Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4442)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4115)
Українці мої... (1657)
Резонанс (2107)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1842)
Крим - наш дім (1022)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (305)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (201)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…


МИСТЕЦЬКА «ЗДИБАНКА В «НОР╤»
Виставка в╕дбулася без обмежень ╕ упереджень. В╕дб╕р ╕ цензура були в╕дсутн╕…


ОС╤ДЛАЮ КОНЯ…
Наш╕ традиц╕╖




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #34 за 23.08.2019 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#34 за 23.08.2019
25 ВАЖЛИВИХ ФАКТ╤В ПРО УКРА╥НСЬКИЙ ПРАПОР

Напередодн╕ Дня Незалежност╕ Укр╕нформ досл╕див традиц╕ю по╓днання синього ╕ жовтого кольор╕в та символ╕ку укра╖нського прапора

╤стор╕я укра╖нського прапора в╕ддзеркалю╓ всю ╕стор╕ю Укра╖нсько╖ державност╕ – з прадавн╕х час╕в ╕ до сьогодн╕. Ритуальну символ╕ку по╓днання цих барв пов'язують ще з Великим переселенням народ╕в, яке в╕дбувалося 3000 рок╕в до н.е. Починаючи з час╕в хрещення Рус╕, ц╕ кольори завжди були присутн╕ на прапорах нашо╖ держави р╕зних стол╕ть. У тому вар╕ант╕, як ми бачимо його зараз, укра╖нський прапор було п╕днято у Львов╕ в червн╕ 1848 року. У СРСР це по╓днання кольор╕в пересл╕дувалося як небезпечний злочин. П╕д синьо-жовтим прапором в╕дбулися три проголошення Укра╖нсько╖ державност╕: 1917-го, 1941-го та 1990-го року, три революц╕╖ нов╕тнього часу: «на гран╕т╕» та два Майдани, а нин╕ ведеться в╕йна проти рос╕йсько-╕мперсько╖ навали на Донбас╕ та в Криму.

Укра╖нський прапор у давнину...
Вперше по╓днання синього ╕ жовтого з’явилося на герб╕ Львова: Данило Галицький подарував м╕сту, заснованому у 1256 роц╕, герб ╕з зображенням жовтого лева на блакитному тл╕.
Золотий ╕ син╕й кол╕р використовувалися в герб╕ Руського корол╕вства оф╕ц╕йно з XIV стол╕ття. Також ц╕ кольори присутн╕ ╕ на гербах м╕сцево╖ знат╕, княз╕в, шляхтич╕в.
Прапори козак╕в Запор╕зько╖ С╕ч╕ також часто мали по╓днання синьо-жовтого, особливо починаючи з XVIII стол╕ття. Зазвичай, на прапор╕ було ╕ зображення козака в одяз╕ золотого або червоного кольор╕в.
П╕д час революц╕йно╖ "Весни народ╕в" 1848 р. Головна Руська рада у Львов╕ в╕дновлю╓ використання герба Руського корол╕вства (Галицько-Волинсько╖ держави) Х╤╤╤-XIV стол╕ття з зображенням золотого лева, що спина╓ться на скелю у синьому пол╕, а як нац╕ональн╕ прапори широко вживаються стяги з по╓днанням синього ╕ жовтого кольор╕в.
На сво╖й картин╕ «Запорожц╕ пишуть листа турецькому султану» (1891 р.) над головами козак╕в ╤лля Р╓п╕н приховав на списах жовто-блакитн╕ та червоно-чорн╕ прапори. Консультантом художника, п╕д час написання ц╕╓╖ картини, був знаний ╕сторик укра╖нського козацтва Дмитро Яворницький. Саме з експонат╕в колекц╕╖ Яворницького Р╓п╕н змалював велику частину амун╕ц╕╖, збро╖, ╕ншо╖ козацько╖ атрибутики, в тому числ╕ ╕ прапори.
Починаючи з 5 травня 1900 року в Галичин╕ п╕д синьо-жовтим прапором розпочина╓ д╕яльн╕сть укра╖нське спортивно-пожежно-руханкове товариство «С╕ч». Поступово поняття про синьо-жовтий укра╖нський прапор поширю╓ться на закарпатськ╕ земл╕, а з початком масово╖ ем╕грац╕╖ укра╖нц╕в у к╕нц╕ Х╤Х стол╕ття за океан — ╕ на поселення в Америц╕.

…у боротьб╕ за Незалежну Укра╖ну…
Вперше п╕сля Лютнево╖ революц╕╖ 1917 року укра╖нськ╕ синьо-жовт╕ прапори публ╕чно з'явилися в Ки╓в╕, Одес╕ та Харков╕ 16 березня 1917 року. Укра╖н╕зац╕я п╕дрозд╕л╕в царсько╖ арм╕╖ на фронтах Першо╖ св╕тово╖ в╕йни ╕ на Чорноморському флот╕ в╕дбувалися п╕д укра╖нськими прапорами.
17 березня 1917 року було проголошено про орган╕зац╕ю Центрально╖ Ради, з цього часу в Ки╓в╕ починають публ╕чно на державному р╕вн╕ з'являтися укра╖нськ╕ синьо-жовт╕ прапори. Перший Президент Укра╖ни Михайло Грушевський затвердив таке по╓днання кольор╕в як оф╕ц╕йний прапор кра╖ни.
П╕д цим прапором ╕шли в б╕й укра╖нськ╕ юнаки п╕д Крутами проти рос╕йських б╕льшовик╕в та б╕йц╕ Укра╖нсько╖ Галицько╖ арм╕╖, як п╕д час Укра╖нсько-польсько╖ в╕йни, так ╕ на антиб╕льшовицькому фронт╕, оск╕льки синьо-жовтим був ╕ прапор Зах╕дно-Укра╖нсько╖ Народно╖ Республ╕ки.
Дос╕ тривають – ╕ подеколи стають гострими – суперечки щодо розташування кольор╕в: чи правильно, що на сучасному прапор╕ верхн╕й кол╕р син╕й, ╕ не мав би прапор залишатися «як в УНР» - жовтим зверху. Сучасн╕ науковц╕ виходять з того, що не ╕сну╓ документ╕в, якими в Укра╖нськ╕й Народн╕й Республ╕ц╕ затверджувався б «жовто-блакитний» порядок стр╕чок. На кольорових пошт╕вках того часу заф╕ксован╕ обидва вар╕анти, а за чорно-б╕лими старими фото не можна точно сказати, де який кол╕р.
На початку 1940-х рок╕в революц╕йне крило Орган╕зац╕╖ укра╖нських нац╕онал╕ст╕в – ОУН (б) п╕д проводом Степана Бандери - прагнуло виробити власну, червоно-чорну, символ╕ку, щоб в╕др╕знятися в╕д ОУН (м) п╕д проводом Андр╕я Мельника, яка використовувала оун╕вський блакитний прапор ╕ герб ╕з золотим тризубом з мечем. Червоно-чорний прапор став популярним середь молод╕, зокрема у «Пласт╕», ще у 1920-х роках, коли польська влада в Галичин╕ пересл╕дувала використання укра╖нцями нац╕онального синьо-жовтого стягу (скаж╕мо, футбол╕сти спортивного товариства «Укра╖на» виступали у червоно-чорн╕й форм╕). Але почалася радянсько-н╕мецька в╕йна, а чорно-червона символ╕ка так ╕ залишилась неоф╕ц╕йною.
Впродовж 1940-1950-х рок╕в багато рядових б╕йц╕в УПА – збройного крила ОУН – нав╕ть не знали про ц╕ кольори, тож воювали ╕з синьо-жовтими прапорами, мали ╖х у кри╖вках.
З 15 березня до к╕нця травня 1939 року п╕д синьо-жовтим прапором постала ╕ боролася за свою незалежн╕сть держава Карпатська Укра╖на.

...за «радянщини»...
У СРСР використання чи нав╕ть збер╕гання синьо-жовтого прапора вважалося злочином ╕ суворо каралося. У списку КДБ за 1950-1980-т╕ роки регулярно пов╕домляли про вив╕шування стягу в населених пунктах Укра╖ни.
У н╕ч проти 1 травня 1966 року, над буд╕влею Ки╖вського ╕нституту народного господарства (нин╕ це Ки╖вський нац╕ональний економ╕чний ун╕верситет) 26-р╕чний В╕ктор Кукса та 28-р╕чний Георг╕й Москаленко вив╕сили жовто-блакитний прапор. Червоний - радянський - з╕рвали, а нац╕ональний укра╖нський п╕дняли. Прапор пошили з двох шалик╕в ╕ в╕д руки зробили напис «Ще не вмерла Укра╖на – ще ╖╖ не вбито». Обо╓ були засуджен╕ ╕ через багато рок╕в, нав╕ть у вже незалежн╕й Укра╖н╕ ще довго не могли добитися реаб╕л╕тац╕╖.
30 грудня 1967 року в Дн╕пропетровську на центральному проспект╕ нев╕дом╕ вив╕сили синьо-жовтий прапор, на древку ол╕вцем був намальований тризуб ╕ зроблений надпис: «Ще не вмерла Укра╖на ╕ воля ╕ слава. 20 листопада 50 рок╕в УНР, 22 с╕чня 1918 року — проголошення незалежност╕ Укра╖ни».
21 лютого 1976 року жовто-блакитний прапор з'явився на Хрещатику на даху будинку №21.
22 липня 1976 року в Монреал╕ на XXI Ол╕мп╕йських ╕грах п╕д час змагань гандбольних команд СРСР ╕ Румун╕╖ студент ╕з Торонто Любомир Шух вимахував укра╖нським прапором, за що був видалений з арени. Речник Орган╕зац╕йного ком╕тету Ол╕мп╕йських ╕гор пояснив, що д╕╖ студента мали ознаки пол╕тичного протесту, а "потенц╕йно небезпечний" прапор "м╕г призвести до заворушень".
27 липня 1976 року там-таки п╕д час п╕вф╕налу з футболу м╕ж зб╕рними НДР ╕ СРСР, у склад╕ яко╖ переважали гравц╕ з ки╖вського "Динамо", 150 укра╖нц╕в вив╕сили плакат ╕з надписом: "Свобода Укра╖н╕!". У другому тайм╕ 20-р╕чний Данило Мигаль ╕з Тандер-Бей (Онтар╕о) виб╕г на поле у вишиванц╕ та ╕з синьо-жовтим прапором, вигукуючи слова "Свобода Укра╖н╕!" ╕ танцюючи гопака. Акц╕я тривала 15 секунд, п╕сля чого пол╕ц╕я вивела його з╕ стад╕ону.
26 кв╕тня 1989 року Юрко Волощак, актив╕ст Товариства Лева в╕дкрито п╕дняв нац╕ональний прапор на м╕тингу на честь р╕чниц╕ Чорнобильсько╖ катастрофи на пл. Ринок у Львов╕; пошила його художниця Галя Дмитришин, в╕н був з нашитим золотим тризубом.

…та за сучасно╖ Укра╖нсько╖ Держави
Не випадково в День Державного прапора ми згаду╓мо ╕сторичний момент внесення нац╕онального стяга до Верховно╖ Ради 24 серпня 1991 року. До того дня прокомун╕стична б╕льш╕сть у парламент╕ вс╕ляко перешкоджала появ╕ синьо-жовтого прапора у буд╕вл╕ ВР, вимагали прибрати нав╕ть маленьк╕ прапорц╕, як╕ депутати фракц╕╖ «Народна Рада» тримали на сво╖х робочих м╕сцях. Але п╕сля провалу «московського путчу – ГКЧП» заперечення проти нац╕ональних кольор╕в у нац╕ональному законодавчому з╕бранн╕ стали вже неможлив╕.
Оф╕ц╕йно затвердили синьо-жовтий стяг як державний символ Укра╖ни 28 с╕чня 1992 року. У серпн╕ 2004 року Президент п╕дписав Указ про встановлення Дня державного прапора Укра╖ни, який святку╓ться щор╕чно 23 серпня. У Ки╓в╕ на мун╕ципальному р╕вн╕ в╕дзначають ще 24 липня. Саме цього дня у 1990 роц╕ синьо-жовтий прапор було п╕днято над Ки╖вською мер╕╓ю.
Зима 2013-2014 рок╕в: Майдан, смерт╕ Геро╖в Небесно╖ Сотн╕, - ╕ одразу за ними пот╕к переламних для св╕домост╕ трагед╕й з атакованих ворогом територ╕й Укра╖ни - зм╕нили ╕ ставлення до державних символ╕в. ╤сторичн╕ розв╕дки та геральдичн╕ дискус╕╖ в╕дступають перед живою ╕стор╕╓ю, яка твориться на очах.
17 кв╕тня 2014 року в Горл╕вц╕ був викрадений нев╕домими депутат м╕сько╖ ради Володимир Рибак, який зробив спробу зняти прапор сепаратист╕в ╕ повернути укра╖нський прапор на буд╕влю м╕ськради. За два дн╕ його т╕ло було знайдено м╕сцевими рибалками в р╕чц╕ з ознаками тортур. 20 лютого йому присво╓но звання Героя Укра╖ни (посмертно). Особи, як╕ вчинили цей злочин, нин╕ переховуються на територ╕╖ держави-агресора.
Вт╕м, ╕ там знають укра╖нський прапор. 20 серпня 2014 року руфер Mustang пофарбував верхню половину золото╖ з╕рки на висотн╕й буд╕вл╕ в Москв╕ у син╕й кол╕р, зробивши ╖╖ у такий спос╕б «укра╖нською» (до реч╕, через р╕к – до р╕чниц╕ Майдана на т╕й же буд╕вл╕ знову майор╕в укра╖нський прапор).
Синьо-жовт╕ прапори в Рос╕╖ беруть на п╕кети, зокрема, на захист пол╕тв’язн╕в та пересл╕дуваних кримсько-татарських актив╕ст╕в. Рос╕йськ╕ актив╕сти з Санкт-Петербургу ╕ Москви об'╓дналися в безстрокову акц╕ю п╕д назвою «Стратег╕я-18» в честь дня депортац╕╖ кримських татар 18 травня 1944 року. Щом╕сяця 18 числа вони виходять на вулиц╕ з метою розпов╕сти про ситуац╕ю в Криму.
Жовто-блакитний прапор п╕дн╕мали над буд╕влями Донецького аеропорту впродовж вс╕╓╖ його оборони. Ворог збивав прапори вогнем, але «к╕борги» неодм╕нно поновлювали символ укра╖нсько╖ держави. 23 серпня 2014 року прапор встановили б╕йц╕ третього окремого полку спецпризначення. Нин╕, дв╕ч╕ на р╕к - на день Державного Прапора ╕ на день в╕йськово╖ частини - цей легендарний стяг з Донецького летовища п╕дн╕мають над в╕йськовою частиною в Кропивницькому. 16 жовтня 2014 року укра╖нський прапор на буд╕вл╕ аеропорту вив╕сили "к╕борги" з Микола╖всько╖ 79-╖ окремо╖ аеромоб╕льно╖ бригади. ╤ над найвищою точкою аеропорту – диспетчерською вежею майор╕в жовто-блакитний прапор, аж поки ворог не знищив саму вежу.
╤ ось зовс╕м св╕ж╕ новини з «прапорового фронту». 9 серпня 2019 р. на тимчасово окупован╕й територ╕╖ АР Крим в м╕ст╕ Судак м╕сцевими патр╕отами Укра╖ни був п╕днятий Укра╖нський прапор, в знак пам‘ят╕ за чотирма загиблими в Павлопол╕ морп╕хами з 36-╖ бригади ЗСУ. Ран╕ше, 17 грудня 2018 р. прапор над мисом Форос п╕дняли на честь 24 укра╖нських моряк╕в, що перебувають у полон╕ в Москв╕.
За к╕лька дн╕в по вс╕й Укра╖н╕ зд╕ймуться тисяч╕ прапор╕в в╕льно╖ незалежно╖ кра╖ни, яка нин╕ вою╓ ╕ буду╓ сво╓ майбутн╓, ╕ прагне в╕д пост╕мпер╕╖ до сп╕льноти демократичних ╓вропейських держав... символ╕ка яко╖ за "дивовижним зб╕гом" також ╓ синьо-жовтою.
П╕дготував Олександр Волинський

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #34 за 23.08.2019 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21445

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков