Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3476)
З потоку життя (6713)
Душі криниця (3636)
Українці мої... (1489)
Резонанс (1551)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1733)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПОСИЛЕННЯ КАРАНТИНУ: В УРЯД╤ ПЕРЕЛ╤ЧИЛИ НОВ╤ ЗАБОРОНИ ДЛЯ УКРА╥НЦ╤В
Доктор Комаровський жорстко в╕дреагував на р╕шення уряду посилити карантин ╕ написав свою думку у...


ЗЕЛЕНСЬКИЙ VS КОЛОМОЙСЬКИЙ: БИТВА ЗА МВФ, В ЯК╤Й ЗАГИНУЛА МОНОБ╤ЛЬШ╤СТЬ
Ця битва була неминучою. Як би часто не показували ще-ком╕ка Володимира Зеленського на канал╕...


ЗАРОБ╤ТЧАНИ ЗА Р╤К ПЕРЕКАЗАЛИ В УКРА╥НУ ПОНАД $12 М╤ЛЬЯРД╤В
обсяг приватних грошових переказ╕в в Укра╖ну у 2018 роц╕ становив 11,111 м╕льярда долар╕в.


ЗАВАЛИМО РОС╤Ю ПОЗОВАМИ, А ЩЕ – Д╤ЗНА╢МОСЯ В КОГО ЯК╤ ПАСПОРТИ…
Окупанти в Криму продовжили сво╓ звичне – грабунок. Цьому треба протистояти. А ще –...


"ВСЕУКРА╥НСЬКА ШКОЛА ОНЛАЙН" БУДЕ ДОСТУПНА ДЛЯ ШКОЛЯР╤В З КРИМУ ТА ОРДЛО
6 кв╕тня в Укра╖н╕ старту╓ осв╕тн╕й проект «Всеукра╖нська школа онлайн».




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 13.09.2019 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#37 за 13.09.2019
ДЯКУ╢МО, ЩО ВДОМА: У БОРИСПОЛ╤ ЗУСТР╤ЛИ 35 ЗВ╤ЛЬНЕНИХ ПОЛОНЕНИХ УКРА╥НЦ╤В

... 35 — щасливе число. ╤ с╕м також. Тепер укра╖нц╕ знають це напевне.
Бо саме 7 вересня 2019 року в аеропорту “Борисп╕ль” в╕дбулося довгооч╕куване повернення 35-ти наших, яких вдалося визволити з рос╕йського полону. Це ╕ 24 моряки, яких захопила Рос╕я у Керченськ╕й протоц╕, й 11 засуджених, ╕мена яких зна╓мо вже як власн╕. Як╕ хочеться називати знову ╕ знову, не задля “протоколу”, а тому що в цих ╕менах — наша сила: Роман Сущенко, Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Володимир Балух, Стан╕слав Клих, Микола Карпюк, Олекс╕й Сизонович, Павло Гриб, Едем Бек╕ров, ╢вген Панов, Артур Панов.
В аеропорту ╖х зустр╕чали п╕д оплески, вигуки “Слава Укра╖н╕! — Героям слава!” та з нестримуваними й абсолютно щирими сльозами на очах. Без пафосу й ман╕рност╕.
... у тому, що буду зустр╕чати наших в аеропорту, я був упевнений. Тепер це — вже моя особиста журнал╕стська традиц╕я. Так, н╕би сьогодн╕, пам'ятаю ту довгу н╕ч проти 28 грудня 2017 року, коли у в╕йськовому терм╕нал╕ “Борисполя” приземлився л╕так ╕з нашими 73-ма бранцями. Пам'ятаю, як було холодно, трепетно ╕ рад╕сно. Пам'ятаю т╕ тих╕ об╕йми наших експолонених ╕з ╖хн╕ми родичами, яким не хочеться заважати... То був перший ╕ ╓диний великий обм╕н заручниками за 2017-й. ╤ в тому була справд╕ атмосфера щастя, до яко╖ я мав честь бути причетним, перебуваючи, так би мовити, за кадром.
Цього разу все в╕дбувалося динам╕чн╕ше. Нав╕ть попри фейкове повернення, яке “запустили” деяк╕ ЗМ╤ ще в н╕ч проти 30 серпня. Зрештою, та дез╕нформац╕я н╕як не вплинула на важлив╕сть ц╕╓╖ под╕╖ зараз. Х╕ба що зробила рад╕сть в╕д не╖ ще б╕льш виразною, справжньою та в╕дчутною.
Журнал╕сти почали чергувати б╕ля в╕йськового терм╕налу аеропорту “Борисп╕ль” ╕з сам╕с╕нького ранку суботи. Вже п╕сля 12:00 речниця СБУ Олена Г╕тлянська внесла ясн╕сть: треба “передислоковуватися” до терм╕налу “Б”. Там б╕льш як сотня представник╕в ЗМ╤ долучилася до родич╕в зв╕льнених бранц╕в ╕ високопосадовц╕в, як╕ чекали на зл╕тн╕й смуз╕.
Борт ╕з нашими (дал╕ називатиму ╖х саме так, тобто уже не бранцями, в'язнями чи полоненими) приземлився близько 13:30. Це була неймов╕рна мить: зазвучали оплески, серця почали битися прискорено, тривога переросла у захват...
╤ ось, наш╕ сходять ╕з трапу л╕така: д╕ти б╕жать до батьк╕в, як╕ п╕дхоплюють ╖х на руки, матер╕-сестри-дружини об╕ймають тих, у кого в╕рили й за кого боролися вс╕ ц╕ роки. Ми з колегами нехту╓мо “заборонами” охоронц╕в ╕ прац╕вник╕в аеропорту — ╕ теж розчиня╓мося у ц╕й загальн╕й ейфор╕╖, п╕дходячи ближче до геро╖в дня.
... першим бачу б╕ля л╕така 63-р╕чного Олекс╕я Сизоновича — укра╖нського партизана, який проводив п╕дривну роботу в ОРЛО. У липн╕ 2017-го П╕вн╕чно-Кавказький окружний в╕йськовий суд засудив його до 12 рок╕в позбавлення вол╕ позбавлення вол╕ та штрафу.
“Тепер уже в╕рю!” — в╕дпов╕да╓ в╕н на запитання журнал╕ст╕в, чи в╕рив у сво╓ зв╕льнення. ╤ дода╓: “Головне, що вдома. Я н╕коли не дозволяв соб╕ думати, що залишуся там. Завжди знав, що повернуся”.
В аеропорту Сизоновича зустр╕чала, зокрема, й р╕дна сестра Галина Б╕чева. “Я його спершу шукала три роки, ╕ знайшла лише у лютому 2017-го. ╤ в╕дтод╕ весь час над╕ялася, що в╕н повернеться”, — пригаду╓ вона, ледь стримуючи в╕д плачу. П╕сля ц╕╓╖ розмови вже й я намагаюсь не розплакатися, сп╕лкуючись ╕з ╕ншими нашими.
“День сьогодн╕ д╕йсно добрий. Ми з хлопцями дуже рад╕ опинитися на р╕дн╕й земл╕”, — так почне св╕й ╕мпров╕зований бриф╕нг режисер Олег Сенцов, якого у серпн╕ 2015-го в РФ засудили до 20 рок╕в в'язниц╕ за н╕бито терористичну д╕яльн╕сть у р╕дному Криму. Певно, н╕кого не лишало байдужим оголошене тор╕к ним голодування на знак протесту рос╕йському “судилищу”.
Об╕ймаючи доньку, котра не припиняла плакати, Сенцов подякував ус╕м, хто врешт╕-решт дом╕гся зв╕льнення наших ╕з полону. Разом з тим, в╕н п╕дкреслив, що “нав╕ть ╕з зв╕льненням останнього полоненого наша боротьба не зак╕нчу╓ться”.
“До перемоги ще дуже далеко. Ворог сильний ╕ здаватися не збира╓ться. Але перемога буде обов'язково за нашою кра╖ною, у нас нема╓ ╕ншого вибору. Слава Укра╖н╕!” — додасть в╕н, ╕ дал╕ лише мовчки зазирне в об'╓ктиви телекамер.
П╕сля цього, прориваючись кр╕зь натовп колег, наздожену Сенцова б╕ля автобуса. На ходу ц╕кавлюсь, як почува╓ться, як долет╕в... В╕н полегку обернеться в м╕й б╕к, ╕ продовжить мовчати. Зрештою, ╕ я спиню себе ╓диним лише “Дякую”. Бо й справд╕, чи потр╕бн╕ т╕ слова зараз? П╕зн╕ше в╕н ще багато чого скаже вс╕м ╕ кожному, а поки в недоказаному пом╕ча╓ш щось б╕льше н╕ж просто втому, щось б╕льше н╕ж просто вт╕ху, щось б╕льше н╕ж просто силу.
╤нший кримчанин, якого рос╕йськ╕й спецслужби затримали разом ╕з Сенцовим, Олександр Кольченко з╕зна╓ться журнал╕стам, що почува╓ться трохи розгубленим.
Водночас пояснить, що про повернення додому, у Крим, поки говорити зарано. “Але пот╕м, спод╕ваюсь, зможу по╖хати...” — усм╕хнеться, намагаючись не виказувати, як скучив за малою батьк╕вщиною. П╕сля розпов╕сть, що до Укра╖ни ╕з собою прив╕з “п╕д 20 кг лист╕в ╕ пошт╕вок”, як╕ отримував в ув'язненн╕ в╕д небайдужих.
Ще один зв╕льнений за обм╕ном з Рос╕╓ю кримський фермер Володимир Балух, переказуючи в╕тання сво╖м землякам на анексованому п╕востров╕, коротко сказав: “Слава Укра╖н╕!” При цьому в╕н переконаний, що так чи ╕накше Крим ╕ Укра╖на обов'язково возз'╓днаються. “У мене вже онук ╓ в укра╖нському Крим, ходить там у вишиванц╕, тому все буде добре”, — запевнить чолов╕к.
З╕ свого боку 21-р╕чний Павло Гриб нап╕вжартома дасть зрозум╕ти журнал╕стам, що втомився в╕д запитань про здоров'я: “Усе нормально. Що я —  хворий якийсь? Мене вс╕ питають про це. А мен╕ 21 р╕к — я ж не д╕д якийсь!”
Загалом, п╕д час розмови Гриб дещо зухвало поправлятиме кореспондент╕в, як╕ в╕д хвилювання таки забуватимуть, як довго в╕н був кремл╕вським бранцем. “Ну як ск╕льки? Б╕льше двох рок╕в мене не було. А як я там тримався — це окрема тема розмови,” — в╕дпов╕сть Гриб. А пот╕м, констатуючи рад╕сть повернення, зауважить: “Прощавай, немита Москов╕я!”
М╕ж тим, зазначу, що ота певна зухвал╕сть Гриба (спишемо ╖╖ на його колосальну втому й виснажен╕сть) цього дня зачепила не лише представник╕в ЗМ╤. Так, сходячи з л╕така, Павло в╕дмовиться потискати руку Президенту Володимиру Зеленському. “Я не вважаю за потр╕бне подавати йому руку”, — пояснить в╕н перед телекамерами.
На противагу Грибу укра╖нський журнал╕ст, власний кореспондент Укр╕нформу Роман Сущенко, якого у Рос╕╖ засудили до 12 рок╕в ув'язнення за “шпигунство”, д╕лячись ╕з колегами враженнями в╕д повернення, таки подякував двом президентам — ╕ Володимиру Зеленському, ╕ Петру Порошенко.
Першому — за те, що не поступившись ╕нтересами Укра╖ни, зм╕г переконати президента РФ “у доц╕льност╕ п╕ти назустр╕ч ╕ вчинити цей акт гуман╕зму”, а другому — за початок переговорного процесу та п╕дтримку  родин╕ протягом тих непростих б╕льш як тисяч╕ дн╕в його полону.
“Дуже показовим ╕ символ╕чним ╓ те, що нас ус╕х, 35 ос╕б, зв╕льнили через два тижн╕ п╕сля в╕дзначення Дня Незалежност╕ Укра╖ни”, — п╕дкреслить Сущенко.
Насамк╕нець, тобто перш н╕ж наш╕ в╕д'╖дуть двома автобусами з “Борисполя”, встигну пол╕куватися ще й ╕з моряком В'ячеславом З╕нченком — старшим матросом укра╖нського катера "Н╕кополь", захопленого рос╕йськими силовиками б╕ля берег╕в Криму 25 листопада 2018 року.
“Протягом першого тижня, коли т╕льки д╕знався про обм╕н, було важко, я не спав ночами чекаючи. Остаточно про те, що нас зв╕льняють, я д╕знався буквально о четверт╕й ранку сьогодн╕. Загалом, усе добре ╕ я радий, що повернутися”, — розпов╕в в╕н, заразом подякувавши ус╕м, хто писав йому листи.
На запитання, що ц╕кавого чека╓ на нього вдома, в╕дпов╕ла молодша сестричка Соф╕йка.
“К╕шка. У нас сф╕нкс — пухнастий ╕ р╕знокольоровий”, — розряджа╓ д╕вчинка обстановку, загострену хвилюванням.
Мама ж моряка — Елеонора Новак — сво╓ю чергою дода╓: “Вдома — улюблен╕ голуби, а до Ки╓ва ми привезли пир╕г ╕з вишнею, бо в╕н дуже любить вип╕чку”.
Окр╕м того, 7 вересня в аеропорту “Борисп╕ль” можна було побачити й ексдепутатку Над╕ю Савченко. Певно, вона не могла не при╖хати на цю зустр╕ч, бо й сама у травн╕ 2016-го переживала так╕ ж емоц╕╖ зв╕льнившись в╕д 708-ми дн╕в рос╕йського полону.
... Повернення наших ╕з будь-якого полону, а тим паче, кра╖ни-агресора, — це под╕я, яку важко переоц╕нити. Це наша ╕стор╕я з╕ щасливим ф╕налом. Тепер важливо не з╕йти з цього курсу, бо “сх╕дн╕ брати” й бойовики все ще не в╕дпускають чимало ╕нших укра╖нц╕в, як╕ стали бранцями ╕ яких чекають удома...
Олександр Трохимчук
(Укр╕нформ)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 13.09.2019 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21511

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков