Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3304)
З потоку життя (6538)
Душі криниця (3539)
Українці мої... (1473)
Резонанс (1510)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1684)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УЧАСНИКИ В╤ЧА НА МАЙДАН╤ УХВАЛИЛИ ЗВЕРНЕННЯ ДО ПРЕЗИДЕНТА ╤ РАДИ
Минуло╖ нед╕л╕ на Майдан╕ Незалежност╕ у Ки╓в╕ пройшло в╕че проти погодження укра╖нською владою...


У КРИМУ БЛОКУЮТЬ УКР╤НФОРМ ╤ ЩЕ 17 УКРА╥НСЬКИХ ╤НФОРМАЦ╤ЙНИХ САЙТ╤В
Про це св╕дчать результати мон╕торингу Кримсько╖ правозахисно╖ групи (КПГ), який було проведено у...


СУД ЗААРЕШТУВАВ ПАШИНСЬКОГО
Сам Пашинський та його адвокат Андр╕й Федур заявили, що оскаржуватимуть ухвалу в апеляц╕йному...


РОС╤Я ДОС╤ НЕ ПУСТИЛА М╤С╤Ю ООН В ОКУПОВАНИЙ КРИМ
В окупованому Рос╕╓ю Криму к╕льк╕сть обшук╕в ╕ рейд╕в проти кримських татар зб╕льшилася вдв╕ч╕...


«СУД» В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ АРЕШТУВАВ УКРА╥НСЬКОГО АКТИВ╤СТА
Так званий "суд" в окупованому Рос╕╓ю Криму обрав запоб╕жний зах╕д укра╖нцю Олегу Приходько -...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 20.09.2019 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#38 за 20.09.2019
ЧОМУ МИ НЕ МОЖЕМО В╤ДКЛАДАТИ ПИТАННЯ ПОВЕРНЕННЯ КРИМУ ДО БЕЗК╤НЕЧНОСТ╤

Рятуючи Крим, Укра╖на насамперед повинна рятувати людей в╕д рабсько╖ психолог╕╖, яка дозволя╓ ворогов╕ принижувати укра╖нц╕в…

Крим окупований Рос╕╓ю вже б╕льше п'яти рок╕в, але живе сполучення з п╕востровом не припинилося, незважаючи на жорсткий контроль на адм╕нкордон╕ з обох бок╕в. Як деяк╕ материков╕ укра╖нц╕ не змогли в╕дмовитися в╕д звичних по╖здок у Крим, так ╕ жител╕ п╕вострова, як╕, як ╕ ран╕ше, м╕льйонами ниток пов'язан╕ з Укра╖ною, ╖дуть сюди "подихати свободою".
Тисяч╕ ╕стор╕й цих людей – одна з причин, чому повернення Криму в Укра╖ну не може бути розтягнутим  до безк╕нечност╕. Вони розпов╕дають нам про те, як╕ под╕╖ та процеси в Криму все б╕льше в╕ддаляють п╕востр╕в в╕д укра╖нського материка ╕ чому жител╕ окупованого Криму, нав╕ть т╕, як╕ не вмикають телев╕зор ╕ не в╕дчувають залежност╕ в╕д рубля, й надал╕ занурюються в сувору рос╕йську реальн╕сть. Часом в╕д не╖ дуже важко сховатися, вона наполегливо проника╓ в життя кожного. Хтось може бачити св╕тло в к╕нц╕ тунелю ╕ зна╓, як витримати б╕й з ц╕╓ю реальн╕стю, а хтось зм╕ню╓ться ╕, якщо не ╖де з Криму, просто впуска╓ д╕йсн╕сть у сво╓ життя.

ПОЛ╤ТВ'ЯЗН╤. «ВОНИ ТИХО ЗГОРАЮТЬ В╤Д РОЗЧАРУВАННЯ»
«Великий обм╕н» м╕ж Рос╕╓ю ╕ Укра╖ною – це найб╕льш яскрава ╕ позитивна под╕я з недавн╕х укра╖нських ╕ нав╕ть св╕тових новин, головний меседж яко╖: ц╕нн╕сть людського життя – понад будь-яко╖ пол╕тично╖ доц╕льност╕. Але, рад╕ючи за укра╖нських патр╕от╕в, як╕ з г╕дн╕стю трималися в рос╕йських кат╕внях, в Криму спод╕ваються, що д╕йде черга ╕ до решти 86-ти пол╕тв'язн╕в. Спод╕ваються ╕ в╕дчувають смуток, тому що зв╕льнити нав╕ть одну людину Укра╖н╕ дуже непросто, а набрати нових – не ╓ складним для Рос╕╖.
Потенц╕йних заручник╕в для цього в Криму достатньо. ╤, як показу╓ життя на п╕востров╕, пошуками причин для обшук╕в, затримань ╕ арешт╕в окупац╕йна влада особливо себе не обтяжу╓.
Тод╕, коли 35 укра╖нських пол╕тв'язн╕в були доставлен╕ в Ки╖в, кримськотатарська актив╕стка Лутф╕╓ Зуд╕╓ва поверталася в Крим з чергово╖ по╖здки на форум ╢вропарламенту, на якому вона виступала за укра╖нських пол╕тв'язн╕в – ус╕х, не т╕льки тих, хто був зазначений у списках на обм╕н. Вже в по╖зд╕, спостер╕гаючи за под╕ями в аеропорту Борисп╕ль, вона, затиснувши в руц╕ подарований ╖й друзями магн╕т «Free Sentsov», не в╕рила, що таке можливо.
«За «великим обм╕ном» стежу в по╖зд╕, який довезе мене до Новоолекс╕╖вки, а зв╕дти – по╖ду через встановлений у 2014 роц╕ кордон, в р╕дний Крим, в якому ось уже 5 рок╕в спецслужби заарештовують десятки «терорист╕в» серед кримських татар за в╕дсутност╕ нав╕ть натяку на под╕бн╕ д╕╖. Ще р╕к тому н╕хто не м╕г подумати, що Олег Сенцов з його «терористичною» статтею ╕ 20 роками арешту ма╓ хоч як╕сь шанси стати в╕льним. Але Богу п╕д силу найнеймов╕рн╕ш╕ под╕╖! А людин╕ важливо завжди робити правильний виб╕р ╕ збер╕гати г╕дн╕сть. Олег зум╕в. ╤ я вс╕м серцем в╕рю, що незабаром ус╕ несправедливо заарештован╕ за сво╖ переконання люди вийдуть на волю. Тому що, незважаючи н╕ на що – ми боремося ╕ не дамо про них забути. Не дозволимо перетворити ╖хн╕ ╕мена на паперов╕ «списки», – написала Лутф╕╓.
Насправд╕ оптим╕ст╕в, под╕бних ╖й, в Криму ста╓ все менше, тому що трохи ран╕ше сама Зуд╕╓ва написала, що «щоразу п╕д каток репрес╕й потрапляють десятки нових людей».
«Вони чекають нашо╖ допомоги. Вони ламають руки в╕д безсилля перед ц╕╓ю потворною машиною репрес╕й ╕ зсередини в╕д розчарування тихо згоряють. Не можна залишати людей з ╖хньою б╕дою наодинц╕», – каже актив╕стка.
Саме тому потр╕бно посп╕шати вигравати не т╕льки тактику, але й стратег╕ю ╕ в╕дстоювати не т╕льки людей, але ╕ територ╕ю.

ЦЬКУВАННЯ «ТИТАНОМ»
Щол╕та на п╕вноч╕ Криму в Армянську ста╓ться еколог╕чна катастрофа, причина яко╖ – завод на п╕вноч╕ Криму, що виробля╓ д╕оксид титану. Деф╕цит води на п╕востров╕ викликав порушення технолог╕чного процесу на п╕дпри╓мств╕, ╕ у серпн╕ минулого року це стало причиною масштабних викид╕в, через як╕ «влада» п╕д тиском громадськост╕ тимчасово евакуювала з Армянська д╕тей. Завод припинив свою роботу, але ненадовго. Цього року викиди ╕, як насл╕док, хвороби людей повторилися ╕, ймов╕рно, будуть повторюватися пер╕одично. Але в цьому причинно-насл╕дковому ланцюжку – деф╕цит води, порушення виробничих цикл╕в, зб╕льшення шк╕дливих викид╕в ╕ хвороби – слабкою ланкою виявилися люди, тому що заради них н╕хто не закрива╓ завод, в╕н продовжу╓ працювати з порушенням спро╓ктованих норм. А днями стало в╕домо, що окупац╕йна влада не т╕льки не закрива╓ небезпечне виробництво, але ╕ плану╓ удосконалити його, створивши х╕м╕чний кластер на п╕вноч╕ Криму.
За даними пресслужби "м╕нпромпол╕тики" Криму, красноперекопський завод "Бром" ма╓ нам╕р ╕нвестувати у буд╕вництво нового п╕дпри╓мства з виробництва хлору. Також запланована модерн╕зац╕я "Кримського содового заводу" ╕ "Кримського титану". «Влада» нац╕лилася ╕ на Сиваш – збираються зайнятися розв╕дкою та видобутком корисних копалин».
Сам "Титан", за ╕нформац╕╓ю кримсько╖ "влади", може перейти до ╕ншого бенеф╕ц╕ар╕я, оск╕льки ускладнення лог╕стики п╕дпри╓мства ╕ як насл╕док – подорожчання виробництва продукц╕╖ змусило його останнього господаря Дмитра Ф╕рташа вл╕зти у борги перед рос╕йськими банками. П╕дпри╓мство стало збитковим, однак ╕нформац╕я про те, хто ╕ з якою метою збира╓ться або вже заволод╕в ним, – не розкрива╓ться.

Чи можна зупинити токсичне п╕дпри╓мство в окупованому Криму?
На думку укра╖нських експерт╕в, можна, – ╓ к╕лька механ╕зм╕в м╕жнародно-правового впливу, включно з введенням м╕жнародного контролю на кримському п╕дпри╓мств╕. Однак у цьому випадку, вважають вони, Укра╖н╕ треба буде питати насамперед з себе. Наприклад, чим зак╕нчилися голосно анонсован╕ п╕сля масових викид╕в «Титану» крим╕нальн╕ справи? Р╕к пройшов, а результату нема╓. Як довго ще буде функц╕онувати в╕льна економ╕чна зона «Крим»? Чому на п╕дпри╓мство "Титан", яке працю╓ в екстремальному режим╕, регулярно надходить сировина з територ╕╖ Укра╖ни, зокрема ╕льмен╕това руда з кар'╓р╕в Житомирсько╖ област╕. ╥╖ привозять на окуповану територ╕ю за спец╕ально розробленою схемою через укра╖нськ╕ ╕ турецьк╕ порти.
Якби Укра╖на змогла зупинити травлю кримчан «Титаном», нав╕ть пророс╕йським сепаратистам довелося б зм╕нити свою пол╕тичну ор╕╓нтац╕ю, а у заявах про те, чий Крим, було б менше декларативност╕ ╕ б╕льше крок╕в до деокупац╕╖ п╕вострова.

ВОДУ В КРИМ В ОБМ╤Н НА ПОЛ╤ТВ'ЯЗН╤В?
Розмови рос╕йських сп╕кер╕в про пуск води в Крим за останн╕ п╕вроку лунали все част╕ше ╕ голосн╕ше. Вони не нов╕, але набирають оберт╕в ╕ часом суперечать одна одн╕й. То Георг╕й Мурадов ("постпред" Пут╕на в окупованому Криму) просить Москву почати переговори з Ки╓вом щодо в╕дновлення постачання дн╕провсько╖ води в Крим. Володимир Констант╕нов ("голова" окупац╕йного парламенту в Криму) заявля╓, що в Криму проблем з водою нема╓ ╕ дн╕провсько╖ води, "сильно забруднено╖", п╕востр╕в взагал╕ не потребу╓. То Аксьонов ("голова" Криму) навпаки, хоч ╕ вважа╓, що деф╕циту води в Криму нема╓, але виступа╓ за в╕дновлення роботи П╕вн╕чно-Кримського каналу, оск╕льки "у низц╕ рег╕он╕в ╓ велик╕ проблеми з чистою водою".
Як вих╕д – ус╕ просять потерп╕ти ще рок╕в п'ять, коли Рос╕я щось придума╓. Що вона буде придумувати - не оголошу╓ться. Проводити сухопутний коридор до Каховського водосховища, як це припуска╓ голова Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Бар╕╓в, повертати русло р╕чки Дн╕про, про що заявля╓ Жириновський, або зд╕йснювати технолог╕╖ з опр╕снення морсько╖ води, як це давно роблять в ╤зра╖л╕ ╕ арабських кра╖нах.
Але чомусь зда╓ться, що у вир╕шенн╕ тако╖ серйозно╖ для п╕вострова проблеми – Кремль так само, як ╕ у питанн╕ прийняття р╕шення про анекс╕ю Криму, буде "ловити момент", коли на укра╖нську владу можна буде натиснути або скористатися ╖╖ слабк╕стю та розгублен╕стю.
Саме тому п╕сля так званого «великого обм╕ну» Москва заходилася вчити Укра╖ну, як ╖й вир╕шити «комплексн╕ проблеми», схиляючи до прийняття потр╕бних для Кремля р╕шень.
Адже там зрозум╕ли, що, отримавши за 35 укра╖нських пол╕тв'язн╕в головного св╕дка ╕ обвинуваченого у справ╕ про знищений малайз╕йський бо╖нг, – завтра можна буде вимагати, щоб Ки╖в пустив воду в Крим. Рос╕я не зна╓ меж╕ компром╕с╕в, до яких готовий президент Зеленський, але дуже спод╕ва╓ться, що у наступному пакет╕ домовленостей з Ки╓вом вона зможе вимагати ╕ поставок дн╕провсько╖ води, ╕ енергоресурс╕в, ╕ припинення товарно╖ блокади. А все, що може попросити Ки╖в, впевнен╕ у Москв╕, ╓ в Криму в необмежен╕й к╕лькост╕ – це противники рос╕йського режиму, як╕ стали неугодними п╕сля окупац╕╖ Криму. Рос╕я готова використовувати ╖х як ц╕нну валюту для вир╕шення сво╖х проблем. Перекрити надходження ц╕╓╖ валюти може лише деокупац╕я Криму.

ОПАРКАНЕННЯ КРИМУ: ВРЯТУЙТЕ НАС В╤Д АБСУРДУ!
У Криму за вс╕ма законами безглуздост╕ планом╕рно обгороджуються парканами вс╕ об'╓кти р╕зного ступеня «стратег╕чност╕».
Якщо ви дума╓те, що повальне захоплення встановленням огорож, турн╕кет╕в ╕ тривожних кнопок – це вимога лише до шк╕л ╕ дитячих садочк╕в в Криму, то помиля╓теся. Паркани там ставлять всюди – колючим дротом огороджують зони в╕дпочинку, п╕дходи ╕ п╕д'╖зди до "держустанов", набережн╕, дороги до пляж╕в ╕, власне, сам╕ пляж╕. На автостанц╕╖ б╕ля зал╕зничного вокзалу в С╕мферопол╕ – мало того, що сама територ╕я огороджена зал╕зним парканом, зайти на площу, де йде посадка на автобуси, неможливо нав╕ть без вал╕зи — на вход╕ сто╖ть ще одна огорожа, яка залиша╓ два дуже вузьких б╕чних проходи. У раз╕ НС в цьому м╕сц╕ точно буде тиснява людей з масовим травматизмом. А якщо загориться автобус, т╕кати буде н╕куди – все перекрито. Така сама ситуац╕я ╕ на багатьох ╕нших автостанц╕ях в Криму.
На п╕д'╖зд╕ до л╕карн╕ Швидко╖ допомоги в тому ж С╕мферопол╕, кр╕м головного огорож╕ паркани перекрили п╕д'╖зд транспорту. Людям, як╕ отримали травми, на милицях, на зламаних ногах доводиться буквально дострибувати до травмпункту. На прохання дозволити п╕двезти травмованих ближче до п╕д'╖зду, кер╕вництво л╕карн╕ поясню╓, що це заборонено, а паркани стоять на випадок в╕йни ╕ терористичних акц╕й.
П╕д виглядом боротьби з тероризмом паркани ставлять на все п╕дряд. Громадяни, як╕ п╕дтримали "повернення в р╕дну гавань", ризикуючи посваритися з "владою", орган╕зовують акц╕╖ та збори п╕дпис╕в п╕д несамовитими в╕дозвами до чиновник╕в. Проте вс╕ вони безсил╕ перед перетворенням Криму на кра╖ну Зазаборь╓.
Врятуйте нас в╕д абсурду! Паркани наступають на Крим! Хороша тема для 95 кварталу, але тут потр╕бно не жартувати, а д╕яти!

«ВИБОРИ» В КРИМУ ПРОДЕМОНСТРУВАЛИ П╤ДТРИМКУ УКРА╥Н╤. ПАНЕ ПРЕЗИДЕНТ, ПОКВАПТЕСЯ!
8 вересня в Криму пройшли незаконн╕ вибори в так звану держраду окупованого Криму та м╕сцев╕ органи влади. Готувалися до ц╕╓╖ под╕╖ грунтовно – на контрол╕ був кожен голос виборця-бюджетника. Людям наполегливо нагадували про «громадянський обов'язок» ╕ «виборче право» смс-ками в телефон╕, рекомендац╕ями в соцмережах, наприклад, у батьк╕вському чат╕, б╕лбордами на узб╕ччях дор╕г, шоу в телев╕зор╕. Найб╕льш жорсткий морально-психолог╕чний шантаж, який виражався у щогодинних телефонних дзв╕нках з питанням – чи ти проголосував – був застосований щодо л╕кар╕в, вчител╕в, п╕дпри╓мц╕в.
Усе працювало на те, щоб «влада» не отримала такого ганебного результату. Але вона його отримала – менше 30 в╕дсотк╕в виборц╕в удосто╖ли сво╓ю увагою останн╕ «вибори» в Криму. ╤ це оф╕ц╕йн╕ дан╕!
В Криму це вже не перший випадок незаконного формування орган╕в окупац╕йно╖ влади та м╕сцевого самоврядування за допомогою голосування. Спробою лег╕тим╕зац╕╖ анекс╕╖ Криму був «референдум» у березн╕ 2014-го року, вибори в «держраду» в тому ж 2014-му, «вибирали» ╕ делегат╕в до Держдуми у вересн╕ 2016 року, президента – у березн╕ 2018-го. Пор╕вняно з останн╕ми "виборами", тод╕ ще був сво╓р╕дний емоц╕йний заряд, який найб╕льш показово виражався в словах: "Мы в России, а там – хоть камни с неба".
Останн╕ «вибори» продемонстрували повне ╕гнорування Рос╕╖, а точн╕ше — п╕дтримку Укра╖ни. Як сказав колишн╕й подвижник "кримсько╖ весни", а нин╕ опозиц╕йний журнал╕ст ╢вген Гайворонський, "вибори в Криму п╕дтвердили, що 1,5 м╕льйона кримчан – за Укра╖ну".
«Результат так званих вибор╕в – населення Криму не визна╓ Рос╕ю ╕ пут╕нський режим лег╕тимними. Це люди висловили за допомогою бойкоту незаконно╖ под╕╖ «вибори», яка в Укра╖н╕ та в усьому цив╕л╕зованому св╕т╕ класиф╕ку╓ться як злочин. Так люди продемонстрували сво╓ бажання в╕дновити Укра╖ну в Криму. ╤ цей результат говорить про крайню слабк╕сть позиц╕╖ окупанта в Криму. За допомогою п╕дкупу, економ╕чного та психолог╕чного пресингу бюджетник╕в ╕ моб╕л╕зац╕╖ силовик╕в Рос╕я змогла моб╕л╕зувати на «вибори» не б╕льше 200 тисяч людей,як╕ знаходяться в Криму. Усв╕домлено ╕ добров╕льно за Рос╕ю в Криму проголосувало 20 000 – 50 000 кримчан – слуги режиму, яких допустили до год╕вниц╕ ╕ найб╕льш постраждал╕ в╕д промивання м╕зк╕в рос╕йським зомбоящиком. Тобто за Рос╕ю – не б╕льше 5% населення (!) з 2 м╕льйон╕в жител╕в Криму. Проти Рос╕╖ та ╖╖ злод╕янь на п╕востров╕ – переважна б╕льш╕сть населення", – пише журнал╕ст, який п╕знав не на словах, а на власному досв╕д╕, що таке увага ФСБ.
“Пут╕не, це тво╓ нещадне ф╕аско. Зеленському варто прискорити роботу над програмами деокупац╕╖ та ре╕нтеграц╕╖ Криму ╕ Севастополя», – стверджу╓ Гайворонський. ╤ з ним важко не погодиться - варто прискорити!

ЧОМУ УКРА╥НЦ╤В МУЧАТЬ НА "КОРДОН╤"?
Л╕то завжди було найспекотн╕шим часом на кордон╕ з Кримом: у липн╕ укра╖нц╕ за╖жджали сюди на в╕дпочинок, у серпн╕ — ╖хали назад. ╤ судячи з того, яка к╕лометрова черга машин з укра╖нськими номерами вишикувалася на ви╖зд╕ з Криму наприк╕нц╕ серпня-2019, в останн╕ перед початком навчального року вих╕дн╕, Крим забути в Укра╖н╕ все-таки не можуть. ╥дуть на машинах, на такс╕, по╖здах, п╕сля яких йдуть п╕шки в╕д укра╖нського до оккупантского КПП ╕ буферну зону м╕ж ними. У черз╕ на паспортний ╕ митний контроль люди мовчки терплять кримську спеку ╕ приниження рос╕йських прикордонник╕в. Пок╕рно зносять ╖х вигуки "смотреть мне в глаза!" ╕ розпаковують насилу защ╕бнут╕ сумки та вал╕зи. Укра╖нських прикордонник╕в люди теж бояться. Т╕, звичайно, не проводять уздовж т╕ла металодетектором, не риються у вал╕зах. ╥х в основному ц╕кавить – з якою метою ╖дуть в Крим, яку валюту туди везуть.
У черз╕ на укра╖нському КПП чую, як мати говорить синов╕: "Якщо запитають, де були, скажеш, що гостювали у бабус╕". "Чому?" – несм╕ливо запиту╓ дитина. "Так треба", – тихо в╕дпов╕да╓ мама.
Муки д╕тей на кордон╕ — окрема тема. Д╕вчин╕-п╕дл╕тку рок╕в в╕с╕мнадцяти, яка ╖хала без супроводу, стало погано в черз╕, що дуже пов╕льно просувалася. В╕д теплового удару в не╖ почалися м'язов╕ спазми, руки тряслися в судомах, д╕вчина тихо падала в непритомн╕сть. ╥╖ терм╕ново в╕двели в прим╕щення з кондиц╕онерами, де вальяжно ╕ несп╕шно працювали рос╕йськ╕ прикордонники. Випадок з д╕вчиною вплинув на швидк╕сть обслуговування на прикордонному пункт╕ контролю, були в╕дкрит╕ додатков╕ в╕кна, черга почала рухатися трохи швидше.
Чому сп╕вроб╕тники паспортного та митного контролю на "рос╕йському кордон╕" з Кримом поводяться як корол╕? В╕дпов╕дь очевидна — це ╓диний спос╕б показати свою владу, лег╕тимн╕сть ╕ п╕дкреслити "хто в дом╕ господар". Це помста укра╖нцям за те, що вони не хочуть бути частиною "русского мира" ╕ спос╕б продемонструвати ╖м свою перевагу.
Але питання — чому усе це терплять укра╖нськ╕ туристи — не знаходить жодних пояснень. Невже ц╕ муки варт╕ того, щоб порадувати "м╕н╕стерство знищення курорт╕в Криму" ╕нформац╕╓ю про тисяч╕ турист╕в з Укра╖ни, щоб примножити рос╕йську казну ╕ немов би сказати: "Н╕чого страшного м╕ж Рос╕╓ю ╕ Укра╖ною не сталося, ╕ нам все одно – кому зараз належить Крим".
А це означа╓, що, рятуючи Крим, Укра╖на насамперед повинна рятувати людей в╕д рабсько╖ психолог╕╖, яка дозволя╓ ворогов╕ принижувати укра╖нц╕в ╕ п╕ддавати ╖х небезпец╕.
╤рина Мачульська
(Укр╕нформ)

ТИМ ЧАСОМ…
ОКУПАНТИ РОЗГЛЯДАЮТЬ ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ КРИМУ

В окупац╕йн╕й влад╕ Криму задумалися про перейменування анексованого п╕вострова. Про це пов╕домив так званий заступник голови ради м╕н╕стр╕в Криму, п╕дпорядковано╖ Кремлю, Георг╕й Мурадов.
«Мен╕ зда╓ться дуже значущою ╕н╕ц╕атива грек╕в Криму використати у назв╕ поряд з чинною ╕сторичну назву, яка звучала б як Республ╕ка Крим-Таврида», – заявив в╕н. За його словами, «це питання стосу╓ться вс╕╓╖ громадськост╕ республ╕ки, ╕ якщо громадськ╕сть цю ╕н╕ц╕ативу грек╕в п╕дтрима╓, то вона може повн╕стю виходити на р╕вень конкретного обговорення» в окупац╕йних органах влади.
Водночас голова громадсько╖ палати Криму Григор╕й ╤оффе виступив проти перейменування ╕ в╕дпов╕в, що «повертати треба не ст╕льки ╕сторичну назву, як ╕сторичну пам’ять, традиц╕╖ й культурн╕ ц╕нност╕».
Як пов╕домляв УН╤АН, колишн╕й генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен вважа╓, що анексований Рос╕╓ю Крим повернеться п╕д контроль Укра╖ни, однак на це знадобиться час.

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 20.09.2019 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21553

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков