Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3304)
З потоку життя (6538)
Душі криниця (3539)
Українці мої... (1473)
Резонанс (1510)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1684)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УЧАСНИКИ В╤ЧА НА МАЙДАН╤ УХВАЛИЛИ ЗВЕРНЕННЯ ДО ПРЕЗИДЕНТА ╤ РАДИ
Минуло╖ нед╕л╕ на Майдан╕ Незалежност╕ у Ки╓в╕ пройшло в╕че проти погодження укра╖нською владою...


У КРИМУ БЛОКУЮТЬ УКР╤НФОРМ ╤ ЩЕ 17 УКРА╥НСЬКИХ ╤НФОРМАЦ╤ЙНИХ САЙТ╤В
Про це св╕дчать результати мон╕торингу Кримсько╖ правозахисно╖ групи (КПГ), який було проведено у...


СУД ЗААРЕШТУВАВ ПАШИНСЬКОГО
Сам Пашинський та його адвокат Андр╕й Федур заявили, що оскаржуватимуть ухвалу в апеляц╕йному...


РОС╤Я ДОС╤ НЕ ПУСТИЛА М╤С╤Ю ООН В ОКУПОВАНИЙ КРИМ
В окупованому Рос╕╓ю Криму к╕льк╕сть обшук╕в ╕ рейд╕в проти кримських татар зб╕льшилася вдв╕ч╕...


«СУД» В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ АРЕШТУВАВ УКРА╥НСЬКОГО АКТИВ╤СТА
Так званий "суд" в окупованому Рос╕╓ю Криму обрав запоб╕жний зах╕д укра╖нцю Олегу Приходько -...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 04.10.2019 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#40 за 04.10.2019
П╤ДПИСАНИЙ «ШТАЙНМА╢Р»: СУСП╤ЛЬСТВО ВИМАГА╢ В╤ДПОВ╤ДЕЙ — ПРЕЗИДЕНТ ЗАСПОКОЮ╢

Одне ╕з ключових на сьогодн╕ питань: як надал╕ розвиватимуться под╕╖?

Недавн╕й 13-хвилинний бриф╕нг президента Укра╖ни про результат зустр╕ч╕ Тристоронньо╖ контактно╖ групи у М╕нську викликав ураган емоц╕й. В╕дсутн╕сть конкретики стосовно п╕дписаного там документу п╕д назвою “формула Штайнма╓ра” породило ще б╕льше запитань, адже новини, пов╕домлення та заяви на цю тему часто в╕дверто суперечать одна одн╕й. “П╕д чим поставив п╕дпис Кучма? Реванш, кап╕туляц╕я... новий Майдан? Не допустимо!” Наступного дня в столиц╕ дещо розпогодилося в ус╕х сенсах, температура “гарячих гол╕в” понизилася на к╕лька градус╕в — поб╕льшало рац╕о. Однак споко╓м ще далеко не пахне — сусп╕льство все ще турбу╓ розвиток ц╕╓╖ ситуац╕╖.
На питання Укр╕нформу — спрогнозуйте, що буде дал╕, зокрема в Укра╖н╕, РФ, ╢вроп╕? — в╕дпов╕дають:

╤л╕я Куса, експерт з м╕жнародно╖ пол╕тики та Близького Сходу Укра╖нського ╕нституту Майбутнього:
“У перел╕ку ймов╕рних сценар╕╖в знайшовся не найг╕рший для Укра╖ни”
— Насправд╕ все залежатиме в╕д того, про що говоритимуть та що в результат╕ узгодять (якщо в принцип╕ узгодять) на майбутн╕й зустр╕ч╕ “нормандсько╖ четв╕рки”. Точного прогнозу стосовно того, як в подальшому розвиватиметься ситуац╕я, на жаль, через в╕дсутн╕сть вх╕дних параметр╕в дати не можу. Це, наче гадати на кавов╕й гущ╕. Натом╕сть, можу запропонувати к╕лька ймов╕рних сценар╕╖в.
Перший — найг╕рший для Укра╖ни. Ми прийма╓мо закон про вибори ╕ п╕д тиском ╓вропейц╕в та рос╕ян, можливо, й американц╕в — почина╓мо дуже ч╕тко виконувати вс╕ пункти “м╕нських домовленостей”. Деяк╕ з цих пункт╕в, не виключено, що виконуватимемо в односторонньому порядку. Але це нам не виг╕дно, власне, як ╕ сам “М╕нськ”. Його ╕мплементац╕я призведе до того, що Донбас нам повернуть на особливих умовах (читай — на рос╕йських умовах), з автоном╕╓ю, з м╕сцевою народною м╕л╕ц╕╓ю тощо. В╕дпов╕дно ми отрима╓мо, по-перше, пол╕тичну кризу, оск╕льки це буде повернення токсичного рег╕ону та ще й з автономним, особливим статусом, а по-друге, економ╕чну кризу, бо це не буде прив’язано до жодних механ╕зм╕в компенсатор╕в. Хто ж в╕дновлюватиме Донбас? Укра╖на матиме д╕ру в бюджет╕, тому що грошей катма. Повторюся, що все це за умови, коли нас змусять ╕ти шляхом “м╕нських домовленостей”, а ми, сво╓ю чергою, н╕чого з цим робити не будемо.
Другий — дещо кращий для Укра╖ни. Знову ж таки, ми прийма╓мо цей закон, в╕дбува╓ться розведення сил... А дал╕, вважаю, укра╖нська сторона ма╓ почати затягувати час на “нормандськ╕й зустр╕ч╕”, заявивши, що, мовляв, ми не можемо гарантувати проведення вибор╕в, якщо там стоять рос╕йськ╕ в╕йська, якщо там присутн╕ як╕сь незаконн╕ во╓н╕зован╕ формування. ╤ншими словами, вибори мають проводитися або п╕сля повернення контролю над кордоном, або за п╕дтримки м╕жнародно╖ адм╕н╕страц╕╖, прим╕ром, миротворчо╖, на яку Рос╕я, скор╕ше за все, не погодиться, тому що вони хочуть збер╕гати там в╕йськову присутн╕сть. Ут╕м, гадаю, це призведе до глухого кута, оск╕льки рос╕йська сторона скаже “н╕!”. В результат╕ ми теж скажемо “н╕!”, ╕ повернемося на круги своя: до сьогодн╕шнього статусу-кво. ╤ це нам дасть можлив╕сть вийти на той вар╕ант, який особисто я вважаю найкращим по Донбасу. Оск╕льки все зайшло в тупик — ми виробля╓мо св╕й план, концепц╕ю по цьому рег╕ону, публ╕чно/не публ╕чно визна╓мо, що цей конфл╕кт довгостроковий, що Рос╕я не конструктивна. Кр╕м того, створю╓мо в╕дпов╕дну ╕нфраструктуру на л╕н╕╖ розмежування, посилю╓мо оборонн╕ споруди, розбудову╓мо економ╕ку на п╕дконтрольних територ╕ях Донбасу (буду╓мо п╕дпри╓мства, соц╕альне житло), викачу╓мо з окупованих територ╕й трудов╕ ресурси, в╕дновлю╓мо з ними торг╕влю, щоби прив’язати ╖х, зробити залежними в╕д нас (закиду╓мо ОРДЛО нашими товарами, але за умови, що вони при╖жджають на контрольовану Укра╖ною територ╕ю, ре╓струють тут сво╖ п╕дпри╓мства) ╕ так дал╕, ╕ так дал╕. У принцип╕, все це може тривати десь 4-5-6 рок╕в. Тобто спершу ми посилю╓мо сво╖ позиц╕╖ по Донбасу, а п╕сля цього, коли вже матимемо важел╕ впливу на ситуац╕ю — знову повернутися до переговор╕в. Коротше кажучи, гра╓мо “в довгу”.
╤ останн╕й, трет╕й — пром╕жний вар╕ант. У даному раз╕ йдеться про якусь компром╕сну угоду стосовно повернення Донбасу. ╤ якщо нас до чогось под╕бного схилятимуть, то, вважаю, що найб╕льший ризик будь-яко╖ компром╕сно╖ угоди — це особливий статус. В╕н руйну╓ все. Його потр╕бно нейтрал╕зувати, бо в╕н не виг╕дний, не потр╕бний Укра╖н╕.

Богдан Петренко, пол╕тичний експерт, заступник директора ╤нституту досл╕дження екстрем╕зму:
“Дуже багато залежатиме в╕д того, чи привезе Укра╖на якийсь св╕й вар╕ант досягнення миру, чи ╖хатиме на зустр╕ч погоджувати чуж╕ формули”
— Де-факто, Рос╕я усв╕домлю╓, що Укра╖на готова п╕ти на поступки заради чергово╖ зустр╕ч╕ у Нормандському формат╕. Не виключено, що наступним кроком будуть спроби дожимати розведення сил на вс╕й л╕н╕╖ з╕ткнення. Бо саме це в╕дкри╓ для РФ можлив╕сть застосувати додатков╕ стратег╕╖ – як пол╕тичну (╕мплементац╕я формули Штайнмай╓ра), так ╕ в╕йськову (в╕дкриття територ╕й, як╕ можуть ще завоювати так зван╕ «ДНР» та «ЛНР». Саме так, до реч╕, у грузин╕в на початку 90-х були «в╕джат╕» Гагри та Сухум╕). Ще один з крок╕в – це спроба перекладення на Укра╖ну (повне чи часткове) ф╕нансово╖ в╕дпов╕дальност╕ за в╕дновлення та соц╕альне забезпечення неконтрольованих нею частин Донбасу.
Спрогнозувати повед╕нку Укра╖ни п╕сля нормандсько╖ зустр╕ч╕ складно, - бо за багатьма заявами людей в╕дпов╕дальних за м╕жнародн╕ в╕дносини у Оф╕с╕ Президента ця зустр╕ч сприйма╓ться ледве не як самоц╕ль. Дуже багато залежатиме в╕д того, чи привезе Укра╖на на цю зустр╕ч якийсь св╕й план досягнення миру, чи ╖хатиме на зустр╕ч погоджувати чуж╕ формули. У першому вар╕ант╕ у нас ╓ деяка над╕я на ╢вропу, у другому - сусп╕льству й надал╕ буде нав’язуватись «повзуча кап╕туляц╕я» - у вигляд╕ амн╕ст╕й бойовикам чи прийняття ново╖ редакц╕╖ закону про особливий статус.
Щодо зах╕дних партер╕в – то в╕д слова «партнери» уже варто в╕дмовитись. Макрон вважа╓ себе л╕дером ╢вропи, ╕ вир╕шення рос╕йсько-укра╖нського питання т╕льки додасть йому бал╕в. Тому ╢С дасть добро на будь-який вар╕ант алгоритму приходу до миру, який погодять м╕ж собою Пут╕н ╕ Зеленський. Б╕льше того – саме Укра╖на стане основним суб’╓ктом, на який зд╕йснюватися тиск. Бо тиснуть там, де продавлю╓ться.
Фактично, головний запоб╕жник для кап╕туляц╕╖ перед Рос╕╓ю - був ╕ лиша╓ться укра╖нський народ. Н╕хто не вир╕шить за нас наш╕ проблеми.

В╕тал╕й Кулик, пол╕тичний експерт, директор Центру досл╕джень проблем громадянського сусп╕льства:
“Укра╖на ма╓ перехопити ╕н╕ц╕ативу по формулюванню порядку денного”
Перша позиц╕я. Очевидно, що под╕бна стратег╕я умиротворення не матиме загально╖ п╕дтримки по Укра╖н╕. Тому сл╕д оч╕кувати зростання протестних акц╕й, формування ново╖ опозиц╕йно╖ парадигми. ╤ тут основне питання полягатиме в тому, хто очолить протестний рух? Якщо на чол╕ будуть колишн╕й президент Порошенко або Нацдружини, то це призведе до дискредитац╕╖ протесту. В╕д нього в╕д╕йде значна частина актив╕ст╕в, як╕ не бажатимуть брати участь у парт╕йному флешмоб╕ ПОПа. Але наск╕льки вдасться сформувати департизований, максимально нерадикальний рух спротиву, власне, наск╕льки цей рух зможе показати свою силу на вулиц╕, в зал╕ парламенту та в експертному середовищ╕?
Друга позиц╕я. Очевидно, под╕бними ╕н╕ц╕ативами влада продовжу╓ заганяти себе в так звану пастку “22” (“Пастка-22” - роман американського письменника Джозефа Геллера) ╕з яко╖ нема╓ виходу. Зам╕сть того, щоб стояти жорстко на позиц╕╖ забезпечення режиму тиш╕ на л╕н╕╖ розмежування, безпеково╖ частини реал╕зац╕╖ “м╕нських угод” - нин╕шня влада фактично вт╕лю╓ в життя формулювання 2016 року. Зеленський та його команда знайшли можливост╕ для того, щоб реал╕зувати цю “формулу”. ╤ загнали себе в пастку, оск╕льки дал╕ в╕д них вимагатимуть закон про особливий статус ОРДЛО тощо. А ще ╓вропейськ╕ та рос╕йськ╕ експерти уже говорять про те, що новий закон ма╓ бути написаний на основ╕ д╕ючого (ухваленого ще в 2015 роц╕). Тобто де-юре ми повернемо ном╕нальний суверен╕тет, а де-факто — н╕чого не буде, н╕хто контроль над кордоном не повертатиме, нав╕ть п╕сля так званих вибор╕в. Якщо дехто з парт╕╖ влади вважа╓, що вдасться “пропетлять” в ситуац╕╖ з невизнанням вибор╕в в ОРДЛО демократичними, то я би хот╕в нагадати про вимоги ОБС╢ до проведення вибор╕в. З одного боку ц╕ вимоги ╓ б╕льш-менш такими, що дозволяють впливати на процес, вимагати дотримання процедури, але з ╕ншого... Як приклад — вибори в Афган╕стан╕ та в ╤раку, як╕ проводилися п╕сля в╕йни з Тал╕баном та ╤Г╤Лом, ╕ як╕ були визнан╕ св╕товою сп╕льнотою як демократичн╕. Ут╕м, насправд╕, кр╕м столиць, ╕ то лише в окремих кварталах, уряди цих кра╖н н╕чого не контролювали. В╕дтак умовн╕сть демократичност╕ вибор╕в ╕ ман╕пулятивн╕сть з формулюванням та з критер╕ями ОБС╢ — загальнов╕дома. Тож розум╕ючи це все — погоджуватися, що ми готов╕ визнати зв╕т ОБС╢ та застосувати закон про особливий статус, це наче грати ╕з шулером, розум╕ючи, що опонент уже пом╕тив карти ╕ точно вигра╓. Тому я бачу величезн╕ ризики в╕д ╕мплементац╕╖ «формули Штайнма╓ра», а також вважаю, що протестн╕ настро╖ в сусп╕льств╕ зростатимуть ╕ доповнюватимуться незадоволенням в╕д впровадження ринку земл╕, ображеними ФОПами ╕ так дал╕.
Позиц╕я третя — стосовно Рос╕╖. Думаю Москва продовжуватиме намагання, вибивати з Укра╖ни поступки за поступками. Спочатку в нас вибили фактично парафування “формули Штайнмай╓ра”, дал╕ вибиватимуть проведення вибор╕в без контролю над ╕нформац╕йним простором ╕ забезпеченням участ╕ укра╖нських пол╕тичних парт╕й, а згодом — в╕д зах╕дних партнер╕в вимагатимуть визнання вибор╕в демократичними ╕, таким чином, все може завершитися формуванням умов для де-юре федерал╕зац╕╖ Укра╖ни.
Позиц╕я четверта — ╓вропейськ╕ партнери. Думаю, вони з╕тхнуть ╕з полегшенням. Оск╕льки спихнуть з плечей важливу проблему ╕ переведуть це в площину в╕дносин Укра╖на та Рос╕я або Укра╖на та окупован╕ територ╕╖. Тобто, погодившись таким чином на рос╕йський конструктор “громадянського конфл╕кту” в Укра╖н╕, де суб’╓ктами виступають Ки╖в та Донецьк з Луганськом — не Рос╕я.
Позиц╕я п’ята — в╕кно можливостей. Воно (це в╕кно) поляга╓ у ч╕тких формулюваннях ╕ намаганнях дистанц╕юватися в╕д рос╕йського дискурсу. Потр╕бн╕ правильн╕, гранично вив╕рен╕ формулювання закону про особливий статус ОРДЛО. Цим документом треба забезпечити необх╕дн╕ параметри та рамки можливого подальшого врегулювання. Укра╖на ма╓ перехопити ╕н╕ц╕ативу по формулюванню порядку денного.
Поговорив Мирослав Л╕скович

ЗНАЧНА Б╤ЛЬШ╤СТЬ УКРА╥НЦ╤В ХОЧУТЬ МИРУ НА УМОВАХ КИ╢ВА, А НЕ МОСКВИ

А що думають перес╕чн╕ громадяни Укра╖ни про формулу Штайнма╓ра? Як вони реагуватимуть на т╕ чи ╕нш╕ кроки влади?
Пов╕домлення про погодження Укра╖ною формули Штайнма╓ра, якою передбача╓ться зак╕нчити в╕йну на Донбас╕ через надання п╕сля проведення вибор╕в тимчасового (чи пост╕йного?) особливого статусу окремим територ╕ям рег╕ону, добряче сколихнуло громадськ╕сть. Соцмереж╕ бурлять як н╕коли, ╕ нав╕ть можна говорити про певн╕ тенденц╕╖: якщо учора спершу гостро зреагували т╕, хто вбача╓ у ц╕й формул╕ кап╕туляц╕ю Укра╖ни перед Рос╕╓ю, то сьогодн╕ ж зда╓ться, поб╕льшало спок╕йних коментар╕в на кшталт “без пан╕ки, швидше за все н╕чого не зм╕ниться”. Але реакц╕я громадськост╕ може зм╕нитися, як т╕льки стане краще зрозум╕ло, що несуть узгоджен╕ в М╕нську папери, адже ╕ перш╕, й друг╕, наголошують: поки що ма╓мо кота в м╕шку – бо про те, що в╕дбувалося за лаштунками нараз╕ н╕чого не в╕домо. А як же реагуватиме сусп╕льство дал╕, коли ймов╕рно в╕дбудуться конкретн╕ кроки? В╕дпов╕д╕ на ц╕ питання мають фах╕вц╕, як╕ вивчають настро╖ ╕ ставлення укра╖нц╕в до найважлив╕ших напрямк╕в державно╖ пол╕тики.
Якщо червон╕ л╕н╕╖ перейдуть – Майдан ╕мов╕рний, – Бекешк╕на
На тому, що формула Штайнма╓ра ╓ р╕внянням з дуже багатьма нев╕домими наголошу╓ в коментар╕ Укр╕нформу в╕дома укра╖нська соц╕ологиня ╤рина Бекешк╕на, директорка Фонду «Демократичн╕ ╕н╕ц╕ативи» ╕мен╕ ╤лька Кучер╕ва. В багатьох поста╓ питання: чи це не ╓ кроком до под╕лу Укра╖ни, створення т╕╓╖ ж Новорос╕╖, нехай трохи меншо╖ за територ╕╓ю, якщо пор╕внювати з початковими планами Кремля, але яка ╕снуватиме всередин╕ Укра╖ни, отруюватиме атмосферу, перешкоджатиме розвитку ╕ реал╕зац╕╖ план╕в, зокрема щодо ╓вропейсько╖ та ╓вроатлантично╖ ╕нтеграц╕╖. Пан╕ ╤рина також нагаду╓, що небезпечним ╓ створення прецеденту – а дал╕ виявиться, що, прим╕ром, в Одеськ╕й област╕ теж надумають п╕ти под╕бним шляхом. ╤ тод╕, що – знову в╕йна ╕ нов╕ «формули Штайнма╓ра»?
╤рина Бекешк╕на: “Коли ми запитували, що може зм╕нити рейтинг Зеленського ╕ його пол╕тично╖ сили, то передбачили, що передус╕м це будуть конкретн╕ р╕шення по Донбасу. Зараз ми ма╓мо червон╕ л╕н╕╖ (в ус╕х рег╕онах, включаючи Луганську ╕ Донецьку област╕) – вибори, автоном╕я, формування пол╕тсил, правоохоронних орган╕в з м╕сцевих кадр╕в, загальна амн╕ст╕я тощо. Якщо ц╕ л╕н╕╖ перейти – населення Зах╕дних рег╕он╕в поставиться до цього дуже негативно, включно з╕ значною частиною киян, тож не виключаю новий Майдан. Щоправда, Володимир Зеленський запевнив, що червон╕ л╕н╕╖ переходити не будуть, ╕ в такому раз╕ формула може бути прийнятною для населення, але поки нема╓ ч╕ткого плану, говорити про це зарано. Першу реакц╕ю ми вже бачили, ╕ не треба забувати, що в нас ╓ 400 тисяч ветеран╕в АТО, як╕ дуже гостро реагують на будь-яке припущення кап╕туляц╕╖”.
Хоча заступник директора соц╕олог╕чно╖ служби Центру Разумкова Михайло М╕щенко в коментар╕ 24 каналу перекону╓ в зворотному: показники дов╕ри до влади одн╕ з найвищих за останн╕ десятил╕ття, тож навряд чи найближчим часом ми побачимо масов╕ акц╕╖ протесту. “Припускаю, що певн╕ пол╕тичн╕ сили орган╕зовуватимуть акц╕╖ протесту, але малоймов╕рно, що вони будуть масовими. Це будуть акц╕╖ протесту, ╕н╕ц╕йован╕ пол╕тичними силами”, – вважа╓ М╕щенко.
2 жовтня сво╓ нещодавн╓ опитування щодо формули Штайнма╓ра, проведене 21-25 вересня, опубл╕кувала Соц╕олог╕чна група “Рейтинг”. Зг╕дно з його результатами, дв╕ третини опитаних не змогли оц╕нити ╕н╕ц╕ативу мирного врегулювання, в╕дому як «Формула Штайнма╓ра», 23% висловилися проти ц╕╓╖ ╕де╖, 18% – п╕дтримали ╖╖. ╤ хоча з оф╕ц╕йним прийняттям документа це сп╕вв╕дношення могло дещо зм╕нитися, але все ж у згаданому опитуванн╕ знайшлися й ╕нш╕ ц╕кав╕ цифри, як╕ можна вважати б╕льш об’╓ктивними у ставленн╕ населення до вир╕шення дол╕ ОРДЛО.
За даними опитування, б╕льше половини респондент╕в п╕дтримують нево╓нн╕ заходи з врегулювання питання окупованого Донбасу: 34% виступають за припинення в╕йськових д╕й ╕ визнання цих територ╕й тимчасово окупованими, тобто – замороження конфл╕кту, 23% – за надання цим територ╕ям статусу автоном╕╖ у склад╕ Укра╖ни. Натом╕сть 23% виступають за продовження в╕йськових д╕й до повного в╕дновлення укра╖нсько╖ влади на всьому Донбас╕ ╕ лише 6% – за в╕дд╕лення цих територ╕й в╕д Укра╖ни. Во╓нний шлях вир╕шення питання ма╓ найб╕льшу п╕дтримку серед мешканц╕в Заходу кра╖ни, а надання автоном╕╖ окупованим територ╕ям – на П╕вдн╕ та Сход╕.
У опитуванн╕ також вивчали ставлення населення до участ╕ миротворц╕в ООН, проведення м╕сцевих вибор╕в, амн╕ст╕╖ учасникам незаконних збройних формувань. Введення миротворц╕в ООН без участ╕ рос╕йського контингенту на окупован╕ територ╕╖ Донбасу п╕дтримують 55%, проти – 26%. Проведення на неп╕дконтрольних територ╕ях Донецько╖ та Лугансько╖ областей м╕сцевих вибор╕в п╕сля здобуття контролю над вс╕╓╖ окупованою територ╕╓ю п╕дтримують 53%, не п╕дтримують – 19%. Проведення на неп╕дконтрольних територ╕ях Донецько╖ та Лугансько╖ областей м╕сцевих вибор╕в п╕д контролем ОБС╢ п╕дтримують 43% опитаних, не п╕дтримують – 27%.
Проти амн╕ст╕╖ учасник╕в незаконних збройних формувань, як╕ воюють на сторон╕ так званих ДНР та ЛНР висловилися 48%, а за майже вдв╕ч╕ менше – 27%. Практично те саме з наданням права м╕сцевим органам влади «реокупованих» територ╕й створювати загони народно╖ м╕л╕ц╕╖: не п╕дтримують 43%, п╕дтримують – 27%. А от введення миротворц╕в ООН на окупован╕ територ╕╖ Донбасу з рос╕йським контингентом у склад╕ не п╕дтримують аж 61%, а п╕дтримують – лише 17%.
Як бачимо, переважна б╕льш╕сть укра╖нц╕в прагнуть, щоб Укра╖на вийшла з в╕йни з╕ збереженням свого повного суверен╕тету.
Юл╕я Горбань

Роман Безсмертний, пол╕тик,
у минулому член Тристоронньо╖ контактно╖ групи
УХВАЛЮВАТИ ТАК╤ Р╤ШЕННЯ, ЯК «ФОРМУЛА
ШТАЙНМА╢РА», ТРЕБА ЧЕРЕЗ Р╤ШЕННЯ РНБО

Цього тижня був оприлюднений документ, яким Укра╖на в особ╕ Леон╕да Кучма п╕дтверджу╓ готовн╕сть до ╕мплементац╕╖ так звано╖ «формули Штайнма╓ра» в укра╖нське законодавство – ╕ це начебто узгоджено з учасниками ТКГ 11 вересня 2019 року.
Багато хто в сусп╕льств╕ потрактував це як факт, що укра╖нська сторона прийма╓ текст ц╕╓╖ формули, зобов’язуючись провести вибори на окупованих територ╕ях ще до моменту виведення зв╕дти рос╕йських в╕йськ. Укра╖нськ╕ нац╕онал╕сти обурилися. Чимало експерт╕в, журнал╕ст╕в б╕льш чи менш стримано радили в╕дновити алгоритм попередньо╖ влади: спочатку нам повертають контроль над кордоном, пот╕м ми створю╓мо там адм╕н╕страц╕╖, пот╕м – вибори. Б╕льше того, п╕д Оф╕сом президента, на Майдан╕ та в деяких рег╕онах в╕дбулися м╕тинги протесту. Протягом дня ста╓ зрозум╕ло, що про законопроект та ратиф╕кац╕ю нав╕ть не йдеться. Вт╕м, сусп╕льна напруга зашкалю╓. Ми попросили прокоментувати под╕ю досв╕дченого пол╕тика, дв╕ч╕ члена Тристоронньо╖ контактно╖ групи з мирного врегулювання ситуац╕╖ на сход╕ Укра╖ни Романа Безсмертного.
- Як ви прокоменту╓те вчорашн╕й документ?
- Все, що в╕дбува╓ться зараз, це не злочин. Бо п╕дписане в М╕нську не ма╓ правозобов’язуючого характеру. Водночас, я вважаю це помилкою. А помилка в╕д злочину в╕др╕зня╓ться тим, що ╖╖ можна виправити.
Що треба робити, щоб не поглиблювати ситуац╕ю? Я б рекомендував президенту триматися сво╓╖ позиц╕╖, яка була виголошена п╕д час вибор╕в, – робити акцент та зосереджуватися навколо соц╕ально-гуман╕тарного блоку. Це та складова, яка найб╕льше працю╓ на ре╕нтеграц╕ю Донбасу та Криму. Все ╕нше: гра в «формули Штайнма╓ра», модальност╕ вибор╕в – це реч╕ нав╕ть не середньостроково╖, а далеко╖ перспективи. ╤ тому, граючись ╕з ними, обов’язково будеш м╕няти суверен╕тет на пол╕тичн╕ забаганки Кремля. Що б я рекомендував органам влади? Ухвалювати так╕ в╕копомн╕ р╕шення через р╕шення Ради нац╕онально╖ безпеки та оборони.
Каб╕нету м╕н╕стр╕в сл╕д в╕дпрацювати к╕лька програм, як╕ стосуються ре╕нтеграц╕╖ Донбасу та Криму, починаючи в╕д програми в╕дселення зв╕дти цив╕льного населення та зак╕нчуючи програмами, як╕ стосуються перспектив територ╕ально╖ орган╕зац╕╖, перспектив розвитку м╕сцевого самоврядування.
Що стосу╓ться роботи Центрально╖ виборчо╖ ком╕с╕╖… Сьогодн╕ людям, як╕ там лишилися, треба пояснити, що ц╕ терм╕ни для вибор╕в, про як╕ може йтися, неможливо реал╕зувати з точки зору чинного укра╖нського законодавства.
Що сл╕д робити сусп╕льству? Вимагати, щоб б╕льше не вта╓мничувалося те, що робиться в М╕нську, в Норманд╕╖. На зустр╕чах радник╕в ╕з зовн╕шньопол╕тичних питань президента та ╕нших в╕домств вс╕ проекти документ╕в мають оприлюднюватися.
Президенту належить на зустр╕ч Нормандсько╖ четв╕рки привезти проекти документ╕в, проекти програм та концепц╕й, як╕ в╕дпов╕дають на запитання, про як╕ ми зараз говоримо. Б╕льше того, для того щоб вчиняти п╕дписи, потр╕бн╕ в╕дпов╕дн╕ повноваження тим, хто буде ц╕ п╕дписи ставити.
Я би порекомендував президенту Зеленському на зустр╕ч╕ н╕чого не п╕дписувати. Бо м╕жнародн╕ угоди лише тод╕ стають чинними, коли ╖х ратиф╕ку╓ парламент Укра╖ни. Якщо в╕н залишить св╕й автограф п╕д документом, який не буде ратиф╕кований, – це потягне насл╕дки. Бо це стосу╓ться безпеки, територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ та суверен╕тету укра╖нсько╖ держави. Це не випадково, що в 2014 роц╕ попередн╕й президент не лишив на жодному документ╕ свого автографу – в╕н як президент мав повноваження це п╕дписувати, але в╕н цього не зробив. Тож я ╕ нин╕шньому президенту порекомендував би вчинити так само.
- Все ж-таки, важливу парт╕ю тут ма╓ в╕д╕грати парламент. У ком╕тет╕ з нацбезпеки – Паруб╕й та Забродський. Х╕ба не можна поставити запоб╕жник: жодних зм╕н у Конституц╕ю?
- Вони у меншост╕ в ком╕тет╕. Я не бачу можливост╕. ╤ це вже попливло. Бо ми отримали пап╕рець – там н╕де нема Рос╕╖, це означа╓, що ми переходимо в формат «внутр╕шньо╖ в╕йни». Там ус╕ зобов’язання лежать на Укра╖н╕. Там нема╓ Рос╕йсько╖ Федерац╕╖. Ми будемо вовтузитися, а Рос╕я буде постачати туди зброю, бо╓припаси, туди заходитимуть рос╕йськ╕ в╕йська. З одного боку, не вводиться в д╕ю закон про правовий режим во╓нного стану та закон про оборону, з ╕ншого боку – ма╓мо текст, схвалений у М╕нську, який, не дай Бог, буде п╕дписаний президентом.
- Конфл╕кт заморозити не вда╓ться, але робити щось потр╕бно. Може, ми зможемо дал╕ продовжувати розмову, вимагаючи спочатку виведення техн╕ки, в╕дведення регулярних в╕йськ, роззбро╓ння незаконних формувань, а пот╕м вибори…
- Можна, ╕ для цього механ╕зм ╓. ╤нша справа, що сл╕д позбутися в╕дчуття, що ╓ проблеми, як╕ вир╕шуються за дек╕лька годин та дек╕лька м╕сяц╕в. В окремих складових - це питання рок╕в та десятк╕в рок╕в.
Лана Самохвалова
(Укр╕нформ)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 04.10.2019 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21602

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков