Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 18.06.2004 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#25 за 18.06.2004
СПРАВЕДЛИВІСТЬ ІЗ ЗАВ'ЯЗАНИМИ ОЧИМА
Валентин БУТ.

Точка зору

Стародавні греки зображували богиню правосуддя та справедливості Феміду жінкою із зав'язаними очима як символ неупередженості. Дочка Урана та Геї, вона була порадницею Зевса й наглядала за тим, аби ні боги, ні люди не порушували встановлених законів. Ні боги, ні люди... Не будемо про богів. У них закони, як відомо, свої. Поговорімо про людські закони.Якщо вірити Конституції держави Україна, всі її громадяни перед законом рівні. Власне, так і має бути в будь-якій демократичній державі. На папері все пречудово. Та коли доходить до діла, раптом помічаєш, що серед нас, рівних, є ціла каста ще рівніших. І для цих, рівніших, закони, прямо скажемо, не писані.
Сьогодні, коли суди завалені позовами, сказане навряд чи потребує пояснень. Розставляти крапки над "і" треба лише наївним іноземцям та хіба ще інопланетянам. Для них пояснимо, що оті "рівніші", не хто інший, як українська влада, точніше та її частина, що полюбляє називати себе елітою. Це вони, розваливши через свій дрімучий непрофесіоналізм та дику зажерливість економіку краю, і сьогодні продовжують прокручувати за спиною народу сумнівні напівзаконні й зовсім незаконні оборудки. Це вони гендлюють залишками розшарпаної економіки, здаючи в чужі руки цілі стратегічні галузі, не кажучи вже про такий "дріб'язок", як нафтопереробні заводи. Це вони довели до банкрутства цілком успішні сільгосппідприємства, аби скупити їх за безцінь, кинувши напризволяще селян з їх нужденними паями вирощувати на колись плідних нивах елітні бур'яни. Це вони порізали на металобрухт куплені за копійки заводи та фабрики (останній приклад - Костянтинівський чавуноливарний завод). Доведений до банкрутства, він розтягується прямо на очах у викинутих на вулицю робітників, яким, між іншим, заборговано 4,9 мільйона гривень. На сьогодні вже вивезено, за підрахунками робітників, більше 320 вагонів металобрухту. А скільки підприємств, модернізованих за рахунок бюджетних коштів, віддавалося потім в руки "своїх" людей! Останньою аферою стало прибрання до "надійних" рук комбінату "Криворіжсталь" - цілком успішного, зазначимо, підприємства, що виробляє 20% всієї української сталі і є прибутковим. Дозволю собі наголосити на останньому, оскільки жодна держава світу, окрім, як бачимо, нашої, не зацікавлена в роздержавленні абсолютно прибуткових підприємств. Хто слідкував за перипетіями обговорення цього питання у Верховній Раді, міг бачити, що намагання опозиції подолати вето Президента, не допустити приватизації "Криворіжсталі" наштовхнулися на глухий спротив певної частини депутатів. Хто ж лобіював інтереси претендентів? Як не дивно, кілька провладних, пропрезидентських партій на чолі з "привладною" СДПУ (о). А може, й не дивно, коли зважити на те, що один з претендентів є особою, дуже наближеною до Першої особи? Голосіївський суд
м. Києва за поданням народних депутатів Валентини Семенюк та Степана Хмари, щоправда, призупинив було торги, призначені на 14 червня. І я ще плекав надію, що українська Феміда встоїть перед домаганнями сильних світу цього, сподівався, що не допустить сорому, який стався з "антиконституційним" судом, що не навчився рахувати до трьох, та вже в полуденному випуску новин радіо "Свобода" було повідомлено, що 93 відсотки акцій заводу належить віднині "Інвестиційно-металургійному союзу" - консорціуму, сформованому двома найбагатшими українськими олігархами - зятем президента Віктором Пінчуком та Ринатом Ахметовим. Отже, Феміда не встояла і цього разу, як не встояла тоді, коли на очах всієї України, та що там України - усього світу, ґвалтувалося (все тою ж владоможною СДПУ (о) нещасне Мукачеве. Певно, через оту свою пов'язку на очах не розгледіла вона численних порушень виборчого права, законів України, вчинених спрацьованим тандемом "невідомих молодиків" та цілком конкретних посадовців. Найпікантнішим було те, що ґвалтували закон, в першу чергу, самі служителі Феміди - від містечкового "правоохоронця" до головного міліціонера країни.
А що ж Генеральна прокуратура? А нічого. Вона теж не вбачає в тому, що сталося, якихось значних порушень законодавства. Ну, подумаєш, натовкли пику кільком "пронозливим" нардепам! Ну, вкрали з сейфа тервиборчкому бюлетені - ото біда! Якби правильно голосували, то й викрадати не довелося б. А взагалі, нема жодних підстав для хвилювання - слідство триває.
Ми, власне, й не хвилювалися б, якби не мали досвіду "розслідування" у справі Георгія Гонгадзе, яка, попри гучні заяви, схоже, переживе нероз-критою і третього Генпрокурора. Сам по собі напрошується висновок, що це - стиль роботи української прокуратури. Можна скільки завгодно обурюватись, сердито блискаючи з-під скелець окулярів, і ставити риторичні запитання на кшталт того, чого це, мовляв, пана Лазаренка судять в Америці, а не в Україні, та ще й не так, як треба. А хто, питається, заважав судити вищеназваного пана в Україні? Де ж була обурена сьогодні прокуратура, коли Павло Іванович запускав руку в державну кишеню? Чим були зайняті її численні слід-чі - ходили слідами Чорновола, збирали компромат на Степана Хмару?
Феміда із зав'язаними очима... Далеко від Олімпу, в нашому тихому краю, де за нашої з вами мовчазної згоди влада навчилася говорити одне, а робити цілком протилежне, жодним чином не відповідаючи ні за слова, ні за вчинки, її постать набуває дещо іншої символіки.
А ще Генерального прокурора страшенно обурює втручання депутатів Верховної Ради в хід слідства. Звісно, втручання в роботу такого серйозного відомства - річ неприпустима. Проте хіба вважається втручанням вимога звітування перед найвищим законодавчим органом держави в очевидно
брудній справі? Може, йдеться про особисту образу, - скажімо, Генпрокурору не сподобалась недовіра, висловлена на його адресу? Амбіції - страшна річ, особливо коли в твоїх руках зосереджено велику владу. Можна, звичайно, вважати випадковістю, що скоро по тому на телеекранах спливає любительський чорно-білий відеозапис з розмовою за столом. Розмови, щоправда, майже не чути, та й особи, окрім жінки, що нагадує пані Юлію Тимошенко, пересічному глядачеві незнайомі. Але ж нам кажуть, що той відеозапис - бомба страшної руйнівної сили. Нам крутять його мало не щодня, а речисті тлумачі дохідливо пояснюють нам недолугим, про що там ведеться. То про що ж - може, про державний переворот? Може, про змову з метою фізичного усунення Першої особи? А може, оті троє радяться, що їм робити з викраденими в Мукачевому бюлетенями та як краще скористатися з того, що їхні люди правдами-неправдами таки доп'ялися до вершини в тому містечку? Зовсім ні. Нам кажуть, що та жінка вимагає грошей, які призначались на підкуп суддів, але через непідкупність українського суду не спрацювали. Через кілька днів плівку "почистили", але й тепер, навіть маючи дуже треновану уяву, важко прив'язати сказане саме до міфічної спроби давання хабара.
Зате все дуже нагадує чергову спробу дискредитації шельмованої владою опозиції. Розрахунок простий - в країні, де люди привчені корумпованим чиновництвом давати хабарі наліво і направо, не можуть не повірити в те, що мова йшла саме про хабар. І все ж, певно відчуваючи вірогідне ставлення до тої своєї "бомби", пан Генпрокурор застерігає не сприймати той випад як спробу помсти за Мукачеве - сказати б краще, за недовіру до своєї персони.
Народ, пане Генпрокуроре, думається, сприймає все правильно, а що мовчить до часу, так це не тому, що дурний, а через те, що отою ж таки корумпованою владою узурповано практично все електронні мас-медіа, а отже, висловити вільну думку не так просто. Можна лише здогадуватись, що він почуває, будучи зраджений армією годованих ним же упирів-чиновників. Та це мовчання, як і стан приниженості, в якому він перебуває нині, не може тривати вічно. Невже влада настільки сп'яніла від своєї неосудності та безкарності, що не розуміє цього і отямиться лише тоді, коли під ногами буде горіти земля?! Недаремно ж Загальна декларація прав людини у своїй преамбулі наголошує на тому, що держава повинна захищати права людини, в тому числі й силою закону, аби їй не доводилось вдаватися до повстань проти тиранії та гноблення.
Латинське слово "iustitia" означає "справедливість". В українських судах були і є чесні, справедливі судді. На жаль, бути таким суддею в сьогоднішній Україні дуже непросто. І все ж ми вправі сподіватися, що не за горами той час, коли вітчизняна Феміда позбудеться, нарешті, ганебної звички ділити людей на рівних і ще рівніших.
с. Міжводне Чорноморського району.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 18.06.2004 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=2118

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков