Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4442)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4115)
Українці мої... (1657)
Резонанс (2107)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1842)
Крим - наш дім (1022)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (305)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (201)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…


МИСТЕЦЬКА «ЗДИБАНКА В «НОР╤»
Виставка в╕дбулася без обмежень ╕ упереджень. В╕дб╕р ╕ цензура були в╕дсутн╕…


ОС╤ДЛАЮ КОНЯ…
Наш╕ традиц╕╖




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 16.08.2019 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#33 за 16.08.2019
ПРОВОДИ Л╤ТА У СВЯТО МАКОВ╤Я

Наш╕ традиц╕╖

14 серпня у церквах сх╕дного обряду свято Вшанування Хреста Господнього (винесення його древ), а також згадують старозав╕тн╕х брат╕в-мученик╕в Маккаве╖в. У народ╕ цей день отримав назви Першого Спаса, Медового Спаса ╕ Спаса на вод╕. З нього розпочина╓ться так званий «спас╕вський цикл».
Пас╕чники перед свято Маков╕я або у саме свято брали соти з вулик╕в, викачували мед. Тому його називають Медовим Спасом. Це, фактично, був останн╕й у роц╕ взяток солодкого продукту. Частину меду залишали бджолам, бо на зиму вони вже не запасуться. Вересковий мед не в рахунок. В╕н - «дел╕катес». Та й верес повсюдно не росте.
Мед, як ╕ букети-маков╕йки з гол╕вками маку, святили у церквах. Такий букет вважався оберегом. Це тлумачення ще одн╕╓╖ народно╖ назви свята - Маков╕я, а не т╕льки в╕д ╕мен╕ брат╕в-мученик╕в.
Пом╕ж звичайним городн╕м маком д╕вчата ще й збирали ╕ святили мак-видюк, що в народному знахарств╕ вважався засобом проти чарод╕йства: цим маком потр╕бно було обсипати д╕м, тод╕ вс╕ вроки та хитрощ╕ в╕дьми пропадуть.
Обов'язковою ╖жею в цей день ╓ шул╕ки - др╕бно розламан╕ корж╕ посипають маком ╕ поливають медом або медовою ситою.
З давн╕х переказ╕в в╕домо, що в Ки╓в╕ ╕снував звичай: на Маков╕я ус╕ кияни приходили на Дн╕про святити воду. А хвор╕ на пропасницю купалися у р╕чц╕, бо вода у цей день вважалася ц╕лющою. ╤ це попри «заборону» ╤лл╕ (2 серпня) купатися у водоймах аж до наступного л╕та. Свяченою водою окроплювали криниц╕. Такий обряд поясню╓ назву свята - Спас на вод╕.
У народ╕ кажуть:
- З Першого Спаса холодн╕ роси.
- Маков╕й проводжа╓ л╕то.
- У Першого Спаса всього в запас╕ - ╕ дощ, ╕ сонце.

П╤СТ ПЕРЕД УСПЕННЯМ

15 серпня, в╕дразу п╕сля свята Першого Спаса, християни сх╕дного обряду вступають в Успенський п╕ст, або Спас╕вку, який завершу╓ться 28 серпня.
Цей п╕ст присвячений Пресвят╕й Богородиц╕. За сувор╕стю в╕н наближений до Великого (Передвеликоднього) посту, бо ╕ ╓ його сво╓р╕дним продовженням. Послаблю╓ться т╕льки по суботах ╕ нед╕лях та у свято Преображення Господнього (19 серпня). Особливо строг╕ п╕сн╕ дн╕ - середа та п'ятниця.
Апокриф╕чна легенда говорить, що Господь на прохання людей ╕ Отц╕в Церкви розд╕лив Великий п╕ст на дв╕ частини - с╕м тижн╕в перед Великоднем ╕ два тижн╕ перед Успенням. Тод╕ людям, як╕ важко ф╕зично працюють, стало легше витримувати надто строгий п╕ст та ще й тривалий. Оск╕льки у Спас╕вку ╓ багато овоч╕в, хл╕б з нового врожаю (щоправда, пекли п╕сн╕ паляниц╕), у л╕сах з'явилися гриби, то голодувати не доводиться.
Якщо Успенський п╕ст ╓ продовженням Великого посту, то практикуюч╕ християни так само напередодн╕ його початку просять прощення один в одного за запод╕ян╕ кривди ╕, головне, ум╕ють прощати.

СПАС ПРИЙШОВ — ПЛОДИ БЛАГОСЛОВИВ

Свято Преображення Господнього (19 серпня), яке називають у народ╕ Другим Спасом, Яблучним Спасом, належить до величних двунадесятих свят нашо╖ Церкви. Його в╕дзначають у той час, коли якраз дозр╕вають плоди саду.
У храмах п╕сля в╕дправи Служби Божо╖ святять яблука, груш╕, сливи, виноград.., дехто ставить глечик з медом, кладе колоски жита, пшениц╕. Цей звичай Христова Церква перейняла в╕д Старого Зав╕ту, який приписував приносити перш╕ плоди до Господнього Храму. А вже Апостольськ╕ правила к╕нця III стол╕ття та Апостольськ╕ настанови IV стол╕ття подають молитву на освячення перших плод╕в. VI Вселенський Собор (691 р╕к) говорить про благословення первоплод╕в винограду ╕ пшениц╕ (вино ╕ хл╕б, як кров ╕ т╕ло ╤суса Христа).
Колись матер╕, як╕ втратили д╕тей, до Другого Спаса не ╖ли садовини, не пили компот чи узвар з не╖, бо це вважалося гр╕хом. ╤ т╕льки у свято Преображення Господнього, п╕сля освячення плод╕в у церкв╕, смакували дарами саду. Це почасти пов'язано з апокриф╕чною легендою: на свято Преображення Господь ╕ Богородиця роздають «на тому св╕т╕» д╕тям плоди, а чи╖ матер╕ порушили правило, з'╖ли до освячення яблуко, грушку чи ╕ншу садовину, то ╖хн╕ д╕точки не отримають гостинця. Тепер Церква вважа╓ таке безглуздим.
Неодм╕нною традиц╕╓ю цього дня у народному побут╕ укра╖нц╕в ╓ родинний спас╕вський об╕д. П╕сля молитви уся с╕м'я починала його з освячених фрукт╕в. Можна тр╕шечки скуштувати плодово-яг╕дного вина.
На П╕вн╕чн╕й Укра╖н╕, у Карпатах п╕сля Спаса можлив╕ р╕зк╕ (в╕дносно, як для л╕та) похолодання. Тому говорять: «Прийшов Спас - бери рукавиц╕ про запас».
Свято Спаса - це ╕ день поминання померлих родич╕в. За народною м╕фолог╕╓ю, в╕дбува╓ться трет╕й у роц╕ вих╕д мерц╕в на св╕т. Вони, начебто, з'являються ще у Страсний Четвер ╕ на Зелен╕ свята.
Народне спостереження п╕дтверджу╓:
- З Яблучним Спасом в╕дл╕тають у вир╕й лелеки.
Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 16.08.2019 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21438

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков