Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3476)
З потоку життя (6713)
Душі криниця (3636)
Українці мої... (1489)
Резонанс (1551)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1733)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДРУЖЕ ПРОВ╤ДНИКУ…
Тож нехай слово правди про УПА та мужнього генерал–хорунжого Романа Шухевича д╕йде до...


КНИГА ПРО ТАРАСОВИХ ОНУК╤В ╤ Д╤ТЕЙ МИКОЛИ М╤ХНОВСЬКОГО
Нещодавно вийшла друком нова книга в╕домого досл╕дника Визвольно╖ боротьби укра╖нського народу...


Л╤НА КОСТЕНКО. ПОЕТЕСА ЕПОХИ
19 березня Л╕н╕ Васил╕вн╕ Костенко виповнилося 90 рок╕в


НА ПОВЕН ЗР╤СТ, НА ПОВЕН ГОЛОС
Пропону╓мо уваз╕ читач╕в передн╓ слово до нещодавно видано╖ у С╕мферопол╕ поетично╖ книги Данила...


ЯКЩО У РЕКТОРА П╤СЕННА ДУША
Це р╕дк╕сний випадок, коли ректор – ф╕лософ, закоханий у народну творч╕сть, ще й сам сп╕ва╓.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #26 за 28.06.2019 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#26 за 28.06.2019
СПОГАДИ ПРО ╤ВАНА КЛИМ╤ВА-ЛЕГЕНДУ

╤ван Степанович Клим╕в (псевдо - Легенда; ╕нш╕ псевда - Ар╕дник, Кул╕ба, Мармаш) народився 29 жовтня 1909 року у с. С╕лець (тепер Сокальського району Льв╕всько╖ област╕) - крайовий пров╕дник ОУН на п╕вн╕чно-зах╕дних землях, м╕н╕стр пол╕тично╖ координац╕╖ в Укра╖нському Державному Правл╕нн╕. Боровся проти польсько╖, б╕льшовицько╖ та н╕мецько╖ влади. Загинув 4 грудня 1942 року у Львов╕ в╕д рук гестап╕вц╕в. Нагороджений (посмертно) багатьма в╕дзнаками ОУН-УПА. 11 липня 1992 року у р╕дному сел╕ ╤вана Клим╕ва-Легенди встановлено пам'ятник Герою.
* * *
╤сториками, кра╓знавцями написано багато про ╤вана Клим╕ва-Легенду. Публ╕кац╕╖ про нього зустр╕ча╓мо у монограф╕ях, зб╕рниках, наукових та науково-популярних статтях, кра╓знавчих есе. Однак для ╕сторично╖ науки (зв╕сно, ╕ для масового читача) будуть важливими й спогади про нього його сучасник╕в та соратник╕в. Так, мемуари не завжди ╓ над╕йним ╕стор╕ограф╕чним джерелом, але допомагають глибше розкрити характер людини, ╖╖ сусп╕льно-пол╕тичн╕ погляди, переконання, елементи нац╕окультурно╖ д╕яльност╕ тощо, нав╕ть створити сво╓р╕дний соц╕ально-психолог╕чний портрет.
Отож - пропону╓мо спогади Григор╕я Петровича ВАШК╤ВА (1912 р.н., мешканця с. С╕лець) про ╤вана Клим╕ва-Легенду. Записано: 27 червня 1993 року. Автор запису: ╤.╤.Зап╕соцький.
* * *
Я знав ╤вана Клим╕ва, як свого товариша, з молодих л╕т. Я тод╕ навчався на коваля у м. Велик╕ Мости, а в╕н учився у Львов╕. Коли в╕н нав╕дувався у С╕лець, ми часто ходили п╕шки до Великих Мост╕в ╕ по дороз╕ багато розмовляли.
╤ван Клим╕в навчався у вищих школах ╕ знав набагато б╕льше, н╕ж я ╕ мо╖ товариш╕. В╕н проводив у с. С╕лець велику просв╕тницьку роботу - читав лекц╕╖ у будинку «Просв╕ти», ╖здив з нами в ╕нш╕ села з концертами, ми грали у футбол в одн╕й команд╕ ╕ часто перемагали.
Одного разу, коли ми по╖хали у Волсвин, п╕д час гри йому порвався черевик. ╤ван швидко перев'язав його шнур╕вкою ╕ продовжив гру.
Тримався з нами вс╕ма нар╕вн╕. Вид╕лявся лише сво╖м розумом, знаннями, зд╕бностями, культурою повед╕нки, але н╕коли цим не хизувався.
Минали роки, я одружився, продовжував працювати господарем читальн╕. Ми часто ╖здили на наради до Сокаля у справах «Просв╕ти», проводили сп╕льн╕ Р╕здвян╕ вечори, а у Великдень збиралися за столом з╕ свяченою паскою та ╕ншими стравами, але без алкоголю. Ус╕м було весело ╕ ц╕каво. ╤ван також проводив виховну роботу серед молод╕ по боротьб╕ з алкоголем.
П╕сля жнив у 1939 роц╕ я з дружиною ╖хав у поле возом ╕ зустр╕ли на пагорб╕, де тепер смт. Г╕рник, ╤вана, який ╕шов з товаришем. (П╕зн╕ше я дов╕дався, що то був Степан Бандера). Вони поверталися з польсько╖ тюрми. Ми прив╕талися, пожартували й ╤ван з товаришем п╕шли у село.
Запам'ятався мен╕ останн╕й виступ ╤вана на пагорб╕ в нед╕лю, п╕сля церковно╖ в╕дправи. Це вже було в часи н╕мецько╖ окупац╕╖. В╕н промовив так: «Укра╖на буде, але ще не скоро. Ще не один к╕лограм масла вам доведеться здати, люди, не один корець зерна. Ще пролл╓ться море кров╕. Нас чека╓ велика боротьба ╕ багато жертв...».
Про його загибель я дов╕дався в╕д односельчан приблизно у 1943 роц╕. Розпов╕дали, що на одн╕й з вулиць Львова його вп╕знав колишн╕й польський жандарм, який служив у «фольскдойчерах», ╕ видав н╕мцям. ╤ що в╕д н╕мц╕в в╕н загинув в одн╕й з льв╕вських тюрем...

П╕дготували
╤гор ЗАП╤СОЦЬКИЙ, викладач ╕стор╕╖ Червоноградського г╕рничо-економ╕чного коледжу
Тарас ЛЕХМАН, журнал╕ст

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #26 за 28.06.2019 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21287

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков