Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3476)
З потоку життя (6713)
Душі криниця (3636)
Українці мої... (1489)
Резонанс (1551)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1733)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПОСИЛЕННЯ КАРАНТИНУ: В УРЯД╤ ПЕРЕЛ╤ЧИЛИ НОВ╤ ЗАБОРОНИ ДЛЯ УКРА╥НЦ╤В
Доктор Комаровський жорстко в╕дреагував на р╕шення уряду посилити карантин ╕ написав свою думку у...


ЗЕЛЕНСЬКИЙ VS КОЛОМОЙСЬКИЙ: БИТВА ЗА МВФ, В ЯК╤Й ЗАГИНУЛА МОНОБ╤ЛЬШ╤СТЬ
Ця битва була неминучою. Як би часто не показували ще-ком╕ка Володимира Зеленського на канал╕...


ЗАРОБ╤ТЧАНИ ЗА Р╤К ПЕРЕКАЗАЛИ В УКРА╥НУ ПОНАД $12 М╤ЛЬЯРД╤В
обсяг приватних грошових переказ╕в в Укра╖ну у 2018 роц╕ становив 11,111 м╕льярда долар╕в.


ЗАВАЛИМО РОС╤Ю ПОЗОВАМИ, А ЩЕ – Д╤ЗНА╢МОСЯ В КОГО ЯК╤ ПАСПОРТИ…
Окупанти в Криму продовжили сво╓ звичне – грабунок. Цьому треба протистояти. А ще –...


"ВСЕУКРА╥НСЬКА ШКОЛА ОНЛАЙН" БУДЕ ДОСТУПНА ДЛЯ ШКОЛЯР╤В З КРИМУ ТА ОРДЛО
6 кв╕тня в Укра╖н╕ старту╓ осв╕тн╕й проект «Всеукра╖нська школа онлайн».




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #34 за 23.08.2019 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#34 за 23.08.2019
╢вген Головаха, заступник директора ╤нституту соц╕олог╕╖ НАН Укра╖ни: РОС╤Я НАСИЛА╢ НА НАС СПОЧАТКУ ПОЛКИ СМЕРТН╤, А ПОТ╤М БЕЗСМЕРТН╤

За показаннями гугл╕всько╖ б╕бл╕ометрики укра╖нсько╖ науки, ╢вген Головаха – найб╕льш цитований укра╖нський вчений у сусп╕льних науках. Та й без цього показника в╕н – найавторитетн╕ший публ╕чний ф╕лософ ╕ тонкий знавець настро╖в сусп╕льства. Говорити з ним про наше сьогодн╕ ╕ ймов╕рне завтра завжди ц╕каво.
- ╢вгене ╤вановичу, боюся брати у вас ╕нтерв'ю, кожне ваше слово рад╕сно п╕дхоплюють ╕ починають використовувати пол╕тики, часом ╕нтерпретуючи зовс╕м не так, як малося на уваз╕ спочатку.
- Наприклад?
- Електоральний майдан, аморальна б╕льш╕сть, - обережн╕ше з афоризмами.
- От плаг╕атори, н╕, щоб щось сво╓ придумати. Так, активно запозичують. Ну, такий наш пол╕тикум. А зараз безл╕ч людей з вулиц╕ прийшло.
- Ви про парламент? Про фотограф╕в?
- Та не т╕льки. А грантоотримувач╕ з р╕зних фракц╕й, як╕ навчилися брати грош╕ ╕ зв╕тувати. Це ж велике мистецтво: спочатку отримати грош╕, а пот╕м, н╕чого не роблячи, в╕дзв╕тувати, щоб назад не вимагали. Подивимося, чи зможуть вони реально керувати. ╥хня активн╕сть ран╕ше обмежувалася здатн╕стю отримати грош╕ для себе, а зараз ╖м треба проявити активн╕сть, щоб держава отримала. Подивимося. Хоча ╓ ╕ зворотний б╕к: можливо, ц╕ люди, як╕ в мас╕ сво╖й н╕чого не вм╕ють, не вм╕ють красти ╕ освоювати корупц╕йн╕ схеми. ╤, можливо, не будуть це практикувати. У мене жевр╕╓ над╕я. Адже парламентська корупц╕я теж ╕сну╓.
- Ви переосмислювали все, що в╕дбува╓ться? У мене таке в╕дчуття п╕сля двох вибор╕в, що ми св╕й народ взагал╕ не знали. Завершилося формування нац╕╖? А може, в цьому котл╕ ще щось вариться ╕ тод╕ кого ми на виход╕ отрима╓мо? Чи програла нац╕онально-патр╕отична парадигма?
- Н╕, становлення пол╕тично╖ нац╕╖ т╕льки на самому початку, ми поки що т╕льки перший крок зробили. У сучасному св╕т╕ усп╕шними ╓ насамперед пол╕тичн╕ нац╕╖. В останн╓ десятир╕ччя посилилася етн╕чна складова через страх втрати етн╕чно╖ особливост╕, а це ╓ нав╕ть у розвинених кра╖нах Заходу. Вт╕м, все одно дом╕нантою ╓ становлення пол╕тично╖ нац╕╖. ╤ пол╕тичн╕ нац╕╖ можуть бути благополучними, стаб╕льними. Тому що етн╕чн╕ нац╕╖ - це все-таки минуле людства. Етн╕чн╕ нац╕╖ формувалися в пер╕од активного етногенезу. Активний етногенез вже зак╕нчився. Якщо говорити про людство загалом, то етноси сформувалися. А нац╕╖ переформовуються, от якраз зараз. Це трива╓ такий загальносв╕товий процес, в╕н дуже глибинний, ╕ в╕н виклика╓ зараз в╕дторгнення у багатьох людей через те, що загроза ╓ для розмивання етн╕чност╕. ╤ це в ╢вроп╕ ми в╕дчули, ц╕ла низка ╓вропейських кра╖н проголосували за етнопопул╕ст╕в.
- Тобто, треба прийняти те, що нац╕я - укра╖нськ╕ етн╕чн╕ ╓вре╖, укра╖нськ╕ рос╕яни, укра╖нськ╕ болгари. Укра╖нець - не обов'язково нос╕й укра╖нсько╖ кров╕?
- Якщо нац╕онал-патр╕оти цього не усв╕домлюють, то розкол ╕мов╕рний. Час етн╕чно╖ дом╕нанти формування нац╕╖ вже пройшов. Вже починають формуватися пол╕тичн╕ нац╕╖. Це складний процес ще й в умовах глобал╕зац╕╖, ╕ справд╕ ╓ загроза розмивання як би етн╕чно╖ специф╕ки, аж до ╖╖ втрати. Тому добре зрозум╕л╕ ось ц╕ зворотн╕ тенденц╕╖: зростання значення або прих╕д до влади етнопопул╕ст╕в в Голланд╕╖, Н╕меччини, Польщ╕, ╤тал╕╖. В Америц╕ ми це спостер╕га╓мо. Дуже пом╕тно, що попул╕стськ╕ промови Трампа щодо м╕грант╕в зб╕льшили його п╕дтримку в центр╕ Сполучених Штат╕в, де в╕н, власне кажучи, у п╕дсумку ╕ перем╕г. В╕зьмемо американц╕в. Це нац╕я, так би мовити, м╕грант╕в. ╤ сказати, хто в основ╕ ц╕╓╖ нац╕╖, взагал╕ неможливо: англ╕йц╕ чи ╕рландц╕, чи шотландц╕, чи н╕мц╕, ╕тал╕йц╕, поляки чи ╓вре╖, п╕ди розбери, хто формував цю нац╕ю. А Трамп гра╓ саме на уявленн╕ про те, що вкор╕нений американець - не той, який там 50 рок╕в тому при╖хав.
- Давайте поговоримо про нап╕вявний сусп╕льний конфл╕кт п╕сля декомун╕зац╕╖ та примирення ╕стор╕й. Ну, не так складно, як на мене, сх╕дн╕й Укра╖н╕ полюбити ╕стор╕ю зах╕дно╖, якщо Рос╕я не буде с╕яти регулярну ненависть. Ну, що тут складного – добре ставитися до УПА. Просто пом╕ркувати: сид╕ли д╕ди у кри╖вках, у злиднях, аж до розпаду СРСР фактично, мр╕яли, що впаде все це? Х╕ба це не зворушливо: така в╕ра ╕ боротьба? Що тут складного: визнати (нехай ╕з застереженнями) там Бандеру, якщо тебе не накачу╓ сус╕дня кра╖на. Якщо не нагн╕тати ╕ не вкладати кошти у профес╕йних рос╕ян, то х╕ба було б це проблемою?
- Тут ╓ проблема. Дуже серйозна проблема – вплив Рос╕╖. Вона насила╓ на нас спочатку смертн╕ полки, а пот╕м безсмертн╕. "Допомагають" нам, чим можуть. Це д╕╓ на псих╕ку, безумовно. Але не можна не враховувати той фактор, що на сход╕ Укра╖ни уявлення про бандер╕вц╕в формувалося також ╕ в Рос╕╖, дуже тенденц╕йно. Тут же н╕хто не був у партизанських загонах, як╕ боролися з радянською владою. На сход╕ Укра╖ни партизан перебили ще в громадянську в╕йну. Ну, я думаю, що тому дуже вкоренилося уявлення як про колаборант╕в ╕ бандит╕в. Але ж були випадки, коли вбивали цих актив╕ст╕в, вчител╕в за те, що вони служили радянськ╕й влад╕.
- Ус╕ випадки бандитизму розсл╕дувалися в УПА.
- Я не наст╕льки добре знаю цю ╕стор╕ю, щоб давати оц╕нки. Ми ма╓мо зрозум╕ти, зв╕дки стереотипи, окр╕м рос╕йського впливу, це ж вкор╕нен╕ стереотипи. Другий фактор, який теж треба враховувати. Все-таки Бандера - це прихильник тотал╕тарно╖ орган╕зац╕╖ сусп╕льства, в╕н сам цього не приховував, в╕н сам на цьому наголошував. Тому ╕нтел╕генц╕я, сказати, т╕, хто м╕г би гасити в так╕й масов╕й св╕домост╕ стереотипи, не надто активно це роблять. А людей, як╕ ще й розум╕ють ╕деолог╕чн╕ в╕дм╕нност╕ м╕ж Бандерою, який, звичайно, не Мельник, мало, ╕ це ще б╕льш складний процес. Але факт: його погляди не дозволяють н╕ ╕нтел╕генц╕╖ сх╕дн╕й, н╕ зах╕дн╕й (л╕беральн╕й) визнати його за свого пров╕дника. Це складна проблема, не так все просто. Але це не виключа╓ примирення один з одним. Адже нав╕ть тисли руки один одному останн╕ стар╕ обох табор╕в.
- Так. Я сама бачила ╕ записувала ще два роки тому на 8 ╕ 9 травня.
- Ну, давно час примиритися, тому що всюди це було. В ╤спан╕╖ вже примирення в╕дбулося, вони нормально живуть, забули вже все. ╤ в багатьох кра╖нах так╕ були протир╕ччя м╕ж людьми з р╕зних рег╕он╕в. Якщо кра╖на хоче нормально ╕снувати, треба це залишати у минулому. Дуже важливо, що це минуле, з яким треба жити, яке треба вивчати. А не розглядати це як елемент сучасного життя, що визнача╓ те, як ми будемо жити, ╕ як╕ у нас будуть в╕дносини у людей р╕зних рег╕он╕в. ╤ справд╕, у повсякденному житт╕ ж нема╓ жодних проблем, скаж╕мо, у людини з╕ сходу по╖хати на зах╕д або з заходу на сх╕д Укра╖ни. У цьому ми вс╕ вже переконалися. Таких проблем в принцип╕ нема╓. Але ╓ проблеми в╕дносин з приводу ╕стор╕╖, з приводу свят, з приводу персонал╕й, ╕ з приводу ор╕╓нтац╕╖. Все одно ще дуже багато людей ор╕╓нтован╕ на Рос╕ю. От ви кажете, що Рос╕я, так, але ось ще чверть населення ч╕тко ор╕╓нтована на ╕нтеграц╕ю Укра╖ни з Рос╕╓ю. ╤ це серйозно, хоча ╕ набагато краще, н╕ж було у 13-му роц╕, коли б╕льше половини людей готов╕ були ╕нтегруватися з Рос╕╓ю. Але все одно це дуже багато... Вони, звичайно ж, насамперед прислухаються до голосу Рос╕╖. Тому що вони хочуть ╕нтегруватися з Рос╕╓ю. Але це все одно, це лише чверть.
- Як ви поясните цифру 73%, як╕ в╕ддали владу абсолютному неоф╕ту?
- Ц╕ 73% - це дуже ц╕кавий феномен. Це спроба б╕льшост╕ громадян Укра╖ни знайти ╕нший вих╕д, н╕ж дати владу чергов╕й груп╕ пол╕тик╕в. Вони наст╕льки розчарувалися в тих пол╕тиках, як╕ приходили хвилями у наше пол╕тичне життя починаючи з перших рок╕в Незалежност╕, що минуле виклика╓ в╕дторгнення у б╕льшост╕. ╤ нарешт╕ з'явився персонаж, який не ма╓ пол╕тичного досв╕ду. Це, звичайно, колосальний ризик - дати владу ╕ тим людям, як╕ за нього приходять у Верховну Раду. Це такий, зна╓те, соц╕альний експеримент. Соц╕ологам, як вченим, дуже важко поставити експеримент, особливо якщо вони вивчають макросоц╕альн╕ явища. Але люди сам╕ можуть поставити над собою експеримент. Це ╖хн╓ право, ╕ вони його поставили, вибравши нев╕дом╕сть. Тобто, в╕домо, що було б при Порошенков╕, в╕домо, що було б при Юл╕╖ Володимир╕вн╕. А от що буде робити Зеленський, м╕стер Х, ╕ ус╕ ╕грики ╕ зети, як╕ там прийдуть, ось це все нев╕дом╕, ╕ це р╕вняння, яке абсолютно не вир╕шу╓ться. Лише сл╕пий експеримент, який, можливо, приведе до усп╕ху, а, можливо, до провалу. Я би так сказав - була обрана нев╕дом╕сть, невизначен╕сть.
- У Петра Порошенка - доля реформатора. Це коли реформатор п╕д час в╕йни вигравав?
- Порошенко - драматична, звичайно, ф╕гура. Драматична по-сво╓му... Не зум╕в переконати людей у тому, що в╕н справд╕ реформував ╖м на благо. А чого ж, Бальцеровича теж з ганьбою вигнали ╕ з ненавистю.
- А Саакашв╕л╕?
- Саакашв╕л╕. Ще якийсь час його любили, а пот╕м з прокльонами. В╕н зруйнував звичний спос╕б ╖хнього життя. Врахуйте, що реформатори руйнують звичний спос╕б життя. ╤стор╕я оц╕нить реформи Порошенка, до реч╕. Те, що зробив Порошенко, це вже питання для ╕сторик╕в.
- Намагаюся зрозум╕ти, якою Укра╖на буде, якою вона ╓. Як, по-вашому, Укра╖на, вона християнська кра╖на чи б╕льше секулярна?
- Н╕, я бачу ╖╖ лише секулярною. Ситуац╕я в Укра╖н╕ ц╕кава. За даними опитувань, декларативна рел╕г╕йн╕сть в Укра╖н╕ разом з поляками велика. Ми найрел╕г╕йн╕ш╕ в ╢вроп╕.
- А х╕ба н╕?
- По-мо╓му, це суто декларативно. Н╕, ну як╕ ж укра╖нц╕ рел╕г╕йн╕ люди? Вони ж не дотримуються правил повед╕нки людей рел╕г╕йних. Б╕льш╕сть же не дотриму╓ться правил, властивих, так би мовити, рел╕г╕йного способу життя, це декларативна рел╕г╕йн╕сть.
- Укра╖на - кра╖на м╕л╕тарна чи н╕?
- Укра╖на не може бути м╕л╕тарною кра╖ною за визначенням. От вона ╕ намагалася стати - не вийшло.
- Чому?
- А що у нас м╕л╕тарного? У нас арм╕я не займа╓ якогось пров╕дного м╕сця нав╕ть в умовах в╕йни.
- Ось див╕ться, на День Незалежност╕ буде аж два паради, точн╕ше, в╕йськов╕ ходи.
- Розум╕╓те, в╕йськов╕, якби у нас були згуртован╕, орган╕зован╕ в╕йськов╕, можна було б говорити про м╕л╕таризац╕ю сусп╕льства. Але у нас в╕йськов╕ мають кланову приналежн╕сть, вони кожен при якомусь клан╕ сво╓му. ╤ тому вважати, що якесь угруповання може захопити владу, навряд чи це можливо, тому що там к╕лька ╕нших будуть протистояти ╖м. ╢дине, коли вони можуть знайти сп╕льну мову, це д╕йсно в ритуальн╕й сфер╕, щоб не забували в╕йськових.
Але якщо говорити про загальну ситуац╕ю, арм╕ю все ж таки створено, хоча мен╕ складно оц╕нювати ╖╖ р╕вень. Але якщо Рос╕я вже не л╕зе, не хоче воювати, значить розум╕╓, що платити доведеться дорого. Я так розум╕ю, що арм╕я сформувалася саме тод╕, коли Рос╕я в╕дмовилася в╕д плану облаштувати Новорос╕ю, тобто стало зрозум╕ло, що Укра╖н╕ ╓ кому протид╕яти. Було ж безл╕ч цих ╕дей створити Новорос╕ю, користуючись нашою слабк╕стю, це була рос╕йська ╕дея. Але, мабуть, коли вони зрозум╕ли, що у нас вже ╓ кому чинити оп╕р, цю ╕дею як би в╕дсунули, в╕дклали принаймн╕.
- Я недавно на в╕дпочинку розмовляла з ╕ноземною журнал╕сткою, яка ненадовго сходила зам╕ж за рос╕йського спецназ╕вця, в╕йськового, вже л╕тню людину.
- Вже у в╕дставц╕?
- Вже у в╕дставц╕. ╤ в╕н ╖й говорив, що Донбас був помилкою Рос╕╖, ще п'ять рок╕в тому висловлював упевнен╕сть, що укра╖нц╕ будуть воювати. В╕н говорив це, спираючись на св╕й досв╕д, оск╕льки бачив укра╖нц╕в в арм╕╖ ще за радянських час╕в, зна╓ ╖хн╕ зд╕бност╕ ╕ характер. Це прозвучало з вуст ворога обнад╕йливо.
- Ну так, це ж було усе абсолютно нахабне - ╕ анекс╕я Криму, ╕ подальша спроба створити Новорос╕ю, ╕ Донбас. Ну, з Донбасу почали, просто там найлегше було зат╕яти це.
- Укра╖на ор╕╓нтована на Зах╕д чи на Сх╕д?
- Обов'язково на Зах╕д, дом╕нантно, але з╕ спробою якось встановити б╕льш-менш нормальн╕ в╕дносини з Рос╕╓ю. Ще багато буде залежати в╕д Рос╕╖, хто там буде при влад╕, ще складно зрозум╕ти зараз. Але, в принцип╕, нам в╕йна з Рос╕╓ю не потр╕бна. Дом╕нанта все-таки - це ор╕╓нтац╕я на Зах╕д. Це об'╓ктивно, це ╕стор╕я, це ╖╖ глибинна ╕стор╕я. А досв╕д життя з Рос╕╓ю - це досв╕д кр╕пацтва та перифер╕йного радянського ╕снування, тобто, не було як би такого досв╕ду, який дозволя╓ вважати, що це сприятиме розвитку Укра╖ни як держави, нав╕ть т╕сна ╕нтеграц╕я з Рос╕╓ю. Я не кажу, що Укра╖на стане частиною Рос╕╖, це неможливо, якщо, звичайно, там не буде якихось глобальних во╓н. Я не знаю, краще про це не думати. Але нав╕ть от так╕ в╕дносини, як союз, скаж╕мо, ╓враз╕йський, то Укра╖н╕ вони абсолютно не потр╕бн╕, тому що укра╖нська ╕стор╕я св╕дчить про те, що контакти з Заходом на користь Укра╖н╕. Вона ста╓ б╕льш в╕дкритою, б╕льш осв╕ченою, б╕льш демократичною, б╕льш толерантною. ╢ ц╕ла низка фактор╕в, як╕ об'╓ктивно п╕дштовхують Укра╖ну на Зах╕д, ╕ ми бачимо, як зм╕ню╓ться ситуац╕я протягом останн╕х рок╕в. Загалом вона зм╕ню╓ться саме в цьому напрямку.
- За даними КМ╤С, 25% ор╕╓нтован╕ на Рос╕ю, але при цьому лише 6% готов╕ захищати свою ╓дн╕сть з╕ збро╓ю в руках. Це скор╕ше вт╕шна цифра, як ви вважа╓те?
- Я ще раз кажу - у пор╕внянн╕ з 2013 роком (см╕╓ться — ред.). Ми все завжди так пор╕вню╓мо, то з 1913-м – з царською Рос╕╓ю, от зараз теж ми пор╕вню╓мо з 2013 роком, п╕сляреволюц╕йним. Звичайно, це дуже серйозне пол╕пшення.
- Чи переосмислю╓ Донбас свою ситуац╕ю, те, що вони зробили у 2014 роц╕?
- Боюся, там вже н╕кому осмислити. На жаль, б╕льш╕сть людей, як╕ могли осмислити, вони по╖хали.
- До нас чи до Рос╕╖?
- До нас. Думаю, до Рос╕╖ ви╖хали люди практичн╕, як╕ рахують ╕ вир╕шують як╕сь грошов╕ питання, а ╕нтелектуально розвинен╕ люди при╖хали сюди. Ну, це м╕й досв╕д, я спостер╕гаю за вченими. Я не знаю серйозного жодного розумного вченого, який вибрав Рос╕ю. Але боюся, що б╕льш╕сть тих, хто залишився там, здатн╕ саме до осмислення з ╕деолог╕чно╖ точки зору, зрозум╕ти, визначити нов╕ ор╕╓нтири для цього рег╕ону. Там були дуже розумн╕, дуже розвинен╕, дуже ц╕кав╕ вчен╕. Я маю на уваз╕ насамперед, звичайно, в сфер╕ гуман╕тарних наук (соц╕олог╕я), як╕ справд╕ ╕ повинн╕ почати процес переосмислення, д╕алогу, сп╕лкування. Х╕ба що т╕, хто ви╖хав, захочуть повернутися. Я, правда, в це не в╕рю.
- А як ви вважа╓те, чи ╓ ризик, що з Рос╕╖ нам будуть пропонувати завершувати в╕йну шляхом розмивання суверен╕тету, втиснення в центральн╕ органи влади сумн╕вних людей Донбасу, як╕ ще вчора мали рос╕йськ╕ паспорти?
- Мен╕ важко судити. Нин╕ пер╕од нев╕домост╕. Ми сьогодн╕ ма╓мо моноб╕льш╕сть, це дивно, це взагал╕ ун╕кальний феномен для Укра╖ни. Ще не було такого, щоб президент мав свою власну б╕льш╕сть. Практично це означа╓, що в╕н може робити, що хоче. А що в╕н хоче, я ще, чесно кажучи, не знаю.
- За два тижн╕, судячи з усього, буде уряд.
- Буде уряд, судячи з усього, техн╕чний. Тобто, в╕н буде виконувати волю президента, а яка його воля, знову ж таки, поки що н╕хто не зна╓, т╕, хто за нього голосував.
- Чи ╓ у нього червон╕ л╕н╕╖, за як╕ в╕н не може переступити?
- Так, звичайно, це вже видно. Очевидно, що у нього про╓вропейська пол╕тика, в╕н вже не зможе пом╕няти ╖╖, розум╕╓, що це призведе до катастрофи для нього. Про╓вропейська - це раз. По-друге, л╕беральна. Тобто, це не буде така рожева соц╕ал╕стична пол╕тика, це буде, ймов╕рно, така ступ╕нь л╕беральност╕. Дал╕ будемо дивитися, хто буде прем'╓р-м╕н╕стром. Там вже можна буде визначати ступ╕нь л╕беральност╕ або соц╕альност╕ ц╕╓╖ пол╕тики. Але, загалом, дом╕нанта буде л╕беральна, це два. Що ще? Хот╕лося б, але поки ще я в цьому не впевнений, щоб була некорумпован╕сть - не брати хабар╕в ╕ не давати брати ╖х сво╓му оточенню. От якщо це вдасться, це буде величезним кроком вперед, заради чого, власне, ╕ вибирали людей без досв╕ду. Ось цього дуже хот╕лося б.
- Останн╓ запитання. Як там почува╓ться наше сусп╕льство - йому все подоба╓ться?
- От наше сусп╕льство зараз, звичайно, в оч╕куванн╕, безумовно. От воно, я кажу, експеримент поставило ╕ чека╓ насл╕дк╕в експерименту. ╤ в над╕╖. Варто зазначити, що довол╕ високий р╕вень спод╕вань, пов'язаних ╕з Зеленським та його пол╕тичною силою, яка перемогла на виборах. А зм╕ни почнуться оц╕нюватися восени-взимку.
Лана Самохвалова
(Укр╕нформ)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #34 за 23.08.2019 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21451

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков