Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3342)
З потоку життя (6569)
Душі криниця (3553)
Українці мої... (1473)
Резонанс (1515)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1684)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НУ МОЖНА ПОБУДУВАТИ ЛИШЕ В НАСТУП╤
5 листопада в будинку к╕но в Ки╓в╕ в╕дбулася презентац╕я документального ф╕льму «Соловей...


ТА╢МНИЦЯ П'ЯТНИЦ╤
10 листопада вшановують Святу Параскеву-П'ятницю, мученицю за Христову в╕ру.


ЗАЧАРОВАН╤ СКЕЛ╤ АТЛЕШУ
Ще др╕бця зусиль на п╕дняття - ╕ ось вже величезне рожеве полотнище ухопило в╕тер. Натягнулися...


ПОЧЕРК МАЙСТРА
До 65-р╕ччя художника Мирослава Добрянського


ВДОСТАЛЬ ХЛ╤БА ╤ МУКИ
31 жовтня вшановують Святого апостола ╕ ╓вангел╕ста Луку.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 11.10.2019 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#41 за 11.10.2019
«МАР╤ЙКА ╤ КОСТИК»: ПЕРШИЙ ПОС╤БНИК З╤ ЗНАННЯ ЛЮДСЬКИХ СЕРДЕЦЬ ╤ ВИТОК╤В ПОЧУТТ╤В

Вс╕, кому близька проза Степана Процюка, звикли до глибоких ╕ складних матер╕й на стику художньо╖ л╕тератури та психоанал╕зу. На поживу для роздум╕в письменник-╕нтелектуал н╕коли не скупиться, а тому ще довго читач перебува╓ в його незрим╕й аур╕. Беззаперечний майстер слова, в╕н зрива╓ з читача скафандр такого соб╕ в╕дстороненого спостер╕гача, який т╕шиться тим, що перебува╓ не там ╕ не тод╕, де ╕ коли в╕дбуваються ц╕лком реальн╕, як на мене, под╕╖: читач порина╓ в особливу атмосферу книжки, здеб╕льшого сповнено╖ болю, проблем, складних роздум╕в, щоб виринути назовн╕ зовс╕м ╕ншою людиною, яка пройшла цю дивовижну мистецьку ╕н╕ц╕ац╕ю, отримавши дар бачити б╕льше, але не зазнаючи при цьому ушкоджень ╕ травм.
А як щодо дитячо╖, чи то, скорше, п╕дл╕тково╖ л╕тератури? Адже ╖╖, подекуди, писати важче. Важче змал╕ти, в╕дмотати час назад, в╕дтяти, мов кадри з пл╕вки д╕аф╕льму, роки, як╕ не дозволять вимкнути докучливий дидактизм. Чи вдалося письменников╕ створити книгу «Мар╕йка ╕ Костик» живою теплою ╕стор╕╓ю з душею, здатною не в╕дпускати аж до останньо╖ стор╕нки? Чи знайдуть допитлив╕, сором’язлив╕ ще д╕ти, як╕ т╕льки перетнули руб╕ж п╕дл╕ткового в╕ку, в╕дпов╕д╕ на так╕ сокровенн╕, хвилююч╕ ╖х питання, як перше кохання ╕ його прих╕д? ╤ ще безл╕ч ╕ безл╕ч запитань виникатимуть у читача, що триматиме у руках книгу в яскрав╕й пал╕турц╕, яка об╕ця╓ розпов╕сти зворушливу ╕стор╕ю маленьких Ромео ╕ Джуль╓тти з╕ Старомихайл╕вки.
Отож, гайда розбиратися, що то за тв╕р ╕ з чим його ╖дять!
Ця книга не ╓…
Ця книга не ╓ улюбленим нин╕ п╕дл╕тками жанром фентез╕. Феномен фентез╕, до реч╕, вс╕ його переваги ╕ прогр╕хи – тема окремо╖ статт╕. В час, коли чар╕вн╕ св╕ти стали трендом, цей жанр потрохи ста╓ за╖ждженою конячкою, суц╕льним еп╕гонством ╕ тремтливим «подражан╕╓м» ╕ «боговдохнавльонной гал╕матьйой», як висловився б Шевченко, зазирнувши у нехитр╕ сюжети, створен╕ за банальними схемами, що подумки хот╕ли б стягнути корони ╕ багрян╕ плащ╕ з корол╕в жанру – Дж. Р. Р.Толк╕на, К. С. Лю╖са, Л. Керрола, позмагатися з мегав╕домими авторами, як А. Сапковським чи Дж. Роул╕нг. Св╕ти маг╕╖, що вит╕сняють реальн╕сть ╕ роблять дитину в╕ддаленою в╕д справд╕ важливих речей, змушують ╖╖ блукати нереальними просторами ╕ разом з тим апатично в безд╕яльност╕ ╕ прихован╕й заздрост╕ ╕ спраз╕ за не╕снуючим проживати сво╖ дн╕, як╕ за правильного скерування могли б бути повними зм╕сту, творчост╕, живих емоц╕й справжн╕х людей, а не драконячих сл╕з.
У цьому аспект╕ реал╕зм здатен побороти фентез╕, адже реал╕стичн╕ книги також можуть бути неймов╕рно захопливими ╕ додавати до щоденного хл╕ба насущного жменю «родзинок ╕ цукат╕в» – натхнення й сил, а разом з тим давати в╕дпов╕д╕ на доконечно важлив╕ тут ╕ зараз питання.
На стор╕нках «Мар╕чки ╕ Костика» ви не знайдете гострих кут╕в, здатних ранити п╕дл╕ткову св╕дом╕сть, яка ще форму╓ться. ╤гнат╕й Лойола зазначав: «Дайте мен╕ дитину, як╕й не виповнилося семи рок╕в, ╕ я поверну ╖╖ вам людиною», маючи на уваз╕, що це фундаментальний в╕к, ╕ все, що закладено у цей пер╕од, неодм╕нно проросте в дитин╕, п╕ддатлив╕й для виховання. Але нин╕ ми розум╕╓мо, що формування особистост╕ процес динам╕чний, багатоетапний, ╕ п╕дл╕тковий в╕к ╓ якраз основним у формуванн╕ власного «я» дитини, в╕н передбача╓ пошуки самих себе, а тому книги, спроможн╕ сформувати правильно систему ц╕нностей ╕ шляхетну модель повед╕нки – особливо важлив╕ для юно╖ людини, що шука╓ в╕дпов╕дей вже не ст╕льки в батьк╕в ╕ шк╕льних вчител╕в, а самотужки, у книжках, прим╕ром.
Нема╓ у книз╕ стр╕мко╖ динам╕ки, ╕ нема надм╕рно╖ солодкаво╖ зацукрованост╕ та ╕деал╕зац╕╖. Натом╕сть автор максимально душевно й щиро виписав переживання т╕нейджер╕в, вперше закоханих, несм╕ливих ╕ мило незграбних у сво╖х почуттях.
Але ж п╕дл╕тки думають не… так!
Попри те, що авторов╕ вдалося дивитися очима д╕тей на св╕т дорослих (батьк╕в ╕ вчител╕в), як╕ здатн╕ поводитися так чудно, так механ╕чно замикатися у куценьких кол╕ях прагматичних проблем, йому можна закинути, що роздуми геро╖в не зовс╕м властив╕ восьмикласникам. Однак це твердження у зародку сво╓му помилкове. Письменник не зобов’язаний в╕дтворювати узагальнене мислення середньостатистичного п╕дл╕тка. Натом╕сть автор мовби п╕дносить його, робить складн╕шим ╕ цим самим розвива╓ дитину, яка в той момент ототожню╓ться з героями твору. Робить ╖╖ спроможн╕сть до розм╕рковувань б╕льш виразною, чутт╓во ╕ естетично розвинутою.
Чому книгу варто прочитати п╕дл╕тков╕?
В╕дпов╕д╕ ╓ основною причиною, чому книга буде важливою для дитини. Вона отрима╓ в╕дпов╕д╕ через книгу на т╕ питання, як╕ не наважиться поставити перед дорослими чи друзями, але як╕ за напускною байдуж╕стю ятрять ╖╖ душу. Бо ж «н╕хто не зна╓ ╕ не може стов╕дсотково пояснити, чому ми закоху╓мося в ту людину, а не в ╕ншу». Адже здавна зна╓мо: мудр╕ вчаться на чужих помилках, розумн╕ на сво╖х, а дурн╕ – не вчаться.
Вельми майстерно, без нав’язливост╕, автор с╕╓ у книз╕ нас╕нини глибшого п╕знання ╕стор╕╖, м╕фолог╕╖ (згадка про потерчат, наприклад), народно╖ творчост╕, яка в дитин╕ може розворушити справжню зац╕кавлен╕сть, бо невеличкий екскурс в ╕стор╕ю на кшталт: «укра╖нськ╕ геро╖ розривали себе гранатами, щоб не здатися у полон, перед тим знищивши багато радянських солдат╕в», або ж «так дивилася колись селянська дочка Настя Чагр╕вна, коли д╕зналася, що ╖╖ коханий Ярослав не ╓ головним конюхом княз╕вських ста╓нь, за якого спочатку видавав себе, а князем Ярославом Осьмомислом», здатний пробудити, мов запах смачно╖ вип╕чки, апетит до п╕знання.
Письменник влучно циту╓ тексти п╕сень, Шевченка ╕ нав╕ть переосмислю╓ геро╖нею Мар╕йкою цитату з Б╕бл╕╖. Таким чином, текст перетворю╓ться у мистецький витв╕р з коштовними алюз╕ями. ╤ ця естетична складова немало важить нин╕, адже потяг до краси, поетичност╕ мусить супроводжувати людину впродовж життя. Т╕льки тод╕ ╖╖ можна вважати справд╕ культурною.
Важливо, що перед п╕дл╕тком розкриваються ╕ так╕, вкрай актуальн╕ для укра╖нського сусп╕льства питання, як зароб╕тчанство ╕ неможлив╕сть забезпечити пристойне життя власн╕й родин╕, працюючи в сучасних укра╖нських економ╕чних реал╕ях. Однак Степан Процюк у п╕дсумку заклада╓ позитивн╕ розм╕рковування ╕ бажання героям, а отже – п╕дростаюч╕й генерац╕╖, жити щасливо ╕ працювати в Укра╖н╕. «Костик не ╖здитиме на зароб╕тки, бо тод╕ Укра╖на, нарешт╕, стане багатою ╕ щасливою державою», - мр╕╓-постановля╓ головна геро╖ня – Мар╕йка. У книз╕ показана ╕ влада грошей, як╕ не ╓ всесильними. А значно б╕льше для зд╕йснення мр╕й важить наполеглив╕сть у досягненн╕ ц╕лей, а не два моб╕льники ╕ гот╕вка багатого батька.
Також зачеплена у книз╕ тема заздрощ╕в, як╕ завжди вил╕затимуть боком. Адже кожна кривда та наклеп повертатимуться бумерангом ╕ вдарятимуть по кривднику з не меншою силою. Так читач отриму╓ застереження або (та) пояснення причин заздрощ╕в. Тод╕ обидв╕ сторони можуть зрозум╕ти одна одну ╕ залагодити конфл╕кт.
Стосунки батьк╕в ╕ д╕тей показан╕ р╕зносторонньо, зовс╕м так, як воно ╓ насправд╕, адже батьки – найближч╕ й найдорожч╕ люди, як╕ люблять сво╖х д╕тей, завжди готов╕ почути. Але водночас – не завжди розум╕юч╕. Негативн╕ насл╕дки неправди – продемонстрован╕ у стосунках Мар╕йки з мамою, приземленою, запрацьованою ж╕нкою, яка все ж здатна на розум╕ння, попри Мар╕йчин страх. Конфл╕кти, п╕дтримка, любов – в сюжет╕ ╓ усе.
Ми, зв╕сно, не простежимо таких перипет╕й у стосунках батьк╕в ╕ д╕тей, як у класик╕в, чи, скаж╕мо, в «Матильд╕» Роальда Дала чи «Корал╕н╕» Н╕ла Геймана, але ж, даруйте, ця книга – про ЛЮБОВ.
***
Отож, на мо╓ переконання, книга неодм╕нно привабить читача-п╕дл╕тка ╕, ц╕лком ймов╕рно, стане для нього першим пос╕бником з╕ «знання людських сердець ╕ виток╕в емоц╕й», а разом з тим збагатить знаннями й чуттям краси.
Стан╕слава ГАЛЬБА

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 11.10.2019 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21617

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков