Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3342)
З потоку життя (6569)
Душі криниця (3553)
Українці мої... (1473)
Резонанс (1515)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1684)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НУ МОЖНА ПОБУДУВАТИ ЛИШЕ В НАСТУП╤
5 листопада в будинку к╕но в Ки╓в╕ в╕дбулася презентац╕я документального ф╕льму «Соловей...


ТА╢МНИЦЯ П'ЯТНИЦ╤
10 листопада вшановують Святу Параскеву-П'ятницю, мученицю за Христову в╕ру.


ЗАЧАРОВАН╤ СКЕЛ╤ АТЛЕШУ
Ще др╕бця зусиль на п╕дняття - ╕ ось вже величезне рожеве полотнище ухопило в╕тер. Натягнулися...


ПОЧЕРК МАЙСТРА
До 65-р╕ччя художника Мирослава Добрянського


ВДОСТАЛЬ ХЛ╤БА ╤ МУКИ
31 жовтня вшановують Святого апостола ╕ ╓вангел╕ста Луку.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #36 за 06.09.2019 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#36 за 06.09.2019
Дмитро Ярошенко, актор, виконавець рол╕ Василя Стуса: СКАНДАЛ З МЕДВЕДЧУКОМ ЛЕДВЕ НЕ ПОКЛАВ СТР╤ЧКУ «НА ПОЛИЦЮ»

На театральн╕й сцен╕ в╕н – Макбет, Л╕р ╕ нав╕ть Будда. У к╕но – м╕л╕ц╕онер у зон╕ в╕дчуження, снайпер-атовець з посттравматичним синдромом ╕ поет Василь Стус. Т╕льки цього л╕та в╕н в╕дмовився в╕д десятка сценар╕╖в, бо сам обира╓ для себе рол╕ - т╕, пережиття яких да╓ можлив╕сть звестися на ╕нший р╕вень.
Про амб╕ц╕╖ грати у Сп╕лберга ╕ Тр╕╓ра та задоволення працювати з укра╖нськими режисерами, психотерапевтичний ефект в╕д ╕нд╕йських сер╕ал╕в та табу на участь у в╕тчизняному «мил╕», пошук ╕ноземного агента та нових драматичних образ╕в, а найб╕льше – про к╕ноф╕льм «Заборонений», довгооч╕кувана прем’╓ра якого в╕дбудеться вже 5 вересня, – у розмов╕ з актором Дмитром Ярошенком.

МЕНЕ ╤ ДОС╤ МУЧИТЬ, ЩО НЕДОГРАВ КОХАННЯ СТУСА
- Д╕ма, прив╕т! Dima Yaroshenko – саме так вас було представлено на аф╕ш╕ стр╕чки «Юл╕я»/«Julia Blue», в як╕й ви з╕грали одну з головних ролей, ╕ яку американська режисерка Рокс╕ Топорович представляла ц╕╓╖ весни на к╕нофестивал╕ «Молод╕сть». Там ми познайомились ╕ от новий прив╕д для зустр╕ч╕ – у прокат виходить ф╕льм «Заборонений». В ньому ви викону╓те головну роль – Василя Стуса.
- Тепер мене так ╕ позиц╕онують: виконавець рол╕ Василя Стуса. Пишаюсь цим, але, спод╕ваюсь, не залишуся «актором одн╕╓╖ рол╕».
- Зразу мушу сказати, що просто вражена вашою схож╕стю з геро╓м. Переглянула, переслухала чимало в╕дгук╕в щодо ф╕льму на YouTube, ╕ багато хто про це говорив, зокрема, академ╕к Микола Жулинський, сестра Стуса – Мар╕я. Там чимало в╕део – згадки сина поета Дмитра Стуса, ╤вана Драча... Ви це бачили?
- Щось дивився, щось не встиг. Але те, що встиг, намагався використати для п╕дготовки до рол╕.
- Жулинський спочатку подумав нав╕ть, що це документальна стр╕чка – наск╕льки актор схожий на справжнього Стуса. Мар╕я Васил╕вна сказала: дуже сильний, дуже гарний, дуже схожий. ╤ ф╕льм ╖й дуже сподобався. ╥м, мабуть, показували як╕сь робоч╕ матер╕али?
- ╥м показували змонтований, але робочий вар╕ант, зда╓ться, ще взимку. Я бачив уже остаточну верс╕ю весною. ╤ мен╕ тод╕, вранц╕ п╕сля цього показу, телефонувала Маргарита Довгань – дружина легендарного скульптора Бориса Довганя, який створив бюст Стуса. Вони товаришували з╕ Стусом ╕ за ними теж стежило КДБ. Вона так тепло в╕дгукнулася! ╤ мен╕ було при╓мно. А ще вона сказала про дружину Стуса, що в╕н був дуже-дуже у не╖ закоханий, просто боготворив ╖╖, а у ф╕льм╕, на жаль, це не дуже прозвучало. Мене це ╕ дос╕ мучить – що треба було б╕льше д╕знатися, б╕льше ставити запитань, десь це вичитати, передати це поглядом, ставленням до не╖. Але у ф╕льм╕ не дуже показан╕ ц╕ стосунки – Стуса ╕ дружини. Вони там присутн╕, але не в центр╕... На сво╓ виправдання можу сказати т╕льки, що часу на п╕дготовку було вкрай обмаль.
- Я читала десь у ЗМ╤, що на роль Стуса пробувалися мало не п╕всотня актор╕в.
- Можливо, я цього не бачив... Мен╕ зателефонувала кастинг-директорка Альона Артемова. Запросила на проби. Я попросив сценар╕й, прочитав ╕ сказав: окей. На пробах були три чи чотири сцени, досить серйозн╕. Сид╕ла чи не вся група, костюмери, гримери… ╥м важливо було знайти людину, не т╕льки схожу на героя, але й таку, яка ч╕тко могла би в╕дтворити його характер, внутр╕шню силу, але не на показ, без пафосу… Це був к╕нець лютого 2018 року. Пот╕м мене в╕дпустили, сказали т╕льки: ти схожий. ╤ край. Минув м╕сяць чи п╕втора. Я вже почав було думати, що все, н╕чого з цього не вийде. Бо зазвичай хоча б попереджають: «можливо, ти один ╕з претендент╕в» або «давай готуйся, якщо ма╓ш як╕сь плани». А в мене й справд╕ були плани – репетиц╕╖ вистави в Париж╕. ╤ раптом зателефонували: ми тебе беремо, приходь на останн╕ проби, зйомки через тиждень.
- Ви зрад╕ли?
- Ну так, зрад╕в! А з ╕ншого боку, був майже у розпач╕, нервував, бо треба було дуже швидко готуватися, хот╕лося хоч трохи б╕льше часу. Читав як╕сь спогади, в╕рш╕ Стуса, все, що м╕г. Бо, коли чита╓ш сценар╕й, виника╓ багато запитань. ╤ так гра актор╕в ╕де н╕би м╕ж рядками, тож треба було п╕дтягувати сво╖ знання.
- Тобто ви мали достатньо простору для ╕мпров╕зац╕╖?
- Якраз н╕. Мен╕ нав╕ть сказали п╕сля перегляду в Держк╕но: на жаль, Д╕ма, в цьому ф╕льм╕ тоб╕ не вдалося пограти, майже все треба було випалювати просто за сценар╕╓м. Звичайно, мен╕ там вдалося пограти, бо все-таки я - не Василь Стус, а якесь його вт╕лення. ╤ важливо було просто з╕грати людину. Я дивився його фотограф╕╖, намагався в╕дтворити його м╕м╕ку, вираз обличчя ╕ тримати цю тему. А суто зовн╕шньо, в основному мен╕ просто треба було залишатися самим собою, а не заглиблюватися в якусь г╕пербол╕зац╕ю.
- Д╕мо, ви сказали, що стосунки Стуса ╕ його дружини були не в центр╕ ф╕льму. А що було в центр╕? Як цю тему визначити: цей ф╕льм про добро ╕ зло, честь ╕ п╕дступн╕сть, сила духу ╕ ниц╕сть? Про що?
- Про це все. Про спротив. Про людину, яка хоче бути в╕льною, хоче ╕нтелектуально ╕ творчо розвиватися. ╤ про пол╕цейсько-репресивну державу, яка утиска╓ свободу, нормальний природний розвиток – людини, сусп╕льства. На цьому р╕вн╕ й в╕дбува╓ться боротьба. Насамк╕нець Стуса п╕дступно вбивають, доводять до смерт╕.
- Дмитро Стус казав, що батько був дуже хворий, що насправд╕ це було вбивство, розтягнене в час╕, що Горбачову мали дати прем╕ю миру ╕ йому не треба було, аби Стус загинув. А у ф╕льм╕ його вбивають?
- Так.
- Як взагал╕ багато персонаж╕в у ф╕льм╕? Чи ╓ там Дзюба, Св╕тличний, Чорнов╕л?
- Так, вони ╓. Але десь половина ф╕льму – це пер╕од молодост╕ самого Василя, знайомство з дружиною, початок репрес╕й. Пот╕м суд, та сцена суду, яку вир╕зали ╕ вимагали повернути. Вона досить коротка, зроблена за стенограмою реального суду. Пот╕м друга частина – Стус у тюрм╕, ╕стор╕я з намаганням передати свою зб╕рку переклад╕в «Птах душ╕» - це близько трьохсот в╕рш╕в найв╕дом╕ших заруб╕жних поет╕в - на волю, як ╖╖ в╕дбирають. ╤, до реч╕, доля ╖╖ нев╕дома. Як при╖жджа╓ агентка КДБ ╕ намага╓ться його заг╕тувати – бо вже йде перебудова – працювати на нову систему. Але стара система, як╕й 70 рок╕в, не дала його витягнути з ц╕╓╖ тюрми. Наглядач╕ влаштували виставу ╕ Стуса прибрали.
- Розм╕рковуючи над питанням, чи ╓ Стус мучеником, його син сказав, що це не так, що в╕н сам зробив св╕й виб╕р. Сказав буквально так: «Я не думаю, що це правда… В╕н жив так, як хот╕в. В╕н вибрав св╕й шлях… В╕н платив по сво╖х рахунках, ╕ це робило його не схожим на ╕нших. У випадку з╕ Стусом це повстання проти несправедливост╕ ╕ брехн╕. Це системне в╕дстоювання сво╖х позиц╕й».
А яким Стус вийшов у ф╕льм╕: мучеником чи геро╓м?
- Я думаю, що це скаже глядач... А для мене це реально дуже траг╕чна ╕стор╕я. ╤ те, як Стус ╖╖ пережив, св╕дчить, наск╕льки сильною особист╕стю в╕н був. В╕н не м╕г пройти через цю ╕стор╕ю ╕накше. З ╕ншого боку, я намагався показувати як╕сь нюанси, щоб в╕н не виглядав одном╕рно – таким, що не хвор╕╓, не стражда╓, коли йому зовс╕м зле, геть хреново там, у тюрм╕, яка його знищувала. В╕н намагався з цим впоратися молитвою, силою духу...

"ЗАБОРОНЕНИЙ" - ЦЕ К╤НО╤СТОР╤Я, В ЯК╤Й ЗЛО ПЕРЕМАГА╢ ДОБРО, АЛЕ НАРОДЖУ╢ ЛЕГЕНДУ
- Прем’╓ру ф╕льму спочатку було анонсовано на лютий цього року. Натом╕сть вона в╕дбува╓ться аж у вересн╕. Це пов’язано ╕з скандалом, який вчинив Медведчук, вимагаючи прибрати сцену суду?
- Ну, так, ╕з скандалом. Сцену суду вир╕зали, пот╕м ╖╖ поновили. В ц╕й сцен╕ з’явля╓ться холодний адвокат-захисник, який просто в╕дпов╕да╓ на запитання. Стус в╕дмовля╓ться в╕д захисника ╕ просить ╕ншого. Прокурори в╕дмовляються його вислухати ╕ якось порятувати. Ста╓ зрозум╕ло, що його просто садять. ╤ коли вс╕ починають виходити ╕з зали суду, Стус каже, що завжди стоятиме на сторон╕ добра. В одному з т╕зер╕в ╓ ц╕ слова – що в╕н буде на боц╕ ╤суса Христа проти диявола. ╤ так все ста╓ зрозум╕ло. Цього висловлювання досить, щоб означити, хто ╓ хто.
Розум╕╓те, цей ф╕льм художн╕й, б╕льше б╕ограф╕чний. А якщо робити ╕стор╕ю протистояння Стус – Медведчук, це вже ма╓ бути зовс╕м ╕нше, документальне к╕но, ╕нша ╕стор╕я.
- ...╤стор╕я про те, як адвокат не м╕г сказати нав╕ть якесь людське слово про свого п╕дзахисного, хоча б елементарно про те, що в╕н ма╓ двох маленьких д╕тей ╕ ╖х треба годувати… Ну так, не варто фокусуватися на Медведчуков╕, який намага╓ться грати роль пол╕тика, ╕ вс╕м зрозум╕ло, на чийому боц╕... Засадничою фразою Стуса була, як сказав його син, «Зневажаю пол╕тик╕в». Оц╕ пол╕тики, яких в╕н зневажав, зараз нав’язують погляд на Василя Стуса. ╤ ми, на жаль, живемо в епоху, коли брехня ╕ цин╕зм – це звичне явище в пол╕тиц╕, а поняття чест╕ зневажено. «Честь больше не в чести».
- …╤ все ж треба розум╕ти, що ми зн╕мали художн╕й ф╕льм, а Медведчук – реальний пол╕тик. Режисер не м╕г просто п╕дставити всю зн╕мальну групу, щоби ф╕льм про Стуса поклали на полицю. Зрештою, якщо хтось захоче про все це д╕знатися б╕льше, то знайде, мабуть, у спогадах сучасник╕в Стуса, учасник╕в тих под╕й, або нав╕ть в ╤нтернет╕…
- Запитаю вас про ще одну житт╓ву ╕стор╕ю, яка насправд╕ теж пол╕тична.
Про тему Стуса ╕ художниц╕ Алли Горсько╖. Дмитро Стус порадив дуже обережно поставитися до ц╕╓╖ теми. «Я не знаю, як ц╕ реч╕ показувати. Про них ╕ писати дуже складно", – сказав в╕н. Л╕н╕я цих високих дружн╕х вза╓мин ╓ у ф╕льм╕?
- Так, там ╓ сп╕лкування з Горською. Пот╕м вона загинула.
- ╥╖ вбили. ╤ прямо над ╖╖ могилою Стус звинуватив у цьому КДБ.
- Насправд╕ у ф╕льм╕ теж не так багато про вза╓мини з Горською. Скаж╕мо, ╓ сцена, коли в╕н поясню╓ дружин╕, що в нього з нею суто творч╕ стосунки. В╕н каже: ╖╖ я теж люблю, але платон╕чно, а ти – моя дружина, ╕ я тебе кохаю.
Взагал╕ цей ф╕льм – суто людська ╕стор╕я. Я думаю, що в╕н буде ц╕кавий для вс╕х – для д╕тей, для молод╕, для л╕тн╕х людей, як╕ пережили радянську окупац╕ю. Ми намагалися зробити справд╕ правдиву р╕ч. ╤ нас не дуже ц╕кавила слава, якийсь конфл╕кт чи скандал навколо ф╕льму, зокрема й пов’язаний з тим же Медведчуком. Тому там просто максимально прибрали все, що могло заважати сюжету.
╤ я дуже спод╕ваюся, що ф╕льм сподоба╓ться людям.

П╤СЛЯ ДРАМАТИЧНИХ РОЛЕЙ РЯТУЮСЯ ПОЗИТИВНИМИ ╤НД╤ЙСЬКИМИ СЕР╤АЛАМИ
- Попередня ваша роль у ф╕льм╕ «Юл╕я» – б╕йця, який повернувся з АТО ╕ ма╓ подолати посттравматичний синдром. Нин╕шня – поета, який протисто╖ть не б╕льше-не менше ц╕л╕й тотал╕тарн╕й систем╕. Р╕зний час, р╕зна влада. Але ╖х дещо об’╓дну╓.
- Так. Обидв╕ ц╕ теми – важлив╕ ╕ резонують у сусп╕льств╕. Важливо на ц╕ теми говорити, ╖х показувати, про них нагадувати. Хоча, мен╕ зда╓ться, посттравматичний синдром може мати вся кра╖на… ╤ ми в ньому, можливо, живемо, нав╕ть цього не усв╕домлюючи...
- Послухайте, Д╕мо, оц╕ дв╕ рол╕ – в «Юл╕╖», в «Забороненому» – вони потребували яко╖сь реаб╕л╕тац╕╖? Ви мали шанс десь в╕дпочити?
- Майже чотири м╕сяц╕ пров╕в у медитац╕ях в Укра╖н╕ ╕ в ╤тал╕╖... А ще я дивлюся сер╕али.
- Не може бути! Н╕коли не пов╕рю.
- Так! Мен╕ дуже подобаються ╕нд╕йськ╕ сер╕али. ╤ я вже р╕к ╖х дивлюся ╕ не можу зупинитися. Вони основан╕ на духовних писаннях ╕ порушують глибок╕, косм╕чн╕ питання – про походження планети, про те, як бути людиною, як достойно прожити життя, що дал╕ п╕сля цього життя там, за смертю. Взагал╕ про в╕дносини людей ╕ бог╕в, демон╕в ╕ сил добра. Це сер╕╖ по 20 хвилин, ╕ кожн╕ десять сер╕й в╕дкривають як╕сь глибини. Вони надихають. Актори, як╕ там грають, точно займаються духовними практиками. Наприклад, на зн╕мальному майданчику ф╕льму «МахаДев, Бог Бог╕в» про Шиву у них сто╖ть шивал╕нгам – чорного кольору божество, кажуть, що це вт╕лення Шиви. ╤ серед зйомок вони роблять пуджу – рел╕г╕йний обряд, – моляться божествам. ╤ коли дивишся ф╕льм, в╕дчува╓ш в╕д них дуже сильну, здорову енерг╕ю. Це правда!
- Сказати, що я вражена почутим, це н╕чого не сказати. Це ц╕каво, але дуже неспод╕вано. Не навертайте мене в ╕нду╖зм.
- Ви ж сам╕ заговорили про реаб╕л╕тац╕ю. То я й кажу, що насправд╕ для актор╕в, для митц╕в важливо добирати б╕льш здоров╕ теми, тому що все резону╓ з╕ св╕том, резону╓ з глядачами – ╕ може надихати або не надихати. Те, що робить митець, може давати св╕тов╕ б╕льше гармон╕╖ або, навпаки, деструкц╕ю ╕ руйнац╕ю. Тому дуже важливо, щоб тв╕р мав св╕тле зак╕нчення, давав над╕ю на життя. Над╕ю на те, що все не так погано.
- Актор, який гра╓ нац╕ональних геро╖в, раптом захоплений ╕нд╕йським к╕но, та ще й сер╕альним...
- ╤нд╕я дуже духовно розвинута кра╖на. Я ╖здив до ╤нд╕╖. Десь на три тижн╕. ╤ коли туди при╖хав, в╕дразу виникло в╕дчуття, що там усе – пов╕тря, люди, природа… – пронизане любов’ю. Такого просто не бува╓!.. Тебе викида╓ в якийсь спок╕йний прост╕р. Це в╕дчуття дода╓ певност╕ в соб╕, над╕╖, що все-таки ╓ як╕сь виходи. Почав задаватися запитанням, як це можна в соб╕ культивувати ╕ збер╕гати. Виникло нав╕ть бажання по╖хати десь надовго, у Г╕мала╖, ╕, можливо, н╕коли сюди не повертатися…
- Зв╕дки така зац╕кавлен╕сть, таке захоплення?
- Мабуть, з театру «Дах», п╕сля програвання р╕зних персонаж╕в, р╕зних масок, р╕зних ╕стор╕й. Ми обговорювали, як╕ вистави обирати, як це грати, паралельно з тим я читав р╕зн╕ книжки, ф╕лософ╕ю, рел╕г╕ю, р╕зних письменник╕в. ╤ якось п╕сля десяти рок╕в тако╖ ╕нтенсивно╖ гри вс╕ вектори з╕йшлися до ╤нд╕╖... Так от, коли я сказав про це в театр╕, мене в╕дмовили: якщо ти тут народився, то ма╓ш тут жити, а Господь усюди – ╕ тоб╕ не потр╕бно кудись ╖хати, щоб його знайти, бо в╕н у тво╓му серц╕... Зрештою, ╕ тут ╓ центри йоги, ╕нд╕йський храм. Ти можеш просто прийти ╕ там в╕дпочити п╕сля ╕нтенсивних репетиц╕й, якихось важких пер╕од╕в.
- Тобто так╕ рол╕ даються нелегко. Не так, що от з╕грав, змив грим, перевдягнувся – ╕ забув?
- По-р╕зному. Це залежить ╕ в╕д профес╕онал╕зму, коли ти застосову╓ш як╕сь ╕нструменти – бо ск╕льки вистав, ╕ велика к╕льк╕сть людей, ╕ пост╕йно мусиш грати, тож треба мати для цього сили. ╤ просто для того, щоб не носити цей вантаж у соб╕. Насправд╕, цього вчать, ╕ ц╕ знання передаються, ╓ дуже багато речей, ╕нод╕ одна якась фраза може зм╕нити все. А з ╕ншого боку, ╓ ж р╕зн╕ психотипи людей…
Насправд╕ для актора кожна роль – це випробування, якась сходинка. Якщо ти ╖╖ дола╓ш, можеш отримати ╕ншу роль. Якщо н╕, можеш - так ╕ затриматися на ц╕й рол╕ ╕ не звестися на ╕нший р╕вень. Це як «колесо Сансари».
- А роль у «Юл╕╖» – це була сходинка? А ф╕льм про Стуса?
- Я скажу так. Ф╕льм про Стуса важливий для мене, тому що в ньому, хоч ╖╖ й не дуже багато, все-таки звучить поез╕я Стуса. Саме як поет в╕н ╕сну╓ в людськ╕й уяв╕, в книжках. ╤, можливо, нав╕ть присутн╕й п╕д час показу стр╕чки десь за лаштунками... Але ця ╕стор╕я надиха╓, п╕дн╕ма╓ дух. Бо Стус – борець, людина, яка в╕дстою╓ сво╖ громадянськ╕ права, яка взяла соб╕ за обов’язок боротися ╕з репресивною системою – м╕л╕ц╕я, КДБ, потужна ╕деолог╕чна машина.
Це ╕стор╕я дуже сильно╖ особистост╕, незламно╖ людини, якою не можна не захоплюватися. ╤ це ж було не в 30-х, не в 50-60-х роках, а зовс╕м недавно. Стуса посадили в 70-╕, в╕н загинув у 85-му…
Я дуже чекаю на прем’╓ру «Забороненого». Тод╕ буде зрозум╕ло, що мен╕ можуть запропонувати ╕ чи запропонують взагал╕, як зайде ця ╕стор╕я профес╕оналам ╕ глядачам.
- Ми вс╕ з хвилюванням чека╓мо 5 вересня - виходу ф╕льму в широкий прокат. У вас уже почався великий промотур, передпрем’╓рний показ «Забороненого».
- Так, ми командою - режисер, сценаристи, продюсер, актори — вже в╕дв╕дали Луцьк, Льв╕в, ╤вано-Франк╕вськ, Черн╕вц╕, Хмельницький ╕ В╕нницю. Досить напружена по╖здка: одне м╕сто — один день.
- Яка реакц╕я? Те, як вас приймають, дода╓ настрою, натхнення?
- Майже всюди були повн╕ зали. ╤ всюди однакова реакц╕я — на титрах люди вставали, сльози на очах, зал аплодував. А пот╕м, казали, було бажання побути трохи в тиш╕, п╕сля перегляду... У Львов╕, Хмельницькому люди, як╕ особисто знали Стуса, позитивно в╕дгукнулися про ф╕льм, що було дуже при╓мно. Глядач╕, як╕ пережили радянськ╕ часи, теж схвалили його, сказали, що все показано правдиво. Викладач╕ дуже просили, аби стр╕чка якось д╕йшла до школяр╕в ╕ до молодого покол╕ння взагал╕.
Насправд╕ нам було просто необх╕дно на власн╕ оч╕ побачити реакц╕ю глядач╕в, зокрема й з огляду на вс╕ ц╕ скандали навколо стр╕чки ╕ р╕зн╕ коментар╕, бо все ж таки постать Стуса дуже важлива для Укра╖ни. Також для нас принципово було не т╕льки ширше розкрити його як героя, поета, особист╕сть у сам╕й стр╕чц╕, а й донести б╕льше правдиво╖ ╕нформац╕╖ про нього через щоденн╕ рад╕о- ╕ телееф╕ри, пресконференц╕╖ ╕ обговорення, що в╕дбувалися п╕сля перегляд╕в.
Взагал╕ ми з хвилюванням чека╓мо на прем’╓ру у Ки╓в╕. Перейма╓мося, звичайно, як сприймуть ф╕льм столичн╕ критики ╕ глядач╕. 5 вересня ми представимо ф╕льм у «Ки╖вськ╕й Рус╕», а пот╕м ще три дн╕ посп╕ль — ще в к╕лькох столичних к╕нотеатрах. Пот╕м по╖демо дал╕ - у Черкаси, Полтаву, Запор╕жжя, Мар╕уполь ╕ Херсон.

МОЖЕ, ЗНЯВСЯ БИ У Р╤Ч╤ АБО ТАРАНТ╤НО, АЛЕ ПРИСК╤ПЛИВО ЧИТАЮ СЦЕНАР╤╥
- А що дал╕, п╕сля прем’╓ри? Коли ми говорили з приводу ╕нтерв’ю, ви сказали, що дуже зайнят╕, ма╓те репетиц╕╖…
- Так, я трохи заклопотаний. Пост╕йно надходять як╕сь пропозиц╕╖ щодо к╕но. ╤ цього л╕та я в╕дмовився вже десь в╕д десятка коротких чи довгих ╕стор╕й. Читаю сценар╕╖: якщо не дуже подоба╓ться або просто бачу, що це не мо╓, не беруся за це. Але все-таки з╕грав ул╕тку в одному короткому ф╕льм╕, який зн╕мав режисер Кад╕м Тарасов за п╕дтримки Укра╖нського культурного фонду, – назива╓ться «За мить до в╕чност╕». Це про в╕йну та ветеран╕в. ╤ це дуже класний ╕ дуже як╕сно зроблений ф╕льм!
Ще один «короткий» ма╓ бути у вересн╕ — поетична ╕стор╕я Олександра Стеколенка в дус╕ ╓вропейського к╕но. В╕н ма╓ робочу назву “Пом╕ж т╕ней”.

А нещодавно почав зн╕матися у Володимира Тихого. Це вже повнометражний проект, робоча назва «Долина». ╤ теж запросили на головну роль. Почали з╕ зйомок т╕зера. Зараз команда працю╓ над отриманням ф╕нансування. ╤ якщо все складеться добре, то, мабуть, наступного року буде повна ╕стор╕я. Там ц╕кавий сценар╕й - про в╕йну ╕ партизанський спротив на Зах╕дн╕й Укра╖н╕, боротьбу з радянською владою. Його написав В╕тал╕й Загоруйко, який п╕дн╕мав реальн╕ ╕стор╕╖ в арх╕вах СБУ.
А ще цього л╕та в мене було дв╕ вистави у театр╕, який заснував п╕втора року тому молодий режисер Дан╕л Наб╕улл╕н. Театр без прим╕щення, власне, це просто компан╕я молодих людей, як╕ займаються духовними практиками, вс╕ вони мають стосунок до мистецтва, хоч профес╕йними акторами не ╓. Але мен╕ ц╕кавий цей матер╕ал, глибокий ╕ надихаючий. На початку л╕та ми випустили «Останн╕й сон Будди» – я грав Будду. А зараз представимо ще одну виставу, там я теж граю одну з центральних ролей – демон╕чно налаштованого царя, який жив в ╤нд╕╖ 5 тисяч рок╕в тому ╕ хот╕в убити свого плем╕нника Кр╕шну.
- А театр «Дах»? Ви вже там не гра╓те?
- Я довгий час там працював, грав майже в ус╕х виставах, принаймн╕ в останн╕ роки. М╕стична трилог╕я: «Макбет», «Р╕чард ╤╤╤», «Король Л╕р» – ус╕х корол╕в. Пот╕м «Ед╕п. Собача будка» – Ед╕па. «В╕й» – юродивого. Нова драма «Укра╖нський декамерон», моновистава «╤д╕от»... Але десь з 2013 року там в╕дбулася трансформац╕я, ╕ з приходом нового покол╕ння перестав там так багато грати. Вже якийсь час майже не граю.
- Д╕ма, я добре пам’ятаю, що Рокс╕ Топорович розпов╕дала, що плану╓ ╕ дал╕ працювати разом з вами ╕ вашою партнеркою по «Юл╕╖» Пол╕ною Сн╕саренко.
- Ми буквально днями листувалися з Рокс╕ у мереж╕. Вона каже, що «Julia Blue» ╕ зараз ╖здить по фестивалях Америкою. Я був на ╖╖ презентац╕╖ на фестивал╕ в Н╕меччин╕ ╕ бачив, що там, у ╢вроп╕, глядач таке артхаусне к╕но сприйма╓ дуже добре. Власне, як ╕ в США, де ф╕льм отримав справд╕ багато нагород – на Алясц╕, в Нью-Йорку, в Лос-Анджелес╕…
У нас на «Молодост╕» була дуже велика черга на цей ф╕льм, ╕ два зали були вщерть заповнен╕. Але, на жаль, укра╖нськ╕ глядач╕ навряд чи його побачать в к╕нотеатрах, скор╕ше – просто в ╤нтернет╕.
- ╤ все ж таки, Рокс╕ тод╕ сказала, що хоче зняти в Укра╖н╕ щось м╕стичне ╕ вона це з вами нав╕ть обговорювала. Чи не за Гоголем часом?
- Не знаю. Ми говорили на цю тему к╕лька годин, багато разом жартували, коли зустр╕чалися м╕ж якимись показами тут, у Ки╓в╕, стосовно того, що хот╕лося б зробити. ╤ вона сказала, що плану╓ якусь ╕стор╕ю в стил╕ ф╕льму «Чужий» Р╕дл╕ Скотта чи якихось ╕стор╕й про Дракулу. Але подивимося... Поки що вона в╕дпрацювала п’ять м╕сяц╕в над новим проектом у Сп╕лберга ╕ займа╓ться ф╕льмом «Julia Blue». Десь восени, на р╕чницю Майдану, плану╓ все-таки випустити його тут, в Укра╖н╕. А пот╕м почне працювати над новим сценар╕╓м.
- Послухайте, а чому ви сказали, що н╕коли не погодитеся зн╕матися в сер╕алах?
- Н╕, не погоджуся. Нав╕ть якщо сид╕тиму без роботи. Хоча, дякувати Богу, дос╕ вона ╓. ╤, зрештою, укра╖нське к╕но розвива╓ться, тож не доведеться йти зн╕матися в сер╕алах…
- Чому ж? Он в Америц╕ з╕рки зн╕маються. Там роблять класн╕ сер╕альн╕ ╕стор╕╖.
- Ну ви ж говорите про класн╕сть. Про р╕вень. А у нас?..
- Гаразд. Д╕мо, щиро, в кого з режисер╕в ви хот╕ли би зн╕матися? Ну, кр╕м Рокс╕, звичайно.
- Ну, вже те, що ми працю╓мо разом ╕з Рокс╕, це дуже круто! А там може бути хто завгодно. Хоча самого бажання замало. Щоб зн╕матися у режисер╕в за кордоном, треба дуже добре волод╕ти мовою.
- Ви ж волод╕╓те.
- Волод╕ю, але цього не достатньо для того, щоб зн╕матися там у к╕но. Виходить, що п╕д мене мають робити роль, де був би акцент. Це значить або рос╕ян грати, або якихось ем╕грант╕в, або мене будуть дублювати... Але я можу сказати, що з дуже багатьма класними людьми працював, з р╕зними режисерами говорив. ╤...
- ╤ що? Ну каж╕ть же! Будь ласка! Йдеться про якесь наступне запрошення? Ми дуже хочемо почути новину.
- Нехай краще це буде неспод╕ванка. Справд╕. А щодо якихось крутих режисер╕в, не знаю... Ларс фон Тр╕╓р? Можливо. Але не в його психолог╕чно-занепадницькому стил╕... Тарант╕но? Можна було б. Сп╕лберг? Можна було б. Та й Гай Р╕ч╕ теж...
- Вам потр╕бен агент. Ви ма╓те агента?
- В Париж╕ маю. Американц╕ теж сказали, що будуть з╕ мною працювати: без питань. Але ж вони не можуть працювати в Укра╖н╕. А в Укра╖н╕ вс╕ агенти зац╕кавлен╕ в тому, щоб актор був зайнятий ну дуже багато, тобто в укра╖нських сер╕алах. (См╕╓ться).
- А зараз ви, власне, ми вс╕ в оч╕куванн╕ прем’╓ри ф╕льму «Заборонений», тому що це знаковий ф╕льм. В╕риться, що в╕н матиме усп╕х.
╤ я дякую вам, Д╕мо, за цю вашу роль, за те, що саме так╕ рол╕ ви обира╓те. Це теж – позиц╕я. Я думаю, що цей ваш ф╕льм надзвичайно актуальний, надзвичайно важливий. Особливо в наш час, коли Укра╖на - у в╕йн╕.
- Я теж думаю, що ф╕льм актуальний. Але не хочу, щоб його сприймали як пропагандистський. Якби там переважала пол╕тика або пропаганда, я би просто не п╕шов туди зн╕матися. Я п╕шов туди т╕льки тому, що це ╕стор╕я про життя дуже сильно╖ людини, яка сто╖ть на боц╕ правди, на боц╕ добра. Саме так╕ люди зараз боронять Укра╖ну. ╤ я дуже хочу, щоб вони сприйняли цю картину.
Валентина Пащенко
(Укр╕нформ)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #36 за 06.09.2019 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21488

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков