Версiя для друку Обговорити в форумi

Наші традиції

21 липня у церквах східного обряду вшановують святого Прокопія (Прокопа).
На цей день, як правило, припадає «пік» жнив. Вони - у розпалі. Тому кажуть: «Сім кіп нажав Прокіп...».
Однак це свято пов'язане ще з однією доволі цікавою сільськогосподарською (і навіть знахарською) традицією - заготівлею кропу. Жінки до схід сонця йшли на городи рвати кріп як засіб лікування головного болю. Дорослі вмивали його відваром голови, а дітей купали у ваннах, кладучи у них чудодійну городню культуру. І тепер зцілителі вважають, що саме «кріп, який зібрав Прокіп», має найбільше лікувальних властивостей.
Пасічники збирали бджолині рої тільки до Прокопа. Після цього з них намагалися не створювати нових бджолиних сімей, бо ті вже не встигнуть запастися медом на зиму.
Кажуть:
- На Прокопа жита копа.
- На Прокопа приготуй плечі до снопа.
Народна прогностична прикмета сповіщає:
- Якщо цей день дощовий, то хліб у копах може прорости.
Але при сучасній техніці та ще й працьовитих руках це хліборобові не загрожує.

ДАЙ, БОЖЕ, НИВКУ ДОЖАТИ...

Через кілька днів після свята Петра і Павла на більшості терен України розпочинаються жнива - особливий етап господарської діяльності людини, а ще - багатий пласт обрядової культури.
Ці обряди не визначаються конкретними календарними датами (чи то церковним календарем), але є не менш важливими. Жнива поділяються на три етапи: зажинки, власне жнива та обжинки.
У той період, коли зернові вже достигли, «просяться під серп», господиня йшла в поле зажинати першу ниву. Із собою брала свічку, свячену у церкві, та хліб-сіль. Насамперед молилася і просила Всевишнього: «Дай, Боже, легко розпочати і нивку щасливо дожати».
Перший сніп, зазвичай, ставили під іконами, і там він мав стояти аж до кінця збору врожаю та завершення молотьби. Цей сніп обмолочували окремо, зерно святили. Вважали, що солома з цього снопа дуже корисна для худоби, бо вбереже її від хвороб, укусів змій. Щоб чаклуни (відьми) не могли зіпсувати хліб, селяни робили так звану закрутку - плели вінок, не зжинаючи злаків. Молодиці у цей час співали в полі обрядові пісні, водили хороводи, затиснувши в руці вже зжате колосся.
Звісно, за відсутності сучасної техніки, люди жали власноруч: жінки - серпами, а чоловіки косили косами.
Вже на завершенні жнив кілька стебел хлібних злаків залишали недоторканими. За народними уявленнями, якщо зібрати весь врожай, то наступного року погано вродить...

ПЕРШІ ЖОВТІ ЛИСТОЧКИ

18 липня вшановуємо преподобних Кирила й Афанасія.
Спостерігали:
- Якщо на Афанасія місяць яскравий, або ж, сходячи, барвами грає, то на щедрий врожай.
- Тьмяний місяць віщує негоду.
- Густі хмари навколо місяця - буде дощ.
До цього дня вже мали повністю закінчити косовицю сіна і бралися до жнив. Тому казали: «З сіножаті пішли пожинки».
Народні прогностичні прикмети сповіщають:
- Якщо до Афанасія на деревах з'явилися перші жовті листочки - на ранню осінь і холодну зиму.
- Листя жовтіє на верхівках дерев - зима буде люта.
- Чим більше раннього жовтого листя - тим міцніші морози.

І НЕ ТІЛЬКИ ОЛЬГА...

24 липня українські християни вшановують Святу рівноапостольну княгиню Ольгу. Але в цей день у церквах східного обряду також поминають Святу дівицю-мученицю Євфимію. Однак, за українською християнською традицією, Велика княгиня Ольга, як то кажуть, «відтіснила» Євфимію на другий план. Тож і день у народі називають Ольжиним. А ім'я Євфимії навіть рідко згадується у церковних календарях.
Втім, вона народилася і жила у місті Халкедоні, належала до ревних християн. Завжди ходила у чорній одежі, підкреслюючи цим, що не прагне світських задоволень, тілесних утіх, а сповнена глибокої духовності і посвяти Богу. Євфимію стратили за Христову віру 307 року. Такі деталі з її життєпису подає історик Церкви Євагрій.
Згодом на честь Cвятої дівиці-мучениці Євфимії спорудили велику церкву. Тут 451 року відбувся IV Вселенський Собор.
Ні свято Ольги, ні свято Євфимії не належать до найважливіших церковних. Тим паче, що для селянина - гаряча пора у полі. Виняток, якщо справляють храмові празники і, звісно, Ольги ввечері після важкої праці можуть відсвяткувати свої іменини.
Цей день не позначений якимось особливими обрядами у народному побуті українців, але, як з'ясували наші пращури, прогностичні прикмети застерігають:
- Якщо на Ольги зірвався сильний вітер, то він гулятиме до дня Володимира (28 липня); а якщо буревій зірвався на Володимира, то гулятиме до Іллі (2 серпня).
- Дощовий день на Ольги - поганий обмолот, бо дощ гулятиме чотири дні і зерно промокне.
Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #29 за 19.07.2019 > Тема "Душі криниця"