"Кримська Свiтлиця" > #34 за 23.08.2019 > Тема "Урок української"
#34 за 23.08.2019
В╤ТАННЯ З МИНУЛОГО – З В╤РОЮ У МАЙБУТН╢!
З╕ «Св╕тличного» арх╕ву
24 серпня 2011 року Укра╖на святкувала 20-р╕ччя сво╓╖ Незалежност╕. Так вже склалося, що для «Кримсько╖ св╕тлиц╕», яка лише на р╕к молодша в╕д держави, це свято фактично сп╕впало з ╖╖ другим днем народження. Майже р╕к перед цим газета не виходила – згадувати про це г╕рко ╕ прикро, кому ц╕каво – загляньте в арх╕в: http://www.svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article&artID=9122 Бог суддя тим кар’╓ристам-авантюристам – ╕ кримським, ╕ ки╖вським, як╕ заповзялися оббрехати ╕ зв╕льнити головного редактора й ос╕длати газету (головне – ╖╖ бюджет!), що стала укра╖нським символом у змосковленому Криму. Майже р╕к прим╕щення редакц╕╖ було опечатане. Тим часом, суд в╕дновив незаконно зв╕льненого В. Качулу на посад╕, випуск «Кримсько╖ св╕тлиц╕» було налагоджено спочатку в ╤нтернет╕, а в липн╕ 2011 року – напередодн╕ юв╕лейного державного 20-р╕ччя – газета в╕дродилася ╕ в друкованому вигляд╕. Цей «в╕тальний з г╕рчинкою» в╕рш севастопольського поета ╕ журнал╕ста ╤вана Левченка в╕дроджена «Кримська св╕тлиця» опубл╕кувала тод╕ у святковому номер╕. А головний редактор В. Качула нав╕ть зачитав його, виступаючи на м╕тингу до Дня незалежност╕ б╕ля пам’ятника Т. Шевченку у С╕мферопол╕. Збер╕гся запис цього виступу. Там ще живий голова Укра╖нсько╖ громади Криму Владислав Хмеловський, який також – з ус╕╓ю громадою - дуже багато робив для в╕дродження «Кримсько╖ св╕тлиц╕». Там – попри оту «г╕рчинку» - ще ст╕льки в╕ри ╕ оптим╕зму, яких так не вистача╓ нам сьогодн╕… Вт╕м, якби оптим╕зму та в╕ри не залишалося зовс╕м – х╕ба св╕тилося б дос╕ в╕конце нашого волонтерського «Св╕тличного» сайту - http://www.svitlytsia.crimea.ua ?!
╤ван ЛЕВЧЕНКО ПИТАННЯ РЕБРОМ Роки за роками, ╕ ось уже - ДВАДЦЯТЬ ╥Х! Хоч бий у литаври до сл╕з ╕з очей... Святкуй, незалежна, нескорена нац╕╓: У тебе сьогодн╕ такий юв╕лей! Сказав ╕ задумавсь: така вже й нескорена? Тебе, Севастополе, в св╕дки зову. Бо двадцять цих л╕т воювали за море ми. ╤ слухали б╕льше не Ки╖в - Москву. Так швидко забули под╕ю ми знакову: Той наш Референдум, де мовили: «Так!» Кажу: б╕локам’ян╕й той не п╕дтакував, Хто стверджував тут укра╖нське життя. Тоб╕ я, Союзе вкра╖нок, вклоняюся, Тоб╕, Севастополь вкра╖нський, тоб╕. Чим важче держава в краю утвержда╓ться, Тим безкомпром╕сн╕ш╕ ви в боротьб╕. Ми Храм ╕з ру╖н п╕дняли - Володимира, А влада його п╕д Москву в╕ддала. ╤ змовкло в н╕м слово вкра╖нське, як вимерло. Ще б в╕ру ╖м нашу спалити дотла!.. А флот як д╕лили - пригадувать соромно: Нам досить «флот╕шки», Кравчук просп╕вав... Отож, як у приймах на мор╕ ми Чорному: На наш╕й земл╕ хазяйну╓ Москва. На торз╕ вселенськ╕м, як дос╕, васали ми: Москва щось Америц╕, та щось - Москв╕... Безблоков╕ ми на папер╕ зосталися. А база рос╕йська, як бачу, нав╕к: Згадати б оренду за послуги газов╕, ╤ вся незалежн╕сть - красив╕ слова... Сам╕ у петлю добров╕льно залазимо. ╤ радо затягу╓ зашморг Москва. Так╕ незалежн╕ ми: ма╓м, що ма╓мо. Сьогодн╕, здавалося б, краще з╕ свят, А все на нестатки та кризу кива╓мо. Й вершина ганьби - скасували парад! Так скрушно Шевченко на безлад цей дивиться: - Усе козачку╓те, люб╕ мо╖?! А й справд╕, вже час, укра╖нц╕, прокинуться ╤ плеч╕ розправити гордо сво╖. Щоб Слово звучало, як сп╕ви пташин╕╖. ╤ дух розкр╕пачений прагнув висот. Щоб ми вс╕ пишались сво╓ю кра╖ною ╤ щастям зажив Укра╖нський народ. А то все «Не вмерла!» сп╕ва╓мо рад╕сно. ╤ б’╓м у литаври: тут кожен - мастак. Коли ж незалежними будемо справд╕ ми В сво╖й Укра╖н╕? Питання з питань. З╕ святом, Кра╖но уславлених прад╕д╕в, Кра╖но Геро╖в ╕ нив золотих! Питання ребром: чи життя ми наладимо, Чи в╕чно прислужувать нам у чужих?! *** В╕деозапис можна переглянути на Фейсбук-стор╕нц╕ «КС» або в Ютуб╕: https://www.youtube.com/watch?v=h4UY6875HTA&fbclid=IwAR0Lc4RGbZ7ITtal7yk7rcMeSAoueWJmHxvjw1-sxzk5VK_PlGyCU1tWyW0
"Кримська Свiтлиця" > #34 за 23.08.2019 > Тема "Урок української"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21444
|