖нських громадян, як╕, в переважаюч╕й б╕льшост╕ сво╖й, далеко не за власною волею опинилися в окупац╕╖, була значною м╕рою п╕д╕рвана д╕ями само╖ укра╖нсько╖ влади. Справа ж нав╕ть не в тому, що Президент, н╕би забувши, що москов╕йське громадянство було накинуте мешканцям Криму фактично силом╕ць, якось об╕цяв «роз╕братися» з тими, хто взяв червон╕ паспорти. Т╕ його слова були н╕чим ╕ншим, ан╕ж сплеском емоц╕й, в╕д якого не застраховиний будь-хто з нас. А от реальн╕ д╕╖ – то вже зовс╕м ╕нше. На жаль, реальн╕ д╕╖ нашо╖ влади дос╕ не завжди радували. Б╕льше того, зароджували вельми грунтовн╕ сумн╕ви у щирост╕ нам╕р╕в. Щоб не бути голосл╕вним, погляньмо на факти.
Пропихаючи закон «Про в╕льну економ╕чну зону «Крим», моя влада турбувалася аж н╕як не про перес╕чних мешканц╕в Криму, але про ╕нтереси жирних кот╕в укра╖нського б╕знесу. Тож ╕ на д╕л╕ вийшло так, що зам╕сть запровадження найжорстк╕ших санкц╕й проти окупант╕в, до чого укра╖нська влада закликала весь св╕т (╕ св╕т наклав т╕ санкц╕╖!), Укра╖на упродовж ц╕лого року лел╕яла окупац╕йний режим, самов╕ддано п╕дтримуючи його харчами та товарами. Натом╕сть, перес╕чним кримчанам, включно з тими, хто перебрався на материк, в╕д тих щедрот д╕стався статус нерезидент╕в, а останн╕м ще й ярлик ВПО (внутр╕шньо перем╕щених ос╕б) з купою принизливих та в╕дверто дискрим╕нац╕йних обмежень, як╕, в сукупност╕ сво╖й, фактично перетворювали ╖х на громадян нижчого гатунку у власн╕й держав╕, з правами меншими ан╕ж т╕, якими укра╖нське законодавство над╕ля╓ ╕ноземц╕в.
Так, статус нерезидента, окр╕м морального приниження, унеможливлю╓ отримання субсид╕╖ на опалення житла на материку, довгий час не давав можливост╕ скористатися коштами на банк╕вському рахунку, дос╕ блоку╓ переведення кошт╕в в╕д трет╕х ос╕б на банк╕вський рахунок особи з таким статусом.
Цю дискрим╕нац╕ю важко пояснити сп╕вв╕тчизникам, не кажучи вже про ╕ноземц╕в. Мен╕ було неймов╕рно соромно за державу, коли минулор╕ч лондонець, що хот╕в придбати мою книжку, витратив чотири м╕сяц╕, намагаючись у р╕зний спос╕б перерахувати грош╕ на м╕й рахунок.
Мен╕ резонно заперечать, що статус переселенця прибира╓ частину тих незручностей. Скаж╕мо, дов╕дка ВПО розблокову╓ банк╕вську картку для перерахування кошт╕в. Але в той же час статус ВПО обмежу╓ терм╕н перебування на неп╕дконтрольн╕й територ╕╖ чи будь-де за кордоном ш╕стдесятьма днями. А це знача╓, що м╕й уряд дозволя╓ мен╕ залишатися вдома тридцятьма днями менше того, на що да╓ дозв╕л нав╕ть окупант. Перевищення цього терм╕ну тягне за собою вельми в╕дчутн╕ каральн╕ санкц╕╖. Саме з формулюванням «перевищення часу перебування на неп╕дконтрольн╕й територ╕╖» восени 2016 року, мо╖ пенс╕йн╕ виплати були заблокован╕ на п╕вроку без жодного попередження чи пов╕домлення, без права повернення кошт╕в за той пер╕од. Мав покласти майже р╕к на судову тяганину з Пенс╕йним фондом Укра╖ни, аби примусити його виконувати закон. В час╕ п╕дготовки до судового процесу, проштуд╕ювавши закони та урядов╕ постанови, стосовн╕ предмету оскарження, я був вражений фактами фарисейства, неприкрито╖ дискрим╕нац╕╖, глибоко╖ зневаги до базових прав людини, густо розс╕яних на ╖х стор╕нках. Так, неначе умовно-достроково зв╕льненого з буцегарн╕ злочинця, моя держава (певно, за те, що свого часу в╕дмовився в╕д накидуваного загарбником громадянства Москов╕╖) зобов’язувала мене пер╕одично з’являтися на процедуру ╕дентиф╕кац╕╖, я не мав права затриматися на неп╕дконтрольн╕й територ╕╖ чи ви╖хати за кордон б╕льше н╕ж на ш╕стдесят дн╕в, не мав права без попередження влади залишити заявлене на материку м╕сце замешкання б╕льше н╕ж на десять дн╕в ╕ т. п. Окр╕м того, уряд ╕мен╕ вовигройсмана сво╓ю постановою №365 в╕д 8 червня 2016 року зобов’язував вс╕ силов╕ в╕домства: Державну прикордонну службу, Нац╕ональну пол╕ц╕ю, Службу безпеки Укра╖ни, а ще Державну ф╕скальну, Державну аудиторську служби, Пенс╕йний фонд Укра╖ни, Ощадбанк (!) ╕ нав╕ть Управл╕ння соц╕ального захисту населення (!!!) перманентно в╕дсл╕дковувати мо╓ м╕сцеперебування.
Чи треба казати, що д╕знавшись про вс╕ т╕ «бонуси», я не мав ╕ншо╖ ради, як закрити рахунок в банку, що насм╕лився вимагати ╕дентиф╕кац╕╖ та наполягти на вилученн╕ мо╖х персональних даних з ╤нформац╕йно╖ бази даних ВПО? А проте ж, нав╕ть знятий, ярлик ВПО, немов нашийник раба, залиша╓ глибок╕ м╕тки. Так, нав╕ть п╕сля надання йому оф╕ц╕йно╖ дов╕дки про вих╕д з бази даних ВПО, нав╕ть п╕сля двох програних ним судових процес╕в, Пенс╕йний фонд Уукра╖ни все ще вперто намага╓ться наполягати на тому, що може виплачувати мен╕ пенс╕ю лише як ВПО. Тут з╕бралося все разом – ╕ чиновнича обмежен╕сть в комб╕нац╕╖ з непереборною заздр╕сною впевнен╕стю в тому, що нав╕ть перев╕вши свою пенс╕йну справу на материк, ти отриму╓ш ще одну (обов’язково велику) пенс╕ю в Криму, ╕ синдром вершител╕в доль, коли п╕дзаконн╕ акти ╕ внутр╕шн╕ циркуляри сприймаються чиновними щурами не до пор╕вняння вищими за як╕сь там закони-конституц╕╖, ╕ тотальна безкарн╕сть за вчинен╕ злочини, коли весь державний апарат покрива╓ сво╖х сукиних син╕в.
Виснажлива судова тяганина упродовж чотирьох рок╕в, де жодного програного процесу, завершу╓ться р╕шенням найвищо╖ судово╖ ╕нстанц╕╖ – Верховного суду, яке… н╕хто й не збира╓ться виконувати. Пенс╕йний фонд, щоправда, в╕дновив мо╖ пенс╕йн╕ виплати, але борг за п╕втора роки виплачувати не посп╕ша╓, попри те, що р╕шення суду набуло законно╖ чинност╕ б╕льше п╕вроку тому. ╤ безсила тут така гр╕зна в ╕нших випадках служба примусового виконання судових р╕шень, ╕ в╕дбува╓ться в╕дписками прокуратура, попри те, що за нею збережений нагляд над виконанням судових р╕шень.
Але ж чого варт╕ Конституц╕я, закони, коли вони стають необов’язковими до виконання? Чого варт╕ так╕ ж необов’язков╕ р╕шення суд╕в? Ми ╕м╕ту╓мо державу, панове? То небезпечн╕ ╕гри, як╕ не залишаються без насл╕дк╕в. Якщо моя влада д╕йсно хоче привернути на св╕й б╕к симпат╕╖ свого народу, в тому числ╕ й тих б╕дах, що нин╕ за поребриком, то треба чимскор╕ш облишити ╕м╕тац╕╖ ╕ д╕яти в його ╕нтересах. Бо ж обирають ╖╖ саме для того. Нема де правди д╕ти – народ наш, в мас╕ сво╖й, не надто тямовитий, про що з ус╕╓ю очевидн╕стю засв╕дчили минул╕ вибори – як президентськ╕, так ╕ парламентськ╕. Але, попри всю свою хитрувату на╖вн╕сть, в╕н ма╓ г╕ркий досв╕д ╕ тонко в╕дчува╓ фальш, облуду та несправедлив╕сть. Тож не варто думати, що в╕н не пом╕ча╓ вс╕╓╖ то╖ наруги, що не знають про те на окупованих /анексованих територ╕ях. Адже попри все, що сталося, ми й дос╕ по╓днан╕ тисячами зв’язк╕в: родинних, культурних, екзистенц╕йних, еtc., etc..
Саме тому, принижуючи та дискрим╕нуючи б╕женц╕в в╕д в╕йни, облудно ╕менованих переселенцями, симпат╕й мешканц╕в окупованих територ╕й на св╕й б╕к не перетягнути. А поборотися за них варто. Зв╕сно, якщо всерйоз думати про ╖х ре╕нтеграц╕ю. Всерйоз - тут ключове слово. Адже, якщо всерйоз, то випрошування миру в час╕ в╕йни зветься кап╕туляц╕╓ю. Адже, якщо всерйоз, то зам╕сть витрачання кошт╕в на мости, як╕ завтра знову висадять в пов╕тря, на латання дор╕г, як╕ раз-по-раз переорюють м╕ни, на фонтани-пам’ятники-мемор╕али ╕ всього того, що зазвичай будують вже по в╕йн╕, варто б вкладати кошти на в╕дселення та працевлаштування тих, хто хоче вибратись з того пекла. Притому, не допускаючи банального розпилювання ан╕ кошт╕в м╕жнародних донор╕в, як у випадку, про який згаду╓ Центр журнал╕стських розсл╕дувань: (https://www.youtube.com/watch?v=fuGJwdHtV7k&t=644s&spfreload=10), н╕ кошт╕в укра╖нського бюджету.
Проте, якщо вже зовс╕м всерйоз, то зв╕дси, з Криму, вигляда╓ так, що укра╖нська влада ма╓ нин╕ витрачати кожну коп╕йку на зм╕цнення в╕йська, яке сьогодн╕, попри вс╕ його моральн╕ переваги, попри всю хоробр╕сть наших вояк╕в ╕ ╖х р╕шучисть захищати св╕й Край, техн╕чно не йде в жодне пор╕вняння з в╕йськом Москов╕╖. На жаль, час, отриманий дорогою ц╕ною М╕нсько╖ пастки, не був використаний максимально ефективно. Зам╕сть переор╕╓нтувати ритм життя вс╕╓╖ кра╖ни на в╕дбиття смертельно╖ загрози, зам╕сть концентрац╕╖ вс╕х зусиль на оснащенн╕ в╕йська найсучасн╕шою бойовою техн╕кою, найсучасн╕шим озбро╓нням ╕ оснащенням, зам╕сть нарощення його чисельност╕ ╕ в╕дточування профес╕йност╕, моя влада застрягла в лакованих парадах, в корупц╕йних схемах, зайшла аж так далеко, що була сп╕ймана на поставках турб╕н для бойово╖ ав╕ац╕╖ кра╖ни-агресора. Але ж для розбудови в╕йська, здатного протистояти в╕йську москов╕йському, потр╕бн╕ дуже груб╕ грош╕. А ще – безц╕нний час. А отже, моя влада мала б закласти душу дияволу, але якнайшвидше реан╕мувати економ╕ку, сприяти ╖╖ якнайшвидшому виходу на оптимальн╕ оберти. Так, щоб бюджет м╕г вид╕ляти на в╕йсько не 1%, не 3%, не 5%, як дос╕, що для воюючо╖ кра╖ни – н╕що, а бодай 10-12 в╕дсотк╕в ВВП. А це можливо лише за умови функц╕онуючо╖, а ще краще, усп╕шно╖ економ╕ки. Нашо╖ економ╕ки. Адже лише невиправн╕ ╕д╕оти можуть спод╕ватися на те, що все те в╕зьме на себе добрий дядько Сем. На жаль, д╕╖ нин╕шнього уряду, як╕ ╕накше, як п╕дтинанням малого та середнього п╕дпри╓мництва не назвати, аж надто далек╕ в╕д того.
А ще серйозна влада мала б звернути якнайпильн╕шу увагу на ╕нформац╕йну складову нав’язано╖ нам в╕йни. Для того не обов’язково вгачувати сотн╕ тисяч евро задля зб╕льшення ефективного засягу ще одного FM-ретранслятора на адм╕нмеж╕, аби вузька смужка прийому укра╖нського рад╕о посунулася ще на десяток-другий к╕лометр╕в в╕д не╖, чи витрачати кошти на ретрансляц╕ю в середньохвильовому д╕апазон╕ - р╕ч геть недешева, хто розум╕╓ться на тому, ╕ така ж неефективна з огляду на вкрай обмежене число тих, хто користу╓ться ним в наш диджитал╕зований час, в еру ╤нтернету та супутникового телебачення. Для того варто просто проводити державницьку пол╕тику. ╥╖ побачать ╕ оц╕нять. Не знаю, як на Донеччин╕, а тут, в Криму, кожен, хто бажа╓ слухати укра╖нське рад╕о, дивитися укра╖нськ╕ телепрограми, ма╓ повну можлив╕сть для того. Варто лише встановити сател╕тну антену чи ув╕мкнути комп’ютер.
На жаль, ╕нформац╕йна пол╕тика нашо╖ влади в час╕ в╕йни не може бути визначеною сьогодн╕ ╕накше, як ганебна. Досить згадати хоча б те, що й на шостому роц╕ в╕йни ми не ма╓мо ЖОДНОГО англомовного телеканалу, який би доносив НАШЕ бачення неукра╖нськомовному св╕тов╕. А що вже казати про безпрецедентну л╕кв╕дац╕ю в Криму руками псевдопатр╕от╕в в╕д минуло╖ влади ╓дино╖ укра╖номовно╖ газети Криму «Кримсько╖ св╕тлиц╕»! Редакц╕я, яка продовжувала випускати газету на третьому роц╕ окупац╕╖, безпереб╕йно надсилаючи до видавництва (ДП НГЖВ) принтфайли аж до червня 2016 року, була зв╕льнена. У вельми п╕длий спос╕б. Л╕кв╕датори–нищуки-щекуни – облудно оголосили про те, що редакц╕я «КС», мовляв, перебралася до Ки╖ва, випустили за два роки трохи б╕льше сотн╕ чисел см╕ховинним нав╕ть для Криму накладом ╕ перере╓струвавши нарешт╕ в лютому цього року до того НЕЗАКОННО друковану газету… припинили ╖╖ випуск.
«Кримська св╕тлиця», проте, не зникла. Зник лише н╕кчемний щекун╕вський клон, який до справжньо╖ «Кримсько╖ св╕тлиц╕» жодного стосунку не мав. Кримська редакц╕я вс╕ роки п╕сля свого зв╕льнення продовжувала готувати ╕ публ╕кувати «КС» в Мереж╕. Безоплатно, без жодно╖ п╕дтримки, а десь ╕ за цькування ки╖вського оф╕ц╕озу. Саме цими днями виповню╓ться три роки р╕шенню першо╖ ╕нстанц╕╖ незаангажованого суду, який визнав зв╕льнення головного редактора КС В╕ктора Качули незаконним: (https://www.facebook.com/photo.php?fbid=971399509656186&set=a.281525128643631&type=3&theater) На жаль, суди в справ╕ про незаконну невиплату п╕вр╕чно╖ зарплати кореспонденту Буту В. В. в╕домством, очолюваним паном Щекуном, аж н╕як не можна було назвати незаангажованими. Попри явне порушення закон╕в з боку кер╕вництва ДП НГЖВ, попри надання неспростовних (╕ не спростованих н╕ким!) доказ╕в незаконност╕ його волюнтаристських д╕й, попри докази безп╕дставност╕ вимог пересилати матер╕али на адресу незаконно╖ газетки з краденим у «Кримсько╖ св╕тлиц╕» ╕м’ям, попри докази в╕двертого викрадання кошт╕в, суди взяли б╕к ДП НГЖВ. Певно, з «державницьких» м╕ркувань. Сьогодн╕, коли за н╕кчемним клоном вже й захололо, а «Кримська св╕тлиця» ╕ дал╕ щоп’ятниц╕ продовжу╓ сп╕лкування з╕ сво╖ми читачами, а вони – вся Укра╖на, хот╕лося б глянути в оч╕ тим суддям, як╕, переступивши закон, п╕дпирали тих, хто намагався нас поховати.
Час все розставля╓ на сво╖ м╕сця. Рано чи п╕зно. Хтось входить в ╕стор╕ю, ╕нший вляпу╓ться. Важливо, щоб нац╕я швидше приходила до тями ╕ робила правильн╕ висновки. А ще - за жодних обставин не давала влад╕ с╕сти соб╕ на голову, або й того г╕рше – л╕кв╕дувати укра╖нську державу.
Валентин БУТ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 18.10.2019 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21637

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков