Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3708)
З потоку життя (6918)
Душі криниця (3714)
Українці мої... (1513)
Резонанс (1616)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1757)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
В╤ТАЛ╤Й ЛАЗОРК╤Н: МОВНЕ НЕВ╤ГЛАСТВО ЧИ ЗЛИЙ НАМ╤Р?
Для нас, укра╖нц╕в, останн╕ дев’ятнадцять рок╕в виявилися нелегкими роками випробовувань...


В╤ТАЛ╤Й ЛАЗОРК╤Н: «УКРА╥Н╤-НАЦ╤╥ ПОТР╤БНА НОВА ДЕРЖАВА-УКРА╥НА»
Виника╓ питання, а хто ж пров╕дники нац╕╖, що здатн╕ очолити процес реал╕зац╕╖ ц╕╓╖ нац╕онально╖...


З БЛОГУ ГАЛИНИ ПАГУТЯК: УКРА╥НСЬКА Л╤ТЕРАТУРА ╤ НАЦ╤ОНАЛЬНА ╤ДЕНТИЧН╤СТЬ
Я не лише письменниця, а й читачка. Мен╕ пощастило в дитинств╕ в╕дчути смак ╕ запах слова р╕дною...


ПОВЕРНЕМО В ШКОЛУ ВИВЧЕННЯ ТВОР╤В С. РУДАНСЬКОГО «НАУКА» ТА «ПОВ╤Й, В╤ТРЕ, НА ВКРА╥НУ…»
Шанобливе ставлення до р╕дно╖ земл╕ у п╕дростаючого покол╕ння вихову╓ться в школ╕ зокрема у...


ШАХТАР ОШТРАФОВАНО ЧЕРЕЗ ОГОЛОШЕННЯ НА СТАД╤ОН╤ РОС╤ЙСЬКОЮ МОВОЮ
Про це пов╕домля╓ сайт "Футбол 24".




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #26 за 25.06.2004 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#26 за 25.06.2004
ЧИ ДІЖДЕМОСЯ ВАШИНГТОНА З НОВИМ І ПРАВЕДНИМ ЗАКОНОМ?
Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ.

До 40-річчя створення пам'ятника Тарасу Шевченку у Вашингтоні

26 червня за ініціативою Українського Конгресового Комітету Америки (UCCA), який сформував національний ювілейний комітет, українськими організаціями діаспори буде широко відзначатись 40-річчя створення пам'ятника Кобзарю у Вашингтоні.
Відкриття пам'ятника Шевченкові у Вашингтоні 40 років тому і величезна кількість присутніх  на ньому - близько 100 тисяч - справили велике враження на американську пресу. Це багатотисячне зібрання, крім всього іншого, привернуло міжнародну увагу до порушень людських прав і свобод колишнім совєтським режимом і політичних репресій проти борців за визволення України. Досить згадати, що вашингтонська газета "The Sunday Star" наступного дня назвала цей пам'ятник "новою Статуєю Свободи".
Спроектований і виконаний скульптором Леонідом Молодожанином, пам'ятник - переможець конкурсу, що був оголошений створеним Комітетом Пам'ятника Шевченкові, збудували на добровільні пожертви понад 50 000 американських громадян, переважно українського походження. На всі заходи була витрачена сума
424 122 американських долари.
На невисокому підніжжі з сірого граніту простий напис: "ТАRAS SHEVCHENКО - 1814 - 1861 - ВАRD ОF UKRAINE". На зворотному боці - напис англійською мовою такого змісту:
"Присвячений визволенню, волі й незалежності всіх поневолених націй, цей пам'ятник Тарасові Шевченкові, українському поетові ХІХ століття, борцеві за незалежність України та за волю всього людства, який під чужою російською імперіалістичною тиранією та колоніальним пануванням закликав до "нового і праведного закону Вашингтона", був відкритий 27 червня 1964 року. Цією історичною подією вшановано 150-ліття народження Шевченка. Пам'ятник був дозволений 86-им Конгресом Сполучених Штатів Америки 31 серпня 1960 року, а закон ч. 86-749 про дозвіл спорудити пам'ятник підписав 34-й президент Сполучених Штатів Америки Дуайт Д. Ейзенхауер 13 вересня 1960 року. Пам'ятник спорудили американці українського роду та їхні друзі".

Друга частина - велика плита світло-сірого граніту, поставлена руба трохи позаду й збоку від цоколя з постаттю Шевченка. Спереду на ній вирізьблено скованого Прометея, а на зворотному боці - англійський переклад рядків з Шевченкового "Кавказу":
Не вмирає душа наша,
Не вмирає воля.
І неситий не виоре
На дні моря поле.
Не скує душі живої
Ні слова живого,
Не понесе слави Бога,
Великого Бога.

Звіт Контрольної Комісії Комітету Пам'ятника Шевченкові в Америці з перевіреної діяльності Комітету від 1.01 1961 до 30.11 1965 року було опубліковано у газеті "Свобода". Зауважу, що прозора діяльність організацій у демократичній країні є нормою. Як і повага до законів країни, бо спорудження пам'ятника, як ми бачимо, проводилось згідно з рішенням Конгресу США.
На відкритті з палкою промовою, яка наводиться нижче як історичний документ, виступив 34-й Президент США Дуайт Ейзенхауер.
Читаючи першоджерела, цікаво було звернути увагу на те, що ця подія була заполітизована з огляду на тодішнє панування "холодної війни". Проти встановлення пам'ятника були деякі впливові газети, як-от "Вашингтон пост"; нещодавно там само лунав заклик до демонтажу пам'ятника Тарасу Шевченку за те, що він, на їх погляд, є ідолом радянських комуністів. Різко проти виступали "Советская культура" та "Радянська культура". Під статтею в "Літературній Україні" підписались 34 провідні діячі української культури із закликом не використовувати образ Кобзаря проти Радянського Союзу. "Облудне, підступне слово" - називалась відповідь у газеті "Свобода".
Закінчуючи короткий екскурс в історію, хочу зауважити, що Вашингтон діждався-таки Шевченка, а ось в Україні навзаєм Вашингтона ні як символа найвищих ідеалів, ні його самого поки що немає...

м. Севастополь.

ПРОМОВА Президента США Дуайта Ейзенхауера
ПРИ ВІДКРИТТІ ПАМ'ЯТНИКА Т. ШЕВЧЕНКУ У ВАШИНГТОНІ

Насамперед дозвольте мені подякувати вам за великодушний прийом.
Дня 13 вересня 1960 року, коли я своїм підписом перетворив у закон ухвалу, яка уповноважувала будову цього пам'ятника, я вірив, що ви влаштуєте урочистість відкриття, яка відповідала б величі Тараса Шевченка.
Цей день настав, і вас прийшли тисячі з усіх частин Сполучених Штатів; ви прийшли з Канади, з Латинської Америки і Європи та навіть з далекої Австралії, щоб ушанувати пам'ять поета, який так переконливо висловив невмирущу рішучість людини боротись за волю та її невгасиму віру в кінцеву перемогу.
Цей порив прихильників волі, щоб віддати шану українському героєві, далеко переходить мої сподівання. Але його значення не перевищує моєї надії.
Моєю-бо надією є те, що ваш величний похід від монумента Вашингтонові до стін пам'ятника Тарасові Шевченкові запалить тут новий світовий рух у серцях, умах, словах і справах людей; безперервний рух в ім'я незалежності та волі всіх народів та всіх поневолених націй в усьому світі.
У мої юнацькі роки з певністю твердили, що впродовж життя моєї генерації принципи нашого вільного суспільства стануть відомі всім народам по всіх усюдах та що вони будуть універсально прийняті в світі.
Ця мрія розвіялася.
Упродовж кількох минулих десятиліть можновладці, які здобули контроль над великими обширами нашої планети, зневажили і заперечили засади волі й людської гідності. Революційні доктрини нашого вільного суспільства ще далекі від універсального застосування на землі. Навпаки, ми бачили протинаступи фашизму і комунізму, придушення особистих прав, заперечення національної незалежності і навіть знищення свободи запитів і дискусії.
Тиранія і гніт сьогодні не різняться від тиранії і гніту за часів Тараса Шевченка. Сьогодні як і тоді, тиранія означає зосередження всієї влади в руках елітарної групи, урядового бюро, однієї людини. Це значить, що кінцеві рішення, які стосуються кожного аспекту життя, залежать не від самого народу, а від тиранів.
Шевченко зазнав того роду урядових узурпацій, рішень, та він уважав, що він повинен терпіти сам за себе. Але він звитяжець волі не тільки для себе самого. Коли він говорив про українську незалежність від російського колоніального правління, він ставив під загрозу свою власну волю.
Коли ж він приєднався до Братства, метою якого було встановлення республіканської форми влади в країнах Східної Європи, його ув'язнено - навіть відібрано йому право вживати олівця й папір, щоб записувати свої думи про волю.
Сьогодні такий самий зразок життя існує в Радянському Союзі та в усіх поневолених країнах. Де тільки при владі є комунізм, там існує накинений контроль думки, вислову і фактично кожної фази людського існування, яку держава забажає опанувати.
Наріжним каменем кожного вільного суспільства є обмежена влада, яка виконує тільки ті завдання, що їх народ потребує і яких він сам за себе взагалі не може виконати, або не може виконати так, як це належить.
Наша власна країна була створена як суспільство вільне, у щирому переконанні, що де люди вільні, де вони мають право думати, молитись і діяти за своєю волею, аби тільки не топтати таких самих прав інших людей, - там буде швидкий людський поступ. Ми також віримо, що коли така воля буде гарантована універсально, тоді буде мир між усіма націями.
Хоча світ сьогодні поділений між тиранією й волею, ми маємо надію і віримо, що так не залишиться назавжди.
Між усіма, що заселяють земну кулю, у кожній поневоленій країні - навіть у самій Росії - тільки жменька творить лиху конспірацію, опановуючи своїх співгромадян силою або ошуканством. Тому що людина інстинктивно бунтується проти
уніформованості, вона прагне до волі, до добробуту й до миру. Тим часом, воля кількох осіб заперечує волю мільйонів і воля приголомшена таким станом речей. Але не забуваймо вікової правди, що "це також минеться".
У країнах Східної й Центральної Європи, серед неросійських націй СРСР і в самій Росії - де поезії Шевченка добре відомі - є мільйони поодиноких людських істот, які серйозно бажають права на самовизначення й самоуправління. Його постать, що стоїть тут, у серці столиці країни, близько амбасад, де її можуть бачити представники майже всіх країн світу, є світлим символом його волелюбності.
Вона промовляє до мільйонів гноблених. Вона дає їм постійну заохоту боротись без упину проти комуністичної тиранії, аж доки одного дня буде досягнена кінцева перемога, що напевно станеться.
Більшість з вас тут сьогодні є українського походження або роду. Усі ми - якщо вернемось на одну, дві чи десять генерацій назад - знайдемо своє родинне коріння в якійсь іншій нації, на якомусь іншому континенті.
Але сьогодні ми всі стоїмо разом як американці, з'єднані нашою спільною відданістю системі самоуправління, - системі, яка уможливлює нам бути іншими, але взаємозалежними; різними, але нероздільними.
Щоб змогти з успіхом принести світові мир з волею і справедливістю, ми мусимо збільшити наші спільні зусилля, щоб люди по всьому світі краще усвідомлювали, що тільки у волі можна знайти правильний шлях до людського поступу, щастя й самовиявлення. Шевченко жив цією правдою і її навчав. Відкриваючи цей пам'ятник Великому Українському Поетові XIX століття, ми заохочуємо сьогоднішніх поетів в Україні, у Східній Європі і в усьому світі включати в їхні поезії прагнення людства до волі, до самовияву, до національної незалежності та до волі для всіх людей. Якщо б Шевченко жив сьогодні, він був би у першому ряду цього великого змагання.
А тепер я пригадаю слова одного з найбільших синів Америки, Абрагама Лінкольна. Промовляючи тут якраз сто років тому, він сказав: "Це не тільки для сьогодні, але й на всі грядущі часи ми повинні для дітей наших увічнити це величне і вільне правління, яким ми втішались усе наше життя".
І в цей час так само - це не тільки на сьогодні, але й на всі грядущі часи ми зараз даруємо світові цю постать Тараса Шевченка, Кобзаря України та Борця за Волю, щоб увічнити віру людини в кінцеву перемогу волі.
Безупинною нашою працею та за Божою допомогою одного дня настане нова доба, доба вселюдського миру з волею і справедливістю для всіх.
27 червня 1964 р.
* Нові дні. - № 174/175(7 - 8). - 1964.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #26 за 25.06.2004 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=2129

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков