Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3304)
З потоку життя (6538)
Душі криниця (3539)
Українці мої... (1473)
Резонанс (1510)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1684)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УЧАСНИКИ В╤ЧА НА МАЙДАН╤ УХВАЛИЛИ ЗВЕРНЕННЯ ДО ПРЕЗИДЕНТА ╤ РАДИ
Минуло╖ нед╕л╕ на Майдан╕ Незалежност╕ у Ки╓в╕ пройшло в╕че проти погодження укра╖нською владою...


У КРИМУ БЛОКУЮТЬ УКР╤НФОРМ ╤ ЩЕ 17 УКРА╥НСЬКИХ ╤НФОРМАЦ╤ЙНИХ САЙТ╤В
Про це св╕дчать результати мон╕торингу Кримсько╖ правозахисно╖ групи (КПГ), який було проведено у...


СУД ЗААРЕШТУВАВ ПАШИНСЬКОГО
Сам Пашинський та його адвокат Андр╕й Федур заявили, що оскаржуватимуть ухвалу в апеляц╕йному...


РОС╤Я ДОС╤ НЕ ПУСТИЛА М╤С╤Ю ООН В ОКУПОВАНИЙ КРИМ
В окупованому Рос╕╓ю Криму к╕льк╕сть обшук╕в ╕ рейд╕в проти кримських татар зб╕льшилася вдв╕ч╕...


«СУД» В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ АРЕШТУВАВ УКРА╥НСЬКОГО АКТИВ╤СТА
Так званий "суд" в окупованому Рос╕╓ю Криму обрав запоб╕жний зах╕д укра╖нцю Олегу Приходько -...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 13.09.2019 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#37 за 13.09.2019
╤ван Томич, голова Союзу укра╖нського селянства: ЯКЩО ВИ ХОЧЕТЕ ПОВЕРНУТИ ДОДОМУ УКРА╥НЦ╤В, ТО ПОЧН╤ТЬ ╤З СЕЛЯН

1 с╕чня 2020 року в Укра╖н╕ зак╕нчу╓ться моратор╕й на продаж земл╕. Оск╕льки в новому уряд╕ нема ан╕ окремого аграрного м╕н╕стра, ан╕ жодно╖ людини, яка б була проти продовження цього вето, ми вир╕шили обговорити цей новий етап зм╕н аграрно╖ сфери власне ╕з ╖╖ представником. У багатьох науковц╕в та представник╕в фермер╕в ╓ сумн╕ви в доц╕льност╕ запровадження ринку земель с╕льськогосподарського призначення в Укра╖н╕ з 1 с╕чня 2020 року, бо перед цим необх╕дно завершити територ╕альну реформу, провести ╕нвентаризац╕ю с╕льгоспземель, остаточно сформувати земельний кадастр.
Коли робився матер╕ал, стало в╕домо, що президент Володимир Зеленський доручив Каб╕нету м╕н╕стр╕в до 15 вересня подати до парламенту про╓кт державного бюджету на 2020 р╕к, а до 1 жовтня – законопро╓кт про ринок земель с╕льськогосподарського призначення.
╤ван Томич понад десять рок╕в очолював асоц╕ац╕ю фермер╕в, зараз в╕н сто╖ть б╕ля керма Союзу укра╖нського селянства. При ньому розпочалася аграрна реформа 1999 року, в╕н в╕домий вс╕м оч╕льникам незалежно╖ Укра╖ни й кожному укра╖нському фермеру. Про можливост╕, ризики та перспективи зняття моратор╕ю ми вир╕шили поговорити саме з ним.
- Пане ╤ване, фермер╕в та науковц╕в у л╕беральн╕й тусовц╕ прийнято вважати ретроградами, як╕ гальмують реформу та зняття моратор╕ю. Ви довго будете опиратися зняттю моратор╕ю?
- Зараз прекрасний час для завершення реформи. Б╕льше того, реформа багато в чому ╓ запорукою кв╕тнучого села. Але все, що ми просимо перед зняттям моратор╕ю, – запровадити ╕нструменти, як╕ не перетворять ринок на хижий та варварський дерибан.
Скасування моратор╕ю вступа╓ в силу п╕сля введення закону про об╕г земель. Закон про об╕г земель – сво╓р╕дний запоб╕жник, який ма╓ забезпечити цив╕л╕зований п╕дх╕д до ринку. Ми також пропону╓мо 10 заход╕в, як╕ треба вибудувати у систему дорожньо╖ карти. Для нормального цив╕л╕зованого руху завершення земельно╖ реформи повинн╕ бути ╕нструменти. ╥х використовували вс╕ ╓вропейськ╕ кра╖ни, вони ж записан╕ й у прик╕нцевих положеннях нашого Земельного кодексу.
Потр╕бна земельна агенц╕я (у Польщ╕ цю функц╕ю викону╓ Земельний банк) – регулятор, без якого неможливе управл╕ння земельними ресурсами. Я був учасником багатьох м╕жнародних делегац╕й, ╕ ось пряма цитата аграрного чиновника Франц╕╖: земельна реформа Франц╕╖ зд╕йснювалася п╕д контролем держави. Вони були шокован╕, коли почули, що у нас пропонують прийти й купити землю – будь-кому для будь-чого. Свого часу можновладц╕ Франц╕╖ сказали, що за такого п╕дходу буде к╕нець Франц╕╖.
Так ось, потр╕бен регулятор, ф╕нансово-кредитна система, яка допоможе фермеру бути учасником ринку земл╕.
Зрештою, сл╕д провести ╕нвентаризац╕ю с╕льськогосподарських земель. Нам необх╕дна рев╕з╕я земл╕. Бо б╕льш як 10 м╕льйон╕в гектар╕в – у т╕н╕ використовуються.
Сл╕д завершити процес розмежування земель державно╖, комунально╖ та приватно╖ власност╕, довести до к╕нця реформу м╕сцевого самоврядування. Ну й у наступному бюджет╕ – передбачити кошти на реформу. Як застер╕гав один м╕й колега: рубаючи горд╕╖в вузол моратор╕ю, не забуваймо, що це пуповина.
- Як по вашому, чи ╓ якесь бачення аграрного майбутнього Укра╖ни у ново╖ влади? Чи ╓ у них розум╕ння того, що аграрна галузь – це дв╕ велик╕ ╕стор╕╖: це й аграрний кап╕тал, ╕ середн╕й та маленький б╕знес – фермери?
- Мен╕ хот╕лося б, але сьогодн╕ в╕дпов╕д╕ я не знаю. Коли буде програма уряду, то стане зрозум╕ло. Ми не зна╓мо людей, як╕ будуть б╕ля керма ново╖ аграрно╖ пол╕тики. Вт╕м шука╓мо можливостей для д╕алогу. Яким буде аграрний устр╕й Укра╖ни, не знаю.
Але ол╕гарх╕я та латифунд╕я наших земельних в╕дносин – сьогодн╕ наша д╕йсн╕сть. Чи плану╓ нова влада йти шляхом закр╕плення цього статусу-кво? Це шлях обезземелення, пролетаризац╕╖… Якщо ми не заселимо велик╕ укра╖нськ╕ земл╕ фортецями з укра╖нських фермер╕в, ми не збуду╓мо сильну, демократичну Укра╖ну.
- Ви да╓те зрозум╕ти влад╕, що сл╕д допомагати розвитку фермерських господарств. Але шлях до цього йде через певне обмеження землекористування. ╢ люди, як╕ вже мають по 300, по 500 тисяч гектар╕в в оренд╕, як у них заберете землю?
- ╤стор╕я – коли забирали – завершилася погано. ╤ я н╕коли не закликав ╕ не закликаю у когось щось забирати. Сьогодн╕ повинна ╕снувати пол╕тика, спрямована на п╕дтримку др╕бних ╕ середн╕х виробник╕в, формування масового с╕мейного фермерського устрою й ╖хньо╖ кооперац╕╖.
Зараз потр╕бн╕ дуже швидк╕ й ефективн╕ д╕╖. Наприклад, 15 вересня уряд повинен внести бюджетну резолюц╕ю у Верховну Раду. Оце буде перший конкретний не декларативний зах╕д!
Якщо бюджет буде направлений в аграрн╕й частин╕ традиц╕йно на п╕дтримку найбагатших (як╕ можуть ╕ повинн╕ без не╖ об╕йтися) – зам╕сть п╕дтримати б╕дних ╕ середн╕х, то це показник.
Якщо ж п╕дтримають др╕бних аграр╕╖в, то ми побачимо як «мурашки» почнуть будувати великий потужний економ╕чний ресурс – у першу чергу внутр╕шнього забезпечення продуктами харчування наших сп╕вв╕тчизник╕в.
Десятки раз╕в р╕зним урядам ми пропонували програми п╕дтримки фермер╕в – остання програма передбачала створення 500 тисяч фермерських с╕мейних господарств. Н╕коли не вдавалося це завершити.
Але якщо ви д╕йсно хочете повернути наших людей ╕з заруб╕жжя, то наш╕ люди можуть повернутися в село ╕ з укра╖нських, ╕ з неукра╖нських м╕ст – якщо вони побачать зм╕ст життя й умови ведення б╕знесу. ╤ може бути у нас швидко, через р╕к-два не 35 тисяч, як зараз, а 100, 200 ╕ 300 тисяч фермерських господарств! ╤ при такому розклад╕ зб╕льшиться концентрац╕я виробництва трудом╕стко╖ продукц╕╖, у першу чергу овоч╕вництво, картоплярство, сад╕вництво, яг╕дництво, виноградарство, тваринництво.
Тут – непочатий край роботи. У нас просто цих продукт╕в нема╓. ╢ ╕мпортна бутафор╕я, яку ми спожива╓мо.
С╕мейна ферма, цей др╕бний виробник може дати продукц╕ю на ст╕л у першу чергу укра╖нц╕в. А велик╕ агрохолдинги, зрозум╕ло, повинн╕ вирощувати експортноор╕╓нтовану продукц╕ю.
Але чому не припустити внасл╕док реформи поступову трансформац╕ю, щоб частина людей, хто хоче, сво╖ па╖ забрали у власн╕сть ╕ почали свою справу? Треба створити для цього умови, ╕ нема╓ у цьому н╕яко╖ проблеми.
Якщо агрохолдинг ма╓ сьогодн╕ 700 тисяч гектар╕в земл╕, а через два роки в╕н буде мати 600 чи 550 (бо частина захочуть забрати па╖) – у цьому я теж трагед╕╖ н╕яко╖ не бачу.
╤ ефективн╕сть сп╕впрац╕ агрохолдингу та фермера може бути вза╓мопов’язаною. ╤ цей, найкращий вар╕ант я давно пропонував ╕ нашим аграрним ол╕гархам у тому числ╕, багатьох з яких я знаю. Шукаймо сп╕льний консенсус на ц╕й свят╕й укра╖нськ╕й земл╕!
- У них 300 тисяч гектар╕в в оренд╕, а у фермера – всього 120-300 гектар╕в. Якщо у тебе 300 тисяч, ти будеш говорити з кимось, у кого 120 гектар╕в?
- Не хочуть вони говорити, ╕ трагед╕я в тому, що не було посередника в╕д влади. Були прислужники у влад╕. Це ╕ депутати-лоб╕сти, ╕ м╕н╕стри. Це м╕сцев╕ адм╕н╕страц╕╖ – лоб╕сти. ╤ ось оц╕ прислужники якраз прислуговували тому, щоб виростав ол╕гарх╕чний устр╕й у с╕льському господарств╕ Укра╖ни.
А сприяння, я не говорю про пом╕чника-друга, а простого сприяння др╕бним виробникам – нема н╕якого. Якщо ми умовно, через оренду земл╕ закр╕пимо 10 латифунд╕й по 10 м╕льйон╕в гектар╕в земл╕, 10 родин будуть мати найкращ╕ земл╕ Укра╖ни.
Зв╕сно, це тенденц╕я по всьому св╕тов╕ – у великих компан╕ях за сучасних технолог╕й людина не потр╕бна. Сьогодн╕ створена аграрна техн╕ка, яка працю╓ без людини. ╤ вони, маючи велик╕ ресурси, можуть надсучасну цю техн╕ку використовувати. Вт╕м, ╢вропа з цим справля╓ться, там нав╕ть думки н╕хто не припуска╓, що може зникнути с╕мейна ферма.
- Ви були причетн╕ до реформи аграрного сектору в╕д самого початку. 1999-й р╕к, старт кап╕тал╕зму на сел╕…
- Так, був указ Леон╕да Кучми – щодо прискорення реформування аграрного сектора економ╕ки. Для в╕льного виходу з п╕дпри╓мств ╕з земельними частками (паями) ╕ майновими паями та створення на ╖хн╕й основ╕ приватних (приватно-орендних) п╕дпри╓мств, селянських (фермерських) господарств.
╤ з пок╕йним Плющем ми цю постанову готували у Верховно╖ Рад╕. В╕рили, що через 5 рок╕в все зробимо.
А вийшло, що через 20 рок╕в нако╖ли взагал╕ не знати що! З 1990-х рок╕в п╕вн╕в червоних запускали по перших фермерах. ╤ я через цю школу проходив.
- П╕дпалювали перш╕ приватн╕ господарства п╕сля пад╕ння СРСР?
- Вбивали ╕ п╕дпалювали. ╥хав у 1990-х фермер сюди до нас, на нараду, мав виступити на телебаченн╕, на передач╕ «В╕льний селянин». ╤ по дороз╕ його скинули з по╖зда, все.
Боротьба була ╕ зрозум╕ло – вона не завершена. Тому з 1990-го до 99-го, 2000-го ми н╕чого фактично серйозно не реформували, бо у Верховн╕й Рад╕ на гальма тиснула ця гвард╕я й на м╕сцях був саботаж.
У 99-му роц╕ набрався пол╕тично╖ вол╕ Кучма. Ми його моб╕л╕зовували ╕ п╕дтримували. Жорстка була ситуац╕я, але в╕н ухвалив Указ ╕ розпустив колгоспи, па╖ видав ╕ запустив цей механ╕зм.
- Може, проблема ще й у тому, що погано п╕дготувалися до продовження реформи?
- П╕дготовка була недостатньою ╕ без ч╕ткого плану д╕й. Давши старт, керован╕сть втратили. А дал╕ вже прийшов промисловий кап╕тал, який мав сформоване лоб╕ в уряд╕ – Валер╕я Павловича (В.П. Пустовойтенко – прем`╓р-м╕н╕стр у т╕ часи – ред.) – згада╓мо добрим словом. ╤ в парламент╕, й у м╕сцевих адм╕н╕страц╕ях зрозум╕ли старт аграрно╖ реформи, як сигнал: чого ж не скористатися такою можлив╕стю. За 2001 р╕к у нас з`являються по 15-20 тисяч агрокомпан╕й. Аплодували. Добре, прийшли грош╕!
А дал╕ ця стих╕я набула величезних оберт╕в в╕дцентрово╖ сили – дал╕ в╕д людини. ╤ намагатися управляти цим процесом н╕хто не наважувався. Вс╕ починали прислуговувати, майже вс╕. ╤ тому довели до нин╕шнього стану справ.
Якщо говорити про нов╕тню ╕стор╕ю та вс╕х прем’╓р╕в, то можна назвати трьох, хто щось робив для фермера: це Тимошенко, це Ющенко-прем’╓р ╕ Гройсман, як╕ у цьому напрямку намагалися щось зробити.
На жаль, вс╕ ╕нш╕ займали нейтральну позиц╕ю. Тож ма╓мо критично малу к╕льк╕сть людей на земл╕ взагал╕. Це т╕льки 35 тисяч фермерських господарств. А отже – у с╕льськ╕й м╕сцевост╕ людина зника╓. ╤ це ╓ катастрофою. Якщо тут не буде швидких поворотних крок╕в, б╕да буде.
╢ багато людей, як╕ впливають на процеси ╕ розум╕ють ц╕ну питання. ╤ вони нас п╕дтримують, ╕ ми розрахову╓мо на них. Хто буде в уряд╕ й хто буде безпосередньо б╕ля керма м╕н╕стерства – нев╕домо, але ми хочемо у цьому план╕ зробити все можливе, що не наламати дров, не зробити т╕ кроки, як╕ стануть непоправними. Бо п╕сля того можуть в╕дбуватися так╕ процеси, яких н╕хто не оч╕ку╓.
- Ну, селянських бунт╕в не буде. Наш╕ селяни на це не здатн╕.
- Ви так дума╓те? Я не хочу сумних прогноз╕в, але не був би таким упевненим.
Лана Самохвалова
(Укр╕нформ)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 13.09.2019 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21515

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков