Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3269)
З потоку життя (6506)
Душі криниця (3527)
Українці мої... (1470)
Резонанс (1508)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1677)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЩО В╤ДОМО ПРО ТИХ, ХТО ПОВЕРНУВСЯ З УВ'ЯЗНЕННЯ В РОС╤╥
До Укра╖ни повернулися 11 незаконно засуджених у Рос╕╖ сп╕вгромадян та 24 моряк╕в, яких Рос╕я...


МОРЯК ГРИЦЕНКО: ЯКБИ МИ СТР╤ЛЯЛИ У В╤ДПОВ╤ДЬ — НАС БИ ВЖЕ НЕ БУЛО
"Пройшов час, я роз╕брав для себе цю ситуац╕ю. Бог мене в╕в, ми зробили те що треба. Якщо було б...


╤ван Томич, голова Союзу укра╖нського селянства: ЯКЩО ВИ ХОЧЕТЕ ПОВЕРНУТИ ДОДОМУ УКРА╥НЦ╤В, ТО ПОЧН╤ТЬ ╤З СЕЛЯН
╤ван Томич понад десять рок╕в очолював асоц╕ац╕ю фермер╕в, зараз в╕н сто╖ть б╕ля керма Союзу...


П'ЯТНАДЦЯТЬ ЛИЦАР╤В НЕБА
Стр╕чка розпов╕да╓ про п’ятнадцятьох добровольц╕в батальйону «Дн╕про-1», як╕...


ЖУРНАЛ╤СТКА ВКАЗАЛА НА П╤ДСТУПН╤СТЬ ПУТ╤НА У ПЕРЕМОВИНАХ ЩОДО «КРИМСЬКОГО СПИСКУ» ПОЛ╤ТВ’ЯЗН╤В
Рос╕я торгу╓ться за зв╕льнення кримських пол╕тв'язн╕в, щоб Укра╖на визнала ╖х рос╕йське...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #32 за 09.08.2019 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#32 за 09.08.2019
Серг╕й Жадан, письменник, сценарист: ЧИМАЛО УКРА╥НЦ╤В ПРАГНУТЬ НЕ ТАК ЗМ╤Н, ЯК Б╤БЛ╤ЙНИХ ЧУДЕС

В╕н молодий, мед╕йний, зухвалий ╕ теж – з╕ Сходу. В╕н зна╓, що таке сцена, вм╕╓ жартувати ╕ теж зн╕ма╓ться в к╕но. Але в╕н геть не впису╓ться у нин╕шн╕й трендовий портрет “нового обличчя” усп╕ху, не потика╓ться у владу. А коли йде у Мистецький Арсенал, то не за “Пол╕тикою для початк╕вц╕в”, а з презентац╕╓ю власних твор╕в ╕ проект╕в – книжок, п╕сень, артперформанс╕в.
Власне, п╕дсумок семир╕чно╖ ╕стор╕╖ одного з них – зйомки в Арсенал╕ ф╕льму-концерту “Розд╕лов╕. Наживо” – ╕ став приводом поговорити ╕з Серг╕╓м Жаданом про електоральну революц╕ю, президента-екв╕л╕бриста, пропагандистський кураж та ╕нш╕ маркери сусп╕льного настрою.

ПОЛ╤ТИКА НА ТРИ “Б”
- Серг╕ю, в╕таю. Отже, ви завершу╓те проект “Розд╕лов╕”. Сказали: “Що буде дал╕ – н╕хто не зна╓”. Проте, вс╕м в╕домо: щось зак╕нчу╓ться тод╕, коли наста╓ час для нового. З╕знавайтеся: що ж все-таки дал╕?
- Ну, стосовно “Розд╕лових”, справд╕ не знаю, чого чекати дал╕. Це довол╕ химерний ╕ незалежний в╕д нас самих проект. За ц╕ с╕м рок╕в ми к╕лька раз╕в його призупиняли. Ось ╕ тепер вир╕шили поставити “на паузу”. А там буде видно.
- “Розд╕лов╕” мають усп╕х. Перформанс, що по╓дну╓ поез╕ю, музику, в╕зуал╕зац╕ю, ви назвали “комун╕кативним джазом”. Це мен╕ нагадало появу “Бу-Ба-Бу” – л╕тературного об’╓днання, яке на зор╕ Незалежност╕ створили ваш╕ колеги-поети Андрухович, Неборак та ╤рванець. Але я ловлю себе на думц╕, що нин╕ ма╓мо суц╕льне “Бу-Ба-Бу” – Бурлеск-Балаган-Буфонаду – в укра╖нськ╕й пол╕тиц╕. Н╕?
- Пор╕вняння в чомусь, мабуть, доречне, хоча, як на мене, ╓ одна сутт╓ва в╕дм╕нн╕сть – бу-ба-б╕сти були все ж таки чудовими стил╕стами. Чого не скажеш про нову укра╖нську владу, яка би мала вт╕лювати принципи буфонади в урядовому квартал╕. Мен╕ зда╓ться, дискурси тр╕шки не зб╕гаються.
- А як вам трен╕нг для новообраних депутат╕в в╕д парт╕╖ “Слуга народу” в Трускавц╕? Один ╕з лектор╕в заявив на ньому, що вс╕ вони – “пол╕тично н╕хто”, ╕ з них збираються за тиждень зробити “пол╕тичних суб’╓кт╕в”. Х╕ба це не шоу, не квартал-карнавал?
- Ну, довол╕ жорстке означення нових депутат╕в, ╖хньо╖ пол╕тично╖ ваги й вартост╕ ╖хнього пол╕тичного кап╕талу. Але так, як цього разу, у нас ще парламент не обирали, згоден. Чим будуть керуватися нов╕ народн╕ обранц╕ – нав╕ть не уявляю!
- Вважа╓те, наявн╕сть пол╕тичного досв╕ду або досв╕ду в як╕йсь громадськ╕й орган╕зац╕╖ ма╓ бути обов’язковою умовою для кандидата в депутати? Чи припустимо йти в пол╕тику людям, як╕ не знають ╕стор╕╖ Укра╖ни?
- Ви зна╓те, найг╕рше ж не те, що людина не зна╓ сво╓╖ ╕стор╕╖. Куди г╕рше, що вона ╖╖ знати не хоче! П╕дручники можна прочитати ╕ в сорок рок╕в, ╕ в п’ятдесят. ╤нше питання – що багато хто не буде ц╕ п╕дручники читати принципово. Ви можете соб╕ уявити депутат╕в фракц╕╖ опозиц╕йно╖ платформи, як╕ читають книги Серг╕я Плох╕я?!
Але, говорячи в╕дверто, склади минулих парламент╕в теж викликали багато питань. Згадайте, хто там проходив, згадайте того ж Дмитра Добк╕на, який дв╕ч╕ був народним депутатом Укра╖ни. Ось в╕н зна╓, скаж╕мо, хто такий Болбочан?
- От прочитала на стор╕нц╕ Саш╕ Боровика у Facebook. В╕н порахував, що серед нових парламентар╕╖в – 7 представник╕в шоу-б╕знесу, 6 – це “Квартал 95”, 11 – журнал╕сти з орб╕ти Коломойського. ╤ його це насторожу╓. А вас це не насторожу╓?
- Ну, в попередньому склад╕ Верховно╖ Ради теж було чимало людей, яких просто залучали в парт╕йн╕ списки через ╖хню мед╕йн╕сть. Тому мене як виборця б╕льше насторожу╓ те, що влада сконцентрована в одних руках. А ось чи знають ц╕ руки, що треба робити, – я особисто не переконаний.
Взагал╕ мен╕ зда╓ться, що хороший пол╕тик ма╓ передус╕м добре в╕дчувати сусп╕льство та кра╖ну. ╤ в цьому план╕ нин╕шня влада виклика╓ дуже багато питань. Бо попри те, що у Зеленського н╕бито ╕м╕дж людини з народу, – адже, великою м╕рою, його обирали саме як “людину з народу”, – я не зовс╕м упевнений, що в╕н добре в╕дчува╓ цю кра╖ну, усв╕домлю╓ ╖╖ складн╕сть та неоднор╕дн╕сть.
Не хочу займатися критиканством, але мен╕ просто важко зрозум╕ти, що в╕н у принцип╕ дума╓ про цю кра╖ну ╕ що в╕н у принцип╕ зна╓ про не╖, кр╕м якихось поверхневих речей, пов’язаних ╕з його попередн╕м гастрольним граф╕ком. Ви ж бачите, що сусп╕льство ось уже сто дн╕в уважно спостер╕га╓ за найменшим рухом чи кроком президента, чекаючи, чи не заступить той за умовн╕ (чи безумовн╕ – кому як) “червон╕ л╕н╕╖”. А той, виявляючи дива екв╕л╕бристики, четвертий м╕сяць балансу╓, не надто посп╕шаючи озвучувати як╕сь стратег╕чн╕, ц╕нн╕сн╕ реч╕. Наск╕льки у нього вистачить бажання ╕ вм╕ння стримуватись ╕ балансувати – припускаю, в╕н ╕ сам зараз не зна╓.
- Щодо “людини з народу”. Чи ви дивилися сер╕ал “Слуга народу”?
- Так, дивився.
- Тод╕ придумайте його зак╕нчення. Сво╓ зак╕нчення цього сер╕алу.
- Та не хочу я н╕чого придумувати! Мен╕ б хот╕лося, щоб телев╕з╕йна картинка повернулася на телеекрани, а кра╖на жила реальним життям, а не якимись симулякрами. Те, що кра╖на в стан╕ в╕йни проголосувала за к╕ноперсонажа, якось не спонука╓ до жарт╕в, ╕рон╕зування та продукування паралельних телев╕з╕йних сюжет╕в.

СТАЛАСЯ ЕЛЕКТОРАЛЬНА РЕВОЛЮЦ╤Я. НАСЛ╤ДКИ – НЕВ╤ДОМ╤
- Щодо парламентських вибор╕в. Впливовий соц╕олог ╤рина Бекешк╕на, анал╕зуючи ╖хн╕ результати, сказала, що люди вважають ╖х сво╓ю перемогою. “Це був свого роду виборчий Майдан”, – сказала вона. Ви можете з цим погодитися?
- Мен╕ б╕льше подоба╓ться визначення “електоральна революц╕я”. Мен╕ зда╓ться, те, що в╕дбулося, – це д╕йсно щось надзвичайно серйозне. ╤ як воно в╕д╕б’╓ться на нас ус╕х, сказати важко. Як╕ будуть результати ц╕╓╖ “революц╕╖” – я би не брався прогнозувати. Дуже хочеться в╕рити, що р╕шуч╕сть ╕ в╕дчайдушн╕сть громадян у ╖хн╕й потреб╕ оновлення кра╖ни не стануть для кра╖ни фатальними.
- Чи це ╓ насл╕дком п’яти рок╕в д╕яльност╕ попередньо╖ влади?
- Думаю, що це насл╕док 28 рок╕в д╕яльност╕ вс╕х попередн╕х влад. Очевидно, вс╕ хочуть зм╕н. Просто велика к╕льк╕сть наших сп╕вгромадян, схоже, потребують не так зм╕н, як б╕бл╕йних чудес.
- В╕домий правознавець Микола С╕рий вважа╓, що ╕менних л╕дерських парт╕й не повинно ╕снувати, тому що це не ╕деолог╕чн╕ команди, а пол╕тичн╕ проекти. Зрозум╕ло, про як╕ саме йдеться. Зокрема, й про “Голос”.
- В ╕деал╕, мабуть, так ╕ ма╓ бути. Ми натом╕сть ма╓мо реальну пол╕тичну ситуац╕ю й реальний стан справ. ╤ виходити краще з нього. Мен╕ все ж таки зда╓ться, що Святослав Вакарчук зробив правильний х╕д – в╕н прив╕в у парламент хорошу команду. До ╖хнього списку в мене особисто якихось особливих питань нема╓. Важливо, що в╕н зав╕в цих людей у парламент ╕ вони можуть бути певною противагою президентськ╕й моноб╕льшост╕.
- Ну, а чому в вас не спрацював ╕нстинкт рятувати Укра╖ну ╕ самому йти на вибори?
- Ну, я не ╓ фах╕вцем у пол╕тиц╕ чи економ╕ц╕ й за тиждень цього не навчусь. Тому мен╕ краще лишатися на сво╓му м╕сц╕ й мати можлив╕сть незалежно про все це з вами говорити.
- Але, може, наша найб╕льша б╕да, що у нас влади прагнуть люди, як╕ ╓ в╕двертими укра╖нофобами. Вони в прямому розум╕нн╕ пол╕тичн╕ “гравц╕”, для них Укра╖на – просто б╕знес-проект. ╤ що ми за народ, який 13 в╕дсотк╕в голос╕в у парламент╕ в╕дда╓ “Опозиц╕йн╕й платформ╕ – За життя”, одним ╕з л╕дер╕в яко╖ ╓ Медведчук?!
- Та влади прагнуть ус╕! ╤нша р╕ч, що у нас люди, як╕ ╓ в╕двертими укра╖нофобами, не просто прагнуть влади – вони ╖╖ отримують ╕з рук населення. Ми суперечливий народ. З╕ сво╖ми слабкостями й проблемами. Але й з╕ сво╖ми чеснотами теж. Краще зосереджуватись на чеснотах, мен╕ зда╓ться.

НАМ ╤З РОС╤╢Ю НЕ СЛ╤Д М╤РЯТИСЯ Р╤ВНЕМ ПРОПАГАНДИСТСЬКОГО КУРАЖУ
- Чому в нас л╕дерами думок ╓ пол╕тики, а не гуман╕тар╕╖? Скаж╕мо, чому не чути голосу т╕╓╖ ж ╤н╕ц╕ативно╖ групи “Першого грудня”?
- Пол╕тики в усьому св╕т╕ ╓ л╕дерами думок, х╕ба н╕? ╤нша р╕ч, що в збалансованому сусп╕льств╕ думки пол╕тик╕в мали б ур╕вноважувати незалежн╕ голоси. Ми – сусп╕льство, яке намага╓ться роз╕братися з купою елементарних питань, з питаннями ╕дентичност╕ зокрема. Себто це т╕ питання, як╕ в багатьох кра╖нах у принцип╕ не порушуються, а у нас вони дал╕ ╓ надзвичайно болючими ╕ проблемними – питання ╕стор╕╖, мови, церкви тощо.
Зрештою, нам браку╓ справжньо╖ ╕нформац╕йно╖ пол╕тики. Нав╕ть, якщо громадяни не дивляться рос╕йськ╕ канали, на укра╖нських вони ╕нод╕ можуть почути таке, що постають сумн╕ви – чи ц╕ канали д╕йсно укра╖нськ╕.
- Якщо вже ми торкнулися ╕нформац╕йно╖ пол╕тики, то як ви оц╕ню╓те роботу проф╕льного м╕н╕стерства ╕ як ставитесь до ╕де╖ Оф╕су президента об’╓днати М╕н╕нформпол╕тики з М╕нкультури та М╕нмолодьспорту й створити М╕н╕стерство з гуман╕тарно╖ пол╕тики?
- Ну, я мало що знаю про М╕н╕нформпол╕тики. Я не знаю, чим воно займа╓ться. В Укра╖н╕ шостий р╕к трива╓ в╕йна, зокрема в╕йна ╕нформац╕йна. Укра╖ну атакують пост╕йно, ╕ великою м╕рою ц╕ ╕нформац╕йн╕ атаки в╕дбиваються на психолог╕чному настро╖ населення. Вони позначаються на електоральних настроях, на пол╕тичних уподобаннях – ╕ це страшенно важлива р╕ч! Нам ╕з Рос╕╓ю не сл╕д м╕рятися р╕внем пропагандистського куражу. Мен╕ зда╓ться, що вир╕внювання ╕нформац╕йного балансу, створення захисту ╕нформац╕йного простору – це теж надзвичайно важлива р╕ч. ╤ недостатньо просто нав╕шати якихось патр╕отичних плакат╕в чи запустити к╕лька пропагандистських програм на державних каналах. Тут справд╕ ╓ над чим працювати.
А стосовно створення нового м╕н╕стерства – зна╓те, дуже би хот╕лося спочатку почитати концепц╕ю д╕яльност╕ цього м╕н╕стерства, почути як╕сь заяви. Бо якщо йдеться лише про те, аби в якому-небудь умовному населеному пункт╕ м╕сцевому ф╕зруку в╕ддати ще й ключ╕ в╕д с╕льсько╖ б╕бл╕отеки – то особливого сенсу в таких реформах я не бачу.
- От ми говоримо, ╕ у вас було чимало привод╕в вжити м╕цне сл╕вце — ми ж ходимо на ваш╕ концерти, чу╓мо! – але ви жодного разу не матюкнулися. Як, до реч╕, ви ставитесь до законодавчо╖ ╕н╕ц╕ативи обмежити публ╕чних людей в емоц╕йних висловлюваннях з лихими словами?
- Мен╕ зда╓ться, в деяких народних депутат╕в минуло╖ каденц╕╖ було забагато часу для сумн╕вних фантаз╕й. Спод╕ваюсь, новий парламент займеться чимось б╕льш адекватним.

НА ДОНБАС╤ РАЙОНН╤ Б╤БЛ╤ОТЕКИ КРАЩ╤, Н╤Ж У ТИЛОВИХ ОБЛАСТЯХ
- Я знаю, що ваш фонд – Фонд Серг╕я Жадана – чимало робить для укра╖нського Сходу. Це культурн╕, осв╕тн╕, соц╕альн╕ проекти…
- Для мене ця д╕яльн╕сть, кр╕м якихось суто практичних результат╕в, – ми д╕йсно за цих 5 рок╕в багато чого встигли зробити, – ма╓ стратег╕чне значення. Тому що ми намагалися так працювати з людьми, щоб пот╕м ╕ вони п╕дключалися й робили щось сам╕. Для нас це оптимальна ситуац╕я, коли кудись при╖здиш, знаходиш людей, як╕ потребують допомоги, – це школа, ╕нтернат, б╕бл╕отека, якась культурна ╕нституц╕я, якийсь фестиваль, – допомага╓ш ╖м ф╕нансово, матер╕ально, ресурсно, привозиш людей. А пот╕м вони вже сам╕ включаються й починають робити фантастично ц╕кав╕ реч╕!
А в 2014-15 роках, коли було особливо важко, ми просто закривали д╕ри: купити у школу плиту, холодильник, канапу, засклити в╕кна. ╤ це теж потр╕бно. Але, за великим рахунком, це мають робити держава або як╕сь велик╕ фонди, м╕жнародн╕ чи укра╖нськ╕, як╕ д╕йсно багато допомагають на Донбас╕.
А те, що ми робимо, – скор╕ше, мало би спрямовуватись на запуск м╕сцевих ресурс╕в, яких дуже багато ╕ як╕ потребують не ст╕льки ф╕нансово╖ й матер╕ально╖, ск╕льки морально╖ п╕дтримки. Ось так от ми й працю╓мо.
- В╕домо також, що ви дуже багато допомагали арм╕╖.
- У 2014-15 роках ми з друзями б╕льше допомагали арм╕╖, пост╕йно щось закуповували, починаючи в╕д рац╕й ╕ завершуючи спорядженням, одягом ╕ так дал╕. Допомагали л╕карням у прифронтових м╕стах. Для свого р╕дного Староб╕льська, для районно╖ л╕карн╕, пам’ятаю, теж закуповував як╕сь реч╕. Але набагато важлив╕ше, в план╕ стратег╕чного погляду вперед, п╕дтримувати саме людей на м╕сцях, як╕ готов╕ п╕дключитися ╕ щось робити.
З осен╕ ми плану╓мо почати працювати, зокрема, у Харк╕вськ╕й област╕. Про це мало хто говорить, вс╕ говорять про Донбас ╕ про зону АТО, чи ООС, чи прифронтову зону, тому що там найважче, там найскладн╕ше. Але при цьому забувають, що в план╕ гуман╕тарно╖, культурно╖ пол╕тики ситуац╕я в Харк╕вськ╕й област╕, Полтавськ╕й, Сумськ╕й, Дн╕пропетровськ╕й, Запор╕зьк╕й – не краща, н╕ж у Донецьк╕й чи Луганськ╕й. Можливо, нав╕ть г╕рша, тому що за останн╕х п’ять рок╕в у Донбас було ╕нвестовано багато кошт╕в ╕ ресурс╕в, а в ц╕ област╕ – н╕чого.
╤ це парадоксальна ситуац╕я, бо в╕йни там нема╓, але якщо запитати, що там ╓, то там нема╓ н╕чого. Там н╕чого не робилося, туди н╕хто не ╖здить, там нема╓ н╕яких ╕н╕ц╕атив. Скаж╕мо, на тому ж таки Донбас╕ районн╕ б╕бл╕отеки – в значно кращому стан╕, н╕ж у цих спок╕йних, мирних тилових областях.
- ...Завдяки ╕ вашим зусиллям, проекту “Сх╕д чита╓”. Зна╓мо, що за три м╕сяц╕ письменники побували у 15 м╕стах, привезли чимало книжок, провели зустр╕ч╕.
- Так, сво╖ми маленькими зусиллями ми п╕дтриму╓мо б╕бл╕отеки. ╤ страшенно при╓мно бачити, як деяк╕ з них, скаж╕мо, у Дружк╕вц╕, Костянтин╕вц╕, в Староб╕льську або в Сватовому, перетворилися на потужн╕ культурно-осв╕тн╕ проекти, стали центрами громадського життя. Це справд╕ щось нове, те, що уявити на Луганщин╕, на Донеччин╕ до 2014 року було просто неможливо.
- А яка картинка склада╓ться п╕сля по╖здок по Сходу? Що треба зробити, щоб реально зберегти в кол╕ нашого впливу або навернути до цього кола людей ╕з ц╕╓╖ зони – “на меж╕” та “за межею”?
- Потр╕бно працювати. Це така дивна ситуац╕я: ми ╖здимо-╖здимо, насправд╕ сп╕лку╓мося з величезною к╕льк╕стю людей. Це проукра╖нськи налаштован╕ громадяни Донецько╖ ╕ Лугансько╖ областей. Але водночас ми розум╕╓мо, що ╓ б╕льш╕сть, яка не приходить до нас на виступи, хоча якщо ми допомага╓мо школам, ╕нтернатам, – очевидно, ╕ вони опосередковано входять у сферу нашо╖ роботи, бо ╖хн╕ д╕ти там навчаються. Але напряму вони не контактують, бо ╖м це не ц╕каво. Вони сидять удома ╕ дивляться рос╕йське телебачення. Щоб ╖х тримати “в зон╕ впливу”, в зон╕ ╕нтересу, очевидно, треба зм╕нювати державну пол╕тику – ╕ соц╕альну, й економ╕чну, ╕ гуман╕тарну, ╕ культурну, й ╕нформац╕йну. А у прифронтових районах часто в принцип╕ нема╓ укра╖нського рад╕о ╕ телебачення, тож дуже важко оч╕кувати на як╕сь зм╕ни у св╕домост╕ цих людей. Тому подивимось, як буде з цим давати соб╕ раду нове гуман╕тарне м╕н╕стерство.
Так само – ╕ на Харк╕вщин╕, де багато хто дивиться рос╕йське телебачення. ╤ це давно вже питання не естетичного смаку ╕ не культурного вибору, – насправд╕ це питання нац╕онально╖ безпеки. Можна говорити про цензуру, можна говорити про “хунту”, а можна просто задатися питанням: що ми хочемо бачити тут завтра – губерн╕╖ Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ чи незалежну Укра╖ну? Це насправд╕ серйозна р╕ч, яку без втручання держави не вир╕шити.
...Зна╓те, до 2014 року в багатьох ╕з нас ставлення до держави було дещо в╕дсторонене, можливо, дещо ╕рон╕чне, щонайменше – скептичне. Ось ╓ там президент Янукович, ╓ “вони”, як╕ щось соб╕ вир╕шують – а ми соб╕ живемо сво╖м укра╖нським життям у сво╓му проукра╖нському середовищ╕. А в 2014 роц╕ раптом виявилось, що кр╕м нас цю кра╖ну н╕хто не захистить, що ця держава потребу╓ нашо╖ допомоги! ╤ якщо ми не допоможемо, нас завтра не буде.
Для мене це був дуже важливий психолог╕чний момент – у ставленн╕ до кра╖ни, у ставленн╕ до держави, до ╖╖ ╕нституц╕й. Я розум╕ю, що сьогодн╕ оптимальним вар╕антом ╓ сп╕впраця громадянського сусп╕льства з державними ╕нституц╕ями. Коли це виника╓, тод╕ зазвичай ╓ найкращий результат.
- Зеленський подав ╕дею в╕дбудови Донбасу ол╕гархами. ╤ порахував, що на це необх╕дно понад 10 м╕льярд╕в ╓вро. ╤ начебто домовився з Коломойським, Ахметовим та П╕нчуком про ╖хн╓ ф╕нансування програм ╕з п╕дтримки в╕йськових та в╕дбудови Донбасу. Дума╓те, вони могли би це зробити безкорисливо?
- Ну, а чого би вони мали це робити?! Я не знаю, як це коментувати, тому що мен╕ це вида╓ться якоюсь довол╕ попул╕стською заявою. Але якщо це вдасться президенту, ну добре, окей.
З ╕ншого боку, див╕ться, ми ж ╖здимо по Донбасу. Бачимо, що там всюди присутн╕й фонд Ахметова. ╤ це те, що незрозум╕ло тут, у центр╕ Укра╖ни. Чому там той таки Ахметов чи т╕ ж таки рег╕онали ╕ дал╕ залишаються такими популярними? Тому що вони ╕ дал╕ вважають цей рег╕он сво╖м, ╕ просто ╕нвестують в нього кошти, з нього ж таки й викачан╕. Отакий перет╕к грошей у природ╕...
Наск╕льки в д╕ях деяких в╕тчизняних б╕знесмен╕в д╕йсно присутн╕й гуман╕зм, а наск╕льки – меркантильний ╕нтерес, судити не в╕зьмусь. Тому що це страшенно суб’╓ктивн╕ реч╕. Я ж не знаю, чим керу╓ться Ахметов, п╕дтримуючи, наприклад, будинок культури у м╕ст╕ Щастя?!
- А в╕н п╕дтриму╓?
- П╕дтриму╓, ми це бачили. Можливо, для нього це важливо з огляду на те, що там ╓ Щастинська ТЕС. По-мо╓му, вона належить Ахметову. ╤ це, як у радянський час говорили, “градообразующее предприятие”. На ц╕й ТЕС працю╓ половина м╕ста. Добре це чи погано, що в╕н п╕дтриму╓ цей будинок культури?..

ПОВЕРНЕННЯ ПОРТНОВА ╤ КОНЦЕРТ ПОВАЛ╤Й – ЦЕ “НАЖИВКА” ДЛЯ СУСП╤ЛЬСТВА
- Ми ма╓мо ситуац╕ю, коли ол╕гархи скуповують телеканали. Як насл╕док, Медведчук практично щодня в╕ща╓ на “112”-му, а ZIK у День Хрещення Рус╕ показу╓ Онуфр╕я ╕ службу Московського патр╕архату в Ки╓во-Печерськ╕й лавр╕... Чи можливо з цим боротися?
- Мабуть, можливо. Ма╓ бути, знову ж таки, захист ╕нформац╕йного простору! Це ж не питання просто приватно╖ власност╕ та приватного б╕знесу. Це набагато важлив╕ше. Коли в найменшому сел╕ люди з ранку до вечора дивляться суб’╓ктивно ╕ заангажовано подану ╕нформац╕ю, йдеться вже не просто про чи╖сь комерц╕йн╕ ╕нтереси. Очевидно, йдеться про нац╕ональн╕ ╕нтереси! Знову ж таки – треба ц╕ питання адресувати нов╕й влад╕, у них нин╕ ст╕льки можливостей. Було би бажання...
- Медведчук пропону╓ “особливий статус” для Донбасу? Як ви на це дивитеся?
- Я негативно до цього ставлюся. Мен╕ зда╓ться, що Донбас ма╓ просто повернутися в склад Укра╖ни, без жодних умов. Мен╕ зда╓ться, що надання особливого статусу – це довол╕ небезпечний прецедент, який може мати дуже негативн╕ насл╕дки. Це ж просто буде бомбою спов╕льнено╖ д╕╖!
- В╕д травня в Укра╖ну повертаються од╕озн╕ персонаж╕ час╕в Януковича. Вони в╕дчули свою безкарн╕сть, нов╕ можливост╕?
- Од╕озн╕сть, наск╕льки я розум╕ю, не кара╓ться законом. Якщо у закону нема╓ претенз╕й, то це питання до правоохоронних орган╕в, до судово╖ системи, та до нас ус╕х: чому ми свого часу не змогли дотиснути ситуац╕ю, щоб люди, як╕ ╓ причетними до якихось правопорушень, були притягнут╕ до в╕дпов╕дальност╕? Натом╕сть ╖м н╕чого не ╕нкрим╕ну╓ться.
- Нин╕ чита╓мо новину про майбутн╕й концерт Та╖с╕╖ Повал╕й, яка була членом Парт╕╖ рег╕он╕в, наближеною до Януковича. Не хочете прокоментувати?
- Так, це показово. Це демонстративно. Думаю, це буде перев╕ркою на те, наск╕льки д╕йсно ми готов╕ до повернення ситуац╕╖ 2013 року. Це – сигнал! Як ╕ повернення Портнова, ре╓страц╕я на вибори Клю╓ва... Я сприймаю це як перев╕рку на предмет того, наск╕льки укра╖нське сусп╕льство готове проковтнути ту чи ╕ншу наживку.
- А як ви ставитесь до ╕де╖ Оф╕су президента створити в Укра╖н╕ державний св╕товий рос╕йськомовний канал?
- А чи ╓ у нас такий св╕товий укра╖номовний канал?! Мен╕ зда╓ться, якщо це буде робитися паралельно – ╕ укра╖нський, ╕ рос╕йський, – то чому б н╕?..

Я – ХАРК╤ВСЬКИЙ, ЖИВУ В ЕПОХУ МАКОВА
- Чому ви, в╕дома авторитетна людина, не ходите на еф╕ри, на ток-шоу? Я, наприклад, хот╕ла би бачити, як ви там спереча╓тесь.
- Тому що мен╕ це не дуже ц╕каво. По-друге, мен╕ не подоба╓ться сам формат. А по-трет╓, вс╕ ц╕ шоу – в Ки╓в╕, а я живу в Харков╕. При╖жджати до Ки╓ва, щоби посваритися в еф╕р╕ з Шуфричем – шкода життя.
- До реч╕, вас не обража╓, коли говорять “харк╕вський поет Серг╕й Жадан”. У вас же не харк╕вський масштаб!
- Чому ж мен╕ ображатися? Мен╕ подоба╓ться, я – харк╕вський. Мен╕ подоба╓ться жити в Харков╕.
- Гаразд. А якщо говорити про ╕нших наших в╕домих письменник╕в, поет╕в? Про кого з них ви сказали би словами, скаж╕мо, ╢втушенка “поэт в России, больше чем поэт” – т╕льки, звичайно, в╕дносно Укра╖ни?
Укра╖нцям браку╓ не так м╕цност╕, як мудрост╕
- Безперечно, Л╕на Костенко.
- А кого б ви згадали у фраз╕ “я живу в епоху...”?
- ...Л╕ни Костенко! Це, д╕йсно, людина-епоха. Або ось, зна╓те, ми з вами тут сидимо, на подв╕р’╖ Мистецького Арсеналу, а минулого року я тут був на “Книжковому Арсенал╕”. Приходжу, бачу натовп молодих людей, вони оточили якогось чолов╕ка ╕ беруть у нього автографи. Мен╕ стало ц╕каво, п╕дходжу – а це Дмитро Павличко! ╤ван Малкович саме видав його вибране, Павличко сид╕в ╕ просто п╕дписував книги. ╤ван протягнув мене поза чергою, дос╕ соромно, ╕ Дмитро Васильович п╕дписав мен╕ книжку. Для мене в╕н, по-сво╓му, теж людина, яка вт╕лю╓ частину нашого часу.
А щодо пр╕звищ... Можна назвати багато кого. Влад Тро╖цький, ╤рма В╕товська, Ада Роговцева, Саша Ройтбурд. Або Павло Маков – ген╕альний граф╕к, поза сумн╕вом, один ╕з найкращих сьогодн╕ у св╕т╕! Якщо говорити, в епоху кого ми живемо, то я живу в епоху ╕ в м╕ст╕ Макова.
- ╤ насамк╕нець. Який, на вашу думку, в Укра╖ни як держави запас м╕цност╕?
- Мен╕ зда╓ться, нам браку╓ не так м╕цност╕, як мудрост╕. Але все й дал╕ залежить в╕д нас.
Валентина Пащенко
(Укр╕нформ)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #32 за 09.08.2019 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21414

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков