Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3239)
З потоку життя (6464)
Душі криниця (3517)
Українці мої... (1465)
Резонанс (1508)
Урок української (990)
"Білі плями" історії (1675)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УРОКИ КРИМУ
Часом виника╓ враження, що про Крим в Укра╖н╕ потроху забувають. Не лише перес╕чн╕ громадяни....


РОЗЧАРУВАННЯ. ЩО З НИМ РОБИТИ?
Перебування тут, на самому кра╓чку мого укра╖нного Криму, не да╓ можливост╕ активно╖ участ╕ в...


П’ЯТЬ ФАЗ ╤ ОДНА
Взагал╕ само╕дентиф╕кац╕я – процес непростий ╕... болючий. Це – виб╕р на довгий час...


ВИБ╤Р БЕЗ ВИБОРУ
Натом╕сть, п’ята колона йде на вибори досить згуртованою, впевнено набираючи немалу...


СТРАТЕГ╤Я, або що мала б сказати в╕дпов╕дальна укра╖нська влада укра╖нським громадянам на окупованих(анексованих) землях.
Воно, може, для стомлено╖ б╕льшост╕ ╕ не важлив╕ наш╕ тривоги, але в чому тод╕ був сенс...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #30 за 26.07.2019 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#30 за 26.07.2019
НЕ ВТРАТИТИ ШАНС!

Питання якост╕ нашого населення ╓ дуже непопулярним. ╤ не дивно, адже кожен, хто торка╓ться його не в компл╕ментарному лише тон╕, в╕дразу ж може отримати м╕тку укра╖ноненависника. Але ж ╕ обходити його весь час, вдаючи, що н╕яких тут проблем нема╓, що ми, укра╖нц╕, ╕ наймудр╕ш╕, ╕ найроботящ╕ш╕, ╕ найсп╕вуч╕ш╕ й найгостинн╕ш╕, означа╓ ╕ дал╕ дурити себе.
Здавна в╕домо, що всяк╕ серйозн╕ зм╕ни неможлив╕ без зм╕ни себе. Лише зм╕нюючи себе, м╕ня╓мо св╕т. Лише зм╕нюючи сво╖ п╕дходи до вир╕шення дос╕ нерозв’язних проблем можемо спод╕ватися на ╖х подолання, мати над╕ю на усп╕х. Але чи часто ми доклада╓мо зусиль для тих зм╕н? Мовлю не про ставлення, не про позиц╕ю, не про нам╕ри чи хай би нав╕ть зважен╕сть, р╕шим╕сть – саме про зусилля, реальн╕ зусилля, виражен╕ в конкретних д╕ях, вчинках, кроках. Н╕, не в╕дпов╕дайте мен╕. Дайте в╕дпов╕дь соб╕, у серц╕ сво╓му.
Не маю сумн╕ву, що десять, а мо’ й ус╕ п’ятнадцять в╕дсотк╕в мо╖х земляк╕в скажуть тут сво╓ вагоме «так». Моя найглибша повага до кожного з них. Саме вони ╓ локомотивом нац╕╖. Про них ще кажуть: «с╕ль земл╕», «душа народу», та, як на мене, «локомотив нац╕╖» тут найб╕льш в╕дпов╕дне означення. Бо ж саме вони в ус╕ часи тягнули ╖╖ вперед, не давали з╕йти нан╕вець, втратити свою ╕дентичн╕сть, розпорошитися, зникнути, п╕ти на п╕дтанцьовки ╕ншим, дружн╕шим, усп╕шн╕шим.
Ц╕ не потребують для свого поступу ан╕ винагород, н╕ спонукань. ╥м досить для того мисл╕, усв╕домлення необх╕дност╕ тих чи ╕нших сво╖х вчинк╕в, внутр╕шнього переконання в ╖х правильност╕ ╕ доц╕льност╕.
Проблеми Укра╖ни, як минул╕, так ╕ сьогодн╕шн╕, значною м╕рою полягають в тому, що знедержавлений упродовж стол╕ть, дезор╕╓нтований, переформатований за час╕в совка, зазомбований народ не бачить ╖х упритул, не сприйма╓ ╖х сво╓ю ел╕тою, сво╖ми проводирями, натом╕сть, ╕ дал╕ вишуку╓ мойсе╖в серед не раз перетасовано╖, засмальцьовано╖, в тому числ╕ й загребущими запоребриковими пальцями, колоди трафлених маф╕озних корол╕в, ╕мпозантних чого-накажете-валет╕в та шахраюватих джокер╕в вс╕х мастей ╕ в╕дт╕нк╕в.
Н╕як не порадували в цьому сенс╕ ╕ «нов╕ обличчя» останнього призову. Вчергове обдурене в сво╖х оч╕куваннях об╕цяно╖ манни небесно╖ болото потомственних малорос╕в у в╕дча╖ виштовхнуло на Печерськ╕ пагорби естрадну тус╕вку, добряче розбавлену все тими ж вчорашн╕ми та позавчорашн╕ми.
Дуже хот╕в би помилятися, але навряд чи випада╓ оч╕кувати так потр╕бних нам нин╕ кардинальних зм╕н в╕д тих, хто в час╕ нав’язано╖ нам в╕йни зам╕сть концентрац╕╖ вс╕х зусиль на тому, щоб вибити з хати бандита, домовляються з ним про мир, зам╕сть ╕нновац╕й, як╕ б дозволили зробити потужний економ╕чний прорив, на повному серйоз╕ обговорюють, скаж╕мо, позитивний вплив в╕д передислокац╕╖ Адм╕н╕страц╕╖ Президента.
Так сумно бачити, як зам╕сть визнання факту перебування Краю у стан╕ в╕йни, зам╕сть приведення всього законодавства, вс╕╓╖ житт╓д╕яльност╕ кра╖ни у в╕дпов╕дн╕сть з тим станом, зам╕сть в╕двертого визнання, що сто╖мо нин╕ перед реальною загрозою втрати державност╕, як м╕н╕мум – незалежност╕, зам╕сть в╕дмови в╕д ╕мпотентних М╕нських угод, зам╕сть серйозних дипломатичних зусиль з╕ згуртування св╕тово╖ сп╕льноти проти агресора, з його ╕золяц╕╖, ми продовжу╓мо п╕дтанцьовувати Кремлев╕, гендлюючи з ним, на догоду йому тисячами кида╓мо за грати добровольц╕в, що прикрили Край в 2014-му, засуджуючи ╖х за законами мирного часу, ф╕листерськи оплаку╓мо г╕рку долю захоплених в ход╕ бо╖в «заручник╕в», лукаво замовчуючи той факт, що через невизнання в╕йни в╕йною на них не поширю╓ться нав╕ть передбачений Гельс╕нськими угодами статус в╕йськовополонених. Ми й дос╕ чека╓мо нагадування в╕д смаженого п╕вня про те, що не збудувавши завод╕в з виробництва достатньо╖ к╕лькост╕ бо╓припас╕в, ма╓мо ╖х на неп╕д╕рваних ще арсеналах х╕ба що на тиждень активних бойових д╕й. Ми б╕льше ╕м╕ту╓мо, ан╕ж в╕дбудову╓мо в╕йськовий флот – не знайшли нав╕ть за потр╕бне забрати подарован╕ Сполученими Штатами два велик╕ катери берегово╖ охорони. Ми практично здали, а десь, як ось у випадку з Кримською Св╕тлицею, ще й зачистили для Кремля одне з найважлив╕ших бойових пол╕в – поле ╕нформац╕йно╖ битви.
Явний розрив м╕ж правильними словами, дзв╕нкими фразами, нав╕ть задекларованим в Конституц╕╖ курсом на ЕС ╕ НАТО, з одного боку, ╕ реальними д╕ями, ╕м╕тац╕╓ю бурхливо╖ д╕яльност╕, а част╕ше – явною безд╕яльн╕стю, з ╕ншого, краще за всяк╕ слова доводить нашим зах╕дним сп╕льникам, що на д╕л╕ ми не збира╓мося протистояти Кремлев╕, власне, не в╕д того, щоб ╕ дал╕ крутити з ним сп╕льн╕ оборудки, жал╕╓мося лише на його негарне з нами поводження.
Повертаючись думкою до початку допису, ще ╕ ще раз наголошую, що головною причиною неусп╕ху Краю час╕в Незалежност╕, апокал╕псисом якого стала в╕йськова агрес╕я Москов╕╖, ╓, з одного боку, в╕дсторонен╕сть реально╖ ел╕ти в╕д пол╕тики ╕ влади, де фактор самов╕дстороненост╕ був довгий час не менш вираженим, а з ╕ншого, ще б╕льша в╕дсторонен╕сть в╕д пол╕тики, в╕д активного громадського життя широких верств сусп╕льства, яке, м╕ряючи все сво╖ми маленькими вигодами, не усв╕домлюючи важливост╕ контролю за владою, важливост╕ держави для усп╕шного розвитку нац╕╖, часто не асоц╕юючи себе з укра╖нською нац╕╓ю на загал, не бажало докладати серйозних зусиль для сутт╓вих зм╕н у св╕т╕, який, як виявля╓ться, на в╕дм╕ну в╕д тако╖ звично╖ ╕ незм╕нно╖ есересер╕╖, невпинно зм╕ню╓ться.
В╕дтак, ел╕та ма╓ об’╓днатися, очистити себе в╕д полови пустомель ╕ лжепатр╕от╕в та зайняти сво╓ належне м╕сце в сусп╕льств╕. То ╓ непросте завдання, зважаючи на спротив клан╕в приросло╖ до влади маф╕╖, на пол╕тичну ╕нфантильн╕сть великих мас сусп╕льства. Але зм╕ни на час╕. Ма╓мо не випустити наш шанс, не зрадити себе ╕ Укра╖ну.
Валентин БУТ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #30 за 26.07.2019 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21367

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков