"Кримська Свiтлиця" > #28 за 12.07.2019 > Тема "З потоку життя"
#28 за 12.07.2019
ЩОДЕННИК З ДВОХ ВО╢Н
Нещодавно в м╕ст╕ Житомир╕ вийшла друком книга Миколи Н╕кола╓ва «Щоденник непрофес╕йного в╕йськового». Автор народився ╕ живе в Бердичев╕ на Житомирщин╕. У 2015 роц╕ в╕н був моб╕л╕зований до Збройних Сил Укра╖ни. Служив у Донецьк╕й област╕ на посадах командира взводу та командира роти. У 2017 роц╕ переведений до резерву в званн╕ кап╕тана. У книз╕ хронолог╕чн╕ записи сучасно╖ рос╕йсько-укра╖нсько╖ в╕йни перетинаються з╕ спогадами строково╖ служби Н╕кола╓ва в Афган╕стан╕. Там, в Афган╕стан╕, юний радянський солдат Н╕кола╓в переконався, що реальне життя дуже в╕др╕зня╓ться в╕д пропаганди. В╕н згаду╓ прибуття в Афган╕стан: «Основний склад роти був у рейс╕. Сьогодн╕ вони повертаються. Нарешт╕ я побачу людей, якими пишався, дивлячись нед╕льн╕ телепередач╕ «Служу Сав╓тскаму Саюзу». А через деякий час стану одним з них». Проте його чекало розчарування: «З╕ сторони автомоб╕льного парку в наш б╕к рухалась група людей. Ноги, взут╕ у берци, п╕дн╕мали хмари пилу, над яким височ╕ли постат╕. Бронежилети, неголен╕ обличчя п╕д панамами, коротк╕ автомати. Вони здавалися мен╕ героями-лицарями якогось середньов╕чного роману, як╕ поверталися з походу. Рота вишикувалась попереду намет╕в. Перед ними стояв зампол╕т та пильно вдивлявся в ╖хн╕ стомлен╕ обличчя: «Ну шо, наркоши?! В╓ни к осмотру!» Дехто з хлопц╕в закатував рукава одностро╖в. Я в шоц╕. Ще б╕льший шок для мене був, коли п╕сля вечер╕ почали виявляти наявн╕сть земляк╕в у п╕дрозд╕л╕. Мо╖ми земляками виявилися два д╓мб╓л╕. До того моменту, коли я п╕д╕йшов до них, щоб познайомитись, вони вже прийняли добрячу дозу геро╖ну ╕ знаходились у зовс╕м ╕ншому вим╕р╕ часу та простору». М. Н╕кола╓в не прихову╓ негативних явищ ╕ в укра╖нськ╕й арм╕╖: «Безконтрольне вживання гор╕лки та будь-яких ╕нших наркотичних речовин – безумовне зло. Але коли це в╕дбува╓ться в екстремальних умовах в╕йни , - це злочин. ╤, на жаль, жодних д╕╓вих ╕нструмент╕в боротьби з цим злом у зампол╕т╕в не ╕сну╓, кр╕м за╖ждженого: «Що неможливо побороти – треба очолити». Але Н╕кола╓в бачить ╕ геро╖в: «Мар’╖нка знову обстр╕лю╓ться з╕ сторони терикона «Крокодил». Один ╕з снаряд╕в потрапля╓ в м╕сцевий будинок по вулиц╕ Миру. М╕сцевому чолов╕ку в╕д╕рвало пальц╕, сильна кровотеча. Цив╕льна медична служба в╕дмовля╓ться ╖хати в зону обстр╕лу, тому на м╕сце пригоди в╕дправля╓ться командир медичного взводу нашого батальйону В╕ктор. Таке враження, що в╕н не зверта╓ увагу на свист куль та уламк╕в, забира╓ пораненого мешканця Мар’╖нки та зупиня╓ кровотечу. В╕ктор – досить скромний лейтенант рок╕в тридцяти. Диву╓ його профес╕йн╕сть та неабияка см╕лив╕сть. Без жодного сумн╕ву в╕н в╕дправля╓ться в найгаряч╕ш╕ м╕сця, щоб надати першу медичну допомогу. Склада╓ться враження, що його зовс╕м не турбу╓ прост╕р, рясно насичений рухомими уламками зал╕за, кам╕ння та свинцю, для нього ╓ т╕льки постраждалий ╕ т╕льки допомога. Я в захват╕. Таких скромних геро╖в, як╕ профес╕йно виконують свою справу, досить багато поряд. Це саме завдяки ╖м вистояв Майдан у найкритичн╕ш╕ дн╕ к╕нця лютого 2014 року. Завдяки ╖х в╕дчуттю обов’язку зупинена агрес╕я на початку ц╕╓╖ рос╕йсько-укра╖нсько╖ в╕йни. ╤ завдяки ╖м рос╕йськ╕ окупанти не рухаються углиб кра╖ни». А ось профес╕йна робота наших м╕нометник╕в: «Мене просто вража╓ точн╕сть наших м╕нометник╕в. Я бачу, як займа╓ться полум’ям вся зеленка, у як╕й знаходилися ворож╕ фортиф╕кац╕йн╕ споруди, транше╖ та вогнев╕ точки. За дек╕лька годин бою знищено ц╕лу дислокац╕йну зону та виведений з ладу спостережний пункт на терикон╕ «Крокодил». У ветерана Н╕кола╓ва ╓ серйозн╕ зауваження до командування: «Уся п╕дготовка ╜рунту╓ться на досв╕д╕ Друго╖ св╕тово╖. Н╕ тоб╕ наших ДРГ, як╕ мають знищувати командування та техн╕ку ворога на окупован╕й територ╕╖, н╕ спец╕альних п╕дрозд╕л╕в для виконання як╕сних операц╕й у тилу ворога, н╕ п╕дрозд╕л╕в пропаганди для створення активного спротиву на окупован╕й територ╕╖. Натом╕сть чергова моб╕л╕зац╕я селян та безроб╕тних з метою наскоро ╖х «обучити» тримати стр╕лецьку зброю, ╕нод╕ старшу в╕д них за в╕ком, та розпод╕лити ╖х уздовж л╕н╕╖ з╕ткнення. Чому не м╕няють систему?» Як в╕йна вплива╓ на людину? Микола Н╕кола╓в зазнача╓: «В╕йна сама по соб╕ н╕як не зм╕ню╓ людину, а завдяки екстремальним обставинам – т╕льки загострю╓ вже ╕снуюч╕ звички та повед╕нков╕ характеристики. Тобто покидьок, який пройшов в╕йну, ста╓ в рази б╕льшим покидьком, а порядна людина т╕льки п╕двищить шкалу порядност╕». Анатол╕й Зборовський
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 12.07.2019 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21334
|