Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3239)
З потоку життя (6464)
Душі криниця (3517)
Українці мої... (1465)
Резонанс (1508)
Урок української (990)
"Білі плями" історії (1675)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОВОДИ Л╤ТА У СВЯТО МАКОВ╤Я
У народ╕ цей день отримав назви Першого Спаса, Медового Спаса ╕ Спаса на вод╕. З нього...


ОЛЕКСАНДР МУРАТОВ: «М╤Й КРИМ»
У мереж╕ з’явився в╕деоф╕льм про виставку «М╕й Крим» О. Муратова. Переглянути...


КОЛИМСЬК╤ Д╤ВЧАТКА
Поема-рекв╕╓м Дмитра Шупти «Колимськ╕ д╕вчатка» уже ма╓ к╕лька видань. Перше з них...


ЩОБ Н╤КОЛИ НЕ ГОЛОСИЛА ТИША
Кримська письменниця, член НСПУ Галина Литовченко нещодавно у в╕нницькому видавництв╕...


ПРАЦЬОВИТИЙ ДУМ: ПОВЕРНУТИ ╤РИНУ МАЦЕНКО ЧИТАЧАМ
Ск╕льки мусить зробити людина, аби чогось важити, аби про не╖ пам’ятали?




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #23 за 07.06.2019 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#23 за 07.06.2019
НЕ БУТИ ВШЕСТЮ В СЕРЕДУ...

Наш╕ традиц╕╖

Свято Вознес╕ння Господнього в╕дзнача╓мо на сороковий день п╕сля Великодня.
На Оливков╕й гор╕, де в╕дбулася под╕я, залишився сл╕д ╤суса Христа, який можна побачити ╕ сьогодн╕. ╤сус возн╕сся на небо з того м╕сця, де почалися його страст╕, ╕ показав, що дорога терп╕ння ╓ дорогою до Неба, до спас╕ння ╕ життя в╕чного.
У народ╕ це свято називають Вшестям. Оск╕льки воно завжди припада╓ на четвер, то жартують: «Не бути Вшестю у середу». А в знамення ц╕╓╖ под╕╖ вип╕кали обрядове печиво у вигляд╕ драбинок ╕з семи щабл╕в - символ Семи Та╖нств. «Драбинки» призначалися для того, щоб ╤сусов╕ було легше д╕статися до Неба. Також готували тонк╕ млинц╕ ╕з пшоняного борошна, як╕ називали «божими онучами».  (Таке «пан╕братство» часто траплялося серед в╕рян щодо святих, однак у народ╕ воно не вважалося глузливим, бо вс╕ обрядов╕ д╕╖ виконували з глибокою в╕рою, щиросердечно!). ╤ вони теж призначалися для ╤суса, щоб не босими ногами ступав по щаблях. Кр╕м того, так╕ «драбинки» та «онуч╕» несли на могили ╕ поминали померлих.
У свято Вознес╕ння селяни обходили пос╕ви. Насамперед перев╕ряли, чи вже колоситься жито, чи не буде р╕к голодним, чи не доведеться ощадити хл╕б.
Тарас ЛЕХМАН

МЕДОВ╤ РОСИ ╤ КАПУСТА

7 червня - Трет╓ знайдення Голови ╤вана Хрестителя-Предтеч╕. Чим мали б займатися у цей день аграр╕╖, зважаючи на давн╕ народн╕ традиц╕╖?..
Парадоксально: на Ус╕кновення Голови ╤вана Хрестителя, або ж Головос╕ки (11 вересня) не можна рубати, ╖сти капусту, бо вона нагаду╓ голову. За деякими церковними приписами, у цей день взагал╕ не рекоменду╓ться споживати кругл╕ овоч╕. Головос╕ки - надто строгий п╕ст. Х╕ба що увечер╕ можна з'╖сти п╕сно╖ каш╕. Але на свято Третього знайдення Голови ╤вана Хрестителя (у народ╕ - ╤вана Головатого) якраз висаджують у грунт розсаду капусти, яку не можна ╖сти на Ус╕кновення (Головос╕ки). Отакий каламбур виходить.
Хазяйновите око укра╖нського селянина заприм╕тило, що саме на Л╕тнього Головос╕ки (це ще одна народна назва свята) якраз оптимальний пер╕од садити капустяну розсаду. Щоправда, таких терм╕н╕в дотримуються не в ус╕х рег╕онах Укра╖ни. Наприклад, на П╕вдн╕ Укра╖ни розсаду  висаджують ран╕ше. Все ж вважають (принаймн╕, таке було у минулому), що у ц╕й прац╕ допоможе сам ╤ван Хреститель.
У народ╕ кажуть:
- На Трет╓ знайдення Голови ╤вана Предтеч╕ мають бути медов╕ роси. Якщо випадуть, то буде добрий врожай городини.
- Медов╕ роси об╕цяють активне цв╕т╕ння рослин ╕ багатий медозб╕р.
- На ╤вана Голови роса - конопл╕ полоса.
- Сади капусту т╕льки з ╤вановою росою!

ХТО ЯК С╤ЯВ — ТАК ПОЖНЕ

11 червня - свято преподобно╖ Теодос╕╖ (Феодос╕╖), яка жила у VIII стол╕тт╕.
Вона народилася у Царгород╕, у с╕м'╖ заможних батьк╕в. Коли д╕вчинц╕ виповнилося с╕м рок╕в, помер батько. Тод╕ мати зреклася св╕тського життя, роздала майно вбогим ╕ вступила у монастир, куди забрала й доньку. А через три роки сама померла.
Теодос╕я ревно молилася ╕ вшановувала свят╕ ╕кони, за що не раз була п╕ддана пересл╕дуванню, публ╕чним приниженням, тортурам. Чинилося це з наказу ц╕саря-╕коноборця Лева В╕рменина. Загинула мученицькою смертю 745 року, але не зреклася правдиво╖ в╕ри ╕ святих ╕кон.
У народному побут╕ заприм╕тили, що з дня Феодос╕╖ починають колоситися зернов╕, а в п╕вденних рег╕онах Укра╖ни вони вже сповна колосяться.
Кажуть:
- Ходить Федося ╕ дивиться на колосся.
- Федося-д╕виця - жито з трубок колоситься.
- Прийшла Федося подивитися, хто як с╕яв, бо так ╕ пожне.
Тарас ЛЕХМАН

 

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #23 за 07.06.2019 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21214

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков