Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4442)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4115)
Українці мої... (1657)
Резонанс (2107)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1842)
Крим - наш дім (1022)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (305)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (201)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
К╤ЛЬК╤СТЬ СКАРГ НА ДОТРИМАННЯ ЗАКОНУ ПРО МОВУ ЗРОСТА╢
Значний стрибок у ставленн╕ до мови стався власне п╕сля повномасштабного вторгнення Рос╕╖…


НА ХЕРСОНЩИН╤ В╤ДКРИВСЯ ПЕРШИЙ ФЕСТИВАЛЬ «Р╤ДНА МОВА - ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ»
Укра╖нська мова об’╓дну╓ укра╖нц╕в у боротьб╕ та в нац╕ональн╕й ╕дентичност╕…


УКРА╥НЦ╤ ВИЗНАЧИЛИСЬ, ЧИ ТРЕБА РОС╤ЙСЬКА У ШКОЛАХ
42% укра╖нц╕в п╕дтримують збереження вивчення рос╕йсько╖ мови в певному обсяз╕.


МОВА П╤Д ЧАС В╤ЙНИ СТАЛА ЗБРО╢Ю
В Укра╖н╕ в╕дзначають День писемност╕ та мови.


МОВИ Р╤ДНО╥ ОБОРОНЦ╤
Сьогодн╕шня доб╕рка поез╕й – це твори кримських укра╖нських педагог╕в-поет╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #34 за 23.08.2019 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#34 за 23.08.2019
НЕМА╢ Н╤ЯКОГО СЕПАРАТИЗМУ

Нещодавно я прочитав першу частину книги б╕йця добровольчого батальйону особливого призначення «Золот╕ ворота» Петра Билини «В╕йна кличе. Стань переможцем!». Автор розпов╕да╓ про себе: «Народився 1962 року у м. Кам’янц╕ Черкасько╖ област╕. Рос╕йська середня школа, де були актябрята, п╕ан╓ри ╕ камсамольци. Автодорожн╕й ╕нститут у Харков╕. З мене мав вирости хохол-яничар або пригноблений хохол з╕ зламаним, роздво╓ним сумл╕нням, або просто злод╕йкуватий хохол яко сав╓цк╕й ч╓лав╓к. Якось того не сталося. Вивчаю мову та ╕стор╕ю, безперервно воюю з╕ сво╖м л╕нивством та нев╕глаством. Намагаюся не витрачати марно жодно╖ хвилини. ╤з хохла повол╕ стаю укра╖нцем, зам╕сть споживацького, коритянського св╕тогляду набуваю християнського. Це не зовс╕м легко, але повороту назад нема╓».
 Петро Билина робив нотатки про под╕╖ ╕ сво╖ роздуми п╕д час служби у «Золотих воротах». ╤ видав ╖х окремою книгою. В╕н багато розм╕ркову╓ про мову: «Головним засобом передавати ╕ розвивати культуру ╓ мова. Надання статусу державно╖ московськ╕й мов╕ заперечу╓ в принцип╕ ╕снування Укра╖нсько╖ держави, бо укра╖нську культуру та звича╖ можливо передати т╕льки укра╖нською мовою. А укра╖нц╕ для того й об’╓дналися у державу, щоб утримувати сво╖ звича╖ та культуру».
 ╤нод╕ доводиться чути, що ╓ держави з двома-трьома державними мовами. Билин╕ теж доводилося дискутувати з такими людьми: «Бегемотопод╕бний хохол з люттю (а може, це не лють, а його нахабний ман╕р говорити?) розпов╕да╓ мен╕, що нема р╕зниц╕, якою мовою говорити, бо в Швайцар╕╖ ╓ три мови, а в Канад╕ – дв╕. Але ж швейцарськ╕ ╕тал╕йц╕, французи ╕ н╕мц╕ мають сво╖ етн╕чн╕ кра╖ни – ╤тал╕ю, Франц╕ю ╕ Н╕меччину. Так само й канад╕йськ╕ французи та англ╕йц╕. А укра╖нц╕, кр╕м Укра╖ни, не мають жодно╖ земл╕ на св╕т╕».
 А ось дискус╕я ще з одним рос╕йськомовним б╕йцем добровольчого батальйону: «Запитую, чого в╕н не говорить укра╖нською? «Капелан» сердиться ╕ говорить, що в╕н сп╕лку╓ться з людиною т╕╓ю мовою, якою говорить та людина, ╕ що саме через таких, як я, що хочуть примусити вс╕х говорити укра╖нською мовою, ╕ почалася ця в╕йна. Погоджуюся з ним. Москал╕ думали, що вже вс╕ укра╖нц╕ перетворилися на безхребетних хохл╕в; що укра╖нцям однаково, у як╕й кра╖н╕ жити ╕ якою мовою говорити, аби т╕льки ╖дло було у корит╕ та було тепленьке м╕сце прилаштувати сво╓ гузно. Москал╕ спод╕валися, що без в╕йни при╓днають Укра╖ну до «в╓л╕кава рускава м╕ра». Та знайшлися люди, як╕ не хочуть при╓днуватися до того «рускава м╕ра», а хочуть залишитися укра╖нцями. Вони взяли зброю та почали чинити збройний укра╖нський оп╕р. Тож саме через них ╕ почалася в╕йна, ╕ ми вою╓мо, власне, з московським народом, а не з Пут╕ним чи ол╕гархами, чи якимось всесв╕тн╕м жид╕вством… Коли укра╖нець в╕дпов╕да╓ московськомовному громадянинов╕ Укра╖ни московською, то це не толерантн╕сть, - це почуття холуйсько╖ етн╕чно╖ меншовартости, безхребетн╕сть, неосв╕чен╕сть та безкультурн╕сть».
 Петро Билина зауважу╓: «Московськомовн╕ прац╕вники сфери обслуговування, урядовц╕ будь-яких р╕вн╕в, мед╕йники – це все чужородн╕ т╕ла посеред Укра╖ни та укра╖нц╕в. Ми ма╓мо ╖м твердо сказати: або вони п╕дтримують укра╖нську культуру ╕ живуть укра╖нськими ╕нтересами, або геть з Укра╖ни до сво╓╖ Москов╕╖, ╕ там будуйте соб╕ демократичну, многоязичну та многокультурну Московщину. Бо Укра╖на потр╕бна нам, укра╖нцям, для розвитку нашо╖ укра╖нсько╖ культури ╕ нас як укра╖нц╕в, а не як москал╕в, чи хохл╕в, чи ще там яко╖сь космопол╕тично-комунно╖ м╕шанини».
 П. Билина зверта╓ увагу на небезпеку ╕нформац╕йно╖ в╕йни: «Москал╕ розгорнули активну ╕нформац╕йну в╕йну. Геббельс проти них вида╓ться першокласником. Зомбують москов╕т╕в, брешуть на весь св╕т, зомбують ╕ укра╖нц╕в. Московськомовн╕ преса, сер╕яли, книжки, всяк╕ телешоу виробляють в укра╖нц╕в московський спос╕б мислити, породжують укра╖нсько-державницький н╕г╕л╕зм, в╕дтягають укра╖нц╕в в╕д сво╓╖ мови та культури та перетворюють на тупе, п╕ддатне бидло, що дал╕ свого корита не бачить, ╕ не зна╓, ╕ не хоче ан╕ бачити, ан╕ знати… По телев╕зору, на канал╕ СТБ, показують к╕но «Свадьба в Мал╕новк╓». Укра╖нц╕в у тому к╕н╕ зображено недорозвиненими полудурками, пияками та бандитами-самост╕йниками. Красн╕ – моторн╕ геро╖-визволител╕. Ранок. Б╕йц╕ АТО сидять, як мум╕╖, повитр╕щали сво╖ оч╕ на того зомбоящика. Хто яку Укра╖ну буду╓ ╕ за яку вою╓?.. Дощ, сидимо у казарм╕. Увесь день працю╓ телев╕зор. «Свати», ще як╕сь дурнуват╕ московськомовн╕ сер╕яли, багато етеру загребли придурки з 95-го кварталу, як╕сь шоу – все низькопробне ╕ просто деб╕льне. Воно кал╕чить людей, перетворю╓ ╖х на нездар-ледар╕в. Саме така московськомовна пропаганда породила на св╕т ЛНР та ДНР… Розмовляю з вод╕ями у гараж╕ та ще раз переконуюсь, що вдертися москалям до нашо╖ держави дозволили саме ми. Через свою байдуж╕сть та безд╕яльн╕сть. Через непроведення реформ, невикор╕нення корупц╕╖ та незапровадження укра╖н╕зац╕╖. Ц╕ вод╕╖ наче од╕рван╕ в╕д г╕лля. Вони не знають, хто вони так╕, пол╕тично заплутан╕ та затуркан╕. Трохи розумово обмежен╕, бо робота ╖хнього мозку дал╕ телев╕зора та думання про забезпечення власного шлунку не рухалась. Ще раз переконуюсь, що в╕йну перше треба вигравати на ╕нформац╕йному, культурному та мовному фронтах. Московськомовн╕ патр╕оти Укра╖ни тягнуться до нашо╖ мови, ╕ ми, укра╖нц╕, як переходимо з ними на московську, то в╕дштовху╓мо ╖х в╕д себе, та гра╓мо на руку московським шов╕н╕стам».
 До складу добровольчих батальйон╕в вступило чимало жител╕в ╕з окупованих рос╕янами областей. ╤нструктор «Вуж» «вдома, у Криму викладав д╕тям як╕сь спортов╕ бойов╕ мистецтва. Тут в╕н намага╓ться з╕брати гурт ╕ утворити з нього бойову одиницю. Увесь час його п╕дрозд╕л витрача╓ на засво╓ння елементарних, необх╕дних сучасному солдатов╕ знань. До вишколу в╕льно долучитися будь-якому б╕йцев╕ з нашого батальйону… У рот╕ довол╕ кримц╕в, донц╕в та луганц╕в, на них ус╕х тяжко дивитися. Вони позалишали в окупац╕╖ сво╖ родини та майно».
 Билина пише ╕ про пол╕тику рос╕ян на окупован╕й територ╕╖: «У п’ятницю, через контрольован╕ москалями пункти переходу кордону за╖хало 250 б╕лих КАМАЗ╕в з «гуман╕тарною» московською допомогою. Що вони привезли, ми не зна╓мо, зате зна╓мо, що вони вивезли – обладнання з Луганського патронного заводу та Донецького заводу «Топаз». Той «Топаз» виробляв системи протипов╕тряно╖ оборони «Кольчуга». Кажуть, що т╕й кольчуз╕ нема╓ р╕вних у св╕т╕ ╕ що вона може бачити як╕сь надсучасн╕ американськ╕ л╕таки. Дивний вчинок, якщо Рос╕я за утворення ДНР ╕ ЛНР, то для чого тод╕ викрадати обладнання? Мабуть, Московщина ма╓ за стратег╕чну мету поглинути Укра╖ну, але не ма╓ виразно окресленого тактичного плану вт╕лити свою стратег╕ю. Б╕льш╕сть зам╕р╕в москал╕в руйнуються, тому вони мусять нашвидкуруч, без поважного обдумування створювати нов╕ тактики. Та ще й мають вигадувати як╕сь легенди-брехн╕, щоб виправдати свою агрес╕ю».
 П. Билина застер╕га╓: «Якщо злочинцям з днр та лнр будуть надан╕ права голосу, то ╖х, ворог╕в Укра╖ни, повибирають до парламенту. Голос московського шов╕н╕ста-бандита буде мати вагу голосу патр╕ота. А узаконена двомовн╕сть – то це взагал╕ шлях до анарх╕╖ та безладу. Це не демократ╕я, а диверс╕йна праця проти Укра╖ни».
 Петро Билина розмовля╓ ╕з заарештованим Володимиром Кислим ╕з Луганська: «На мо╓ запитання, чи багато у Луганську ополченц╕в, Володимир в╕дпов╕в, що ополченц╕ вже давно порозб╕галися – ╕ зараз у Луганську рос╕йськ╕ в╕йська та «казак╕». Ще в╕н б╕дкався, що завод зупинився, ╕ тепер н╕де працювати, а ще його батьков╕ вл╕тку одр╕зало градом ногу».
 Ще одне враження в╕д сп╕лкування з м╕сцевими: «В╕д м╕сцевого люду чую недоброзичлив╕сть, сарказм та зневажлив╕ слова на адресу патр╕от╕в ╕з зах╕дних областей. Ще я бачу набит╕ ватою голови. Часто мене запитують: «А пач╓му ви гавар╕т╓ на укра╕нском?» Люди не здатн╕ дати в╕дпов╕дь на таке просте питання. Я розмовляю укра╖нською, бо я укра╖нець. Або: «А што же нам д╓лать, ╓сл╕ ми н╓ гавар╕м на укра╕нском». В╕дпов╕дь проста – вч╕ть мову».
 Петро Билина робить висновок: «Нема╓ н╕якого сепаратизму. Я маю нагоду сп╕лкуватися з багатьма м╕сцевими людьми, ╕ я не бачу сепаратизму. Я бачу безл╕ч москал╕в, д╕ди ╕ батьки яких попри╖жджали в Укра╖ну на безлюдн╕, виголоджен╕ укра╖нськ╕ земл╕. Т╕ москал╕ були ╕ ╓ московськими патр╕отами-шов╕н╕стами. Вони запроваджують навколо себе московське ╕ нищать усе, ненависне ╖м укра╖нське. Вони хочуть, щоб навколо них звучала ╖хня мова ╕ розкор╕нювались ╖хн╕ московськ╕ звича╖. Вони не визнають Укра╖нсько╖ Держави. Цим московським шов╕н╕стам на початку 90-х рок╕в наш укра╖нський, але москвоф╕льський за суттю уряд надав громадянство. Тепер ц╕ донецьк╕ москал╕ п╕дтримали московську арм╕ю. Вони не сепаратисти – радше ворож╕ диверсанти. ╥х неможливо перевиховати. ╥х можна т╕льки умиротворити. Ще я бачу поважну к╕льк╕сть московськомовних укра╖нських патр╕от╕в. Вони мають недорозвинене нац╕ональне усв╕домлення, ц╕ люди бажають ╕ чекають укра╖н╕зац╕╖. Ми мусимо ╖х п╕дтримати, бо вони ╓ нашими союзниками та нашим опертям на Донбас╕. Коли ми говоримо до них московською, то ми ╖х зраджу╓мо, знеохочу╓мо ╖х до укра╖нства та гра╓мо на руку москалям. Серед укра╖нськомовних у побут╕ людей я не зустр╕чав сепаратист╕в».
 Во╖н Билина зазнача╓: «З укра╖н╕зац╕╓ю необх╕дно повестися так, як ╕ з делен╕н╕зац╕╓ю: стояли т╕ пам’ятники, стояли, все казали, ще не на час╕ зносити, а взяли – та й знесли, на жаль, п╕зно, бо комун╕сти добре доклалися до помоч╕ москальським в╕йськам. Так ╕ з укра╖н╕зац╕╓ю – взяти та й заборонити вживати в ус╕х без винятку державних установах та у сфер╕ обслуговування московську мову. ╤ все буде добре – московськомовн╕ патр╕оти нам подякують, що п╕дштовхнули ╖х до вивчення державно╖ мови, а укра╖ноненависники, московськ╕ шов╕н╕сти поздихають в╕д лют╕ або повт╕кають до Москов╕╖».
 Петро Билина бачить б╕ди укра╖нського сусп╕льства, але в╕н все таки оптим╕ст: «Значною м╕рою громадяни Укра╖ни зараз схож╕ на сп╕длених в╕ковим рабством ╕ приниженням раб╕в, яким неспод╕вано дарували свободу. Найперше, що вони роблять – це намагаються набити сво╖ шлунки ╕ здобути матер╕альних статк╕в. Етичн╕сть, моральн╕сть, духовн╕сть та етн╕чна державн╕сть в╕дтерм╕нован╕ на колись. Та все ж становище краще, як у 1920-му роц╕. Вже в╕дсотк╕в 30, а може, й п’ятдесят готов╕ йти на в╕йну, битися та вбивати ворога в оборон╕ сво╓╖ етн╕чно╖ держави».
 А от ц╕ слова захисника Батьк╕вщини Петра Билини особливо актуальн╕ в наш час: «Доля ц╕╓╖ в╕йни залежить не т╕льки в╕д в╕йськових, а й в╕д кожного нашого громадянина: як в╕н буде впливати на уряд, щоб той твердо стояв на шляху до ╓вро╕нтеграц╕╖ та незалежности в╕д московсько╖ економ╕чно╖ та пол╕тично╖ експанс╕╖. Як св╕това сп╕льнота, з огляду на наш оп╕р, буде тиснути на Москов╕ю. Як будуть вт╕люватись реформи та як зростатиме у людей усв╕домлення того, що н╕хто, кр╕м нас самих, ан╕ Пут╕н, ан╕ Обама, ладу нам у держав╕ не зробить».
Анатол╕й Зборовський

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #34 за 23.08.2019 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21448

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков