Версiя для друку Обговорити в форумi

У центрі Москви силовики затримали 1373 осіб, які прийшли на несанкціонований мітинг «За чесні вибори» на підтримку незалежних кандидатів на виборах до Московської міської думи, яким відмовили у реєстрації. Про це повідомляє «ОВС-Інфо», російські правоохоронці затримали 1127 осіб.
Постраждали кілька журналістів: зокрема, журналістку РБК Олену Шевельову вдарив поліціянт, а оператору відомого російського урбаніста Іллі Варламова Олексію Солоухіну розбили ніс. Громадян масово били кийками, на учасників акції нацьковували службових собак. Крім того, невідомі розпилили у натовпі перцевий газ, від якого постраждали і громадяни, і силовики.
Багато затриманих також говорять про те, що їх били в автозаках.
Як повідомлялося, незалежні кандидати до Мосміськдуми проводять масові вуличні акції з 14 липня. Учасники протестів незадоволені також тим, що багато кандидатів, лояльних до мерії Москви, ідуть на вибори не від партій, а як самовисуванці. Проблем із реєстрацією у провладних кандидатів немає.
Наразі слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу за статтею про перешкоджання роботі виборчої комісії.
Вибори в московську міську думу відбудуться 8 вересня 2019 року.
(Укрінформ)

СУД МОСКВИ ПРИЗНАЧИВ ПЕРШИЙ ШТРАФ

Троїцький суд Москви оштрафував на 15 тисяч рублів (235 доларів) росіянина Івана Гаращука за участь у несанкціонованій акції в центрі міста 27 липня. Це перше рішення відносно затриманих того дня.
Про це повідомляє Інтерфакс з посиланням на опозиційну групу "Апологія протесту".
"Гаращука визнали винним в участі у несанкціонованому заході, через який виникли перешкоди роботі об'єктів життєзабезпечення і руху транспорту і пішоходів (ч. 6.1 ст. 20.2 КпАП)", - йдеться у повідомленні.
Також повідомляється про штрафи для ряду інших протестувальників на суму від 10 до 15 тисяч рублів.

ОБСЄ ЗАСУДЖУЄ НАПАДИ НА ЖУРНАЛІСТІВ ПІД ЧАС ПРОТЕСТІВ У МОСКВІ

Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір висловив занепокоєння через щонайменше 15 нападів на журналістів та перешкоджанням діяльності ЗМІ під час суботньої акції у Москві. Відповідна заява була поширена у понеділок Офісом представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.
"Я засуджую усі випадки, коли працівники ЗМІ зазнали жорстокого відношення або ж перешкоджання з боку правоохоронних органів під час висвітлення суботніх демонстрації в Москві. ЗМІ відіграють важливу наглядову роль, і журналістам слід гарантувати безперешкодний доступ до публічних заходів, а також безпечні умови праці в будь-який час, у тому числі при висвітленні протестів", - заявив Дезір.
Зазначається, що 27 липня щонайменше 15 працівників ЗМІ, зокрема "Новой газеты", "РБК", "Медузы", "Комсомольськой правды", "Медиазоны", Deutsche Welle, Associated Press, The Village та Wikinews, зазнали нападів, були затримані поліцією, або ж їх обладнання було пошкоджене поліцією під час висвітлення акції у центрі Москви. Крім того, головний редактор телеканалу "Дождь" Олександра Перепелова була викликана на допит до Слідчого комітету.
Дезір нагадав, що менше року тому, у грудні 2018 року, Рада Міністрів ОБСЄ ухвалила Рішення щодо безпеки журналістів, в якому міститься визнання важливої ролі ЗМІ під час висвітлення виборів та висловлюється серйозне занепокоєння з приводу погроз і насильства щодо журналістів під час висвітлення цих подій.

«80% МОЛОДИХ ЛЮДЕЙ»: ФЕЙГІН РОЗПОВІВ
ПРО ГОЛОВНУ СИЛУ ПРОТЕСТІВ У МОСКВІ

В Росії на мітингу біля мерії з вимогою допустити незалежних кандидатів на вибори у Мосміськдуму було 80% молодих людей. Про це в ефірі "Прямого" розповів адвокат Марк Фейгін. «Я був на протесті. Я був в суботу просто в центрі Москви. Я був на Пушкінській площі і Столєшніковому провулку. Ви знаєте, набагато важливіше, що там 80% було молодих людей. Тобто це люди до 25 років. Тож, ці 40% ( опитування Левада-центр, - ред.) незадоволених і тих, хто не бажає, щоб Путін залишався, якщо в них потрапляють молоді люди, то ваш прогноз про те, що Путін нас переживе, - це зовсім не факт, між іншим», – сказав Фейгін. Юрист зазначив, що ці молоді люди ще невмілі. «Це молоді міські, столичні хіпстери. Вони поки що толком навіть і не знають, вийшовши на вулицю, вийшовши на вуличний протест, як діяти так, щоб досягти мети. На жаль, це приходить тільки виключно з досвідом. Власне, на Майдані побили студентів 30 листопада 2013 року, і реакцією на це було, вже коли вийшли кряжисті мужики з усієї України. Чи відбудеться таке в Росії - це загадка. Ми не можемо на це питання відповісти. Але абсолютно точно, що в цю сторону все рухається, але, на жаль, шляхом накопичення. Це точно», - розповів він.
www.unian.ua

ПІД ЧАС ПРОТЕСТІВ У МОСКВІ ПОЛІЦІЯ РФ «ПЕРЕГНУЛА ПАЛИЦЮ»

ООН знає про події у Москві, де поліція застосувала надмірну силу проти демонстрантів, і очікує на більш повну інформацію згодом.
Водночас організація очікує, що право на мирний процес буде дотримано, повідомив заступник речника генсека ООН Фархан Хак, відповідаючи на питання власного кореспондента Укрінформу.
«Ми в курсі (подій у Москві - ред.), і нині прагнемо отримати більш повну інформацію щодо того, що сталося», - повідомив він.
Хак додав, що ООН дотримується принципу захисту права людей на мирний протест.
«Ми очікуємо, що це право буде дотримуватися», - підсумував він.
Окрім того, в Управлінні ООН з прав людини заявили, що занепокоєні долею постраждалих учасників протестів у Москві та вважають, що поліція застосувала надмірну силу.
Управління закликало Росію поважати права громадян та дотримуватися міжнародного права.
«Сила має застосовуватися лише у якості крайнього засобу та мати пропорційний характер», - розповів прессекретар Управління ООН з прав людини Руперт Колвілл.
Колвілл також наголосив, що держави можуть самостійно визначати електоральний бар’єр для участі у виборах, але у випадку РФ йдеться про те, що під заборону потрапили лише незалежні кандидати та представники опозиції.
В Управлінні ООН з прав людини вважають, що російські поліцейські застосували надмірну силу до учасників акцій протесту.
Як повідомляв Укрінформ, 27 липня понад 1300 учасників мітингу "За чесні вибори" на підтримку незалежних кандидатів на виборах до міської думи, яким відмовили в реєстрації, затримали в Москві.
Акція завершилася масовими затриманнями. При цьому силовики діяли з великою жорстокістю, б'ючи беззбройних демонстрантів кийками.
Лідер російської опозиції Олексій Навальний заявив про те, що у в’язниці його намагалися отруїти.
Пізніше стало відомо, що в Москві заарештували щонайменше 40 осіб, затриманих на акції протесту 27 липня.

Тим часом…
БІЛЬШІСТЬ РОСІЯН ХОЧУТЬ І НАДАЛІ БАЧИТИ ПУТІНА ГЛАВОЮ РФ

Більшість росіян хотіли б, щоб президент РФ Володимир Путін залишився главою російської держави після завершення четвертого президентського терміну в 2024 році. Про це свідчать результати соціологічного опитування "Левада-Центру", які є в розпорядженні УНІАН.
Так, відповідаючи на питання, "ви б хотіли чи не хотіли б бачити Путіна на посту президента після 2024 року", 54% відповіли ствердно, 38% - відповіли "ні", не змогли дати відповідь 8%. При цьому, якби вибори відбулися найближчої неділі, то за Путіна проголосували б 54% респондентів, по 4% - за лідера ЛДПР Володимира Жириновського і комуніста Павла Грудініна. Решта російських політиків, включаючи опозиціонера Олексія Навального, набрали б 1%. Вагалися з відповіддю - 31%.
Опитування проведене 18-24 липня за репрезентативною всеросійською вибіркою міського та сільського населення обсягом 1605 чоловік віком від 18 років і старше у 137 населених пунктах, 50 суб'єктах РФ. Дослідження проводилося вдома у респондента методом особистого інтерв'ю.
Довідка. Володимир Путін був президентом Росії два терміни - з 2000 по 2008 рік. У 2008-2012 роках президентом РФ був Дмитро Медведєв, який ініціював збільшення терміну президентських повноважень з 4 до 6 років. У 2012 році президентом Росії знову став Путін, у 2018 році був переобраний на четвертий термін. Його повноваження, згідно з чинним російським законодавством, завершуються в 2024 році.
www.unian.ua

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #31 за 02.08.2019 > Тема "З потоку життя"