Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2973)
З потоку життя (6161)
Душі криниця (3396)
Українці мої... (1450)
Резонанс (1470)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1656)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УРОКИ КРИМУ: ПОПРИ ТРАВМУ, МИ МА╢МО ЗНАЙТИ СИЛИ ДЛЯ РОЗВИТКУ
Виступ учасника Нестор╕всько╖ групи ╢вгена Гл╕бовицького у Кримському дом╕ п╕д час вечора,...


ОДИНОЧН╤ П╤КЕТИ В КРИМУ: ВИКЛИК ОКУПАНТАМ
Б╕льше 80 суд╕в у справах кримськотатарських патр╕от╕в провела в один день т.зв. "кримська влада"...


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Поширюйте цього листа. Ма╓мо застоювати себе, св╕й Край. Хто, як не ми?


КОР╤ННЕ НАСЕЛЕННЯ ВИТ╤СНЯЮТЬ З КРИМУ
Про це йдеться в допов╕д╕ "Пол╕тичн╕ пересл╕дування в Рос╕╖": ш╕сть м╕сяц╕в 2017 року.


10 МАЛОВ╤ДОМИХ ФАКТ╤В ПРО КРИМСЬКОТАТАРСЬКИЙ ПРАПОР
Блакитний кол╕р прапора означа╓ чистоту, свободу ╕ чесн╕сть




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 02.07.2004 > Тема "Крим - наш дім"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#27 за 02.07.2004
Оберіг пам'яті
Віктор ХОМЕНКО.

Єдиний у світі народний музей кримчаків відкрито у центрі Сімферополя. На півострові представників цієї нації залишилося всього 204.
У всьому світі їх нині менше тисячі.
Унікальний музей розташувався в старій частині міста, у великому будинку на вулиці Крилова, 54. Експонати його розповідають про життя цієї народності з ХІХ століття до наших днів. Тут можна побачити традиційний національний одяг кримчаків, шати весільної пари молодих, предмети побуту й знаряддя праці. Сьогодні виставковий фонд кримчаків незначний. В основному це фотокопії предметів побуту, портрети давніх предків. Раритети, пам'ятки роду сюди принесла кожна кримчацька сім'я. Хоча історичних свідчень про людність, яка отримала назву з тих часів, як півострів став називатися Кримом, залишилося небагато. Як націю в колишньому задекларовано інтернаціональному СРСР їх не визнавали. Із закриттям національних шкіл у середині 30-х років ХХ століття викладання кримчацькою мовою припинилося взагалі. (Попри це, кримчацька мова збереглася. У роки незалежності України почали видаватися кримчацькі словники, фольклорні й літературні твори, прислів'я й приказки). За довгі роки боротьби за право називатися кримчаками, їхні представники збирали все, що могло розповісти про їх ідентичність, й відправляли в Ленінградський музей етнографії. Там залишилися головні свідчення їх самобутності у світі. Самоназву "кримчаки" етносу, який сформувався на території півострова у період середньовіччя, дехто досі розуміє й уживає в розумінні "житель Криму" взагалі. Самі ж кримчаки відносять час свого поселення тут до шостого століття. До ХІХ ст. найбільше їх жило у містах Кефе, Солхаті, потім в Карасубазарі, Мангупі.
Задум створити власний музей у кримчаків з'явився відразу ж після війни, коли останні представники зникаючого народу зрозуміли, що могли щезнути з лику Землі назавжди. Вони, разом із євреями й циганами, стали жертвами геноциду. Уже на початку війни понад три тисячі кримчаків знищили фашисти у Сімферополі, Феодосії й Карасубазарі, а їх тіла кинули у протитанкові рови. Методично розстрілювали їх у Керчі й Севастополі. Після закінчення війни кількість кримчаків у порівнянні з довоєнною статистикою скоротилося майже на 80%. Фронтовики й евакуйовані кримчаки, повертаючись на півострів після визволення Криму, дізнавалися про страшну правду - загибель свого народу. Почали збирати свідчення про полеглих й живих. Спільне горе їх згуртувало. З'явилася траурна дата - щороку, 11 грудня, кримчаки збираються і відзначають День пам'яті загиблих. Під час таких зустрічей міцніла ідея створення власного музею. Та все не вистачало коштів на його організацію. Хоча гроші на музей - членські внески й пожертви, збирали всім миром та роками складали в старовинну металеву скриню - кум бару. Втілити у життя давню мрію допомогли державний і кримський комітети у справах національностей та фонд "Відродження".
...Тепер музей кримчаків є й у Криму. Він додався до першої набутої після незалежнос-ті України общинної власності кримчаків - "Етнокультурного центру", де є національна бібліотека, працюють дитяча художня студія, недільна школа, керамічна майстерня - для розвитку традиційних ремесел і випуску сувенірної продукції.
...Першими гостями музею кримчаків стали представники всіх інших численних національно-культурних товариств й общин півострова. Святковості події додала ще одна важлива для всіх обставина.
З вдячністю відзначили присутні узаконення Верховною Радою України статусу осіб депортованих за національною відзнакою й визначення їх прав. Наша країна гарантує депортованим особам, котрі добровільно повернулися в місця їх постійного проживання, рівні з громадянами України права у відповідності з Конституцією й умови, що включають забезпечення землею, житлом, працевлаштуванням, освітою, а також умови для національного й духовного розвитку. До депортованих за національною ознакою Закон відносить осіб, котрі в період з 1941 по 1944 роки були примусово переселені на спец- поселення за рішенням державних органів СРСР із місць постійного проживання, які є територією України. Серед тих, хто переніс усі випробування брутальної висилки, були й кримчаки. Їхні лідери постійно обираються в Раду представників громадських організацій національних меншин України при Президенті України. Вони відзначають, що зустрічі на високому рівні допомагають у вирішенні їхніх
проблем. 
...Під час приязного спілкування на презентації музею кримчаків виявилося, що представники багатьох етнічних спільнот Криму вже давно є активними учасниками традиційних літніх "Днів кримчацької культури". У їх програмі: кон-церти, художні виставки, дегустації страв національної кухні. Усі відзначили: нечисельні кримчаки - талановитий народ, відродитися якому допомагає держава, общинна й конфесійна згуртованість, невтомна енергія, природне почуття гумору, вміння вилити свою радість й журбу в піснях та постійна праця. У цього етносу дуже сильний культ предків. Кримчаки об`єднані тісними дружніми й родинними зв`язками й характерною для всіх здавна згуртованістю та взаємодопомогою. Маючи нині збережену самобутню культуру, вони гармонійно вписуються в минуле й сьогоднішнє Криму. Їх пов`язують тісні духовні й етнічні узи з кримцями - насамперед кримськими татарами, євреями, караїмами та всіма іншими народами, представники котрих брали участь у формуванні кримчацького етносу.
- 60 років чекали нинішньої події представники питомого, нечисельного Криму, - відзначив голова Кримчацького республіканського культурно-просвітницького товариства "Кримчахлар" Юрій Пурим. Тут ще немає доглядача. Та екскурсії для всіх бажаючих  уже проводять представники товариства. Вхід вільний. Двері музею відкрито щодня.
З часом його площа збільшиться. Тоді це буде повноцінний етнокультурний центр - єдине місце у світі, де ми можемо показати експонати, збережене культурне надбання, свідчення сутності й унікальності нашого народу. На базі музею планується вже днями відкрити комп`ютерний клас, гуртки національної художньої самодіяльності, уроки національних традицій.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 02.07.2004 > Тема "Крим - наш дім"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=2154

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков