Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4442)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4115)
Українці мої... (1657)
Резонанс (2107)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1842)
Крим - наш дім (1022)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (305)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (201)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
К╤ЛЬК╤СТЬ СКАРГ НА ДОТРИМАННЯ ЗАКОНУ ПРО МОВУ ЗРОСТА╢
Значний стрибок у ставленн╕ до мови стався власне п╕сля повномасштабного вторгнення Рос╕╖…


НА ХЕРСОНЩИН╤ В╤ДКРИВСЯ ПЕРШИЙ ФЕСТИВАЛЬ «Р╤ДНА МОВА - ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ»
Укра╖нська мова об’╓дну╓ укра╖нц╕в у боротьб╕ та в нац╕ональн╕й ╕дентичност╕…


УКРА╥НЦ╤ ВИЗНАЧИЛИСЬ, ЧИ ТРЕБА РОС╤ЙСЬКА У ШКОЛАХ
42% укра╖нц╕в п╕дтримують збереження вивчення рос╕йсько╖ мови в певному обсяз╕.


МОВА П╤Д ЧАС В╤ЙНИ СТАЛА ЗБРО╢Ю
В Укра╖н╕ в╕дзначають День писемност╕ та мови.


МОВИ Р╤ДНО╥ ОБОРОНЦ╤
Сьогодн╕шня доб╕рка поез╕й – це твори кримських укра╖нських педагог╕в-поет╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 16.08.2019 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#33 за 16.08.2019
Серг╕й Дзюба, Артем╕й К╕рсанов, автори сценар╕ю та книги «Заборонений»: СТУС В ХХ СТОР╤ЧЧ╤ – Ф╤ГУРА НЕ МЕНША ЗА ШЕВЧЕНКА

В укра╖нський к╕нопрокат 5 вересня 2019 року виходить б╕ограф╕чна стр╕чка «Заборонений» про л╕ричного, в╕дчайдушного, см╕ливого поета, незламного борця за незалежн╕сть Укра╖ни – Василя Стуса.
Проект к╕ностр╕чки з робочою назвою «Птах душ╕» став одним ╕з переможц╕в Десятого конкурсного в╕дбору Держк╕но – ╕ от його творц╕ завершили роботу й готов╕ до прем’╓рно╖ зустр╕ч╕ з укра╖нським глядачем.
Про роботу над створенням ф╕льму та про розвиток в╕тчизняного к╕но в ц╕лому, кореспондент Укр╕нформу поговорила з дуетом сценарист╕в Серг╕╓м Дзюбою та Артем╕╓м К╕рсановим.

МИ ВЗЯЛИ ЗА ОСНОВУ РЕАЛЬН╤ ПОД╤╥ Й ЗРОБИЛИ ХУДОЖНЮ ╤СТОР╤Ю, СПИРАЮЧИСЬ НА Б╤ОГРАФ╤Ю СТУСА ТА СПОГАДИ ЙОГО СУЧАСНИК╤В
- Пане Серг╕ю, пане Артем╕ю, постать Василя Стуса ╓ одн╕╓ю ╕з найзнаков╕ших для Укра╖ни, тому зрозум╕ло, що ф╕льм викликав неабиякий ╕нтерес ще нав╕ть на етап╕ створення.
Наск╕льки особисто вам ц╕кава, близька ╕ зрозум╕ла особист╕сть цього митця? Чи, можливо, беручись за б╕ограф╕чну стр╕чку про нього, ви хот╕ли, щось з’ясувати ╕ в╕дкрити ще й для себе?
Серг╕й Дзюба: - Насправд╕, ми взялися за цю тему з просв╕тницькою метою, бо, незважаючи на те, що для Укра╖ни Стус це – уособлення сили духу, про нього мало хто зна╓.
Перед тим, як почати роботу над сценар╕╓м, ми досл╕дили безл╕ч матер╕ал╕в, а також провели опитування серед киян. На жаль, виявилося, що життя поета дос╕ лиша╓ться та╓мницею для б╕льшост╕. Так, багато хто зна╓ про ╕стор╕ю з його адвокатом – Медведчуком, але – це все, що вони знають про Стуса. Тих же, хто читав його в╕рш╕, особливо це стосу╓ться молодого покол╕ння, взагал╕ небагато.
Ми хот╕ли зробити художн╓ к╕но для широкого загалу, засноване на реальн╕й ╕стор╕╖ для того, щоб люди, як╕ вже звикли до ц╕кавих ф╕льм╕в, подивилися ╕ зрозум╕ли, або хоча б замислилися над тим, хто ╓ для нас Стус. ╤ щоб почитали його поез╕ю.
- Про який пер╕од життя Василя Стуса йдеться у ф╕льм╕?
Артем╕й К╕рсанов: - Головна ╕стор╕я в╕дбува╓ться в його останн╕ дн╕ у Пермськ╕й колон╕╖ для пол╕тв’язн╕в «Перм-36», де в╕н помер в н╕ч на 4 вересня 1985 року.
Н╕хто не зна╓, що там насправд╕ в╕дбулося, але ми брали ╕нтерв’ю у св╕дк╕в тих под╕й. Левко Лук’яненко розказав, що серед в’язн╕в ходила легенда, н╕би перед загибеллю до Стуса при╖жджало якесь кер╕вництво КДБ з Ки╓ва. Що то було за кер╕вництво ╕ про що вони сп╕лкувалися – н╕хто не зна╓, але п╕сля цього Василя перевели з камери, яку в╕н д╕лив з рос╕йським дисидентом Леон╕дом Бород╕ним, до одиночного карцеру.
С.Д.: - Ми взяли за основну реальн╕ под╕╖ й розробили художню ╕стор╕ю. А завдяки спогадам сучасник╕в Стуса, як╕ вони залишили, щоденникам, як╕ в╕в поет, показали головн╕ моменти його життя, як╕ розкривають його як особист╕сть: його кохання, його становлення на шлях боротьби. Намагалися знайти в╕дпов╕дь на питання – чому в╕н «вилет╕в» з асп╕рантури ╤нституту л╕тератури та як у нього складалися в╕дносини з ╕ншими ш╕стдесятниками.
А.К.: - Кр╕м життя Стуса, ╕ його безумовно геро╖чного шляху, ми побачили ун╕версальну ╕стор╕ю боротьби людини з системою, або – системи проти людини.
Ця тема в мистецтв╕ завжди пос╕да╓ ключов╕ позиц╕╖ – так╕ ф╕льми пост╕йно опиняються в центр╕ уваги, ╖х показують на найпрестижн╕ших к╕нофестивалях, тому що вс╕м кортить отримати свободу й бути в╕льними.
╤ саме Стус – це той, хто виборював право бути людиною, стояти прямо, не згинатися, не ламатися, не розм╕нюватися. Ц╕ постулати переходять в╕д покол╕ння до покол╕ння. ╤ репрес╕╖, як╕ ми бачимо сьогодн╕ з боку ╕мперсько╖ системи, – щодо Олега Сенцова, ╕нших пол╕тв’язн╕в – це продовження ╕стор╕╖ з Василем Стусом.
Стус не зламався – ╕ Сенцов незламний. Це люди, як╕ завжди викликатимуть повагу, тому що вони мають власн╕ принципи й не бояться.

МИ ХОТ╤ЛИ ПОКАЗАТИ СИСТЕМУ, ЯКА НИЩИТЬ ЛЮДЕЙ, ТОМУ ЩО БОРОТЬБА СТУСА БУЛА НЕ ЗА СЕБЕ ОСОБИСТО!
- Я правильно розум╕ю, що сценар╕й побудований на достов╕рних фактах, ╕ лише персонаж╕ «нев╕домих», як╕ в╕дв╕дують його в тюрм╕, а також сп╕лкування, яке м╕ж ними там в╕дбува╓ться, ╓ художньою ╕нтерпретац╕╓ю?
С. Д.: - Н╕, нашим художн╕м узагальненням ╓ не лише т╕ персонаж╕, а й вс╕ геб╕сти ╕ все уособлення радянсько╖ влади.
Ми хот╕ли показати систему, яка нищить людей, а не лише Стуса, тому що його боротьба була не за себе особисто! Тод╕ вс╕х саджали за нац╕онал╕зм – ╕ в╕н боровся й за себе, й за ╕нших, ╕ за Укра╖ну. У нашому ф╕льм╕ Стус ╓ уособленням боротьби, яка стика╓ться з художн╕м вт╕ленням радянсько╖ влади, котра намага╓ться його приручити востанн╓.
Для укра╖нсько╖ нац╕╖ дуже важливо мати сво╖х геро╖в.
А.К.: - Насправд╕, ми не вигадали д╕алог сп╕лкування Стуса з радянською владою, тому що в╕н, так чи ╕накше, сп╕лкувався з нею вс╕ ц╕ роки – в радянських судах з╕ сл╕дчими та з ╕ншими представниками системи в таборах. Це сп╕лкування задокументовано, воно ╓ ╕ в його приватних листах до родини, ╕ в оф╕ц╕йних листах до влади. Нав╕ть – у «Таборовому зошит╕», де в╕н згаду╓ сво╓ перебування в Магадан╕. Також багато цього сп╕лкування ╓ в його в╕ршах.
Ми це досл╕дили ╕ вир╕шили зробити ф╕льм, але не документальний ╕ не повчальний. Бо, якщо ми будемо п╕дходити з цього ракурсу, то наше к╕но подивиться п╕втори людини, а ми хочемо, щоб подивилося хоча б п╕втора м╕льйони! Для укра╖нсько╖ нац╕╖ дуже важливо мати сво╖х геро╖в. Вони ╓, ╕ ми ╖х ма╓мо знати!
Наприклад, Шевченко – достойна людина, яка за правом пос╕да╓ ч╕льне м╕сце в укра╖нськ╕й культур╕. Але Стус у 20-му стор╕чч╕ – ф╕гура не менша, ан╕ж в╕н. Як борець, як поет ╕ як митець. А ми про нього майже н╕чого не зна╓мо. Лише те, що у нього був адвокат Медведчук. У приймальн╕ якого вже роблять акцент на тому, що без Медведчука н╕хто б не знав про Стуса. Все перевертають догори дригом.
- Минулого л╕та точилися дискус╕╖ довкола того, що з матер╕ал╕в ф╕льму н╕бито повир╕зали сцени з адвокатом Медведчуком. Як вир╕шилася ситуац╕я, ╖х не буде в остаточному вар╕ант╕?
С.Д.: - Ц╕ сцени будуть, вони знят╕, вони достов╕рн╕ й будь-яка людина може почитати стенограму суду.
- Його пр╕звище ф╕гуруватиме у ф╕льм╕?
С.Д.: - Пр╕звище у ф╕льм╕ не може ф╕гурувати, тому що це ╓ загрозою заборони ф╕льму взагал╕.
А.К.: - Справа в тому, що людина, яка ф╕гуру╓ в титрах у художньому ф╕льм╕ й на сьогодн╕ ╓ живою ╕ здоровою, ма╓ дати на це св╕й дозв╕л. Якщо людина не да╓ св╕й дозв╕л, то використовувати ╖╖ пр╕звище в будь-як╕й художн╕й картин╕ неможливо.
Сцена суду буде, ╕ вс╕ люди, як╕ були на процес╕, у ф╕льм╕ будуть, але ми не будемо стр╕лочками позначати пр╕звища – хто де. Якщо направду, то в такому раз╕ потр╕бно вказувати пр╕звища абсолютно вс╕х присутн╕х. Сам Стус особисто в одному з лист╕в звинуватив у сво╖й смерт╕, адже йому присудили максимально можливий строк, ус╕х: в╕н перел╕чив пр╕звища й судд╕в, ╕ прокурора, й адвоката, ╕ св╕дк╕в, ╕ сл╕дчих. В╕н вважав, що вони його в╕дправили на смерть, ╕ вс╕х цих людей назвав винними у сво╖й загибел╕.
- Робочу верс╕ю ф╕льму «Заборонений» дивилися сучасники Василя Семеновича, т╕, хто знав його особисто. Наприклад, дисидент Василь Овс╕╓нко. Як вони сприйняли цю ╕стор╕ю у ваш╕й ╕нтерпретац╕╖?
С.Д.: - Вони дуже хвилювалися, коли прийшли на показ до Держк╕но. ╥м показували не остаточну верс╕ю, а робоч╕ матер╕али в╕дзнятих еп╕зод╕в. Вони дуже приск╕пливо поставилися до картини, ╕ спочатку були напружен╕. Але – п╕д час ф╕льму розслабилися, тому що побачили на екран╕ живого Стуса – ╖м сподобався актор, котрий в╕дтворив його образ на екран╕ – Дмитро Ярошенко, бо йому вдалося передати дух поета ╕ дух його боротьби.
Для них також було дуже важливо, що нарешт╕ в Укра╖н╕ знято художн╕й ф╕льм на широкий загал про Василя Стуса. ╤ це ╖х надихнуло на схвальн╕ в╕дгуки.

БУЛИ ПЕВН╤ ПРОБЛЕМИ З КАСТИНГОМ, ТОМУ ЩО ДЕЯК╤ АКТОРИ БОЯЛИСЯ ЗН╤МАТИСЯ У Ф╤ЛЬМ╤ ПРО СТУСА
- Для режисера к╕ностр╕чки Романа Бровка ╕ оператора Костянтина Пономарьова «Заборонений» став дебютним художн╕м ф╕льмом?
С.Д.: - Так. ╤ вони теж дуже хвилювалися. Але були й досв╕дчен╕ майстри укра╖нського к╕но. У ф╕льм╕ ╓ дуже як╕сн╕ акторськ╕ роботи, скаж╕мо, В╕тал╕й Сал╕й.
- Якого персонажа в╕н гра╓?
С.Д.: - Мерзотника. Геб╕ста. Кого в╕н може ще грати? (см╕╓ться). До реч╕, Василь Овс╕╓нко, коли подивився, то сказав, що наглядач був саме такий, яким його з╕грав В╕тал╕й. Тож ╕ нам – сценаристам, ╕ актору, й режисеру, ╕ вс╕й зн╕мальн╕й груп╕ вдалося створити такий образ, що людина вп╕знала садиста, якого з╕грав Сал╕й.
А.К.: - Там ╓ ще к╕лька потужних роб╕т, наприклад, акторка ╢вген╕я Глад╕й блискуче з╕грала геб╕стку В╕ру. У нас зазвичай поганц╕в грають чолов╕ки, а тут – ж╕нка.
Вона антагон╕ст, ╖╖ завдання – спокусити Стуса на химерну свободу. Звичайно, Стус незламний, але ми знайшли певн╕ моменти, ╕ намагалися досл╕дити, як можна впливати на людину – на як╕ поступки вона може п╕ти, а на як╕ не може.
- Ви, як сценаристи, долучалися до кастингу актор╕в, пропонували, кого ви бачите на т╕й чи ╕нш╕й рол╕?
С.Д.: - Лише в консультативному план╕. З нами радилися режисер Роман Бровко ╕ продюсер Артем Денисов, показували нам когось, кого вони в╕д╕брали, ╕ запитували нашу думку.
Я вам скажу, що були певн╕ проблеми з кастингом, тому що актори боялися зн╕матися у ф╕льм╕ про Василя Стуса ╕ не надто хот╕ли грати негативн╕ рол╕, бо це могло вплинути на ╖хню подальшу кар’╓ру. У нас же багато хто продовжу╓ зн╕матися в рос╕йських ф╕льмах ╕ сер╕алах, ╕ побоюються, що п╕сля тако╖ стр╕чки ╖х б╕льше не покличуть туди. Тому деяк╕ люди в╕дмовлялися.
╤ через це так само були проблеми ╕з роллю самого Стуса! Але дуже добре, що з пом╕ж 50-ти актор╕в, як╕ пройшли к╕нопроби, знайшовся Дмитро Ярошенко.
- Т╕льки-но хот╕ла запитати, ск╕льки людей пробувалося на головну роль?
С.Д.: - Дуже багато. П’ятдесят – це лише т╕, хто пройшов к╕нопроби. Було надзвичайно складно знайти Стуса, тому що мали бути певн╕ зовн╕шн╕ дан╕. Це ж к╕но, а не театр – треба, щоб глядач пов╕рив у те, що це саме Стус. Коли дивишся ф╕льм про ╕сторичну особист╕сть, актор ма╓ виглядати хоч трошки схожим на не╖.
Тому, в останн╕й момент врешт╕-решт затвердили Дмитра ╕, як виявилося, це – дуже вдалий виб╕р.

МИ ПИШЕМО СПОЧАТКУ СЦЕНАР╤Й, А ПОТ╤М КНИГУ, ТОМУ ЩО МИ – СЦЕНАРИСТИ, ╤ ВЖЕ 14-Й Р╤К ПРАЦЮ╢МО РАЗОМ
- Зовс╕м скоро – 1 вересня, буквально за к╕лька дн╕в до к╕нопрем’╓ри – у видавництв╕ «Фабула» вийде ╕ буде презентована ваша книга з однойменною назвою «Заборонений». Це вже друга книга, написана вами за сценар╕╓м – минулого року ви таким чином презентували книгу ╕ ф╕льм «Позивний «Бандерас».
Мен╕ здавалося, що спочатку пишуть книгу, пот╕м – за нею створюють сценар╕й, а вже пот╕м – виходить ф╕льм. У вас же якось все в ╕нш╕й посл╕довност╕ виходить?
С.Д.: - Те, що ми пишемо спочатку сценар╕й, а пот╕м книгу, в╕дбува╓ться тому, що ми насамперед сценаристи, ╕ вже 14-й р╕к разом створю╓мо сценар╕╖. А шлях письменник╕в ми ще т╕льки почина╓мо.
А. К.: - Коли працю╓ш над книгою чи над будь-яким творчим задумом, то завжди повинен бути план, ╕ от саме сценар╕й, у нашому випадку, – це той план. У ньому ми випробували все: пройшли консультант╕в, перев╕ряли, гнули-ламали – ╕ на цей м╕цний хребет у книз╕ можна додавати вже м’ясо.
У Стуса було довол╕ насичене життя, ╕ безл╕ч еп╕зод╕в, про як╕ хот╕лося б розказати, просто не вм╕стилися у ф╕льм. В╕н порушував прост╕ проблеми – бути чесною людиною, не йти на компром╕си з╕ сво╓ю сов╕стю, не прогинатися, не розм╕нюватися, любити свою Укра╖ну, любити св╕й край ╕ свою мову.
Шевченко казав: «╤ чужому научайтесь, й свого не цурайтесь» – Стус так ╕ робив – йому дуже подобалася заруб╕жна поез╕я, в╕н перекладав ╕ Р╕льке, й Гете, ╕ Гарс╕а Лорку, читав Пастернака, Ахматову ╕ вс╕х, вс╕х, вс╕х. Але в╕н любив сво╓ ╕ розум╕в, що без свого – нема╓ н╕чого. Поет найб╕льше обурювався, коли бачив, що укра╖нц╕ не хочуть вивчати свою ╕стор╕ю, культуру, переходять на рос╕йську мову.
С.Д.: - Так. ╤ не просто переходять, а соромляться сво╓╖ укра╖нсько╖ мови, свого кор╕ння. Особливо таке спостер╕галося в Донецькому рег╕он╕, де Стус працював учителем укра╖нсько╖ мови, й де до укра╖нсько╖ мови було справд╕ вороже ставлення.
У сво╖х листах в╕н стверджу╓, що не ма╓ н╕чого проти радянсько╖ влади в ╖╖ св╕тлому розум╕нн╕, але виступа╓ проти насильницько╖ русиф╕кац╕╖, коли людей змушують переходити на рос╕йську мову, ╕ коли, якщо ти щось пишеш про Укра╖ну, це сприйма╓ться як нац╕онал╕зм.
Ми з Артем╕╓м не можемо н╕чого вигадати в житт╕ Стуса, тому що про нього в╕домо з багатьох джерел: взяв – прочитав ╕ з’ясував. Ми мали на мет╕ зробити ц╕каву ╕стор╕ю, щоб вона захопила перес╕чного читача ╕ глядача.
- Тобто, книга дещо в╕др╕знятиметься в╕д ф╕льму? Чим саме?
С.Д.: - Ф╕льм – як ми вже казали, це останн╕ 6 дн╕в життя Василя Стуса ╕ його та╓мнича загибель.
А книга почина╓ться з сучасност╕: молода ж╕нка – переселенка з Донбасу, догляда╓ онкохворих, ╕ от ╖╖ наступна п╕доп╕чна – похила ж╕нка радянсько╖ закваски, яка помира╓ в╕д раку.
- Невже ця старенька ╕ ╓ т╕╓ю страшною геб╕сткою?
С.Д.: - Так. Доглядальниця знаходить у не╖ на полиц╕, поруч ╕з Лен╕ним, Марксом й ╕ншою радянською макулатурою, р╕дк╕сне видання Стуса. Виника╓ питання: зв╕дки воно у не╖? Виявля╓ться, що це саме та людина, яка при╖жджала в останн╕ дн╕ Стуса.
Ми св╕домо створили таке протиставлення: молода сучасна ж╕нка – ╕ стара, помираюча – тому що, н╕бито у нас вже й нема╓ радянсько╖ влади, а н╕бито ╕ ╓. Вона, н╕би та стара з клюкою – ч╕пля╓ться за життя ╕ ми не зна╓мо, коли вона в╕д╕йде. Але, не буду спойлерити.

У НАЗВ╤ «ЗАБОРОНЕНИЙ» ╢ ПРЯМА АСОЦ╤АЦ╤Я – ТОМУ ЩО ЗА ЖИТТЯ СТУСА В УРСР НЕ БУЛО НАДРУКОВАНО ЖОДНО╥ ЙОГО ЗБ╤РКИ
- Спочатку ф╕льм мав робочу назву «Птах душ╕», але пот╕м вона зм╕нилася. Чому?
С.Д.: - Проект, який подавався на 10-й п╕тчинг Держк╕но та став одним ╕з переможц╕в, справд╕ подавався з назвою «Птах душ╕». Це назва останньо╖ зб╕рки в╕рш╕в ╕ переклад╕в Василя Семеновича Стуса, написано╖ в останн╕ роки життя, яка зникла у пермському табор╕. Дос╕ не в╕домо, чи цей син╕й зошит був спалений, чи зотл╕в десь в арх╕вах… У сюжетних перипет╕ях у ф╕льм╕ ╓ багато згадок про цю зб╕рку. «Птах душ╕» – дуже поетична назва.
А.К.: - Справа в тому, що зараз ╕снують ус╕ляк╕ маркетолог╕чн╕ досл╕дження – ╕ продюсери подумали, що треба дати ф╕льму б╕льш провокац╕йну назву для того, щоб привернути увагу людей, зац╕кавити молодь.
У назв╕ «Заборонений» ╓ пряма асоц╕ац╕я – справа в тому, що за життя Стуса в радянськ╕й Укра╖н╕ не було надруковано жодно╖ (!) його зб╕рки. ╤ це при тому, що його зб╕ркам давали схвальн╕ реценз╕╖ ╕ вони к╕лька раз╕в, принаймн╕ дв╕ч╕, вже були в набор╕ у видавництв╕ «Молодь».
Але як т╕льки Стус робив як╕сь «неправильн╕» реч╕, з точки зору тод╕шньо╖ влади, – ╖х одразу забороняли до друку. ╤ коли в╕н дозволив видати за кордоном свою зб╕рку «Зимов╕ дерева» у 1970 роц╕, й ╖╖ надрукували в Брюссел╕, то тут в╕н узагал╕ закрив соб╕ шляхи до видавництв. Тому, перш╕ його зб╕рки вийшли в Укра╖н╕ вже п╕сля його смерт╕.

Ф╤ЛЬМ МАЮТЬ ПОДИВИТИСЯ УЧН╤ 10-11 КЛАС╤В – ТАК╤ СТР╤ЧКИ МАЮТЬ БУТИ ОБОВ’ЯЗКОВИМИ ДЛЯ ПЕРЕГЛЯДУ
- Ви говорите, що хочете залучити молодь, а для аудитор╕╖ якого в╕ку ви робили ф╕льм? Хто, на вашу думку, насамперед, ваш глядач?
А.К.: - Перш за все, молодь. Нам хочеться, щоб цей ф╕льм однозначно подивилися учн╕ 10-11 клас╕в. Можна нав╕ть сказати, обов’язково. Зараз хтось скаже, що це неправильно, бо нам треба, щоб к╕но дивилися не за примусом, а за бажанням.
А я вважаю, що тут треба – за примусом. У вас же не запитують у школ╕, чи хочете ви вивчати закон Ньютона? Так це те ж саме.
╤ я вважаю, що вс╕ ф╕льми, що в╕дтворюють ╕сторичн╕ под╕╖, розпов╕дають про укра╖нську культуру, митц╕в, геро╖в, мають бути обов’язковими для перегляду. Наприклад, «Будинок «Слово».
С.Д.: - Насправд╕, у нас складна ситуац╕я з ╕стор╕╓ю укра╖нського к╕но. Пов╕рте, не все в╕тчизняне к╕но погане, просто воно не розповсюджу╓ться в╕дпов╕дним чином, як це повинно бути в держав╕.
Ми були здивован╕ прокатом нашого попереднього ф╕льму «Позивний «Бандерас», бо здеб╕льшого в╕н в╕дбувався волонтерським шляхом. Ми сам╕ його возимо Укра╖ною ╕ показу╓мо людям, й у будь-якому м╕ст╕, куди ми його привозимо, глядач╕ дивляться ╕ запитують: невже це укра╖нське к╕но? Це у нас так зн╕мають? Вони не бачили ф╕льми, як╕ збирають нагороди по фестивалях, але дивляться «Позивний «Бандерас» – ╕ бачать, що це гарне к╕но.
- Зараз реклами ф╕льму «Заборонений» достатньо, чи у вас теж ╓ побоювання щодо прокату?
С.Д.: - Ми дуже хвилю╓мося за прокат к╕ностр╕чки, але спод╕ва╓мося ╕ на продюсер╕в, ╕ на прокатник╕в, ╕ на б╕льш потужну рекламу. Також сам╕ волонтерським шляхом будемо розповсюджувати рекламн╕ матер╕али про ф╕льм, розсилати як╕сь рекламн╕ брошури, щоб люди знали, що 5 вересня буде прем’╓ра. Тому що багато хто взагал╕ не зна╓, коли те укра╖нське к╕но виходить.
А.К.: - Прокат ф╕льму старту╓ на початку вересня, а це – не дуже комерц╕йно вдалий сезон для к╕нотеатр╕в. Але дал╕ з жовтня по грудень буде повно блокбастер╕в ф╕льм╕в к╕ностуд╕╖ «Марвел», ╕, сам╕ розум╕╓те, поруч з ними нам ставати не можна, бо якщо поставити ф╕льм про Стуса, а поруч – марвел╕вський блокбастер, то, звичайно, виб╕р молод╕ буде не на нашу користь.
Багато хто з укра╖нських к╕ноексперт╕в сьогодн╕ заявляють, що ми повинн╕ створювати виключно комерц╕йно усп╕шн╕ ф╕льми, бо, мовляв, якщо ф╕льм не з╕брав касу, то нащо таке к╕но?
А я хочу сказати, що держава да╓ грош╕ не на комерц╕йно усп╕шн╕ ф╕льми, бо якщо ваш╕ ф╕льми так╕ касов╕, так зн╕майте й заробляйте – нащо брати у держави?
Держава ма╓ вид╕ляти грош╕ для того, щоб люди знали, що ми живемо в кра╖н╕, яка ма╓ свою ╕стор╕ю ╕ сво╖х геро╖в! Укра╖на не робила цього майже 24 роки, ╕ лише з 2014-го року – ми почали зн╕мати таке к╕но.

ПАТР╤ОТИЧНЕ К╤НО – ЦЕ К╤НО, ЯКЕ РОЗВИВА╢ УКРА╥НСЬКУ КУЛЬТУРУ ТА ╤СТОР╤Ю. А ТАКЕ, ЩО ПРОСТО ЗНЯТЕ В УКРА╥Н╤ – ПАТР╤ОТИЧНИМ НАЗИВАТИ НЕ СЛ╤Д
- Але ж, зараз ситуац╕я з укра╖нським к╕но сутт╓во покращилася?
С.Д.: - Так. Зараз ╕ к╕но зн╕ма╓ться, ╕ люди ходять, хоча й не так активно, як нам би хот╕лося, але ╓ дв╕ небезпеки, як╕ стосуються недбалого в╕дношення до патр╕отичного укра╖нського к╕но.
По-перше, небезпечно, коли патр╕отичне укра╖нське к╕но називають комерц╕йно недоречним, чи неусп╕шним. ╤ под╕бне критиканство в╕дбува╓ться не т╕льки у нас, а ще, що не дивно, й у Рос╕╖. Наприклад, «провал» ф╕льму «Позивний «Бандерас» годину розбирався на рос╕йському Першому канал╕. Гарна реклама… Але, ╖м дозволяло бути впевненими у сво╖й брехн╕ те, що люди справд╕ не п╕шли до к╕нотеатр╕в, бо нав╕ть не знали про цей ф╕льм.
А.К.: - Провал – це, знову ж таки, гра сл╕в. Тому що, якщо брати цифри збор╕в «Бандераса», то «гучний провал» – це два м╕льйони гривень збор╕в.
Наприклад, ф╕льм «Дике поле» ст╕льки ж з╕брав, а «Донбас», в якого бюджет б╕льший, з╕брав нав╕ть менше, н╕ж «Позивний «Бандерас», теж близько двох м╕льйон╕в гривень.
С.Д.: - ╤ друга загроза для укра╖нського патр╕отичного к╕но – те, що у нас домовилися, що патр╕отичним вважа╓ться будь-яке к╕но, зняте в Укра╖н╕.
Мене ця думка диву╓! Тому що – або воно патр╕отичне, або це просто укра╖нське к╕но. А зм╕нювати вектор, що якщо воно укра╖нське, то воно вже патр╕отичне – це якась казу╖стика.
Патр╕отичне к╕но – це к╕но, яке розвива╓ укра╖нську культуру, ╕стор╕ю, розпов╕да╓ про укра╖нських д╕яч╕в. А зняте в Укра╖н╕ к╕но – це просто к╕но, спродуковане в Укра╖н╕.
- Я у цьому питанн╕ з вами погоджуюся ╕ вдячна за роботу, яку ви зд╕йснили та в╕дкрили для нас нев╕дом╕ стор╕нки життя Стуса. Ск╕льки ви бажа╓те соб╕ глядач╕в, м╕льйон? А я вам побажаю м╕льйон ╕ ще одного вдячного глядача!
С.Д.: - Так, ми соб╕ бажа╓мо саме таку к╕льк╕сть глядач╕в, бо у нас ╓ меседж: якщо набереться один м╕льйон людей, як╕ прийдуть до к╕нотеатр╕в ╕ подивляться ф╕льм, – це засв╕дчить, що укра╖нське к╕но затребуване укра╖нським сусп╕льством ╕ може з╕брати б╕льше, ан╕ж якась комед╕я з з╕рками, як╕ взагал╕ й не актори, а просто популярн╕ люди.
Це буде така планка для сусп╕льства, бо якщо вже к╕но про Стуса нам не потр╕бне, то, я не знаю, – що сказати…
Можливо, хтось скаже, що там зйомки не т╕, чи актори не так грають, але – якщо вам ц╕кава Укра╖на, наш╕ визначн╕ постат╕ та розвиток укра╖нського к╕но, бер╕ть сво╖х друз╕в, як╕ теж вважають, що Укра╖на повинна бути Укра╖ною ╕ ╖м не все одно, де жити, – й приходьте подивитися ╕ п╕дтримати ф╕льм «Заборонений».

Любов Баз╕в

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 16.08.2019 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21442

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков