Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3277)
З потоку життя (6514)
Душі криниця (3530)
Українці мої... (1470)
Резонанс (1508)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1679)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«АСАНЧИК ╤ КАШКАЧИК» НА ВОЛИН╤
Цього тижня пров╕дав найпершу свою «альма матер» - р╕дну Рудко-Козинську 8-р╕чну...


ЧУДО ЗВЕРШИВ ╤ МОРОЗОМ ПРИГРОЗИВ...
19 вересня церква згаду╓ про чудо, зд╕йснене в Хонах самим Арх╕стратигом Миха╖лом - з кам'яно╖...


«РАНО ЖИТИ МАЙБУТН╤М»
В сьогодн╕шньому числ╕ «КС» пропону╓ читачам доб╕рку в╕рш╕в Юр╕я Щербика -...


╤ВАН П╤СНИЙ — ОСЕН╤ БАТЬКО ХРЕСНИЙ
На ╤вана Хрестителя журавл╕ потягнулися на п╕вдень - до ранньо╖ зими.


ДОПОМОЖ╤ТЬ ВИДАТИ ЗБ╤РКУ ПЕРЕМОЖЦ╤В КРИМСЬКО-УКРА╥НСЬКОГО Л╤ТЕРАТУРНОГО КОНКУРСУ ДЛЯ ШКОЛЯР╤В «МИ – Д╤ТИ ТВО╥, УКРА╥НО!» ╤МЕН╤ ДАНИЛА КОНОНЕНКА!
П╕дготовлена до друку зб╕рка з кращими творами переможц╕в 4-го Всеукра╖нського л╕тературного...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 12.07.2019 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#28 за 12.07.2019
ПЕТРО З ПЛУГОМ, А ПАВЛО З ВОЛАМИ...

Наш╕ традиц╕╖

12 липня - день пам'ят╕ Святих Верховних Апостол╕в Петра ╕ Павла. Це велике церковне свято пов'язане з багатьма народними пов╕р'ями та апокриф╕чними легендами.
Зокрема, серед обов'язк╕в святих було й стежити за сво╓часним збором врожаю, адже п╕сля Петра ╕ Павла починаються жнива на б╕льшост╕ терен Укра╖ни.Взагал╕, ц╕ апостоли вважаються оп╕кунами аграр╕╖в. ╤ не т╕льки п╕д час жнив. Не випадково припов╕дають:
«Святий Петро за плугом ходить,
Святий Павло воли водить».
До ╖хнього свята люди готувалися заздалег╕дь - б╕лили хати, прибирали подв╕р'я тощо. А у саме свято неодм╕нно йшли до церкви. На честь Петра ╕ Павла названо багато храм╕в. Тому у багатьох м╕стах ╕ селах в╕дзначають ще й престольн╕ празники. ╤ до них потр╕бно ретельно приготуватися.
Побуту╓ апокриф╕чна легенда про Петра ╕ Господа. Якось саме цього дня вони мандрували св╕том, щоб подивитися, хто як з людей працю╓ на жнивах. Побачили двох д╕вчат - одна жито жне, а друга спить п╕д копою; побачили й двох парубк╕в - один жито косить, а другий п╕д возом у зат╕нку др╕ма╓. Подумали-пом╕ркували свят╕ ╕ вир╕шили злучити до пари цих д╕вчат ╕ парубк╕в, але так, щоб з голоду н╕хто з них не помер. Отож працьовита д╕вчина д╕сталася ледарю, а ледача - працьовитому. З тих п╕р, мовляв, так ╕ повелося: чолов╕к ╕ ж╕нка в одн╕й с╕м'╖ один одному протиставляються за працьовит╕стю.
У свято Петра ╕ Павла батьки, сус╕ди пекли д╕тям-пастухам солодк╕ мандрики - пампушки з сиру, сметани та цукру або меду. Т╕ влаштовували соб╕ колективну трапезу. На пагорб╕, щоб було добре видно кор╕в, викопувала канавку на глибину по кол╕на, застеляли ╖╖ скатертиною, розкладали мандрики, с╕дали по «берегах» канавки ╕ частувалися. Власники кор╕в вже сам╕ зголошувалися приглянути за тваринами. Нехай д╕ти в╕дпочинуть, повеселяться.
╤нша апокриф╕чна легенда розпов╕да╓ про те, чому зозуля переста╓ кувати саме у цей день. Вона, виявля╓ться, мандриком вдавилася, якого поцупила у Петра ╕ Павла. А, може, вона поцупила його у д╕тей-пастух╕в?.. Багатов╕ков╕ фенолог╕чн╕ спостереження п╕дтверджують: зозуля й справд╕ переста╓ кувати ц╕╓╖ пори.
Ще один ц╕кавий звичай на Петра ╕ Павла: д╕ти-пастухи плели з кв╕т╕в в╕нки ╕ ч╕пляли ╖х коровам на роги, та то так, щоб корова не скинула. Увечер╕, коли стадо поверталося додому, господар╕ мали розрахуватися з д╕тьми за такий в╕нок.
У народ╕ кажуть:
- Якщо цього дня дощить - похмура й дощова погода збережеться протягом тижня.
- Якщо зозуля перестала кувати на Петра ╕ Павла - зима буде ранньою; якщо продовжу╓ кувати - на довгу й теплу ос╕нь.

НА ПОЛУПЕТРА ЩАСЛИВА Д╤ТВОРА

13 липня християни сх╕дного обряду святкують Собор дванадцятьох апостол╕в. У народному побут╕ цей день отримав назву Полупетра, або Петрового батька.
Щодо походження назви, то ╕снують р╕зн╕ верс╕╖. Наприклад, дехто вважав, що ця назва на честь Петрового батька, а дехто пояснював, що це свято «наполовину менше» за церковним значенням в╕д свята Верховних Апостол╕в Петра ╕ Павла» Побутувала думка й про те, що це ╓ продовженням свята Петра ╕ Павла...
Господин╕ у цей день варили борщ ╕з трьох п╕вник╕в (як правило, брали молоду птицю). З трьох, бо Петро трич╕ зр╕кся ╤суса Христа ╕ трич╕ просп╕вав п╕вень.
На Полупетра вшановували пастух╕в ╕ домашн╕х тварин. Частенько у цей день не виганяли кор╕в на пасовисько. Тому казали: «На Полупетра щаслива д╕твора». Адже пастухами здеб╕льшого були саме д╕ти.
З Полупетром пов'язано чимало охоронних молитов, присвячених домашн╕м тваринам, як╕ зак╕нчувалися словами: «Нехай прибува╓ наш╕й худоб╕ усього з роси, з води, з усякого цв╕ту, що цв╕те на наш╕й земл╕».
Припов╕дають:
- Щаслива хата, де худоби багато.
- Як корова у хл╕в╕, то ╓ харч на стол╕.

С╤НОГН╤Й

Ск╕льки б дощ╕в не падало у липн╕, а земля все одно залиша╓ться сухою. Сонце вмить випарову╓ вологу, таку жадану для картопл╕, ог╕рочк╕в та ╕ншо╖ городини. Однак народний прогностик стверджу╓: «Якщо на Самсона (10 липня) пада╓ дощ, то аж до бабиного л╕та (вересня)». Тому його називають С╕ногно╓м. Адже так╕ затяжн╕ дощ╕ неабияк шкодять жнивам, у ст╕жках загниватиме солома. А ще кажуть: «Якщо на Самсона дощ, то через с╕м тижн╕в в╕н знову повториться».
До реч╕, Самсон у переклад╕ з грецько╖ - сонячний. Мабуть тому у цей день так приск╕пливо стежили за погодою. Бо сонячний день на Самсона об╕ця╓ сонячн╕ жнива.

У ПЕТР╤ВКУ ДЕНЬ, ЯК Р╤К...

Через тиждень п╕сля Тр╕йц╕ - нед╕ля Вс╕х святих, а в понед╕лок розпочина╓ться Петр╕в п╕ст (Петр╕вка), який завжди завершу╓ться у свято Верховних Апостол╕в Петра ╕ Павла (12 липня). Тож його тривал╕сть не ╓ сталою, а залежить в╕д «рухомого» свята Великодня, а в╕дтак - ╕ Тр╕йц╕ (П'ятидесятниц╕).
Вважають, що це один з найб╕льш «демократичних» пост╕в. Адже дозволялося сп╕вати «петр╕вочки», як╕ тепер добре пам'ятають т╕льки старожили. Для того, хто важко ф╕зично працю╓, не ╓ великим гр╕хом вживати (але не надм╕ру) скоромну ╖жу. З Петр╕вкою сп╕впадають с╕нокосн╕ жнива. Це важка ф╕зична праця. Селянину потр╕бна сила, а тому й повноц╕нне харчування.
Щодо вживання скоромно╖ ╖ж╕ (зокрема м'ясних страв), то ╕сну╓ апокриф╕чна легенда. Цей п╕ст встановив апостол Петро. Чолов╕ки, строго дотримуючись його, але важко працюючи на косовиц╕, жнивах ранн╕х зернових, по╖дали вс╕ молочн╕ продукти, чим зб╕днювали с╕мейний бюджет. Ж╕нки почали прохати Петра, щоб в╕н послабив для чолов╕к╕в строг╕сть посту. На ╖хн╓ прохання пристав ╕ побратим Петра - апостол Павло. Так ╕ з'явилося послаблення у пост╕, однак окр╕м середи ╕ п'ятниц╕.
У народ╕ кажуть:
- У Петр╕вку день, як р╕к.
- У Петр╕вку мухи працюють на пан╕в, а в Спас╕вку на себе.
- Закорт╕ло в Петр╕вку льоду (морозу).
- Петр╕вка - найспекотн╕ш╕ дн╕.
- Петр╕вка - на хл╕б голод╕вка.
- Хл╕б на Петр╕вку ощаджуй.
- Хто в Петр╕вку не косить, той зимою ╕ в собак хл╕ба просить.
Тарас ЛЕХМАН

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 12.07.2019 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21325

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков