Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3269)
З потоку життя (6506)
Душі криниця (3527)
Українці мої... (1470)
Резонанс (1508)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1677)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УРОКИ КРИМУ
Часом виника╓ враження, що про Крим в Укра╖н╕ потроху забувають. Не лише перес╕чн╕ громадяни....


РОЗЧАРУВАННЯ. ЩО З НИМ РОБИТИ?
Перебування тут, на самому кра╓чку мого укра╖нного Криму, не да╓ можливост╕ активно╖ участ╕ в...


НЕ ВТРАТИТИ ШАНС!
ел╕та ма╓ об’╓днатися, очистити себе в╕д полови пустомель ╕ лжепатр╕от╕в та зайняти сво╓...


П’ЯТЬ ФАЗ ╤ ОДНА
Взагал╕ само╕дентиф╕кац╕я – процес непростий ╕... болючий. Це – виб╕р на довгий час...


ВИБ╤Р БЕЗ ВИБОРУ
Натом╕сть, п’ята колона йде на вибори досить згуртованою, впевнено набираючи немалу...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 12.07.2019 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#28 за 12.07.2019
СТРАТЕГ╤Я, або що мала б сказати в╕дпов╕дальна укра╖нська влада укра╖нським громадянам на окупованих(анексованих) землях.

З будь-яко╖ пустел╕ можна вибратись, якщо не йти за м╕ражами.
В.Б.

Найперше, в╕дпов╕дальна влада мала б перейнятися в╕дновленням дов╕ри свого народу. Для того було б вкрай необх╕дним назвати справжн╕ причини, як╕ привели до окупац╕╖ та анекс╕╖. Не пересмикуючи, не перекладаючи в╕дпов╕дальн╕сть виключно на природну захланн╕сть нашого сх╕дного сус╕ди, на непереборн╕ обставини, св╕тов╕ «криси» чи незручне геопол╕тичне розташування. Адже сус╕димо з захланним Гремл╕ном не одн╕ ми ╕ «непереборн╕» обставини та «криси» трапляються не лише на нашому шляху. Зверн╕мо увагу на те, що попри все сво╓ бажання показати кузькину мать зарозум╕лому дядьку Сему чи приструнити нахабних син╕в П╕днебесно╖, як╕ останн╕м часом невпинно заполоняють його сх╕дн╕ терени, Гремл╕ну ╕ на думку не спада╓ наполягати на поверненн╕ до р╕дно╖ гаван╕ таких «исконно русских» земель як Аляска чи Порт Артур. Натом╕сть вс╕ма можливими засобами в╕н засв╕дчу╓ згаданим «партнерам» свою повагу та бажання дружби. Неважко здогадатися про причини такого р╕зного ставлення з його боку до них ╕… до нас, чи не так?
Насправд╕, причин незавидного становища, в якому ми опинилися, чимало. Влада мала б назвати, бодай, основн╕. Визнати, наприклад, що найпершою ╕ найочевидн╕шою з них було ослаблення кра╖ни через руйнування основи ╖╖ потенц╕алу – економ╕ки. Любител╕ консп╕ролог╕╖ можуть ╕ тут пошукати москов╕йський сл╕д (╕ в╕н таки просл╕дкову╓ться), але правда в т╕м, що укра╖нську економ╕ку руйнувала все ж не так п╕дступна Москов╕я, як нездарне, ненажерливе кодло наших власних високопосадових шахра╖в та злодюг. З перших рок╕в Незалежност╕, зам╕сть наполегливо╖ роботи з диверсиф╕кац╕╖ економ╕чних зв’язк╕в, ор╕╓нтованих до того виключно на сх╕дного сус╕ду, ми й дал╕ плентали в його к╕льватер╕, освоювали сп╕льн╕ «схеми», зам╕сть переор╕╓нтац╕╖ економ╕ки в╕дпов╕дно до основних св╕тових тренд╕в, зам╕сть модерн╕зац╕╖, системно ╖╖ нищили.
Зважаючи ж на те, що св╕т, в якому живемо, аж н╕як не Ел╕зиум, що усп╕ху в ньому добиваються енерг╕йн╕ш╕, сильн╕ш╕, згуртован╕ш╕, не дивно, що економ╕чно знекровлена кра╖на, слабка держава з неконсол╕дованим сусп╕льством та шахраюватими нездарами на м╕сц╕ ел╕ти нац╕╖, вже самим сво╖м ╕снуванням провоку╓ агрес╕ю в св╕й б╕к, ╓ потенц╕йною жертвою сильн╕ших, усп╕шн╕ших сус╕д╕в.
«Щастя одного народу твориться з нещастя ╕ншого», - казав мудрий Могаммед-ен-Несев╕. Упродовж стол╕ть, як бачимо, тут мало що зм╕нилося.
В╕дтак, в╕дпов╕дальна влада мала б визнати, що в╕йна з ╖╖ територ╕альними, гуман╕тарними та ╕м╕джевими втратами, так само як стагнац╕я Укра╖ни на узб╕чч╕ св╕тового прогресу, ╓ прямими насл╕дками тих злочинних д╕й.
Неконсол╕доване сусп╕льство ╓ ще одним злочином нашо╖ влади. Зам╕сть наст╕йних зусиль задля його згуртування, зам╕сть виведення його з м╕раж╕в сов╓цько╖ пропаганди, протиборч╕ клани укра╖нсько╖ маф╕╖, в боротьб╕ за владу, за контроль над грошовими потоками, докладали натом╕сть чималих зусиль для його роз’╓днання. ╤ тут вони ц╕лком св╕домо грали на руку Москов╕╖, навперейми винаймаючи запоребрикових пол╕ттехнолог╕в, не гребуючи розробками, спродукованими на Луб’янц╕. Под╕л Укра╖ни на гатунки, на сх╕дняк╕в ╕ зах╕дняк╕в, на московомовних ╕ укра╖номовних, п╕дле роздмухування ╕скор ледь пом╕тних до того етн╕чних терт╕в, ще небезпечн╕ша гра на протир╕ччях рел╕г╕йних – чи треба казати, що все те згодом результувалося в сепаратистських настроях певно╖ частини укра╖нського сусп╕льства в Криму ╕ на Донбас╕, сьогодн╕ п╕д╕йма╓ голову на Закарпатт╕, тл╕ючим торфовищем випуска╓ отруйн╕ дими на сход╕, на п╕вдн╕ Краю, ба! - нав╕ть в середм╕ст╕ самого Ки╖ва.
Також, вкрай важливим ╓ визнання того, що анекс╕я Криму ╕ наступна за тим окупац╕я частини Донецько╖ та Лугансько╖ областей в╕дбулися в тому числ╕ ╕ в результат╕ ганебно╖ нефаховост╕, злочинно╖ безд╕яльност╕, а чи й умислу клану, що став владою в результат╕ народних виступ╕в 2013-2014 рр. Адже одне лише невиконання тод╕шн╕м виконувачем обов’язк╕в Верховного головнокомандувача абсолютно ч╕тких ╕ однозначних припис╕в Конституц╕╖ Укра╖ни, закону Укра╖ни «Про оборону Укра╖ни», невведення ним во╓нного стану фактично парал╕зувало д╕╖ тих, хто хот╕в ╕ м╕г зупинити агрес╕ю, обезголовило, полишило напризволяще органи державно╖ влади на м╕сцях, натом╕сть, стало неоц╕ненним фактором усп╕ху для окупанта та сепаратист╕в, число яких п╕сля такого заохочення зросло в геометричн╕й прогрес╕╖.
Про можливий умисел з невведенням во╓нного стану, з невчиненням опору агресору п╕д час загарбання Криму згадано зовс╕м не випадково. На роздуми про це наводить ряд подальших безпрецедентних, вельми дивних та загадкових вчинк╕в нашо╖ патр╕отично╖ влади, описати як╕ детальн╕ше без використання нецензурно╖ лексики вкрай важко.
Найперше, пол╕тики, що пос╕ли Печерськ╕ пагорби п╕сля Майдану, були наст╕льки не «засмучен╕» втратою кримського електорату (який, треба визнати, вс╕ попередн╕ роки в б╕льшост╕ сво╖й голосував таки не на ╖х користь), що вже за чотири м╕сяц╕ по анекс╕╖ оголосили п╕востр╕в в╕льною економ╕чною зоною ╕ взялися активно п╕дтримувати владу окупанта. ╤ то не лише широким спектром продовольчих та промислових товар╕в в об’╓мах, як╕ Крим просто не м╕г переварити. Ми ще пам’ята╓мо запекл╕ спроби уряду Яценюка продовжувати поставки електроенерг╕╖ на п╕востр╕в, ставлячи п╕дписи в угод╕, де той ф╕гурував вже як суб’╓кт Хведерац╕╖. Ми пам’ята╓мо його ж натяки на можлив╕сть в╕дновлення водопостачання через П╕вн╕чно-Кримський канал, про як╕ неодноразово згадував ╕н╕ц╕атор ╕ виконроб водно╖ блокади пан Андр╕й Сенченко. Ми пам’ята╓мо, як наша влада кидала силовик╕в проти учасник╕в Громадянсько╖ блокади Криму. А ще нам до к╕нця наших дн╕в не забути, що на в╕дм╕ну в╕д ATR, LALE чи Radio Meidan, ╓дину кримську укра╖номовну державницьку газету Кримську Св╕тлицю запекло викорчовував з п╕вострова н╕хто ╕нший, як наша власна влада. Поперед окупац╕йних спецслужб. Холуйськи допомагаючи ╖м «зачистити» кримське ╕нформац╕йне поле.
Саме тому визнання допущених «помилок» ╓ вкрай необх╕дним ╕ ма╓ результуватися у щирому покаянн╕ та суворому покаранн╕ високопосадових злочинц╕в, що без опору здали ворогов╕ земл╕ ╕ народ, як╕ зобов'язувалися захищати.
Та найважлив╕шим фактором в╕дновлення дов╕ри мало б бути припинення псевдопатр╕отичного галасу, в╕дсунення в╕д влади нездар ╕ докладення вс╕х можливих зусиль для реан╕мац╕╖ та потужного розвитку в╕тчизняно╖ економ╕ки. Лише здорова, очищена в╕д монопол╕й, позбавлена зарегульованост╕ з боку держави, в╕льно функц╕онуюча економ╕ка здатна перетворити Укра╖ну з об’╓кта св╕тово╖ пол╕тики на повноправного суб’╓кта, вивести ╖╖ в ряд усп╕шних кра╖н, забезпечити благополуччя ╖╖ громадян, прикривши все те над╕йним щитом потужного сучасного в╕йська.
Все те не робиться за один день. Але вектор руху ма╓ бути ч╕тко окресленим вже зараз ╕ не зм╕нювати свого напрямку за жодних обставин. Лише це може забезпечити нев╕дворотн╕сть в╕дновлення територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ Краю. Найпевн╕шою гарант╕╓ю тут м╕г би стати к╕льк╕сний ╕ як╕сний р╕ст ряд╕в св╕домого громадянського сусп╕льства, актив╕зац╕я його д╕й. На жаль, як показали минул╕ президентськ╕ вибори, як демонстру╓ нин╕шня парламентська виборча кампан╕я, в електоральному пол╕ Краю ╕ дал╕ дом╕ну╓ бездумний, безв╕дпов╕дальний охлос. ╤ дос╕ хитруват╕ хохли, не змигнувши оком, голосують за таврованих злодюг, за трафлених м╕ллю шахра╖в, за язикатих пустобрех╕в, з ентуз╕азмом ╕д╕от╕в заводять у владу гурти комед╕ант╕в, вервечки естрадних сп╕вц╕в, ватаги профес╕йних патр╕от╕в. Злюмпен╕зована б╕льш╕сть не ц╕ну╓ фахов╕сть, в╕ддаючи перевагу гучност╕ голосу, дзв╕нкост╕ фраз, безапеляц╕йност╕ суджень, емоц╕йност╕ тону та театральност╕ постав.
Може пора б пробуджуватися, м╕няти пр╕оритети, товариство? ╤ робити те швидше. Адже час для тих, хто не забув про сво╓ громадянство на окупованих територ╕ях, ще б╕льше для тих, кому окупанти в╕дм╕ряли десятки рок╕в за гратами, тече зовс╕м в ╕нших вим╕рах.
А ще в цьому нев╕льному вим╕р╕ з чималою тривогою сприйма╓ться модний нин╕ тренд пошуку компром╕с╕в з агресором. Гн╕тюче в╕дчуття то╖ тривоги виника╓ через те, що похвальне загалом бажання миру для Укра╖ни, в ╖╖ сьогодн╕шн╕й ситуац╕╖, може бути реал╕зованим лише у вигляд╕ кап╕туляц╕╖. Повно╖ ╕ безумовно╖. В к╕нц╕ яко╖ знайоме ╕мперське ст╕йло. Чи видно його зв╕дти, з материка?
Воно, може, для стомлено╖ б╕льшост╕ ╕ не важлив╕ наш╕ тривоги, але в чому тод╕ був сенс укра╖нського громадянського спротиву в Криму, на Донбас╕? За що занапащен╕ життя Решата Аметова, Ерв╕на ╤браг╕мова, Володимира Рибака, десятк╕в, сотень ╕нших мешканц╕в Криму, Донбасу, як╕ гинули, але не в╕др╕калися в╕д Укра╖ни? За що клали сво╖ голови в ДАП╕, п╕д П╕сками, ╤ловайськом, Дебальцевим? Як будемо дивитися в оч╕ Олегу С╓нцову, Володимиру Балуху? Що скажемо кримцям, в╕дступивши ╖х батьк╕вщину ╖х одв╕чному ворогов╕? Якими словами пояснюватимемо сво╖м д╕тям, онукам, що незалежна Укра╖на була лише невдалим проектом, що ╖х доля – бути пахолками Москов╕╖?
Тож дуже хот╕лося б почути запевнення в╕д в╕дпов╕дально╖ укра╖нсько╖ влади, що вона не забула про нас в наших окупац╕ях, що зам╕сть ганятися за примарними м╕ражами, жебраючи миру в того, хто прин╕с нам в╕йну, ма╓ стратег╕ю, бачить шлях, який врешт╕ виведе Укра╖ну з пустел╕, по як╕й ╖╖ так довго водили.

Валентин БУТ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 12.07.2019 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21331

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков